Рішення

від 29.09.2021 по справі 569/17622/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/17622/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Семенюк Ю.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Левченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про асоційоване членство та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Споживчий житлово-будівельний кооператив Котедж плюс звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про асоційоване членство та визнання права власності. Просить суд визнати недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року, укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом Котедж плюс та ОСОБА_2 та визнати Споживчий житлово-будівельний кооператив Котедж плюс власником квартири АДРЕСА_1 . Судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі рішення правління Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс протокол від 19.10.2020 року, робочо групою з службового розслідування в складі Голода І.С. (секретар правління кооперативу), ОСОБА_3 (член кооперативу), ОСОБА_4 (член кооперативу) з 19 по 23 жовтня 2020 року проведено розслідування обставин, що стосуються квартир в будинку АДРЕСА_2 . В результаті проведеного службового розслідування встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Підставою для реєстрації квартири став Договір про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року, прибутковий касовий ордер №№28/11/19-4, акт №28/11/19-4 на передачу матеріалів пайового внеску від 28.11.2019 року, технічний паспорт.

Зазначає, що згідно Статуту Кооперативу всі рішення щодо господарської діяльності, які віднесені до повноважень виконавчого органу, має приймати правління кооперативу, статутом не визначено прав та обов"язків, повноважень голови правління, які надають йому право діяти одноособово від імені кооперативу. У Журналі реєстрації членів кооперативу, реєструвалися заяви від громадян про вступ в члени кооперативу та договори про асоційлване членство, заява ОСОБА_2 про вступ в члени кооперативу та оспорюваний договір відсутні. Згідно п.2.2 договору про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року вартість приміщення складає 1175000,00 грн, а датою оплати є дата внесення коштів в касу кооперативу. Надходжень коштів в касу кооперативу від відповідача в розмірі 1175000,00 грн. згідно договору №28/11/19-4 від 28.11.2019 року не було. В ході службового розслідування встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку кооперативу, в листопаді 2019 року не було приходу цегли М-100 в кількості 378000 шт. на суму 1171800,00 грн. від ОСОБА_2 згідно акту №28/11/19-4 від 28.11.2019 року та згідно договору №28/11/19-4 від 28.11.2019 року.

Протягом травня-червня 2020 року ТОВ "БТІ-ЕКСПЕРТ" було проведено технічну інвентаризацію будинку по АДРЕСА_2 , виготовлено технічний паспорт на будинок. 16.07.2020 року Управлінням держаного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради було видано сертифікат готовності реєстраційний номер РВ 122200716861, прийнято в експлуатацію об"єкт будівництва. Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. №461 видача сертифікату готовності дає право оформлення права власності. 21.07.2020 року наказом Управлінням держаного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради №74 об"єкту нерухомого майна (після прийняття об"єкта в експлуатацію) та зареєстрованого 16.07.2020 року за номером РВ 122200716861 сертифікату, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об"єкта, було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що згідно приписів чинного законодавства та положень Статуту позивача укладання та підписання договору про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року головою кооперативу ОСОБА_5 суперечить статуту кооперативу та приписам ч.3 ст.92 ЦК України, а відтак, договір про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року є недійсним. Докази того, що ОСОБА_2 сплачено 1175000,00 грн на розрахунковий рахунок або в касу кооперативу відсутні, а відтак ним не виконано договір щодо оплати вартості приміщення. Акт прийому-передачі від 28.11.2019 року квартириАДРЕСА_1 загальною площею 78,82 кв.м, житловою площею 51,83 кв.м суперечить чинному законодавству та обставинам справи, оскільки до 21.07.2020 року в кооперативі на бухгалтерському обліку квартир не було. Тому, позивач не передавав відповідачу квартиру АДРЕСА_1 . З огляду на викладене просить суд визнати недійсним договір про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року, укладений між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" та ОСОБА_2

09.02.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить у задоволенні позовної заяви Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про асоційоване членство та визнання права власності відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначає, що договір про асоційоване членство№28/11/19-4 від 28.11.2019 року підписаний зі сторони Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс головою правління Семенюком Іллею Юрійовичем та ОСОБА_2

20.05.2015 року на Загальних зборах членів Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс обрано правління кооперативу в складі трьох членів кооперативу: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Головою правління обрано ОСОБА_5 . У п.8.12 Статуту визначено, що виконавчий орган кооперативу укладає угоди міжкооперативом та іншими особами. Статут не містить вказівки на особу (голову правління чи члена правління тощо), що уповноважена підписувати такі угоди від імені кооперативу. На момент підписання оспорюваного договору у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс значився ОСОБА_5 , інформації про обмеження щодо вчинення дій ОСОБА_5 як керівником не визначено. Зауважує, що позивач не заперечує сам факт підписання ОСОБА_5 як головою правління кооперативу договору, активів, квитанції до касового ордеру, довідки та скріплення його підпису печаткою кооперативу. Попри твердження позивача про відсутність у них оспорюваного договору( вказано у позовній заяві та довідці Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс №10/10 від 23.10.2020р., акті службового розслідування) копія такого договору та документів, що стосуються договору долучені до матеріалів справи самим позивачем. Після зміни складу членів правління СЖБК "Котедж Плюс" та виключення з складу правління ОСОБА_5 , СЖБК "Котедж Плюс" не визнає ні факту отримання від ОСОБА_2 пайових внесків, ані прав на спірну квартиру.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 10.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, які наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 дав показання, що є учасником та членом правління Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс", йому невідомо про такого учасника кооперативу як ОСОБА_2 . Зазначив, що для вступу до кооперативу особа подавала заяву, яка повинна була бути розглянута на засіданні правління кооперативу. ОСОБА_5 був головою правління, мав всі повноваження підписувати договори, з 05.12.2019 року ОСОБА_8 став головою правління. Станом на листопад 2019 року будинок був завершений, велися оздоблювані роботи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дав показання, що він є членом Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс" зазначив, що для вступу до кооперативу ним було подано відповідну заяву, в подальшому така заява була погоджена на засіданні правління кооперативу, між ним і кооперативом був укладений договір про асоційоване членство, договір підписаний головою кооперативу ОСОБА_5 . Крім того, свідок повідомив суду, що займався бухгалтерським обліком кооперативу, бухгалтерський облік вівся за допомогою програмного забезпечення, такого касового ордера як у ОСОБА_9 не може бути. Зазначає, після введення будинку в експлуатацію можна оформити право власності.

Свідок ОСОБА_4 дав показання, що він одним із перших став учасником Споживчого житлово-будівельного кооперативу "Котедж плюс". Повідомив суду, що за результатами службового розслідування, проведеного у кооперативі, було встановлено, що у Споживчому житлово-будівельному кооперативі "Котеджплюс" відсутні будь-які відомості щодо ОСОБА_2 . Станом на листопад 2019 року будинок був завершений, велися оздоблювані роботи, цегли не потрібно було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 дав показання, що він був виконробом генерального підрядника ТОВ "Промбуд-8", його обов"язками були організація роботи і технологічного процесу. Станом на листопад 2019 року на будівництві велися внутрішні роботи, цегла М-100 взагалі не потрібна була.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, та висловлені у судовому засіданні, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28 листопада 2019 року між Споживчим житлово-будівельним кооперативом "Котедж плюс" (кооператив) в особі голови правління Семенюка І.Ю. та ОСОБА_2 (учасник) було укладено договір про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року, за умовами якого учасник сплачує до кооперативу пайові внески у розмірах та порядку встановленому у п.3.1 Договору, а кооператив за рахунок пайових внесків Учасника та пайових внесків інших асоційованих членів Кооперативу зобов`язувався організувати будівництво, здати його в експлуатацію, а за раунок пайових внесків Учасника передати у власність Учаснику Приміщення у вказаному Об"єкті будівництва на умовах, встановлених даним договором та за умови повної оплати Учасником суми пайового внеску, встановленої даним договором (п. 2.1. договору).

Відомості про Приміщення (згідно проектної документації): квартира Транспортна,14, ІІ черга, номер квартири (будівельний) 4; загальна площа 78,82 кв.м.; житлова площа 51,83 кв.м.; кількість кімнат 3 (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, вартість приміщення обумовленого у п. 2.2. даного договору складає 1 175 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3.7., 3.8. договору, покупець має право оплатити всі пайові внески достроково. Датою оплати вважається дата зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок кооперативу або дата внесення коштів в касу кооперативу.

Довідка про повну оплату суми пайового внеску видається кооперативом учаснику після здійснення остаточного розрахунку учасником за приміщення (п. 3.10. договору).

Згідно пунктів 5.1., 5.2 договору фактом виконання зобов"язань Кооперативом перед Учасником є складення Акта виконання учасниками обов"язків за даним Договором, в якому зазначається приміщення, щодо якого виконані роботи. Акт виконання сторонами обов"язків за даним договором підписують сторони та/або їх представники. Підписи представників сторін юридичних осіб скріплюються печаткою.

Згідно пункту 5.4 договору, з моменту складення Сторонами письмового Акта виконання сторонами обов"язків за даним договором, обов"язок кооперативу щодо предмету договору та Учасника щодо предмета договору вважається виконаним.

За умовами п. 6.1. договору, у 30-денний строк після здійснення учасником повної оплати вартості приміщення, що зазначається у п. 3.1.цього договору, за умови, що об`єкт будівництва введений в експлуатацію (а якщо об`єкт будівництва не введений в експлуатацію, а повна оплата вартості приміщення здійснена учасником то у 30-денний строк після введення об`єкта будівництва в експлуатацію) для проведення державної реєстрації права власності на приміщення кооператив зобов`язується надати учаснику наступні документи: 1) копію документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 2) документ, що підтверджує, присвоєння об`єкту будівництва адреси; 3) копію документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва; 4) довідку про повну оплату учасником пайових внесків; 5) список асоційованих членів кооперативу, затверджений загальними зборами членів (власників) кооперативу.

Згідно акту №28/11/19-4 на передачу матеріалів - пайового внеску від 28 листопада 2019р., згідно договору про асоційоване членство №28/11/19-4 від 28.11.2019 року, учасник ОСОБА_2 передав Кооператив СЖБК "Котедж плюс" отримав наступні будівельні матеріали для будівництва житлового будинку: цегла М-100, в кількості 378000 штук на загальну суму 1 171 800, 00 грн.

28.11.2019 року між ОСОБА_2 та кооперативом в особі голови правління Семенюка І.Ю. складено акт прийому-передачі майна-квартири по АДРЕСА_3 черга 2, № квартири (будівельний) 4, загальною площею 78,82 кв.м., житловою площею 51,83 кв.м., кількість кімнат 3.

На підтвердження сплати пайового внеску та членства в кооперативі відповідачем додано квитанцію до прибуткового касового ордеру №28/11/19-4 у сумі 3 000, 00 грн, акт на передачу матеріалів-пайового внеску (цегли М-100 в кількості 378000 штук) №28/11/19-4 від 28.11.2019 на загальну суму 1 171 800, 00 грн, та довідку №28/11/19 від 28.11.2019р., видану ОСОБА_2 про те, що він дійсно є членом СЖБК "Котедж плюс" та станом на 28.11.2019р. ним сплачено всі пайові внески.

Відповідно до порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750) видача сертифікату готовності дає право подальшого укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності, та відповідно оформлення права власності.

16 липня 2020 року Управлінням архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради видано сертифікат РВ №122200716861, що засвідчує прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

Наказом Управлінням архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 21 липня 2020 року №74 об`єкту будівництва "Будівництво житлових будинків (ІІ черга), що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером: 5610100000:01:039:0281, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 79 кв.м., житловою площею 52 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 , дата реєстрації 11.08.2020.

Підстава виникнення права власності: договір про асоційоване членство, серія та номер: 28/11/19-4, виданий 28.11.2019, видавник: укладений між Головою правління СЖБК Котедж плюс Семенюк І.Ю. та ОСОБА_2 ; технічний паспорт, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 29.07.2020, видавник: Рівненське міське бюро технічної інвентаризації; наказ Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна , серія та номер:74, виданий 21.07.2020, видавник: Виконавчий комітет Рівненської міської ради Управління містобудування та архітектури; сертифікат ДаБІ, серія та номер: РВ122200716861, видавник: Виконавчий комітет Рівненської міської ради Управління містобудування та архітектури.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягаї державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої та другої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 6 листопада 2019 року передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Главою 17 Цивільного кодексу України унормовано правовідносини представництва при здійсненні правочинів. Відповідно до частин першої та третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази відповідно до вимог ст.77-80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів того, що голова правління кооперативу ОСОБА_5 на момент підписання оспорюваного договору перевищив свої повноваження, оскільки ОСОБА_5 на дату підписання оспорюваного договору був головою правління СЖБК Котедж плюс та був наділений повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори.

Дане підтвердили також свідки допитані в судовому засіданні, про те що ОСОБА_5 був головою правління кооперативу СЖБК Котедж плюс та підписував договори про асоційоване членство від імені юридичної особи СЖБК Котедж плюс .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02 травня 2018року у справі № 914/904/17, від 27 червня 2018 року у справі № 904/8186/17, від 11 квітня 2019 року у справі № 910/8880/18, та висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19), щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Натомість відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Суд встановив, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , дата реєстрації 11.08.2020.

Набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 у незаконний спосіб судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс в частині вимог про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати, покладаються на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Левченко К.В. в ході розгляду справи подавав заяву про стягнення судових витрат від 06.09.2021року, в якій просив стягнути позивача на користь відповідача витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 10000 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано: ордер на надання правової допомоги серії ВК №1014491 від 27.01.2021р.; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу; Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №4 від 27.01.2021 року від 05.09.2021 на загальну суму 10000 грн. 00 коп., які підлягають стягнення з Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс на користь ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про асоційоване членство та визнання права власності - відмовити.

Стягнути з Споживчого житлово-будівельного кооперативу Котедж плюс на користь ОСОБА_2 витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Споживчий житлово-будівельний кооператив Котедж плюс , місцезнаходження: 33014, вул.С.Васильченка,26 м.Рівне, ЄДРПОУ 3001294

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2

Повний текст судового рішення виготовлено 07.10.2021 року.

Суддя І.О.Гордійчук