Постанова

від 05.10.2021 по справі 910/10202/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10202/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача: Пасічник Я.С.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи на стороні позивача: Пасічник Я.С.,

від третьої особи-1 на стороні відповідача: Бабій В.В.,

від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з`явився,

від третьої особи-3 на стороні відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Євсіков О.О., Корсак В.А., Попікова О.В.

від 09.09.2020

за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви"

до Хмельницької обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Релігійна організація "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Релігійна організація "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", 2. Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, 3. Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України"

про визнання протиправним і скасування розпорядження,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви" (далі - Позивач, Скаржник) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 250/2019-р від 11.04.2019.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 250/2019-р від 11.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень, а також з порушенням встановленого порядку та положень чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/10202/19 позовні вимоги Позивача до Відповідача задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 250/2019-р від 11.04.2019 "Про реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України у новій редакції".

4. Господарський суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив із того, що Відповідачем не було здійснено належної перевірки поданих на реєстрацію документів, не дотримано процедури реєстрації Статуту відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/10202/19 та закрито провадження у цій справі.

6. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та закриваючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив із того, що спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом розпорядження з реєстрації статуту релігійної громади. Правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем, стосуються питань діяльності релігійної громади, яка діє відповідно до установчих документів, а тому юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, також слід визначати відповідно до частини 21 статті 14, частини 2 статті 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Тому за висновком апеляційного господарського суду, у цьому випадку спірні правовідносини мають саме цивільний характер і заявлені Позивачем позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі № 910/10202/19 залишити без змін.

8. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Позивач зазначає, що постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, заявлені Позивачем позовні вимоги підлягають розгляду в порядку саме господарського судочинства. Скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 806/3462/14, від 08.11.2019 у справі № 807/2297/15, від 16.10.2018 у справі № 807/3565/14.

9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відповідно до наказу № 35 від 26.05.2003 року настоятелем парафії, так само як і настоятелем Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, є протоієрей Осинський Л.І .

11. Згідно протоколу № 1/2019 від 18.02.2019 року на загальних зборах віруючих Релігійної громади Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії УЦП під головуванням настоятеля парафії Осинського Л.І. вирішувалось питання визначення юрисдикції/підпорядкованості релігійної громади. Зазначений протокол підписано головою парафіяльних зборів (настоятелем) Осинським Л.І. , секретарем парафіяльних зборів Яцковою З.І. , затверджено керуючим Хмельницькою єпархією Української Православної Церкви Митрополитом Хмельницьким і Старокостянтинівським Антонієм, а також скріплено його печаткою.

12. Вищевказані загальні збори віруючих вирішили, зокрема, підтвердити, що релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії УПЦ входить до складу та підзвітна Хмельницькій Єпархії Української православної церкви, а також релігійна громада підтвердила свою духовну і канонічну єдність з предстоятельством Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

13. Відповідно до заяви від 06.03.2019 року, що була подана представником Квасом В.П. до Хмельницької обласної державної адміністрації з метою реєстрації нової редакції статуту релігійної організації, до вказаної заяви заявником були долучені:

1. статут Релігійної організації Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с.Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви ;

2. копія протоколу зборів релігійної громади;

3. копія списку членів релігійної громади присутніх на зборах;

4. копія списку членів релігійної громади, які підтримали рішення про зміну конфесійної приналежності;

5. копія статуту релігійної організації в останній редакції;

6. копія розпорядження голови Хмельницької ОДА від 14.02.2018 № 214/2018-р.

14. 11 квітня 2019 року розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 250/2019-р було зареєстровано статут Релігійної організації Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви у новій редакції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

2. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

16. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 85. Непідприємницькі товариства

1. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

2. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

17. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

18. Закон України Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон № 987-ХІІ)

Стаття 13. Релігійна організація - юридична особа

1. Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації.

2. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Стаття 14. Реєстрація статутів (положень) релігійних організацій

21. Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

22. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Стаття 7. Релігійні організації

1. Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

2. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

3. На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.

19. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК)

Стаття 4. Право на звернення до господарського суду

1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Стаття 20. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів

1. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Стаття 231. Закриття провадження у справі

1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд виходить з того, що судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

21. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

22. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

23. Як зазначено Судом вище, підставою касаційного оскарження Позивач зазначив, зокрема, порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки заявлені Позивачем позовні вимоги підлягають розгляду в порядку саме господарського судочинства, а не цивільного, як вказано в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

24. Суд зазначає, що правовідносини, пов`язані з діяльністю релігійних організацій, регулюються Законом № 987-ХІІ, який був прийнятий 23 квітня 1991 року та набув чинності 06 червня 1991 року.

25. Положеннями статті 14 вказаного Закону № 987-ХІІ було визначено, що перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

26. На момент прийняття Закону № 987-ХІІ не існувало господарських чи арбітражних судів, не було прийнято ГПК України.

27. Натомість на час прийняття Закону № 987-ХІІ Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК) містив главу 31-А, в порядку якої розглядались спори громадян і юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності в адміністративних правовідносинах.

28. У подальшому Верховною Радою України було прийнято ГПК України, який згодом, зазнавши змін, був викладений у редакції від 19 червня 2020 року.

29. Відповідними нормами цього процесуального закону було визначено юрисдикцію спорів між юридичною особою та її учасником (засновником, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

30. У той же час відповідні зміни до Закону № 987-ХІІ внесені не були.

31. ГПК України є спеціальним нормативним актом, до предмета регулювання якого входить, зокрема, визначення юрисдикції та підсудності судових спорів.

32. Водночас визначення юрисдикції і підсудності спорів не є і не може бути предметом регулювання Закону № 987-ХІІ.

33. А тому положення Закону № 987-ХІІ є застарілими та не відповідають чинному процесуальному законодавству.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 року у справі №910/4998/20.

34. У вищевказаній постанові Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4998/20 за позовом єпархії Української Православної Церкви до обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження обласної державної адміністрації Про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних громад сформувала правову позицію щодо юрисдикції судових спорів вказавши, що спори юридичної особи про визнання протиправним та скасування розпорядження обласної державної адміністрації про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних громад підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

35. В даній справі релігійна організація, як юридична особа, звернулась з позовом до обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження обласної державної адміністрації Про реєстрацію нової редакції статуту релігійної організації , а тому у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 06.04.2021 року у справі №910/4998/20, спір в даній справі має розглядатися за правилами господарського судочинства.

36. Вищезазначеним спростовуються висновки суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові про те, що спір в даній справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

37. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого постановив незаконну постанову про закриття провадження у справі та не переглянув рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

39 . Враховуючи, що апеляційний суд виніс незаконну постанову про закриття провадження в даній справі та не переглянув по суті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, Суд приходить до висновку, що касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Судові витрати

40. Оскільки справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Релігійної організації "Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 року у справі №910/10202/19 скасувати, а справу передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Кролевець