ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"05" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 11/107
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи підприємця Шанта Ольги Іванівни б/н від 05.08.2021р. (вх. № 02.3.1-02/5664/21 від 06.08.2021) про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо не зняття арешту з нерухомого майна Фізичної особи підприємця Шанта Ольги Іванівни ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні ВП № 31694532 у справі №11/107за позовом Акціонерного товариства Комерційний промислово інвестиційний банк до відповідача Фізичної особи підприємця Шанта Ольги Іванівни
про стягнення 3194855,31 грн.
Секретар судового засідання Сінкіна Е.
Представники сторін -
Представник органу ДВС - не з`явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2011 позов Акціонерного товариства Комерційний промислово інвестиційний банк задоволено повністю.
На виконання вказаного рішення 11.03.2011 господарським судом видано відповідні накази.
06.08.2021 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга фізичної особи - підприємця Шанта Ольги Іванівни (далі - ОСОБА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо не зняття арешту з нерухомого майна Шанта О.І. у виконавчому провадженні ВП №31694532.
В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що в ході здійснення реєстраційних процедур та після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення її, як фізичної особи-підприємця, їй стало відомо, що cтосовно належного їй майна - невизначене майно, міститься запис про обтяження за №12314142, що підтверджується інформаційною довідкою №266440595 від 19.07.2021 року.
З метою з`ясування наявності правових підстав для арешту майна Шанта О.І. 25.06.2021 року адвокатом Радь Іваном Івановичем, як представником ОСОБА_1 , до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (правонаступник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області) (далі - відділ примусового виконання рішення) було подано адвокатський запит з проханням надати засвідчені у встановленому законом порядку копії матеріалів виконавчого провадження №31694532.
У відповідь на поданий адвокатський запит відділ примусового виконання рішення листом від 30.06.2021 року за вих.№2353-8 повідомив, що можливість надання копій матеріалів виконавчого провадження №31694532 відсутня, оскільки строк його зберігання закінчився та матеріали були знищені.
Скаржник вважає, що всупереч ч.1, статті 50 ЗУ Про виконавче провадження №606-XIV, у редакції від 02.03.2014 року (далі - Закону №606-XIV) (чинної на момент вчинення виконавчої дії) та Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у редакції від 14.03.2014 року (чинної на момент вчинення виконавчої дії) (далі - Інструкція №512/5) державний виконавець зобов`язаний був припинити обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_1 накладеного постановою від 23.03.2012 року, однак в даному випадку останнім була вчинена протиправна бездіяльність, у зв`язку із чим арешт накладений на належне їй майно повинен бути знятий.
Крім іншого, скаржник вказує, що вона не може вільно розпоряджатися належним їй майном через наявність арешту стосовно такого за відсутності одночасно підстав обтяження, а від так порушене право підлягає захисту шляхом зняття обтяження з майна.
10.08.2021 р. ухвалою Господарського суду Закарпатської області скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду відповідно до статей 339, 342 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд скарги призначено на 05.10.2021 року о 12:30 год.
Представник скаржника Шанта О.І., представник Акціонерного товариства Комерційний промислово інвестиційний банк та державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Письмових пояснень щодо зазначених у скарзі обставин не надходило.
Відповідно до ч. 2, ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши, дослідивши та оцінивши подані на розгляд матеріали скарги, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2011 р. по справі №11/107 позов Акціонерного товариства Комерційний промислово інвестиційний банк до ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк суму 3 194 855, 31грн., з яких: 1 999 991грн. сума простроченого кредиту, 1 016 698,75грн. відсотки за користування кредитом, 34 385,25 грн. пеня, 143 780, 31грн. три проценти річних, а також 25 500 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2021 р., 11.03.2011 р. господарським судом видано відповідний наказ №11/107.
Враховуючи вищевказане, 15.03.2012 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Шутко Олександром Михайловичем, з метою примусового виконання наказу від 11.03.2011 року №11/107 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за ВП №31694532.
23.03.2012 року вищевказаним державним виконавцем, в межах виконавчого провадження ВП №31694532, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
05.06.2014 року головним державним виконавцем Вудмаска Мироном Федоровичем у вказаному виконавчому провадженні, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із тим, що за результатом перевірки майнового стану боржника встановлено, що в останнього відсутнє майно та грошові кошти на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості по виконавчому документу.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).
Відповідно до ч.1, ст. 1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.1, ст. 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 11 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно п.2, ч.1, статті 47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.1, статті 30 Закону №606-XIV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.
Статтею 50 Закону №606-XIV передбачені правові наслідки закінчення виконавчого провадження.
Так, згідно ч.1, статті 50 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 3.17 Інструкція №512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо). Разом із тим, з долученої скаржником інформаційної довідки №266440595 від 19.07.2021 р., сформованою приватним нотаріусом Капітула Г.Д., Ужгородського міського нотаріального округу видно, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно Шанта О.І. міститься запис про обтяження за реєстраційним номером: 12314142, тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, 31694532, 23.03.2012, старший державний виконавець ВПВР Шутко О.М. Отже, враховуючи вищевказані вимоги ч.1, статті 50 Закону №606-XIV та Інструкції №512/5 вбачається, що державний виконавець зобов`язаний був припинити обтяження у вигляді арешту майна ОСОБА_1 накладеного постановою від 23.03.2012 року, однак в даному випадку останнім була вчинена протиправна бездіяльність.
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ч.1, статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1, статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном. Пунктами 3, 4, ч.2, статті 16 ЦК України, передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно ч.1, статті 57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Суд погоджується з доводами стягувача стосовно того, що необхідність у застосуванні арешту зумовлена перебуванням виконавчого документу на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби відпала, виконавчий лист на виконанні не перебуває, у термін повторного звернення виконавчого документа до примусового виконання стягувач так і не пред`явив, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатися належним їй майном через наявність арешту на це майно за відсутності одночасно підстав такого обтяження, а від так порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зняття обтяження.
Крім іншого, суд звертаю увагу на те, що з долученої скаржником інформації доступної з єдиного державного реєстру боржників та автоматизованої системи виконавчих проваджень видно, що відомості щодо ОСОБА_1 як боржника в межах відкритих виконавчих проваджень відсутні.
Також суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Відповідно до п. 9.6 Постанови, згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом. У той же час відповідно до положень статті 121-2 ГПК представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону.
Згідно постанови Кабінету міністрів України від 09.10.2019 року №870 Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції , Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області та його структурні підрозділи було ліквідовано та правонаступником такого є Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), таким чином Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є належним учасником провадження.
Згідно ч.1, ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1, 2, ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до п.9.13 постанови № 9 Пленуму Вищого Господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Враховуючи наведене належним способом захисту прав та інтересів скаржника буде зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 накладеного постановою про арешт майна боржника від 23.03.2012 року винесеною в межах виконавчого провадження ВП №31694532.
В суду відсутні достатні та допустимі докази того, щоб визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ) накладеного у виконавчому провадженні ВП №31694532. Зазначений орган жодним чином не надав суду пояснень та документів з своєї сторони, тому задоволення скарги в цій частині є передчасним та однобоким.
Згідно ч.1, ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ч.1, 2, ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 339 - 342 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Скаргу фізичної особи - підприємця Шанта Ольги Іванівни (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна за №12314142 від 23.03.2012 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, об`єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ) застосоване на підставі: постанова про арешт майна боржника, 31694532, 23.03.2012, старший державний виконавець ВПВР Шутко О.М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Андрейчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2021 |
Оприлюднено | 08.10.2021 |
Номер документу | 100213031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Якимчук Л.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні