Постанова

від 24.01.2022 по справі 910/10202/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. Справа№ 910/10202/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар: Місюк О.П.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 24.01.2022.

розглянувши апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 (повний текст складено 13.03.2020)

у справі № 910/10202/19 (суддя - Удалова О.Г.)

за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви"

до Хмельницької обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Хмельницької єпархії Української Православної церкви,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України);

2. Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації;

3. Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України"

про визнання протиправним і скасування розпорядження.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви" (далі - позивач, скаржник) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження №250/2019-р від 11.04.2019, яким зареєстровано статут релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії православної церкви України" у новій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №250/2019-р від 11.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень, а також з порушенням встановленого порядку та положень чинного законодавства.

За твердженнями позивача, відповідач прийняв спірне рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації на підставі документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, та за відсутності необхідних документів, зокрема, статуту релігійної громади у чинній редакції, не перевірив відповідність поданих на реєстрацію документів (рішення, оформленого протоколом від 23.02.2019 №1, та статуту Релігійної організації у новій редакції) вимогам законодавства та статуту Релігійної організації, чинному на момент внесення змін до статуту, не перевірив чи відповідають винесені на його затвердження зміни до статуту волевиявленню самої релігійної громади.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/10202/19 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №250/2019-р від 11.04.2019 "Про реєстрацію статуту релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України" у новій редакції".

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене без всебічного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального права та за неправильного застосуванням норм матеріального права.

На переконання скаржника суд першої інстанції задовольнивши позов припустився порушення норм процесуального права, оскільки рішення релігійної громади про зміну своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях не порушує права та законні інтереси позивача.

Крім того апелянт стверджує, що місцевий господарський суд визнав встановленими обставини, які не були доведеними, оскільки скасовуючи розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №250/2019-р від 11.04.2019, суд виходив з незаконності рішень загальних зборів членів релігійної громади від 03.03.2019, оформлених протоколом №1, за відсутності рішення суду про недійсність зазначених зборів та зважаючи на відсутність вказаної вимоги у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти її задоволення та наголошував на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що парафіяльні збори, на яких приймалися рішення, оформлені протоколом №1 від 03.03.2019, скликалися відповідно до положень п.п. 18, 21 Статуту, так само як і відсутні докази підтвердження чинності таких зборів у розумінні п.п. 19, 21 Статуту. Протокол №1 від 03.03.2019 не містить необхідних реквізитів, зокрема, підписів настоятеля та голови парафіяльної ради. Відповідачем не були враховані вищезазначені недоліки під час перевірки наданої документації, внаслідок чого прийнято оспорюване розпорядження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у складі колегії суддів: Євсіков О.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Попікова О.В., Корсак В.А. заяву Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України" про закриття провадження у справі задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/10202/19 скасовано, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №910/10202/19, Управління Хмельницької єпархії Української Православної церкви звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №910/10202/19 скасовано, а справу передано для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Суддями Євсіковим О.О., Попіковою О.В. та Корсаком В.А. заявлено самовідвід у справі №910/10202/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 заяву суддів Євсікова О.О., Попікової О.В., Корсака В.А. про самовідвід у справі №910/10202/19 задоволено, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно з розпорядженням Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/693/21 від 09.11.2021 та на підставі ухвали від 03.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 справу №910/10202/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Кравчук Г.А., Козир Т.П.

15.11.2021 суддями Північного апеляційного господарського суду Коробенком Г.П., Кравчуком Г.А. та Козир Т.П. було заявлено самовідвід у справі №910/10202/19 обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу справи не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 заяву суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., Козир Т.П. про самовідвід у справі №910/10202/19 задоволено, а матеріали справи №910/10202/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/732/21 від 22.11.2021 та ухвали від 15.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 справу №910/10202/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 справу №910/10202/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 21.12.2021.

14.12.2022 до суду апеляційної інстанції від Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України" надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких скаржник просить суд врахувати при розгляді даної справи висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 №910/10011/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 у розгляді справи №910/10202/19 оголошено перерву до 24.01.2022.

19.01.2022 на електронну адресу суду та 20.01.2022 засобами поштового зв`язку від представника позивача та третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі, згідно яких сторони зазначають, що позивачем було вірно обрано спосіб захисту, а положення статуту в новій редакції порушують права та охоронювані законом інтереси позивача та не відповідають вимогам законодавства. Крім того представник позивача та третьої особи порушив клопотання про участь адвоката Пасічника Ярослав Сергійовича судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 задоволено клопотання Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Хмельницької єпархії Української Православної церкви про участь у судовому засіданні 24.01.2022 у справі №910/10202/19 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 24.01.2022 в режимі відеоконференції представники сторін надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши думку присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" була створена у 1991 році відповідно до ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" з ініціативи віруючих громадян - жителів с. Малиничі Хмельницького району, Хмельницької області.

Статут Релігійної організації був прийнятий на парафіяльних зборах (згідно протоколу №1 від 17.06.2017) та зареєстрований на підставі рішення виконавчого органу Хмельницької обласної ради народних депутатів №173 від 16.10.1991.

Як зазначає позивач, з моменту створення релігійна організація належала до Української православної церкви і її статут був затверджений керуючим Хмельницькою єпархією УПЦ Митрополитом Антонієм.

Відповідно до пунктів 1, 3 статуту (у редакції, зареєстрованій розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 14.02.2018 №214/2018, що була чинна на момент прийняття спірного розпорядження) Релігійна організація (надалі - парафія) є неприбутковою організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви (далі - УПЦ) та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ. Парафія об`єднує громадян православного віросповідання для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.

Згідно з пунктами 12, 15, 16 статуту Релігійної організації парафію очолює настоятель, якого призначає та звільняє єпархіальний архієрей. Вищим органом парафіяльного управління є парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель. До складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Відповідно до пунктів 18, 19 статуту Релігійної організації парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея, благочинним або іншим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік. Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів парафіяльних зборів.

Пунктами 21, 22 статуту Релігійної організації унормовано, що парафіяльні збори, на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, вважаються чинними за умови присутності усіх членів парафіяльних зборів. Рішення про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою всіх членів парафіяльних зборів.

Протокол парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим) і секретарем. Усі документи парафії підписуються настоятелем та головою парафіяльної ради (пункти 25, 31 статуту).

15.02.2019 відбулися загальні збори віруючих Релігійної громади Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі, Хмельницького району, Хмельницької області під головуванням настоятеля парафії ОСОБА_3 з розгляду питання про визначення юрисдикції/підпорядкованості релігійної громади, на яких були присутні 75 членів релігійної громади. На цих зборах прийнято рішення, оформлене протоколом №1/2019 яким підтверджено, що релігійна громада входить до складу та підзвітна Хмельницькій єпархії УПЦ та зберігає свою духовну і канонічну єдність з УПЦ під предстоятельством Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Зазначений протокол підписаний головою загальних парафіяльних зборів (настоятелем парафії) ОСОБА_3 та секретарем ОСОБА_4, затверджений керуючим Хмельницькою єпархією УПЦ митрополитом Хмельницьким і Старокостянтинівським Антонієм, а також скріплений печаткою управління Хмельницької єпархії УПЦ.

Водночас члени релігійної громади (193 особи) на зборах прийняли рішення, оформлені протоколом від 03.03.2019 №1, а саме вирішили:

- змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Свято-Іоанної Богословської парафії села Малиничі, Хмельницького району Хмельницької єпархії УПЦ та перейти під канонічне підпорядкування управління Хмельницької єпархії Православної церкви України (далі - ПЦУ);

- внести зміни до статуту Релігійної організації шляхом прийняття його в новій редакції зі зміною назви релігійної громади на таку: Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України";

- уповноважити підписати статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної Церкви України" у новій редакції та заяву до Хмельницької ОДА про його реєстрацію, голову її парафіяльної ради Кваса Володимира Петровича, а також уповноважити Кваса Володимира Петровича та Бойко Галину Броніславівну подати статут і заяву до Хмельницької ОДА, провести реєстраційні дії у державного реєстратора та вчинити дії щодо державної реєстрації юридичної особи з правом подання заяв та інших документів, отримання виписок, витягів тощо з правом підпису про їх отримання, здійснення необхідних платежів.

11.04.2019 розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №250/2019-р зареєстровано статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви" у новій редакції.

Підставою для винесення розпорядження стала заява від 06.03.2019, подана від імені релігійної громади уповноваженим Квасом В.П. , та рішення зборів релігійної громади Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної церкви від 03.03.2019, оформлене протоколом №1.

У липні 2019 року Релігійна організація (настоятель парафії ОСОБА_3) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання розпорядження №250/2019-р від 11.04.2019 (яке стосувалося реєстрації нової редакції статуту Релігійної організації на підставі рішення загальних парафіяльних зборів Релігійної організації (релігійної громади с. Малиничі) про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях цієї релігійної громади) протиправним та його скасування.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, спірне Розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень та з грубим порушенням чинного законодавства. При цьому позивач зазначає, що настоятелем ОСОБА_3 не скликалися та не проводилися (в порядку визначеному п. 18 Статуту), парафіяльні збори 03.03.2019, а також не виносилося на вирішення зборів жодного питання, стосовно яких були прийняті рішення, оформлені протоколом №1, в тому числі питання щодо зміни канонічного підпорядкування.

Місцевий господарський суд розглянувши спір дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі того, що розпорядження №250/2019-р від 11.04.2019 суперечить ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , відповідач здійснив реєстрацію змін у статуті юридичної організації, яка потягла зміну канонічної підлеглості, з порушенням вимог чинного законодавства не перевіривши обставин наявності дійсного волевиявлення релігійної громади віруючих.

Разом з тим Північний апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши підстави даного позову, не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно із ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Згідно частини 1, 2 ст. 9 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Як уже було відмічено, позовні вимоги Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" обґрунтовані порушенням прав Релігійної організації в результаті ухвалення рішення загальними парафіяльними зборами членів Релігійної організації (рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 03.03.2019 року №1).

Згідно з п. 1 статуту (у редакції, зареєстрованій розпорядженням Хмельницької облдержадміністрації від 14.02.2018 №214/2018, що була чинна на момент прийняття спірного розпорядження) Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" (яка далі по тексту статуту зазначена як парафія) є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви (УПЦ), та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ. Парафія як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і цього статуту. Діяльність парафії поширюється на село Малиничі Хмельницького району Хмельницької області (пункти 9, 11 статуту).

Вищим органом парафіяльного управління є парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель (пункт 15 статуту). Серед органів управління позивача як юридичної особи є також парафіяльна рада - виконавчий та розпорядчий орган парафіяльних зборів, яка підзвітна зборам та настоятелю (пункт 27 статуту) та ревізійна комісія (пункт 34 статуту).

Відтак позивач як юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, що відповідає загальному положенню про цивільну дієздатність юридичної особи, закріпленому в ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи слідує, що передумовами звернення позивача до суду у цій справі є наступні обставини:

- прийняття членами релігійної громади (193 особи) рішень, оформлених протоколом від 03.03.2019 №1, зокрема щодо зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади Свято-Іоанна Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії УПЦ шляхом переходу під канонічне підпорядкування управління Хмельницької єпархії ПЦУ з відповідним внесенням змін до статуту релігійної організації (позивача) та

- подальша державна реєстрація нової редакції статуту, затвердженої цим рішенням релігійної громади (її частини).

Тобто оскарження реєстраційних дій, що зазначено як предмет позову в цій справі, по суті є похідною вимогою від спору щодо дійсності статуту релігійної організації в новій редакції.

Слід відмітити, що рішення, які були прийняті загальними парафіяльними зборами релігійної громади (членами такої громади в кількості 193 осіб), належать до рішень, які були ухвалені всередині цієї громади (Релігійної організації) щодо реалізації цивільних прав, свобод та інтересів членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності Релігійної організації як юридичної особи з метою задоволення інтересів її членів.

Ухвалене 03.03.2019 рішення загальних парафіяльних зборів членів релігійної громади с. Малиничі, що стало підставою для вчинення відповідачем спірної державної реєстрації, стосується прав та інтересів релігійної громади с. Малиничі та її членів. Адже в результаті його ухвалення було змінено канонічне підпорядкування Релігійної організації (позивача), обрано її нового керівника (настоятеля парафії) та затверджено нову редакцію статуту. Отже, ухвалене рішення стосується, у тому числі, порядку організації та управління Релігійною організацією як юридичною особою.

При цьому позивач посилається на те, що рішення про затвердження статуту в новій редакції прийняте з порушенням чинного статуту, на зборах територіальної громади, а не парафіяльними зборами, за участі осіб, які не мали права брати участь у таких зборах тощо. Тому позивач вважає збори нечинними та неправомочними.

Колегія суддів звертає увагу, що якщо у зборах брали участь особи, які не вправі були діяти як орган юридичної особи, повноважний приймати нову редакцію статуту, то така нова редакція не є чинною, бо вона не була прийнята юридичною особою в особі відповідного органу. Водночас реєстрація такої нової редакції порушує правову визначеність щодо того, статут у якій саме редакції є чинним - у новій чи в попередній. Таким чином позовна вимога фактично спрямована не на позбавлення статуту в новій редакції юридичної сили, а на захист порушеного інтересу в правовій визначеності. Реєстрація статуту в новій редакції, прийнятій не органом юридичної особи, а неуповноваженими на це особами, може порушувати інтерес у правовій визначеності як членів Релігійної організації, так і самої Релігійної організації як юридичної особи. Такий інтерес підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Слід зауважити, що суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Водночас відповідно до п. 2 ч. 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Як було встановлено, позивачем заявлено вимогу саме про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації №250/2019-р від 11.04.2019. Однак, зважаючи на викладені норми права, судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

Разом з цим слід звернути увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту вичерпує свою дію з моменту внесення таких змін або доповнень до статуту (прийняття статуту в новій редакції).

За наведеного, зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

Отже, враховуючи межі та підстави заявлених позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав (визнання протиправним та скасування розпорядження ОДА), є помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом під час розгляду справи не з`ясовано: з яких саме правовідносин сторін виник спір; чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Зважаючи на обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, у задоволенні позову Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" слід відмовити.

Оскільки наведене у постанові є самостійною підставою для відмови в позові, Північний апеляційний господарський суд не вважає за необхідне здійснювати правову оцінку інших обставин справи, так як це не впливає на результат розгляду даної справи.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи припустився неправильного застосування норм матеріального права, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. А отже, вимоги апеляційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України" підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 у справі №910/10202/19 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" відмовити.

4. Стягнути з Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанно-Богословського храму с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Української Православної Церкви" (31331, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, село Малиничі, вулиця Центральна, будинок 37) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Іоанна-Богословської парафії села Малиничі Хмельницького району Хмельницької єпархії Православної церкви України" (31360, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, село Малиничі, вулиця Центральна, будинок 37, ідентифікаційний код 43256757) 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) 50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 03.02.2022.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В.Андрієнко

С.І. Буравльов