Рішення

від 27.09.2021 по справі 300/831/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р. справа № 300/831/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

прокурора - Гоголя В.В.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Копчука І.М., ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Мицкана В.В.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Пліхтяка П.П., Гаврильця О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний природний парк Гуцульщина ,

до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство Кутське лісове господарство ,

про визнання протиправним та скасування рішення 28 сесії 6 демократичного скликання Пістинської сільської ради від 11-13 грудня 2013 року "Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь",

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури (надалі, також прокурор), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (надалі, також позивач, Держекоінспекція Карпатського округу) 05.03.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Косівської територіальної громади (надалі, також відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення 28 сесії 6 демократичного скликання Пістинської сільської ради від 11-13 грудня 2013 року Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Пістинською сільською радою (правонаступником якої є Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області) прийнято оскаржене рішення без згоди власника та відповідних погоджень органів контролю включено в межі села Пістинь землі природно-заповідного фонду, які передбачені для функціонування Національного природного парку Гуцульщина площею 546 га. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що при затвердженні Пістинською сільською радою доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь не враховано зауважень та пропозицій, викладених у протоколі містобудівної архітектурної ради при Івано-Франківській ОДА від 26.12.2012, а також зауважив, що затверджений генплан не пройшов обов`язкового затвердження всіма уповноваженими органами контролю. Викладені у позові обставини, на переконання позивача, свідчать про недотримання відповідачем приписів пункту 3 частини 7 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а дії щодо розробки генплану без дотримання вимог чинного законодавства грубо порушують положення статті 19 Конституції України. Крім цього, позивач наголосив, що оскаржене рішення прийнято відповідачем без проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту містобудівної документації та не оприлюднено у встановленому порядку проекту генплану забудови села. Водночас прокурор зазначив, що у відповідності до вимог статті 1 Закону України Про екологічну експертизу , на Пістинську сільську раду покладався обов`язок затвердити проект генерального плану лише після проведення щодо такого екологічної експертизи. Однак всупереч таким вимогам, експертиза проекту генерального плану забудови села Пістинь не здійснювалась, що також свідчить про неправомірність оскарженого рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків (том 1, а.с.67-69).

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем 19.03.2021 усунуто недоліки позову, зокрема, обґрунтовано та підтверджено належними доказами наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського округу, а також визначено належного відповідача, яким є Косівська міська рада як правонаступник Пістинської сільської ради, відповідно до рішення Косівської міської ради №14-1/2020 від 08.12.2020 (том 1, а.с.71-79). Відтак, ухвалою суду від 25.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на "26" квітня 2021 року о 10:00 год (том 1, а.с.80-82).

На адресу суду 14.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника Косівської міської ради, у зв`язку із неможливістю забезпечення участі останнього в судових засіданнях (том 1, а.с.90-91).

Від ДП Кутське лісове господарство 21.04.2021 судом отримано клопотання про залучення ДП Кутське лісове господарство в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (том 1, а.с.95-101). Подане клопотання обґрунтоване тим, що зі змісту судових рішень у справах №909/4/17 та №809/807/17 вбачається, що постійним користувачем земельної ділянки, визначеної в Указі Президента України від 14.05.2002 №456/2002 є Кутський державний лісгосп Державного комітету лісового господарства України, у вказаного землекористувача земельна ділянка не вилучалася. Також у цій самій справі предметом розгляду якої є оскарження прокурором рішення 28 сесії 6 демократичного скликання Пістинської сільської ради від 11-13 грудня 2013 року Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь , суди попередніх інстанцій залучали до участі у справі в якості третьої особи ДП Кутське лісове господарство , оскільки воно є постійним лісокористувачем земельних ділянок, рішення щодо яких оспорює прокурор і які включені в межі населеного пункту відповідно до вказаного рішення.

Також, до суду 22.04.2021 від Національного природного парку Гуцульщина надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (том1, а.с.103-104). Національний природний парк Гуцульщина зазначає, що генеральним планом забудови села, який затверджений спірним рішенням відповідача, до меж населеного пункту с. Пістинь включено додаткову територію, площею 1315,4 га, до якої належить 546 га земель державного лісового фонду, що відносяться до земель природно-заповідного фонду та належить НПП Гуцульщина . Включення таких земель до складу населеного пункту, шляхом внесення змін до генерального плану, потребує відповідного погодження з їх власниками, землекористувачами згідно з наділеними законом повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, а в даному випадку погодження графічних матеріалів генерального плану з боку НПП Гуцульщина . Відтак, включення земельних ділянок до складу населеного пункту Пістинь за відсутності відповідного погодження з боку НПП Гуцульщина є протиправним.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши позицію прокурора у підготовчому судовому засіданні 26.04.2021 суд дійшов висновку про те, що ДП Кутське лісове господарство та НПП Гуцульщина у своїх заявах (клопотаннях) навели переконливі аргументи того, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки зазначених осіб, які не є стороною у справі, вказав на відсутність процесуальних перешкод в залученні вказаних осіб в якості третіх осіб до участі в справі, про що постановив відповідну ухвалу (том 1, а.с.110-112).

Від НПП Гуцульщина 24.05.2021 судом отримано пояснення щодо позовної заяви за №228/9 від 21.05.2021 (том 1, а.с.136-144), у яких представник третьої особи підтримав заявлені прокурором позовні вимоги та, серед іншого, зазначив, що спірні ділянки території не входять до складу територій ДП Кутське лісове господарство , натомість відносяться до земель НПП Гуцульщина , який є належним лісокористувачем та землекористувачем. Відтак, представник вказав, що включення таких земель до складу населеного пункту, шляхом розроблення його генерального плану потребує відповідного погодження з їх власниками, землекористувачами, згідно з наділеними законом повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками. Також зауважив, що генеральний план села Пістинь прийнято сільською радою без погодження всіма уповноваженими органами контролю. Підсумовуючи вказав, що оскаржене рішення підлягає скасуванню з підстав порушення норм чинного на момент його прийняття законодавства, у зв`язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

На адресу суду 26.04.2021 та 17.05.2021 надійшли клопотання Косівської міської ради про долучення доказів і виклик свідків (том 1, а.с.120 та зворотна сторона, а.с.132), які розглянуто судом у підготовчому судовому засіданні 24.05.2021, та з урахуванням позицій сторін ухвалено подані клопотання задовольнити частково: долучити додаткові письмові докази до матеріалів справи (том 1, а.с.121-123), в решті вимог клопотання - відмовити (том 1, а.с.179). Разом з цим, з метою вирішення питання долучення до матеріалів справи додаткових доказів, забезпечення можливості подання представником третьої особи на стороні відповідача до суду та сторонам письмових доказів, судом ухвалено продовжити підготовче провадження у справі на один місяць. Наступне судове засідання призначено на 17.06.2021 о 10:00 год (том 1, а.с.180).

ДП Кутське лісове господарство також скористалось правом подання пояснень щодо суті спору, які отримано судом 24.05.2021 за №01-3/108 від 19.05.2021 (том 1, а.с.182-190). У наданих поясненнях представник третьої особи на стороні відповідача вказав на пропущений позивачем строк звернення до суду, на відсутність підстав для звернення прокурора до суду після залишення аналогічного позову судом без розгляду. Щодо суті спірних правовідносин, представник зауважив, що НПП Гуцульщина не є постійним користувачем лісової земельної ділянки, у зв`язку із чим, Пістинською сільською радою правомірно отримано погодження проекту генерального плану забудови села Пістинь саме у ДП Кутське лісове господарство , як належного землекористувача спірної земельної ділянки. Також, заперечив доводи прокурора щодо непроведення громадських обговорень затвердженого проекту генплану і затвердження такого проекту відповідними уповноваженими органами.

Враховуючи наведене, представник третьої особи на стороні відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 01.06.2021 на електронну пошту суду направлено заперечення на пояснення ДП Кутське лісове господарство від 31.05.2021 за №07-09/2262 (том 1, а.с.197-200), у яких представник Держекоінспекції заперечив доводи представника третьої особи щодо пропущеного прокурором строку звернення до суду, обґрунтував наявність підстав для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського округу. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На виконання вимог суду 03.06.2021 ДП Кутське лісове господарство надано додаткові письмові докази на підтвердження правомірності дій Пістинської сільської ради в частині затвердження генерального плану забудови села Пістинь (том 1, а.с.205-260).

У судовому засіданні 17.06.2021 судом поставлено на обговорення питання закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Враховуючи те, що усі необхідні процесуальні дії в підготовчому провадженні виконані, та беручи до увагу висловлену учасниками справи згоду на призначення справи до розгляду по суті, судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу №300/831/21 до судового розгляду по суті на 30.06.2021 о 10:00 год (том 2, а.с.2).

Представником ДП Кутське лісове господарство 30.06.2021 подано до суду клопотання від 29.06.2021 №01-3/161 про виклик у судове засідання для допиту свідків: колишнього голову села Пістинь ОСОБА_2 , голову земельної комісії Пістинської сільської ради Слюсарчука Василя Васильовича, члена виконкому Пістинської сільської ради - Поціховича Василя Івановича (том 2, а.с.6 та зворотна сторона).

Під час судового розгляду справи подане представником третьої особи на стороні відповідача клопотання судом задоволено та у зв`язку із викликом свідків і витребуванням у сторін додаткових письмових доказів, оголошено у судовому засіданні перерву до 05.08.2021 (том 2, а.с.11, 14-18).

Під час проведення 05.08.2021 судового засідання судом допитано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (том 2, а.с.58-65), які пояснили суду, що Пістинською сільською радою при розробці проекту генплану села забезпечено проведення громадських слухань в межах травня-вересня 2013 року, при цьому, як стверджують свідки, жодних зауважень від громадськості щодо розробленого проекту до Пістинської сільської ради не надходило. Разом з цим зазначили, що проект генплану доопрацьовувався сільською радою виключно в частині зауважень Управління ДСНС в Івано-Франківській області та Управління водних ресурсів в Івано-Франківській області. Стосовно зауважень позивача в частині бездіяльності щодо належного оприлюднення затвердженого проекту, свідки пояснили, що депутати сільської ради, перш за все, організовували обговорення проекту із своїми виборцями, що оскільки власного друкованого засобу масової інформації у Пістинської сільської ради не було, оголошення публікувалися у районній газеті Гуцульський край , крім цього інформація про затверджений генеральний план забудови села Пістинь оприлюднювалася на офіційній вебсторінці сільської ради, яка на даний час є ліквідованою, а також, на офіційній сторінці села в мережі Facebook . Свідки також зауважили, що НПП Гуцульщина не надано Пістинській сільській раді жодної технічної документації з метою погодження меж земельних ділянок. Водночас, заперечили і доводи позивача щодо проведення експертизи проекту та вказали на відсутність такого обов`язку станом на момент затвердження генплану.

У зв`язку із необхідністю витребування додаткових письмових доказів, під час судового розгляду справи 05.08.2021 судом оголошено перерву до 02.09.2021 (том 2, а.с.65, 68-71).

На адресу суду 19.08.2021 (том 2, а.с.91-92) та 02.09.2021 (том 2, а.с.96-98) від Косівської міської ради і Держекоінспекції Карпатського округу надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які задоволено судом та наступне судове засідання призначено на 13.09.2021 о 14:00 год (том 2, а.с.103-104).

Зважаючи на необхідність витребування додаткових письмових доказів та підготовки сторін до судових дебатів, 13.09.2021 у судовому розгляді справи оголошено перерву до 27.09.2021 (том 2, а.с.129-130).

ДП Кутське лісове господарство 24.09.2021 направило на електронну адресу суду письмові пояснення щодо позовних вимог за №01-3/268 від 23.09.2021 (том 2, а.с.135-143). Так, у поданих поясненнях представник третьої особи на стороні відповідача вказав на недоведеність прокурором підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах Держекоінспекції Карпатського округу, заперечив обов`язковість проведення державної екологічної експертизи затвердженого проекту та не погодився із доводами позивача щодо незаконності оскарженого рішення з огляду на затвердження проекту генплану за відсутності згоди власника землі.

У судовому засіданні 27.09.2021 прокурором надано суду письмові пояснення, у яких наведено обґрунтування звернення до суду з цим позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Карпатського округу, яка розпочала свою діяльність лише з 2019 року, а також, дотримання прокурором правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі№911/2169/20.

Під час судового розгляду справи прокурор та представник третьої особи на стороні позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, письмових поясненнях та інших заявах, поданих по суті спору. Повторно зазначили, що затверджений Пістинською сільською радою проект генплану не пройшов необхідного погодження контролюючими органами, НПП Гуцульщина як постійного землекористувача та екологічної експертизи. Також зауважили, що сільською радою не враховано висновків містобудівної ради та не опубліковано затверджений генплан забудови села у друкованому засобі масової інформації чи на офіційній вебсторінці села.

Натомість, представники відповідача та третьої особи на стороні відповідача із заявленим позовом не погодились. Представник Косівської міської ради зазначив, що міська рада не являється органом місцевого самоврядування, який прийняв оскаржене рішення, не володіє інформацією щодо всіх фактичних обставин, при вирішенні даного спору поклався на розсуд суду, просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

У свою чергу, представник ДП Кутське лісове господарство вказав на правомірність дій та рішень Пістинської сільської ради в частині затвердження генерального плану забудови села Пістинь. Зауважив, що доводи прокурора не відповідають фактичним обставинам, є безпідставними, зокрема, зважаючи на те, що сільською радою належним чином забезпечено проведення громадських слухань під час підготовки та затвердження проекту, необхідних технічних документів для врахування їх сільською радою щодо відведеної НПП Гуцульщина території останнім не надано, при цьому Указ Президента України Про створення національного природного парку Гуцульщина від 14.05.2002 №456 втратив чинність, а на момент його дії НПП Гуцульщина не вжито жодних заходів щодо реалізації Указу, що свідчить про відсутність у Національного природного парку статусу постійного землекористувача спірною ділянкою.

Зважаючи на викладені обставини, а також доводи, наведені у заявах по суті спору представники третьої особи просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши позиції сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Указом Президента України Про створення національного природного парку Гуцульщина від 14.05.2002 №456 створено на території Косівського району національний природний парк Гуцульщина , який підпорядковано Міністерству екології та природних ресурсів України. Установлено площу земель Національного парку в розмірі 32 271 га та надано статус земель природно-заповідного фонду, з них 7 606 га передано парку в постійне користування з вилученням у землекористувачів та 24 665 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

У додатку №1 до Указу Президента України від 14 травня 2002 року № 456/2002, визначено Перелік землекористувачів, землі яких мають бути надані у постійне користування НПП Гуцульщина , а саме: землі Косівського міжгосподарського лісгоспу, площею 816 га, у тому числі: Пістинське лісництво 503 га, Кобаківське лісництво 165 га, Рожнівське лісництво 148 га; Кутського державного лісгоспу Державного комітету лісового господарства України загальною площею 6 790 га, у тому числі: Косівське лісництво 1 675 га, Кутське лісництво 1 477 га, Шешорське лісництво 3 030 га, Яблунівське лісництво 608 га. Усього 7 606 га.

У додатку №2 до Указу Президента України від 14 травня 2002 року №456/2002, визначено Перелік землекористувачів, землі яких мають бути включені до складу НПП Гуцульщина без вилучення, а саме: Косівського міжгосподарського лісгоспу, площею 9 893 га, у тому числі: Великорожинське лісництво 3 912 га, Кобаківське лісництво 1 166 га, Рожнівське лісництво 754 га; Пістинське лісництво 1 012 га, Яблунівське лісництво 3 049 га; Кутський державний лісгосп Державного комітету лісового господарства України загальною площею 14 772 га, у тому числі: Березівське лісництво 3 116 га, Косівське лісництво 2 392 га, Космацьке лісництво 4 398 га, Кутське лісництво 1 519 га, Яблунівське лісництво 3 347 га. Усього 24 665 га.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 17 липня 2002 року №271 затверджено Положення про Національний природний парк Гуцульщина (надалі, також Положення №271), згідно з пунктом 1.1. якого НПП Гуцульщина є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Косівського району Івано-Франківської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 03 липня 2013 року № 495-р, відповідно до статей 92, 123 і 149 Земельного кодексу України НПП Гуцульщина з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 6674 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні ДП Кутське лісове господарство згідно з додатком, розташованих на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням їх зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

Рішенням двадцять восьмої сесії шостого демократичного скликання Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 11-13 грудня 2013 року Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь затверджено доопрацьований генеральний план забудови села Пістинь, де враховані зауваження та пропозиції, викладенні в протоколі містобудівної архітектурної ради при Івано-Франківській обласній державній адміністрації від 26 грудня 2012 року, згідно з яким в межі населеного пункту включено додаткову територію 1 315,4 га, існуюча площа села 1 087,4 га, проектна площа села 2 402,8 га (том 1, а.с.25).

Не погоджуючись з вказаним рішенням Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, Перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в межах справи №809/807/17, за наслідком розгляду якої, 26.10.2017 судом ухвалено постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Надалі, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018, апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року у справі №809/807/17 - без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2018 року, касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, яким за наслідком нового розгляду справи 27.11.2019 ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в справі №809/807/17 без змін.

Постановою Верховного Суду від 08.12.2020 касаційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області задоволено частково (том 1, а.с.31-46). Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року скасовано. Позовну заяву Першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний природний парк "Гуцульщина", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП "Кутське лісове господарство" про визнання незаконним та скасування рішення №28 від 11-13 грудня 2013 року по справі №809/807/17 - залишено без розгляду.

Врахувавши висновки Верховного Суду у постанові від 08.12.2020 по справі №809/807/17, зважаючи на встановлений факт невиконання належних обов`язків Держекоінспекцією Карпатського округу щодо порушень вимог природоохоронного законодавства, які допущені Пістинською сільською радою при прийнятті рішення від 11-13 грудня 2013 року "Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь", Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури (надалі, також прокурор), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу 05.03.2021 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор, а також, представник НПП Гуцульщина вказали на низку обставин, які на їх переконання свідчать про протиправність оскарженого рішення.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що рішення органу місцевого самоврядування - Пістинської сільської ради суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, з огляду на те, що сільською радою включено до складу населеного пункту землі природно-заповідного фонду без відповідної згоди власника таких земель, яким в даному випадку є держава, повноваження від імені якої реалізує Кабінет Міністрів України. Водночас, позивач ствердив, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №182-р від 27.03.2013 та №495-р від 03.07.2017, НПП Гуцульщина надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 га та відведення земельних ділянок загальною площею 6 679 га (землі державного значення лісогосподарського призначення (ліси), що перебували у користуванні ДП Кутське лісове господарство та передані під охорону НПП Гуцульщина , з подальшим наданням їх парку у постійне користування для забезпечення його функціонування). Наведене, на переконання позивача, свідчить про те, що Пістинська сільська рада була зобов`язана узгодити межі території сільської ради з постійним землекористувачем спірної ділянки, яким є НПП Гуцульщина .

Надаючи оцінку таким доводам позивача і представника НПП Гуцульщина , суд враховує такі обставини.

Як уже зазначено вище судом, пунктом 1.1. Положення №271 передбачено, що НПП "Гуцульщина" є об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Парк розташований на території Косівського району Івано-Франківської області.

У пункті 2.1. Положення йдеться про те, що парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Покутських Карпат, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Завданням НПП "Гуцульщина" є збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів і природних об`єктів Покутських Карпат, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об`єктів; організація та здійснення наукових досліджень, у тому числі з вивченням природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушення екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо (пункт 2.2. Положення).

З пункту 1.6. цього ж Положення вбачається, що загальна площа парку становить 32 271 га земель, в тому числі: 7 606 га земель, що мають бути надані йому в постійне користування та 24 665 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Право парку на постійне користування земельною ділянкою оформлюється Витягом з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження (пункт 1.7. Положення №271).

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України, земельні відносини, які виникають при використанні лісів, регулюються також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать Земельному кодексу України.

Разом з цим, частиною 2 статті 5 Лісового кодексу України (надалі, також ЛК України) передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Оскільки земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинні врегульовуватись нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства.

Так, згідно із приписами статті 16 та частин 1, 3 статті 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Відповідно до частини 4 статті 17 ЛК України право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Як зазначалось вище судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 03 липня 2013 року №495-р, відповідно до статей 92, 123 і 149 Земельного кодексу України НПП "Гуцульщина" надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 6 674 га (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство" згідно з додатком, розташованих на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням їх зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

Отже судом встановлено, що станом на дату видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №495-р від 03.07.2013 та на дату прийняття Пістинською сільською радою оскаржуваного рішення спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення, перебували у постійному користуванні Державного підприємства Кутське лісове господарство .

Під час розгляду даної справи, з пояснень представників третіх осіб судом встановлено, що НПП Гуцульщина подавалися до Івано-Франківської філії Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Дніпромісто імені Ю.М. Білоконя графічні матеріали, однак такі не відповідали встановленим законодавством вимогам, у зв`язку із чим, Івано-Франківською філією Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Дніпромісто імені Ю.М. Білоконя графічні матеріали не прийнято та, відповідно, не відображено межі НПП Гуцульщина на генплані с. Пістинь Косівського району.

З метою належного підтвердження таких обставин, ухвалою суду від 30.06.2021 (том 2, а.с.14-16) витребувано у Івано-Франківської філії Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст Дніпромісто імені Ю.М. Білоконя (надалі, також ДП Дніпромісто ) належним чином оформлені письмові пояснення щодо подання НПП Гуцульщина графічних матеріалів для нанесення меж останнього на генплані с. Пістинь Косівського району та причини відмови у прийнятті таких матеріалів чи інші підстави не відображення територій, запланованих під НПП Гуцульщина в генплані с. Пістинь Косівського району.

На виконання вимог вказаної ухвали, на адресу суду 02.08.2021 від ДП Дніпромісто надійшов лист з додатками від 27.07.2021 №7/187 (том 2, а.с.42-50), у якому йдеться про те, що належним чином оформленими графічними матеріалами є Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування НПП Гуцульщина , погоджений і затверджений відповідно до законодавства. При цьому, у листі роз`яснено, що таких матеріалів у ДП Дніпромісто немає.

На підтвердження викладеного, до коментованого листа долучено копії листів (том 2, а.с.43-50), зі змісту яких вбачається, що в межах шестимісячного терміну з моменту винесення Указу Президента України від 14.05.2002 №456/2002 Про створення Національного природного парку Гуцульщина , межі із землекористувачами НПП Гуцульщина не погоджено; ДП Дніпромісто листом від 22.07.2013 №1.02/467 зобов`язано НПП Гуцульщина надати графічні матеріали Національного парку на території Пістинської сільської ради та роз`яснено про неможливість подальшого відображення у генплані с. Пістинь відповідних територій парку за відсутності належним чином оформлених графічних матеріалів. У відповідь на такий лист ДП Дніпромісто НПП Гуцульщина направлено копії графічних матеріалів території парку на двох планшетах.

Надалі, на підставі відомостей, описаних у листі Департаменту екології та природних ресурсів від 31.07.2013 №05-8/622, ДП Дніпромісто 06.08.2013 звернулося до Державного підприємства Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру із проханням надати розроблений таким підприємством проект відведення земельної ділянки у постійне користування НПП Гуцульщина на землях ДП Кутське лісове господарство , з метою врахування такого проекту в генплані с. Пістинь, розробленого ДП Дніпромісто у 2012 році (том 2, а.с.46). За наслідком розгляду такого листа, Державним підприємством Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру направлено ДП Дніпромісто викопіювання з проекту формування території та встановлення меж Пістинської сільської ради та населеного пункту с. Пістинь із вказанням меж території Національного природного парку Гуцульщина , на які розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Національного парку загальною площею 828 га (том 2, а.с.48-49). При цьому, у зазначеному листі наголошено, що такий проект по встановленню меж знаходиться на стадії погодження.

Розглянувши подані викопіювання з проекту, ДП Дніпромісто направлено Державному підприємству Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру листа від 05.11.2013 №7/745 із роз`ясненнями про неможливість врахування таких графічних матеріалів в генеральному плані с. Пістинь, з огляду на їх невідповідність вимогам технічної документації із землеустрою, проектів відведення земельних ділянок тощо (том 2, а.с.50).

Будь-якого підтвердження направлення до ДП Дніпромісто належним чином оформлених графічних матеріалів території НПП Гуцульщина учасниками справи не надано, а матеріали справи не містять.

Таким чином, вимоги Указу Президента України від 14 травня 2002 року №456/2002 щодо вирішення протягом 2002-2003 років питання про вилучення та надання у постійне користування НПП Гуцульщина 7 606 гектарів земель, а також розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками - не виконані.

Водночас, представник третьої особи на стороні позивача та прокурор не заперечують відсутність у НПП Гуцульщина належних правовстановлюючих документів на спірні ділянки території чи оформлених відповідно до вимог законодавства графічних матеріалів, однак стверджують, що за загальним правилом, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються відповідно до законодавства, тобто шляхом встановлення меж в натурі на місцевості, а до моменту встановлення таких меж в натурі, межі таких ділянок визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

В контексті наведеного суд зазначає, що у пункті 1.2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 №376 передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Згідно з пунктом 1.3 цієї Інструкції межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що лише встановлення меж певної земельної ділянки в натурі із встановленням межових знаків є остаточним визначенням географічно-просторового розташування земельної ділянки певного користувача, і лише після виконання цього можна стверджувати про вчинення юридично значущої дії саме в межах площі цієї ділянки.

Однак, зі змісту позову та пояснень третьої особи на стороні позивача вбачається, що стосовно спірної території, яка відповідно до наказу Президента від 14 травня 2002 року №456/2002 має бути виділена НПП Гуцульщина , встановлення меж в натурі не проводилося, доказів протилежного матеріали справи теж не містять.

Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Положення про Національний природний парк Гуцульщина , право останнього на постійне користування земельною ділянкою оформляється витягом з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Межі земельних ділянок НПП Гуцульщина встановлюються в натурі (на місцевості) і закріплюються межовими знаками. Відомості про земельні ділянки парку в установленому порядку вносяться до Державного земельного кадастру та обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Всупереч наведеному, доказів належного оформлення права постійного користування НПП Гуцульщина спірною територією суду не надано.

Разом з цим, суд звертає увагу на обставини, встановлені Вищим господарським судом України при розгляді справи № 909/4/17 у постанові від 29 серпня 2017 року, а також Верховним Судом у постанові від 22.08.2018 по справі №809/807/17. Так, судами констатовано, що постійним користувачем спірної земельної ділянки є ДП Кутське лісове господарство , у вказаного землекористувача земельна ділянка не вилучалась, НПП "Гуцульщина" в постійне користування не надавалася, акт на право постійного користування цією земельною ділянкою НПП "Гуцульщина" не видавався і право лісокористування за ним на вказану землю не реєструвалося, що є підставою для висновку про те, що в розумінні діючого законодавства НПП "Гуцульщина" не є постійним користувачем лісової земельної ділянки.

Вказані судові рішення набрали законної сили з моменту їх ухвалення, а тому в силу приписів частини 4 статті 78 КАС України такі обставини не підлягають доказуванню.

Також, у позовній заяві прокурор обґрунтовує наявність підстав для реалізації НПП Гуцульщина в якості постійного землекористувача своїх повноважень по охороні об`єкту природно-заповідного фонду, які включені оскарженим рішенням в межі населеного пункту села Пістинь. Проте, як уже встановлено судом, виділення меж земельної ділянки в натурі та отримання державного акту на постійне користування землею НПП Гуцульщина не проводилось, а тому, Національний парк не може вважатися таким, що має у віданні певну земельну ділянку та таким, що зобов`язаний здійснювати її охорону.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вказати, що оскільки спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення у постійного землекористувача не вилучались, цільове призначення таких ділянок не змінювалось та не відбувалась передача таких ділянок у власність іншим особам, що належить до компетенції Уряду, необхідності отримання згоди останнього для включення спірних територій до генплану села Пістинь суд не вбачає.

Стосовно посилань прокурора на бездіяльність Пістинської сільської ради в частині оприлюднення затвердженого проекту та проведення громадських слухань під час розроблення і затвердження проекту генплану, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення), громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Згідно із частиною 3 статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555, оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Разом з цим, суд зазначає, що оскільки генеральний план має ознаки регуляторного акта, він повинен проходити процедуру прийняття та оприлюднення і відповідно до законодавства про регуляторну діяльність.

Так, приписами Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 №1160-IV передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, проекти регуляторних актів можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної територіальної громади.

Правомірність оприлюднення регуляторного акта на офіційній вебсторінці органу місцевого самоврядування підтверджена і висновками Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02.12.2020 по справі № 357/14346/17, де Суд вказав наступне.

Відповідно до Указів Президента України від 31.07.2000 № 928/2000д Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні та від 17.05.2001 № 325 Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади з метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів, постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 №3 затверджено Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади (надалі, також Порядок №3).

Пунктами 1, 2 цього Порядку передбачено, що оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється з метою підвищення ефективності та прозорості діяльності цих органів шляхом впровадження та використання сучасних інформаційних технологій для надання інформаційних та інших послуг громадськості, забезпечення її впливу на процеси, що відбуваються у державі. Оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади здійснюється шляхом, зокрема, розміщення і постійного оновлення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади інформації відповідно до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації та цього Порядку на офіційних вебсайтах (вебпорталах).

Так, суд виснував, що оприлюднення органом місцевого самоврядування на офіційному вебсайті оскарженого рішення вважається офіційним оприлюдненням та пов`язується з моментом набрання ним чинності.

Під час допиту свідків у судовому засіданні судом встановлено, що власного друкованого засобу масової інформації, в якому могли б бути оприлюднені проекти рішень, у Пістинської сільської ради не було. Натомість, свідки пояснили суду, що проект оскарженого рішення оприлюднювався на офіційній вебсторінці сільської ради та на сторінці в соціальній мережі Facebook під реєстраційною назвою Пістинь Діалог 26.07.2013 (том 2, а.с.114), з огляду на часті перебої в роботі офіційної вебсторінки сайту, що визначено розпорядженням сільського голови села Пістинь від 10.05.2013.

З метою отримання відомостей щодо оприлюднення проекту генплану на офіційній вебсторінці села, ухвалою суду від 05.08.2021 витребувано у Косівської районної ради як розробника вебсайту усі наявні, належним чином засвідчені документи, що містять інформацію щодо архівних даних сайту Пістинської сільської ради, а саме тих, які стосуються діяльності сільської ради в частині процедури підготовки та погодження, затвердження доопрацьованого проекту генерального плану забудови села Пістинь за період з липня по грудень 2013 року (том 2, а.с.68-71).

У відповідь на вимоги ухвали, 12.08.2021 судом отримано листа Косівської районної ради від 12.08.2021 №08/02-29 (том 2, а.с.87-88), у якому зазначено про відсутність архівних даних сайту Пістинської сільської ради.

Однак, зважаючи на підтверджену розпорядженням сільського голови неналежну роботу сайту, та вжиті сільською радою достатні заходи для належного оприлюднення проекту генплану на офіційній сторінці села в мережі Facebook , суд вважає доводи позивача та представника третьої особи на стороні позивача щодо непідтвердження оприлюднення оскарженого рішення безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Також судом встановлено, що генеральний план забудови села Пістинь після його доопрацювання пройшов процедуру громадських слухань, що підтверджено наданими представником відповідача доказами, зокрема протоколами громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення генерального плану забудови с. Пістинь від 05.07.22013 (участок Царина ) за участі 142 учасників громадських слухань та від 02.09.2013 (участок Царина-Прелочі ) за участі 161 учасника громадських слухань (том 2, а.с.110-113).

Зі змісту наданих копій протоколів та пояснень свідків вбачається відсутність будь-яких зауважень зі сторони учасників громадських слухань. Доказів протилежного матеріали справи також не містять.

Щодо тверджень позивача про непогодження Пістинською сільською радою проекту генплану Управлінням ДСНС в Івано-Франківській області, суд зазначає, що відповідно до листа Управління ДСНС в Івано-Франківській області №01-1724/11 від 06.03.2014 (том 1, а.с.58), в результаті розгляду Управлінням матеріалів генерального плану с. Пістинь, розробленого ДП Дніпромісто порушень вимог пожежної та техногенної безпеки не виявлено. При цьому, як пояснив суду свідок ОСОБА_2 , до моменту затвердження сільською радою оскарженого проекту доопрацьованого генплану, представник Управління ДСНС в Івано-Франківській області усно повідомив сільського голову про відсутність будь-яких порушень та зауважень, що і дозволило останньому розглянути і затвердити проект до отримання вищевказаного листа Управління.

