Постанова

від 08.10.2021 по справі 759/204/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/204/21 Головуючий у 1 інстанції: Журибеда О.М.

провадження №22-ц/824/13323/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСББ Добробут до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

У квітні 2021 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним рішення загальних зборів, в якій зокрема просила прийняти її до спільного розгляду з первісним позовом ОСББ Добробут .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову, роз`яснено позивачу по зустрічному позову право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку, і зустрічну позовну заяву разом з доданими матеріалами повернуто представнику відповідача з тих підстав, що спільний розгляд вказаних первісного та зустрічного позовів є недоцільним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовує тим, що подання зустрічного позову у цій справі є обґрунтованим та необхідним, обидва позови взаємопов`язані, їх спільний розгляд є доцільним, оскільки задоволення зустрічного позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Добробут про затвердження кошторису та розміру внесків і платежів співвласників на 2019 рік може виключити повністю або частково задоволення первісного позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Позивач за первісним позовом ОСББ Добробут подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Зазначає, що ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві не зазначає про те, що ним у 2019 році подано позов до ОСББ Добробут про той самий предмет і з тих самих підстав, а заявлені вимоги відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, що істотно розширює предмет доказування.

Вважає, що подаючи зустрічний позов, ОСОБА_3 намагається затягнути розгляд справи, а тому недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування та призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.

Вказує, що позивачем до скаржника подано два позови про стягнення витрат на утримання будинку та прибудинкової території та оплату комунальних послуг, які до цього часу розглядаються.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно зі ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц)

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Повертаючи заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що в зустрічній позовній заяві не зазначено обґрунтування для об`єднання та взаємопов`язаність вимог по первісному та зустрічному позову, а заявлені вимоги в зустрічному позові відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, що істотно розширює предмет доказування.

Суд вважав, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів у даній справі є недоцільним.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч.1 та п.3 ч.2 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 ст.193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2021 року позивач ОСББ Добробут звернувся до ОСОБА_1 з позовом про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, в ухвалі вказано, що відповідач протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 05.04.2021 року, повинен надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову з одночасним направленням в цей же строк копії відзиву та доданих до нього документів позивачу та іншим учасникам справи.

02 квітня 2021 року ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву та зустрічний позов до ОСББ Добробут про визнання недійсним рішення загальних зборів.

В первісній позовній заяві позивач ОСББ Добробут просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь у рахунок погашення заборгованості грошові кошти у розмірі 17 823 грн. 42 коп.

Звертаючись до суду з такими вимогами, позивач посилався на те, що ОСББ Добробут створено співвласниками будинку АДРЕСА_1 та проведено його Державну реєстрацію 05.03.2008 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис

№1072 102 0000 021968, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які розміщені відкритому доступі в мережі інтернет.

Житловий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває в управлінні позивача та згідно ч.1 ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку , ч.1, 2 cт.12, ч.1 cт.22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , позивач здійснює управління багатоквартирним будинком за вказаною адресою через свої органи управління, забезпечення утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг.

Вказував, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 105 м2, що підтверджується договором дарування від 27.08.2009 року, тому разом з правами на квартиру, набув обов`язків, передбачених ч.3 cт.13 Конституції України, ч.1 ч.3 cт.11 ЦК України; ч.4 cт.319 ЦК України, cт.ст.322, 360, 382 ЦК України, абз.5,6,8 ч.1 cт.1, ч.1 cт.5, ч.1, 2 cт.7, ч.1 ст.9, cт.12 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ст.ст.10,15, 20 21, 22, 23 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статутом Об`єднання щодо оплати витрат на управління багатоквартирним будинком (оплата житлово-комунальних послуг, утримання будинку та прибудинкової території, оплати внесків, передбачених рішенням Загальних зборів співвласників).

Зазначав, що відповідач ухиляється від виконання вищевказаних обов`язків, споживає, але не оплачує комунальні послуги (ХВП, ГВП, опалення), ігнорує свої обов`язки щодо утримання будинку та прибудинкової території, не виконує рішення Загальних зборів членів (співвласників) багатоквартирного будинку, чим завдає співвласникам вказаного будинку та позивачу збитків, оскільки перекладає тягар утримання свого майна на інших співвласників та об`єднання.

Відповідач невчасно, та не в повному обсязі сплачує належних з нього внесків та платежів, внаслідок чого, за період від 01.06.2018 року до 30.11.2020 року у нього утворилась заборгованість на загальну суму 13 958 грн. 36 коп.

Крім того, борг відповідача був розрахований з урахуванням положень ст.625 ЦК України, а тому нараховано 3% річних в розмірі 1 642 грн. 78 коп. та збитки від інфляції в розмірі 2 222 грн. 28 коп., тому загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить 17 823 грн. 42 коп.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_2 - представник ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по вуиці АДРЕСА_1 , оформлене протоколом Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , від 27 грудня 2018 року, по питанню номер 3 порядку денного, про затвердження кошторису ОСББ Добробут на 2019 рік та затвердження розміру внесків і платежів співвласників.

Вказувала, що 27 грудня 2018 року відбулися загальні збори співвласників ОСББ Добробут за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , ініціатором скликання і проведення яких виступило правління Об`єднання.

Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , які скликалися 27.12.2018 року, були оформлені Протоколом Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , дата 27 грудня 2018 року . Протокол підписали: голова зборів ОСОБА_4 , який на той час був виконуючим обов`язки Голови правління ОСББ Добробут , та секретар зборів ОСОБА_5 .

Зазначала, що ознайомившись з копією Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Добробут від 27.12.2018 року, який підписали голова зборів ОСОБА_4 та секретар зборів ОСОБА_5 , позивач вважає, що, зокрема, рішення з питання 3 порядку денного загальних зборів про затвердження кошторису ОСББ Добробут на 2019 рік та затвердження розміру внесків і платежів співвласників, є незаконним, а тому відповідно до статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку підлягає оскарженню у судовому порядку та повинно бути визнане судом недійсним з наступних підстав.

Вважав, що за результатами голосування рішення по питанню З порядку денного зборів не набрало необхідної, визначеної законом кількості голосів співвласників, оскільки за нього фактично проголосувало менше половини загальної кількості усіх співвласників - 20 707,81 м2 (загальна площа квартир та нежитлових приміщень у будинку, які можуть брати участь у голосуванні на загальних зборах співвласників - 44 676,47 м2).

Так, 2/3 загальної кількості усіх співвласників (їхніх площ), яким необхідно було позитивно проголосувати для прийняття загальними зборами 27.12.2018 року законного рішення з питання 3 порядку денного становить 29 784,3134 кв.м., 44 676,47 кв.м. : 3 х 2 = 29 784,3134 кв.м., що суттєво перевищує ту кількість, яка була визнана достатньою для прийняття рішення з даного питання - 225 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 20 707,81 кв.м. .

Відповідно до ч.2 ст.193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного позову є стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 , співвласниками якого створено ОСББ Добробут , яке здійснює управління вказаним будинком через свої органи управління, забезпечення утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку на умовах самозабезпечення, а водопостачання, водовідведення, теплопостачання, опалення - як колективний споживач комунальних послуг. Так як ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , то разом з правами на квартиру набув обов`язків щодо оплати витрат на управління багатоквартирним будинком (оплата житлово-комунальних послуг, утримання будинку та прибудинкової території, оплати внесків, передбачених рішенням загальних зборів співвласників).

Разом з тим, предметом зустрічного позову є визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Добробут по АДРЕСА_1 , оформлене протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за вказаним місцезнаходженням по питанню номер З порядку денного, про затвердження кошторису ОСББ Добробут на 2019 рік та затвердження розміру внесків і платежів співвласників.

З викладеного вбачається, що обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, їх взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення зустрічної позовної заяви з підстав, передбачених ч.2 ст.193 ЦПК України.

Висновок суду про те, що в зустрічній позовній заяві не зазначено обґрунтування для об`єднання та взаємопов`язаність вимог по первісному та зустрічному позову, а заявлені вимоги в зустрічному позові відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, що істотно розширює предмет доказування, колегія суддів вважає помилковим, оскільки з первісної позовної заяви вбачається, що вимогу про стягнення боргу позивач обґрунтовує рішенням загальних зборів ОСББ Добробут , які оспорюються відповідачем та є предметом зустрічного позову.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: