Постанова

від 07.10.2021 по справі 592/13784/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року

м.Суми

Справа №592/13784/20

Номер провадження 22-ц/816/1337/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Левченко Т. А.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Турченка Сергія Петровича,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Неговської Ірини Володимирівни,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана її представником - адвокатом Турченком Сергієм Петровичем,

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 липня 2021 року, ухваленого у складі судді Литовченка С.П. у м. Суми, повний текст судового рішення складено 11 липня 2021 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Юрія Миколайовича про визнання незаконним рішення та державної реєстрації права власності на частину земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати незаконним та скасувати пункт 21 додатку до рішення Сумської міської ради від 13 листопада 2019 року за №5854-МР Про надання у власність громадянам земельних ділянок, які знаходяться у користуванні про надання ОСОБА_2 у власність 1/3 частини земельної ділянки, площею 0,1000 га кадастровий номер 5910136600:18:010:0024, за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності на 1/3 частину вказаної земельної за ОСОБА_2 , проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Ю.М. від 06 грудня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50067588.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Сумської міської ради від 13 листопада 2019 року ОСОБА_2 було передано у власність 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1000 га за кадастровим номером 5910136600:18:010:0024, на якій знаходиться багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення державним реєстратором Момот Ю.М. прийнято рішення про реєстрацію права власності на 1/3 частину цієї земельної ділянки за ОСОБА_2 .

На переконання позивача, вказані рішення є незаконними та такими, що порушують її права як співвласника багатоквартирного житлового будинку, оскільки нормами чинного земельного законодавства не передбачено набуття у власність частини земельної ділянки без її формування та отримання відповідної земельної ділянки в цілому усіма співвласниками багатоквартирного житлового будинку. Проте, із заявами про передання у власність земельної ділянки інші співвласники житлового будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і вона, до Сумської міської ради не зверталися.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 липня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Турченко С.П., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що прийняття головуючим суддею Литовченком О.В. незаконного судового рішення про залишення позову без розгляду, яке було скасовано судом апеляційної інстанції, свідчить про його упередженість, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відвід судді.

Зазначає, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка наступним доводам позивача: відсутність у ОСОБА_2 права на розроблення технічної документації на 1/3 частину земельної ділянки під житловим будинком; відсутність технічної документації та рішення міської ради про її затвердження на земельну ділянку за кадастровим номером 5910136600:18:010:0024 в цілому; не оформлення у відповідності до положень ст.ст. 79, 79-1 ЗК України вказаної земельної ділянки під житловим будинком АДРЕСА_1 , як окремого об`єкта цивільних прав в цілому. Вказані обставини, на переконання представника позивача, вказують на незаконність рішення Сумської міської ради щодо передання ОСОБА_2 у власність 1/3 частини земельної ділянки та відсутність правових підстав для державної реєстрації права власності на частину земельної ділянки.

Крім того вказує на те, що оскаржені позивачем рішення міської ради та державного реєстратора порушують її право, як співвласника житлового будинку, на отримання у користування та власність земельної ділянки під житловим будинок та порушують принцип неподільності і єдності земельної ділянки під житловим будинком.

Вказує і на те, що в порушення вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом першої інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права викладених у постановах від 23 березня 2020 року (справа №583/3376/17), від 16 червня 2020 року (справа №689/26/17).

Представник позивача посилається і на недотримання порядку розроблення технічної документації, так як інших співвласників домоволодіння не було залучено, а їх згоди на її розроблення відповідач ОСОБА_2 не отримувала.

Як на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, представник позивача вказує і на наступне: прийняття судом поданого з порушення визначеного порядку відзиву ОСОБА_2 на позовну заяву, неврахування фактичного визнання відповідачам Сумською міською радою незаконності прийнятого оскарженого рішення, не з`ясування статусу житлового будинку, зокрема те чи являється він багатоквартирним, відхилення заявленого клопотання про залучення до справи витягу щодо реєстрації права власності позивача на квартиру АДРЕСА_3 за вказаною адресою.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Неговського І.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що обставини, які викладені в позовні заяві не відповідають фактичним обставинам та відсутність майнового права позивача або інтересів, які б були порушені з боку відповідачів під час прийняття спірного рішення, і яке б підлягали поновленню в результаті судового розгляду даної справи. Просить рішення суду залишити без зміни, а доводи апеляційної скарги без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Турченка С.П., заперечення проти апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Неговської І.В., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали інвентаризаційної справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_4 (а.с.6).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2018 року встановлено факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документу - договору купівлі-продажу від 09 серпня 1991 року посвідченого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори, зареєстрованому в реєстрі з № 1-2997, предметом якого є 1/3 частини жилого будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 (а.с.77).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 червня 2019 року та 07 липня 2021 року, права спільної часткової власності на 1/3 частину житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 було зареєстровано 29 липня 2019 року (а.с. 75).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29 липня 2019 року слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:010:0024, розташована за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , категорія земель: Землі житлової та громадської забудови , вид використання земельної ділянки: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа земельної ділянки - 0,1000 га. дата державної реєстрації 29 липня 2019 року, орган, який здійснив реєстрацію земельної ділянки - Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с. 13).