Враховуючи відсутність будь-яких негативних наслідків у вигляді порушень вимог пожежної і техногенної безпеки у розробленому генплані, на переконання суду, обставина затвердження оскарженого рішення сільською радою до моменту отримання офіційного листа Управління ДСНС не може слугувати підставою для визнання рішення протиправним чи таким, що прийнято з порушенням вимог законодавства.

Разом з цим, суд відхиляє і доводи позивача та представника третьої особи на стороні позивача в частині необхідності проведення експертизи затвердженого генплану, зважаючи на таке.

Так, дійсно приписами статті 14 Закону України Про екологічну експертизу від 09.02.1995 №45/95-ВР передбачалось, що державній екологічній експертизі підлягають, зокрема і проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування.

При цьому, положення статті 13 Закону встановлюють, що здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808, якою розроблення та затвердження проекту генерального плану населеного пункту до видів діяльності що становлять підвищену екологічну небезпеку не віднесено, а відтак обов`язковості проведення екологічної експертизи в даному випадку не встановлено.

Разом з цим суд звертає увагу позивача і на те, що приписами статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено обов`язкове проведення експертизи містобудівної документації виключно щодо генеральних планів міст.

Таким чином, суд вважає, що хоч проект генерального плану населеного пункту і є об`єктом проведення екологічної експертизи, проте обов`язковим є такий експертний висновок виключно для видів діяльності що становлять підвищену екологічну небезпеку, а висновок експертизи містобудівної документації - для затвердження проектів генеральних планів міст. Тому, відсутність будь-якого з наведених експертних висновків при розробленні та затвердженні проекту генерального плану села не є свідченням незаконності дій сільської ради та не є підставою для скасування спірного рішення.

Також, суд не погоджується і з доводами позивача щодо неврахування Пістинською сільською радою висновків містобудівної ради та непогодження спірного проекту з відповідними контролюючими органами.

Так, зі змісту матеріалів справи вбачається, що зауваження і пропозиції, викладені у протоколі містобудівної ради враховані під час доопрацювання генплану, що підтверджується листом ДП Дніпромісто №ГРП-7/381 від 19.06.2013 (том 1, а.с.215). Водночас суд наголошує, що витяг з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури облдержадміністрації від 26.12.2012 не містить жодного посилання на обов`язковість повторного розгляду доопрацьованого генерального плану на засіданні архітектурно-містобудівної ради, натомість встановлює лише рекомендацію щодо повторного подання сільською радою такого проекту на розгляд (том 1, а.с.151 та зворотна сторона).

Аналогічно, Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України та Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства в результаті розгляду проектної документації, складеної ДП Дніпромісто висловлено власні зауваження з проханням їх врахувати при доопрацюванні генплану. При цьому листи із висловленими зауваженнями жодних вказівок зобов`язального характеру щодо повторного подання документації для розгляду Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів та Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не містять.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що висновком у справі погодження генерального плану забудови с. Пістинь Косівського району від 25.12.2013 №06-13/1824 підтверджується усунення ДП Дніпромісто усіх недоліків проекту (том 1, а.с.227), а доказів бездіяльності Пістинської сільської ради чи ДП Дніпромісто в частині врахування зауважень Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства матеріали справи не містять.

Що стосується посилань позивача на те, що рішення Пістинської сільської ради Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь прийнято 11-13 грудня 2013 року, тобто ще до надходження доопрацьованого генерального плану до Пістинської сільської ради від ДП Дніпромісто , суд зазначає, що зі змісту листа ДП Діпромісто від 19.12.2013 №7/848, вбачається, що сільському голові с. Пістинь Т. Бейсюку 19.12.2013 направлено не всю проектну документацію, а лише основне креслення доопрацьованого генерального плану на 1 аркуші та лише 2, 3 та 4 примірники (том 1 а.с.216).

Зважаючи на всі викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що оскільки НПП Гуцульщина не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, не реалізувало у встановленому законом порядку права на розроблення графічних матеріалів території Національного парку та не вжило достатніх і належних заходів для врахування Пістинською сільською радою меж території НПП Гуцульщина при розробці генплану села, а доказів протиправності прийняття Пістинською сільською радою оскарженого рішення в частині незатвердження його уповноваженими контролюючими органами, належного оприлюднення та проведення громадських слухань суду не надано, доводи позивача суд вважає безпідставними, належним чином необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім наведеного, надаючи оцінку доводам представника третьої особи на стороні відповідача щодо відсутності у прокурора обґрунтованих підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах Держекоінспекції Карпатського округу, суд зважає на таке.

В результаті розгляду Верховним Судом касаційної скарги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі №809/807/17 Суд дійшов висновку про те, що враховуючи аргументацію протиправності рішення відповідача, предмет спору, характер спірних правовідносин, прокурор звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі НПП Гуцульщина , який підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України, акцентує увагу на порушеннях вимог законодавства щодо планування території природно - заповідного фонду. Також Суд зазначив, що діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно - заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Державної екологічної інспекції України.

