Ухвала

від 07.10.2021 по справі 753/3393/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3393/21

провадження № 1-кс/753/3924/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 вересня 2021 року скаргу передано судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив, що 30 червня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/3393/21, постановленої у вищевказаному кримінальному провадженні, було проведено обшук у помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 . Під час обшуку були вилучені грошові кошти, які належать ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_6 . В подальшому, вилученим коштам було надано статус речових доказів. Ухвалою слідчого судді від 07 липня 2021 року у зазначеному кримінальному провадженні було накладено арешт на вилучене під час обшуку майно. На даний час адвокат вважає, що арештовані грошові кошти не можуть бути доказами у кримінальному провадженні, оскільки є істотні суперечності, які свідчать про необґрунтованість накладення арешту на майно, при викладених у клопотанні обставинах, а тому просить арешт скасувати.

У судове засідання 04 жовтня 2021 року з`явився адвокат ОСОБА_3 , підтримав викладені у клопотанні обставини та зазначив, що не вбачає доцільності у подальшому накладенні арешту на грошові кошти, які належать ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_6 , просив клопотання задовольнити. Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, матеріали кримінального провадження на запит суду надано не було. Розгляд клопотання було відкладено на 07 жовтня 2021 року.

07 жовтня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , у якому було зазначено, що розгляд справи він просить проводити за його відсутності та просить долучити до матеріалів справи копії документів, а саме: копію постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 24 вересня 2021 року та копію листа Головного управління ДФС у м. Києві, адресованого начальнику відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури.

Як вказано у листі Головного управління ДФС у м. Києві, відповідно до пункту другого розділу IV прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28 січня 2021 року №1150-ІХ на адресу відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури, направлено матеріали кримінального провадження № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України та речові докази.

Відповідно до постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 24 вересня 2021 року зазначено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Згідно пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" Кабінету Міністрів України необхідно не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію Державної фіскальної служби України. З урахуванням набрання 25 березня 2021 року чинності окремими положеннями Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" слідчі підрозділи органів ДФС України 25 вересня 2021 року будуть позбавлені повноважень на здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 216 КПК України.

Згідно із зазначеною постановою, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Відповідно до положень КПК України судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до частини другої статті 38 КПК України досудове слідство здійснюють:

1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів Державного бюро розслідувань;

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Статтею 1 КПК Українипередбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною шостоюстатті 9 КПК Українивизначено, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннямиКПК Українита нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою, та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 487/7605/19.

Відповідно дочастини шостої статті 13 Закону України"Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладеніу постановах Верховного Суду,враховуються іншими судамипри застосуванні таких норм права .

Отже, враховуючи те, що відповідно до постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 24 вересня 2021 року проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), вказана адресатериторіально невідноситься доДарницького районум.Києва,орган досудовогорозслідування знаходитьсяза межамитериторії діяльностіДарницького районногосуду м.Києва,подане адвокатом клопотання про скасування арешту майна не підсудне Дарницькому районному суду міста Києва.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд не буде вважатися таким, що утворений на підставі закону, якщо він діяв поза межами своєї предметної, функціональної, суб`єктної чи територіальної юрисдикції.

З огляду на наведене, дотримуючись принципу належної підсудності, з огляду на норми КПК України, яким визначено, що під час розгляду, зокрема клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя, суд може ухвалити рішення про задоволення чи про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями, 1, 9, 38, 174, 372, 393 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 32020100000000593 від 10 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1