30 липня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Сумської міської ради з заявою про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі загальною площею 1/3 від 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 та надання земельної ділянки у власність (а.с. 63).

До вказаної заяви долучена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 - 1/3 з цільовим призначенням 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5910136600:18:010:0024, виготовлена ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат Держземагенства України № 001505 від 18 січня 2013 року) (а.с. 67).

Відповідно до рішення Сумської міської ради від 13 листопада 2019 року № 5854-МР Про надання у власність громадянам земельних, які знаходяться у їх користуванні затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та вирішено надати у власність земельні ділянки громадянам, які знаходяться у них в користуванні для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд згідно з додатком. (п. 21 додатку до вказаного рішення) ОСОБА_2 було передано у власність 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:18:010:0024 (а.с. 11. 12).

На підставі вказаного рішення державним реєстратором виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Ю.М. прийнято рішення (з відкриттям розділу) від 06 грудня 2019 року, індексний номер 50067588, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1000 га (а.с. 15).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 грудня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1980010659101, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5910136600:18:010:0024, площа: 0,1 га, дата державної реєстрації земельної ділянки: 29 липня 2019 року, номер запису про право власності: 34505120, дата державної реєстрації: 04 грудня 2019 року, державний реєстратор: Момот Ю.М., виконавчий комітет Сумської міської ради, підстава виникнення права власності: витяг з рішення Про надання у власність громадянам земельних, які знаходяться у їх користуванні , серія та номер: від 13 листопада 2019 року № 5854-МР, Сумська міська рада, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 50067588 від 06 грудня 2019 року, АДРЕСА_1 , Виконавчий комітет Сумської міської ради, форма власності: приватна, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/3, власники: ОСОБА_2 (а.с. 15).

Крім того, з матеріалів інвентарної справи №75 на домоволодіння по АДРЕСА_1 вбачається, що за рішенням суду від 07 травня 1948 року була виділена в натурі 1/3 частина домоволодіння по АДРЕСА_5 ), кімнати 1, АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 на другому поверсі ОСОБА_4 (а.с. 44), що у подальшому за договором купівлі-продажу від 09 серпня 1991 року і була придбана відповідачем ОСОБА_2 .

Решта 2/3 частини цього домоволодіння, що належала Сумському міському комунальному господарству (а.с. 50), була поділена на три окремі квартири, які відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду були приватизовані мешканцями цих квартир .

Право власності на квартиру під АДРЕСА_8 в будинку за цією адресою зареєстровано за ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с. 269), квартиру під АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 169), квартиру АДРЕСА_9 - ОСОБА_12 (а.с. 242).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 1995 року затверджено мирову угоду, укладену між ПЖРЕУ - 5 м. Суми та ОСОБА_2 , за якою між ними, як співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 , визначено порядок користування підвальним приміщенням та земельною ділянкою (а.с. 147 інв. справи, а.с.235-237 цив.справи ). Зокрема, порядок користування земельною ділянкою між її користувачами визначено відповідно до четвертого варіанту технічної експертизи, наступним чином: частина двору залишена в загальному користуванні; ПЖРЕУ - 5 м. Суми виділено у користування: під будівлями - 254 кв.м., під двором загального користування - 122 кв.м., під двором конкретного користування - 144 кв.м., під садом - 154 кв.м., загальна площа виділеної земельної ділянки становила 673 кв.м.; ОСОБА_13 виділено в користування: під будівлями - 158 кв.м., під двором конкретного користування - 35 кв.м., під двором загального користування - 41 кв.м., під садом - 109 кв.м., загальна площа виділеної земельної ділянки становила 337 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 13 листопада 2019 року № 5854-МР Про надання у власність громадянам земельних, які знаходяться у їх користуванні (п. 21 додатку до вказаного рішення), про визнання рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Момот Ю.М. від 06 грудня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 50067588, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:18:010:0024 та відсутнє порушення права позивача під час прийняття відповідачами оскаржуваних рішень, яке підлягає судовому захисту.