З огляду на фактичні обставини у справі, Верховний Суд виснував, що підстави, наведені прокурором на підтвердження представництва ним інтересів держави є недостатніми для доведення прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за дотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері містобудування або не здійснення чи неналежним чином здійснення таким органом своїх функцій. Разом з цим, Суд звернув увагу, що перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності рішення відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

Враховуючи наведені висновки, Верховний Суд постановив позовну заяву Першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний природний парк "Гуцульщина", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП "Кутське лісове господарство" про визнання незаконним та скасування рішення №28 від 11-13 грудня 2013 року по справі №809/807/17 - залишити без розгляду.

Проаналізувавши викладені у постанові від 08.12.2020 по справі №809/807/17 висновки та аргументи Верховного Суду, вирішуючи питання про відкриття провадження у даній адміністративній справі судом надано оцінку наведеним прокурором підставам для його звернення до суду в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського округу.

Зі змісту долучених до матеріалів справи копій листів Івано-Франківської обласної прокуратури від 12.02.2021 №15-262вих-21 та від 23.02.2021 №15-331вих-21, адресованих т.в.о. начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу судом встановлено, що Держекоінспекцію зобов`язано повідомити Івано-Франківську обласну прокуратуру про те, чи вживались Держекоінспекцією Карпатського округу заходи щодо оскарження рішення 28 сесії 6 демократичного скликання Пістинської сільської ради від 11-13 грудня 2013 року Про затвердження доопрацьованого генерального плану забудови села Пістинь , чи вживатимуться останньою такі заходи, а також, зважаючи на відсутність доказів скасування спірного рішення, у листі від 23.02.2021 повідомлено Держекоінспекцію Карпатського округу про намір Івано-Франківської обласної прокуратури звернутися в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського округу із відповідною позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У відповідь, Івано-Франківською обласною прокуратурою отримано листа Держекоінспекції Карпатського округу від 18.03.2021 №02.5-13/1027 у якому зазначено про те, що заходи контролю та представницького характеру в частині оскарження рішення Пістинької сільської ради від 11-13 грудня 2013 року не вживались, що підтверджує факт нездійснення захисту інтересів держави органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Стосовно визначення прокурором державного органу, який уповноважений на здійснення захисту інтересів держави в межах спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України Про природно-заповідний фонд України державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 за №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (надалі, також Положення №275), пунктом 1 якого передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до приписів Положення №275, саме Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно-заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Державної екологічної інспекції України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у вищевказаній постанові від 08.12.2020 по справі №809/807/17.

Разом з цим, суд зазначає, що 25.06.2020 постановою Кабінету Міністрів України №614 затверджено Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, приписами якого встановлено, що міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, серед іншого, формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, а також, щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Також суд зазначає, що відповідно до приписів Положення №275 Держекоінспекція діє в межах повноважень, передбачених законом в тому числі, на виконання наказів Міндовкілля, голова Держекоінспекції вносить на розгляд Міністра захисту довкілля та природних ресурсів пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідних сферах, організовує та контролює в межах повноважень, передбачених законом, виконання в апараті Держекоінспекції наказів Міндовкілля з питань, що належать до компетенції Держекоінспекції, подає Міністру захисту довкілля та природних ресурсів для затвердження плани роботи Держекоінспекції; звітує перед Міністром захисту довкілля та природних ресурсів про виконання планів роботи Держекоінспекції та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держекоінспекції, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; забезпечує виконання Держекоінспекцією наказів Міндовкілля і доручень Міністра захисту довкілля та природних ресурсів; забезпечує взаємодію Держекоінспекції із структурним підрозділом Міндовкілля, визначеним Міністром захисту довкілля та природних ресурсів відповідальним за взаємодію з Держекоінспекцією; забезпечує дотримання встановленого Міністром захисту довкілля та природних ресурсів порядку обміну інформацією між Міндовкілля та Держекоінспекцією та своєчасність її подання тощо.

З наведеного вбачається, що Держекоінспекція Карпатського округу, як структурний підрозділ Держекоінспекції, діяльність якої спрямовується та координується Міністром захисту довкілля та природних ресурсів, наділена аналогічними повноваженнями у сфері державного нагляду за дотриманням вимог законодавства щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, охорони, захисту використання і відтворення лісів та ін.

Враховуючи зазначене, суд звертає увагу представника третьої особи на те, що звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Держекоінспекції Карпатського округу ґрунтується, перш за все, на висновках Верховного Суду у постанові від 08.12.2020, ухваленій по справі №809/807/17. При цьому, варто наголосити, що таке рішення Верховного Суду стосується аналогічних правовідносин, що виникли між учасниками даного спору та постановлене після затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і у повній мірі відповідає приписам останнього.

Відтак, підстав для неврахування висновку, викладеного в рішенні Верховного Суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень суд не вбачає.

Решта доводів сторін та учасників справи на висновки суду щодо вирішення даного спору по суті не впливають та рішення суду не змінюють.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд приходить до висновку про необґрунтованість і безпідставність позовних вимог, заявлених заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, а відтак позовна заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, та відсутність доказів понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 295, 264, 265, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, адреса: вулиця Грюнвальдська, 11, місто Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ - 03530483, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу, адреса: вулиця Академіка Сахарова, 23А, місто Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ - 42702233;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національний природний парк Гуцульщина , адреса: вулиця Дружби, 84, місто Косів, Івано-Франківська область, 78600, код ЄДРПОУ - 26215347;

відповідач: Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області, майдан Незалежності, 11, місто Косів, Івано-Франківська область, 78600, код ЄДРПОУ - 04054228;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство Кутське лісове господарство , адреса: вулиця Січових Стрільців, 1, селище Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78621, код ЄДРПОУ - 20562608.

Рішення складене в повному обсязі 07 жовтня 2021 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.