Ухвала

від 08.12.2021 по справі 753/3393/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року,

за участі: власника майна ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований ОСОБА_5 та право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_8 , а саме: ноутбук «МІ» сірого кольору, серійний номер 25888/00004132 та мобільний телефон «МІ», серійний номер НОМЕР_1 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням, власник майна ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В апеляційній скарзі власник майна зазначає про незаконність вилучення вказаного вище майна, оскільки під час обшуку було проведено огляд ноутбука та мобільного телефону, про що складено відповідний протокол.

Крім того, стверджує, що вищезазначене майно не отримало статусу тимчасово вилученого майна, адже слідчий отримав його не процесуальним шляхом.

Також, слідчим суддею не враховано, що на жорсткому диску ноутбука зберігалася інформація про фінансово-господарську діяльність ТОВ «ВКФ «Моноліт» і її відсутність позбавила можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, в тому числі, складати податкову документацію.

В доповненнях до апеляційної скарги власник майна вказує на те, що основним джерелом встановлення обставин, які можуть свідчити про несплату податків в результаті вчинення податкового правопорушення, є саме акт перевірки, складений за результатами проведення податкової перевірки, види якої визначені в ПК України, однак, слідчий суддя не звернув уваги на те, що документальна перевірка ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» не проводилася, а податкове повідомлення-рішення не виносилося.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі не наведено доказів, що дане майно має ознаки речових доказів та відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Київську міську прокуратуру, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями до неї та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з наданих суду матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань10 грудня 2020 року під № 32020100000000593, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «ВКФ «Моноліт» діючи на території міста Києва у період з 2019 2020 років, будучи на загальній системі оподаткування, отримували безготівкові кошти за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги від ряду Товариств, сума яких перевищує 1000000 грн., та які обготівковувалися ОСОБА_5 у якості безвідсоткової фінансової допомоги, при цьому у порушення вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, не зареєструвалися як платники ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням, таким чином ухилилися від сплати податку на додану вартість на суму більше 7000000 грн., що є особливо великим розміром.

30 червня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно, у тому числі, ноутбук «МІ» сірого кольору, серійний номер 25888/00004132 та мобільний телефон «МІ», серійний номер НОМЕР_1 .

02 липня 2021 року старший слідчий з особливо важливих справ другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про арешт вищевказаного майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду від 07 липня 2021 року задоволено клопотання слідчого.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає незаконним, необґрунтованим і невмотивованим, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

З матеріалів судового провадження, зокрема, ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2021 року про надання дозволу на обшук убачається, що дозволу на вилучення мобільного телефону та ноутбуку надано слідчим суддею не було, лише надано дозвіл на огляд та вилучення інформації з них, із залученням спеціаліста. Крім того, належного обґрунтування правових підстав вилучення майна клопотання прокурора не містить.

З протоколу обшуку від 30 червня 2021 року не убачається, що доступ до телефону та ноутбуку обмежувався їх власником, володільцем або утримувачем або, що доступ пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Крім того, матеріали долучені до клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не свідчать про те, що надання згаданого майна разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Також, колегія суддів звертає увагу, що копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовується клопотання про арешт майна, повинні бути належним чином завіренні, що випливає зі змісту ст. 171 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів переконана, що у слідчого судді були відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на згадане раніше майно, належне ОСОБА_5 .

Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга власника майна - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у зв`язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2021 року, якоюзадоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований ОСОБА_5 та право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_8 , а саме: ноутбук «МІ» сірого кольору, серійний номер 25888/00004132 та мобільний телефон «МІ», серійний номер НОМЕР_1 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ другого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований ОСОБА_5 та право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_8 , а саме: ноутбук «МІ» сірого кольору, серійний номер 25888/00004132 та мобільний телефон «МІ», серійний номер НОМЕР_1 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 753/3393/21 Справа №11-сс/824/4440/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1