Ухвала

від 06.10.2021 по справі 910/16351/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16351/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Привалов А.І.)

від 25.02.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Алданова С.О.)

від 13.07.2021

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Лайт"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 2 161 952, 49 грн

ВСТАНОВИВ:

1. ТОВ "Солар Лайт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до ДП "Гарантований покупець" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 160 102, 21 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором №1067/01 від 29.11.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим" тарифом.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 339 596, 30 грн, штраф в сумі 742 374, 68 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 32 401, 53 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (зменшено розмір пені та штрафу на 50%).

4. 14.07.2021 відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення суду попередніх інстанцій скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

6. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

8. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

9. ДП "Гарантований покупець" в касаційній скарзі підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункти 1, 2 та 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

10. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 530 ЦК України та пункт 10.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 641 від 29.04.2019 в частині встановлення дати виникнення зобов`язання Гарантованого покупця з оплати електроенергії та не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20 (пункт 44) щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

11. Визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20 (пункт 44) щодо питання застосування статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України та пункт 10.4 Порядку.

12. У разі оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник має вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

13. Натомість, Верховний Суд зауважує, що визначені скаржником підстави касаційного оскарження, а саме пункти 1 та 2 частини 2 статті 287 ГПК України, суперечать одна одній, оскільки визначаючи пункт 1 частини 2 цієї статті скаржник стверджує про неврахування судами висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 530 ЦК України та пункт 10.4 Порядку у подібних правовідносинах, тоді як обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування цих же норм права скаржник визнає, що такий висновок Верховного Суду був застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

14. Таким чином скаржнику необхідно визначитися в цій частині щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, як того вимагає частина 2 статті 287 ГПК України та пункт 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

15. Крім того, в обґрунтування необхідності відступлення від висновку скаржник зазначає, що справа № 910/11830/20 та справа, яка переглядається, містить різну доказову базу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо дати надходження на адресу ДП "Гарантований покупець" акту купівлі-продажу, та відповідно, судами не встановлювалася дата виникнення зобов`язання з оплати вартості електроенергії.

16. Зазначене не може розцінюватися судом як належне обґрунтування наявності підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки наведені доводи зводяться до надання оцінки доказам, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

17. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 33, 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо покладення спеціальних обов`язків із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел не лише на скаржника, а й на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"; статей 551, 614 ЦК України; статей 174, 196, 218 та 233 ГК України.

18. Зі змісту пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.

20. Водночас належного обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження щодо незастосування судами попередніх інстанцій статей 614 ЦК України та 218 ГК України, а також норм частини 3 статті 551 та частин 1, 2 статті 233 ГК України, скаржником ненаведено, оскільки формулювання його доводів не дають суду однозначно зрозуміти який саме висновок відсутній у подібних правовідносинах, в чому полягає необхідність та значення відповідного висновку для спірних правовідносин.

21. Отже, наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

24. Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

25. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

26. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 32 459,13 грн (1,5% від 1 081 970,98 грн * 200%).

27. У касаційній скарзі скаржник просив відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом рішення у цій справі, у зв`язку із незадовільним фінансовим станом ДП "Гарантований покупець".

28. Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

29. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

30. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

31. З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи касаційної скарги про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.

32. Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, касаційна скарга відповідно до статті 174, частини 2 статті 292 ГПК України також залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

33. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 910/16351/20 до ухвалення постанови Верховним Судом.

2. Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 13-14, 20 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги , подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- сплатити судовий збір у розмірі 32 459,13 грн та подати документ, що підтверджує його сплату.

5 . Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова