Постанова

від 02.09.2021 по справі 910/16183/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2021 р. Справа№ 910/16183/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Дикунської С.Я.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021

у справі №910/16183/20 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент

до Державного підприємства Гарантований покупець

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача :

1) Кабінет Міністрів України,

2) Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго

про стягнення 656 191,36 грн

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Гарантований покупець (далі - ДП Гарантований покупець , гарантований покупець, відповідач) про стягнення 656 191,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 5951/14 від 31.12.2009 щодо оплати електроенергії, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 656 191,36 грн.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що оскільки, при розрахунку пені у формулі позивача помилково було застосовано 365 календарних дня не врахувавши, що у 2020 році 366 календарних днів, то зазначене призвело до завищення ціни позову на 548,59 грн. Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець суму штрафних санкцій за договором №5951/04 від 31.12.2009 у розмірі 655 642,77 грн.

При цьому, судом першої інстанції вказана заява залишена без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Короткий зміст заперечень на позов

Відповідач в свою чергу, проти позову заперечував з огляду на те, позивачем в позовній заяві не наведено та не підтверджено доказами дати отримання ДП Гарантований покупець підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, тому позивачем не було обґрунтовано дати виникнення зобов`язань відповідача з остаточної оплати електричної енергії купованої у спірних періодах, та, відповідно, дати виникнення прострочення зобов`язання з оплати електричної енергії спірних періодів.

ДП Гарантований покупець у своєму відзиві на позовну заяву наголошує, що згідно наявних у матеріалах в матеріалах справи доказів строк виконання зобов`язання щодо оплати електричної енергії не настав, а відтак відсутнє порушення будь-яких прав позивача.

Крім того, відповідач зазначив, що у Гарантованого покупця відсутня вина у неотриманні позивачем повної оплати розрахункового місяця спірного періоду, яка пов`язана виключно із невиконанням вищезазначених спеціальних обов`язків Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (далі - ПрАТ НЕК Укренерго ).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Гарантований покупець на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент пеню у розмірі 227 700,74 грн, штраф у розмірі 100 120,65 грн та судовий збір у розмірі 9 835,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий - липень 2020 року, у зв`язку з чим утворилася заборгованість на момент звернення до суду.

При цьому, посилання відповідача не те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не прийнято судом першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі в частині здійснення своєчасної оплати вартості прогнозного обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом .

Враховуючи прострочення виконання відповідачем свої зобов`язань, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій, у розмірі перерахованому судом першої інстанції, є обґрунтованими; враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд вважає, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня на суму 100120,65 грн та штраф на суму 227700,74 грн; таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін;

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство Гарантований покупець 19.03.2021 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/16183/20 в частині стягнення пені у розмірі 227 700,74 грн, штраф у розмірі 100 120,65 грн, судового збору у розмірі 9835,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Вирішити питання щодо розподілу судового збору.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині стягнення пені у розмірі 227 700,74 грн, штрафу у розмірі 100120,65 грн та судового збору у розмірі 9835,00 грн ухвалено з порушенням норм матеріального права ст.ст. 33, 62, 65 Закону України Про ринок електричної енергії , ст.ст. 525, 526, 614 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 174, 193, 196 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України Про судоустрій та статус суддів , Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 21.07.2020 №810-ІХ, ст.ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини та норм процесуального права - ст.ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236, параграфи 2-4 Глави 6 Розгляду справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Як вказує апелянт судом першої інстанції не взято до уваги, що обов`язок арантованого покупця з оплати 100 % вартості відпущеної продавцем за зеленим тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця можливе за одночасної наявності двох обов`язкових умов: отримання гарантованим покупцем підписаного позивачем акту купівлі-продажу електроенергії; затвердження Регулятором розміру вартості послуги, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При цьому, згідно п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), зобов`язання гарантованого покупця з оплати електроенергії відносно кожного розрахункового місяця спірного періоду виникає лише з другого робочого дня після отримання акта приймання-передачі та затвердження розміру вартості послуги Регулятором.

Зокрема, на думку відповідача, з 01.07.2019 запроваджено нову модель ринку електричної енергії у відповідності до Закону України Про ринок електричної енергії , виключно яким у розумінні пункту 5 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються засади організації та експлуатації енергосистем. На виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії та відповідно до Порядку, 26.06.2019 гарантований покупець (відповідач) та ПрАТ НЕК Укренерго уклали договір №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - послуга), що відповідає типовій формі, затвердженій Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641. Здійсненню авансових платежів виробникам за зеленим тарифом на підставі пункту 10.1 Порядку за 10 перших днів розрахункового місяця (до 15 числа (включно)), за 20 перших днів розрахункового місяця (до 25 числа (включно)), остаточної оплати згідно з пунктом 10.4 Порядку (протягом двох робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості Послуги) передує здійснення ПрАТ НЕК Укренерго платежів гарантованому покупцю відповідно до пунктів 12.3, 12.6 Порядку. В силу положень статті 193 ГК України, позовна вимога позивача, змістом якої є виконання грошового зобов`язання в натурі, повинна кореспондувати порядку та способу його виконання; забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за зеленим тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого Закону України Про ринок електричної енергії та Порядком неможливо з огляду на вартість зазначеної електроенергії. Зазначене законодавче регулювання не зводиться до виконання зобов`язань перед гарантованим покупцем третіми особами, а визначає порядок (спосіб) виконання спірного грошового зобов`язання. У справі відсутні докази про недотримання ДП Гарантований покупець порядку виконання грошового зобов`язання у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції не застосовано норми Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії , якими визначено спосіб (порядок) виконання зобов`язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у Гарантованого покупця перед виробниками за зеленим тарифом, а саме - відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Також, апелянт зазначає, що відповідно до встановленого Законом України Про ринок електричної енергії спеціального порядку розрахунків за електричну енергію, продану виробниками за зеленим тарифом, оплата електричної енергії продавцям за зеленим тарифом пов`язана з надходженням коштів на рахунок Гарантованого покупця від оператора системи передачі (ПрАТ НЕК Укренерго ). Таким чином, обсяг виконання зобов`язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за зеленим тарифом становиться вказаним законом та Порядком у залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків ПрАТ НЕК Укренерго . Незважаючи викладене, місцевий господарський суд при вирішені даного спору не застосував положення ст. 614 Цивільного кодексу України.

На думку скаржника, ПАТ НЕК Укренерго не будучи стороною за договором, бере участь у спірному зобов`язанні шляхом його безпосереднього виконання у зв`язку з покладенням на нього спеціальних обов`язків, що передбачені Законом України Про ринок електричної енергії , та є учасником спірних правовідносин, що узгоджується з пунктом 10.1 Порядку. Пропорційність в оплаті передбачає залежність від суми отриманих (наявних) коштів. Ринок електричної енергії функціонує на підставі спеціального законодавства, дія загальних норм національного, в тому числі цивільного, законодавства має лише субсидіарне застосування до спірних відносин.

Доводи учасників справи щодо апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ДП Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у повному обсязі.

На обґрунтування заперечень позивач зазначає, що спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справи, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100% відпущеної електричної енергії настав.

Також апелянт вказує на те, що договір укладений між ТОВ Акванова Інвестмент та ДП Гарантований покупець , тому саме відповідач є зобов`язаною особою за виконання обов`язку щодо здійснення своєчасних розрахунків за куплену електричну енергію. Невиконання обов`язку перед відповідачем третіми особами, не звільняє відповідача від виконання ним обов`язку за спірним договором щодо повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом. Крім того, позивач зазначає, що ДП Гарантований покупець не надало доказів неможливості виконання взятих на себе зобов`язань з оплати електроенергії, зокрема, доказів відсутності коштів на банківських рахунках, а тому саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності.

Кабінет Міністрів України у відзиві на апеляційну скаргу ДП Гарантований покупець просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 скасувати.

Відзив вмотивований тим, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що призвело до прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях проти відзиву ТОВ Акванова Інвестмент на апеляційну скаргу апелянт зазначає, що доводи викладені у відзиві є необґрунтованими, а твердження позивача є такими що не спростовують доводів викладених в апеляційній сказі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №910/16183/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець у справі №910/16183/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Гарантований покупець надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. 11.05.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.05.2021 у справі №910/16183/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021, розгляд справи призначено на 24.06.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. 24.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.06.2021 у справі №910/16183/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 справу №910/16183/20 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Станік С.Р., залучено до участі у справі №910/16183/20 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго за клопотанням апелянта, відкладено розгляд справи на 02.09.2021.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 02.09.2021 з`явився представники Товариства з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (позивач), Державного підприємства Гарантований покупець (відповідач) та Кабінету Міністрів України (третя особа).

Представник Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго у судове засідання 02.09.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представник Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго .

Представник позивача у судовому засіданні 02.09.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, та просив апеляційний господарський суд відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/16183/20 залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.09.2021 просив задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/16183/20 в частині стягнення пені у розмірі 227 700,74 грн, штрафу у розмірі 100 120,65 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - 1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31.12.2009 між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (ВАД) укладено договір № 5951/04, відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

З моменту підписання договору №5951/04 від 31.12.2009 до нього неодноразово вносились зміни, зокрема, 30.06.2019 між Державним підприємством Енергоринок (ДПЕ), Державним підприємством Гарантований покупець (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (продавець за зеленим тарифом) укладено додаткову угоду №128/01 до договору від 31.12.2009 №5951/04, якою сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова Державне підприємство Енергоринок замінити на слова Державне підприємство Гарантований покупець та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 за цим договором виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України Про ринок електричної енергії , Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

У пункті 2.2 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 погоджено, що виробник за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за зеленим тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

Пунктом 4.6 договору в редакції додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019 передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробнику за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком або суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за зеленим тарифом.

Якщо виробник зеленим тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і регулятор вже встановив зелений тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії зеленого тарифу (до 01.01.2030) (п.7.4 додаткової угоди №128/01 від 30.06.2019).

Як вбачається із додаткової угоди №958/01/20 до договору від 31.12.2009 №5951/04, укладеної 31.03.2020 між Державним підприємством Гарантований покупець та Товариством з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент , у якій сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова виробник за зеленим тарифом замінити словами продавець за зеленим тарифом та статті 1-7 договору викласти у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1 договору в редакції додаткової угоди №958/01/20 від 31.03.2020 за цим договором продавець за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди №958/01/20 від 31.03.2020 сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України Про ринок електричної енергії , Законом України Про альтернативні джерела енергії , Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядок продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядок продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди від №958/01/20 від 31.03.2020 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядок продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 4.6 договору в редакції додаткової угоди від №958/01/20 від 31.03.2020 гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за зеленим тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком або порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за зеленим тарифом.

На виконання умов договору між сторонами підписано акти купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- за лютий 2020 року на суму 1 258 463,66 грн (з ПДВ),

- за березень 2020 року на суму 1 319 671,47 грн (з ПДВ),

- за квітень 2020 року на суму 915 787,39 грн (з ПДВ),

- за травень 2020 року на суму 1 214 820,64 грн (з ПДВ),

- за червень 2020 року на суму 1 521 304,17 грн (з ПДВ),

- за липень 2020 року на суму 1 748 728,55 грн (з ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснені наступні платежі:

- за придбану у лютому 2020 року електричну енергію на загальну суму 1 258 463,66 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №13588 від 14.02.2020 на суму 136 137,93 грн, №15307 від 25.02.2020 на суму 128 916,67 грн, №17470 від 28.02.2021 на суму 211 307,90 грн,

№18070 від 02.03.2020 на суму 88 412,35 грн, №19301 від 16.03.2020 на суму 82 376,05 грн, №22417 від 30.03.2020 на суму 147 760,22 грн, №23051 від 31.03.2020 на суму 31 989,98 грн, №23662 від 03.04.2020 на суму 72 405,30 грн, №24986 від 22.04.2020 на суму 131 587,34 грн, №26838 від 24.04.2020 на суму 65 793,60 грн, №27470 від 30.04.2020 на суму 131 587,26 грн, №28125 від 15.05.2020 на суму 30 009,06 грн;

- за придбану у березні 2020 року електричну енергію на загальну суму 615 976,18 грн, що підтверджується платіжними дорученням: №19 877 від 16.03.2020 на суму 82 940,75 грн, №21 219 від 25.03.2020 на суму 75 492,95 грн, №31 171 від 12.06.2020 на суму 14 108,07 грн, №32 425 від 18.06.2020 на суму 31 400,17 грн, №34 429 від 25.06.2020 на суму 31 391,78 грн, №35 093 від 30.06.2020 на суму 47 057,91 грн, №37402 від 15.072020 на суму 52073,47 грн, №38 085 від 23.07.2020 на суму 42 348,90 грн, №39 114 від 30.07.2020 на суму 133 958,40 грн, №40 139 та №40 771 від 31.07.2021 на суму 49908,97 грн та 55294,81 грн відповідно;

- за придбану у квітні 2020 року електричну енергію на загальну суму 44 439,83 грн , що підтверджується платіжними дорученням: №24447 від 15.04.2020 на суму 18 765,22 грн та № 25744 від 24.04.2020 на суму 25674,61 грн;

- за придбану у травні 2020 року електричну енергію на загальну суму 57 222,81 грн , що підтверджується платіжними дорученням: №29535 від 15.05.2020 на суму 19 489,73 грн, №30 249 від 25.05.2020 на суму 37 733,08 грн;

- за придбану у червні 2020 року електричну енергію на загальну суму 53 598,25 грн , що підтверджується платіжними дорученням: №31 788 від 15.06.2020 на суму 23 920,26 грн, №33160 від 25.06.2020 на суму 29 677,89 грн,

- за придбану у липні 2020 року електричну енергію на загальну суму 62 478,55 грн , що підтверджується платіжними дорученням: №36 739 від 15.07.2020 на суму 30 474,82 грн, №38 346 від 24.07.2020 на суму 32 003,73 грн.

Таким чином, за розрахунковий місяць лютий 2020 року відповідач здійснив оплату за придбану електричну енергію у повному обсязі. Остаточний розрахунок було здійснено 15.05.2020.

Відповідно до акту звірки розрахунків ДП Гарантований покупець з ТОВ Акванова Інвестмент станом на кінець дня 31.07.2020 заборгованість по договору №5951/04 від 31.12.2009 становить 5 886 596,60 грн (за березень 2020 року - 793 695,29 грн; за квітень 2020 року - 871 347,66 грн; за травень 2020 року - 1 157 597,83 грн; за червень 2020 року - 1 467 705,92 грн; за липень 2020 року - 1 686 250,00 грн).

Судом встановлено, що розходження по даному акту відсутні, даний акт підписаний та скріплений печатками сторін.

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у січні та лютому 2019 року № 715 від 20.03.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у січні та лютому 2020 року, - 1 371 031 302,29 грн (без ПДВ) та 2 606 760 561,40 грн (без ПДВ) відповідно.

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у березні 2020 року № 902 від 29.04.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у березні 2020 року, - 2 568 247 721,39 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у квітні 2020 року № 995 від 27.05.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у квітні 2020 року, - 4 944 046 105,48 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у травні 2020 року № 1211 від 24.06.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у червні 2020 року № 1435 від 22.07.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у червні 2020 року, - 4 246 519 382,97 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у липні 2020 року № 1600 від 19.08.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у липні 2020 року, - 4 634 530 383,78 грн (без ПДВ).

Доказів щодо повної оплати відповідачем грошових коштів позивачу за поставлену електричну енергію відповідно до актів купівлі-продажу за період з лютого по липень 2020 року у повному обсязі та у встановлений договором строки, - матеріали справи не містять.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за договором в розмірі 656 191,36 грн, з яких: 200 789,89 грн пеня та 455 401,47 грн штраф нараховані станом на 09.10.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) установлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно із частиною першою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 62 Закону України Про ринок електричної енергії визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника останньої надії ; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування зеленого тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов`язки з дотриманням норм цієї статті.

Частиною другою статті 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм зеленим тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування зеленого тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за зеленим тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 65 Закону України Про ринок електричної енергії гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).

Відповідно до пунктів 12.3., 12.6. Порядку гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за зеленим тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги.

Як зазначалося вище, розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у лютому 2020 року затверджено постановою НКРЕКП №715 від 20.03.2020, у березні 2020 року - постановою №902 від 29.04.2020, у квітні 2020 року - постановою №995 від 27.05.2020, у травні 2020 року - постановою №1211 від 24.06.2020, у червні 2020 року - постановою №1435 від 22.07.2020, у липні 2020 року - постановою №1600 від 19.08.2020.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з огляду на приписи статті 65 Закону України Про ринок електричної енергії , пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 договору та статті 530 ЦК України грошове зобов`язання відповідача за розрахунком вартості придбаної у позивача у розрахунковому місяці в рамках виконання договору електричну енергію мало бути виконано протягом двох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг, а саме: за лютий 2020 року - не пізніше 24.03.2020 року, за березень 2020 року - не пізніше 04.05.2020 року; за квітень 2020 року - не пізніше 29.05.2020 року; за травень 2020 року - не пізніше 26.06.2020 року; за червень 2020 року - не пізніше 24.07.2020 року; за липень 2020 року - не пізніше 21.08.2020 року.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20.

Відтак, відлік строку заборгованості з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у лютому 2020 року розпочинається з 25.03.2020, у березні 2020 року - з 05.05.2020; у квітні 2020 року - з 30.05.2020; у травні 2020 року - з 27.06.2020; у червні 2020 року - з 25.07.2020; у липні 2020 року - з 22.08.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта щодо відсутності доказів, що підтверджують дату отримання відповідачем актів купівлі-продажу, оскільки в силу умов договору та положень Порядку, остаточний розрахунок за придбану гарантованим покупцем товарну продукцію здійснюється після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, що в свою чергу, враховуючи наявні у матеріалах справи підписані позивачем та відповідачем акти, а також те, що постановами НКРЕКП затверджено розмір вартості послуги, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк виконання зобов`язання з оплати придбаної продукції на момент звернення з позовом є таким, що настав.

Посилання відповідача на те, що оплата вартості електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, в тому числі Порядку №641, по-друге, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за зеленим тарифом отриманої у травні-липні 2020 року.

Також, підлягають відхиленню посилання відповідача на те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлено на законодавчому рівні та повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 21.07.2020 року, що набрав чинності 01.08.2020 року, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості Державного підприємства Гарантований покупець перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Проте, наразі відсутній нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачено Договором та Порядком, а відтак, проводити розрахунки за електроенергію відповідач повинен у відповідності до визначених Договором та вищевказаним Порядком умов.

Враховуючи зазначене, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий - липень 2020 року, у зв`язку з чим й утворилася заборгованість на момент звернення до суду у загальному розмірі 5 886 596,00 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманої за договором у лютому-липні 2020 року теплової енергії, позивач відповідно до приписів договору має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань пеню та штраф.

Колегія суддів погоджується з розрахунком штрафу та пені проведеним судом першої інстанції та зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 455401,47 грн та пені у розмірі 200241,30 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій та встановлено, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 50 %.

Переглядаючи судове рішення першої інстанції у цій частині, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Так, відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому за положенням ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Зменшуючи розмір заявлених до стягнення суми штрафу на 50% до 327821,39 грн суд першої інстанції виходив з встановлених обставини справи та врахував специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. Таке зменшення суд першої інстанції визнав оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 917/104/19, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 11.02.2020 у справі № 911/867/19, від 25.02.2020 від у справі № 904/2542/19).

Оцінюючи обґрунтованість зменшення штрафу до 327821,39 грн, колегія суддів також враховує, ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також те, що порушення виконання зобов`язань за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зменшення розміру штрафних санкцій до 327821,39 грн саме у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/16183/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/16183/20 залишити без змін.

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство Гарантований покупець .

4. Матеріали справи №910/16183/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 07.10.2021.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Я. Дикунська

С.Р. Станік