Суд також вказував і на те, що позивачем не доведено наявності статусу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування якого виділялася спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:010:0024, як багатоквартирного.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи та вимога закону, а доводи апеляційної скарги є такими, що підлягають відхиленню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За змістом ст. 120 ЗК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

У відповідності до положень ст. 40, ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в містах не більше 0,10 га.

За змістом ст. 118 ЗК України в редакції, яка діяла станом на день виникнення спірних правовідносин, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ст.ст. 125 , 126 ЗК України виникнення права на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Встановлено, що ОСОБА_2 , на відміну від позивачки, є власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками якого склався відповідний порядок користування як домоволодінням, так і земельною ділянкою.

Таким чином, у супереч доводам апеляційної скарги, ОСОБА_2 , як власник 1/3 домоволодіння, а не квартири, у відповідності до положень ст. 40, 120 ЗК України, має право на отримання у власність частини земельної ділянки на якій він розміщений.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що у встановленому законом порядку була встановлена межа всієї земельної ділянки на якій розміщено все домоволодіння за АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер та, відповідно, внесено інформацію до Державного земельного кадастру.

Таким чином, посилання представника позивача у доводах апеляційної скарги, як на підставу для скасування оскарженого рішення міської ради, на те, що земельна ділянка під домоволодінням за вказаною адресою не була сформована як окремий об`єкт є безпідставним.

Колегія суддів погоджується також і з висновками суду першої інстанції про відсутність порушеного права позивача при прийняті органом місцевого самоврядування оскарженого рішення.

Так, за приписами ст. 152, 155 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Тобто, враховуючи те, що земельна ділянка може надаватися для обслуговування житлового будинку, а не квартири, ОСОБА_1 , як співвласник квартири АДРЕСА_3 , і власники інших квартир у цьому домоволодінні, не набули права власності чи права користування земельною ділянкою, а тому рішення Сумської міської ради від 13 листопада 2019 року щодо передання співвласнику домоволодіння - ОСОБА_2 у власність 1/3 частини земельної ділянки не порушує прав позивача.

Крім того, позивачем ані в позовній заяві, ані в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано, яким чином формування земельної ділянки на якій розміщене домоволодіння під АДРЕСА_1 та надання частини земельної ділянки відповідачу, що відповідає її частці у цьому домоволодінні, порушує її як співвласника квартири.

Колегією суддів не встановлено також порушення вимог Технічних вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах, тому доводи апелянта в цій частині є непереконливими і підлягають відхиленню, оскільки положення п. 4.2, на який посилається представник у своїх доводах, говорить про те, розмір земельної частки визначається проектом землеустрою, за угодою між співвласниками майна, за рішенням суду з врахуванням розміру часток їх власності на нерухоме майно або за

рішенням органу місцевого самоврядування.

Однак, як уже зазначалося, позивач є співвласником квартири, як окремого об`єкту нерухомого майна, а не всього домоволодіння, а тому її залучення до розроблення технічної документації та отримання згоди на визначення розміру частки в спірній земельній ділянці законом не вимагається.

Межі спірної земельної ділянки при її формуванні були погоджені із суміжними землекористувачами, що підтверджується актом про встановлення меж земельної ділянки (на місцевості) та прийняття-передачі межових знаків на зберігання від 08 липня 2019 року (а.с. 71).

Постановлення суддею Литовченко О.В. ухвали про повернення позову, що була скасована постановою апеляційного суду, у відповідності до положень ст. 37 ЦПК України не є підставою, що перешкоджає його участі у розгляді цієї справи та не свідчить про його упередженість, а тому судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Колегією суддів не встановлено також порушення норм процесуального права, на які посилається представник позивача у доводах апеляційної скарги, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотримання вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно встановив правовідносини, що склалися, дослідив і надав правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін й правильно, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ухвалив судове рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішень не впливають.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана її представником - адвокатом Турченком Сергієм Петровичем, залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 8 жовтня 2021 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О.Ю. Кононенко

Т.А. Левченко