Ухвала

від 06.11.2024 по справі 759/204/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/112/24

ун. № 759/204/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Хвостенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №759/204/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Ухвалою суду від 30.10.2024 року провадження по справі було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 30.10.2024 року провадження по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, було закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Порядок ухвалення судових рішень передбачено у ст. 259 ЦПК України. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Якщо в одному провадженні об`єднані кілька взаємопов`язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об`єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

У п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України перелічені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі і щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Відтак судове рішення щодо компенсації здійснених відповідачем ОСОБА_1 судових витрат слід постановляти у виді ухвали суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, про що неодноразово вказувалося Верховним Судом.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд враховує, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвокатського об`єднання «Дерев`янчук, Макаренко та Партнери» на представництво його інтересів, про що свідчить укладений між ними договір про надання правової допомоги від 15.01.2020 року.

Згідно акта надання послуг від 31.10.2024 року до договору «Про надання правової допомоги» від 15.10.2020 року, загальна вартість послуг адвоката з юридичного супроводу цивільної справм №759/204/21 у Святошинському районному суді м. Києва та вартість правової допомоги становить 12000, 00 грн.

Суд враховує, що зазначені витрати пов`язані з розглядом цієї справи, розмір останніх є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, докази про їх неспівмірність відсутні, а тому суд вважає за можливе розподілити їх між сторонами.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3, 6 ст. 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСББ «Добробут» на користь ОСОБА_1 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 1-5, 12, 13, 19, 76-84, 133, 137, 139, 141, 142, 258-261, 268, 353, 351-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат - задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (03164, м. Київ, вул. Осіння 33, ідентифікаційний код юридичної сооби 35755758) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М. Журибеда