Рішення

від 01.03.2021 по справі 910/16183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2021Справа № 910/16183/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Інвестмент"

до державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 656 191,36 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Інвестмент" до державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 656 191,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 5951/14 від 31.12.2009 щодо оплати електроенергії, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 656 191,36 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

09.11.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

25.11.2020 року на адресу суду від державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 року в задоволенні заяви державного підприємства "Гарантований покупець" про розгляд справи №910/16183/20 в порядку загального позовного провадження - відмовлено.

16.12.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн., три клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго , Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України та Міністерство енергетики України.

Відповідно до частин 1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та у зв`язку з чим клопотання відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

16.12.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, клопотання про зменшення розміру неустойки.

18.12.2020 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про продовження строку для подання відповіді на відзив та подано відповідь на відзив.

29.12.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на відповідь товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Інвестмент" на відзив на позовну заяву.

11.01.2021 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що оскільки, при розрахунку пені у формулі позивача помилково було застосовано 365 календарних дня не врахувавши, що у 2020 році 366 календарних днів, то зазначене призвело до завищення ціни позову на 548,59 грн. Та, просить суд стягнути з державного підприємства "Гарантований покупець" суму штрафних санкцій за договором №5951/04 від 31.12.2009 року в розмірі 655 642,77 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з статтею 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, заява про зменшення розміру позовних вимог підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

31.12.2009 року між державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (ВАД) укладено договір № 5951/04, відповідно до умов якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

З моменту підписання договору № 5951/04 від 31.12.2009 року до нього неодноразово вносились зміни, зокрема, 30.06.2019 року між державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ). Ддержавним підприємством "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Акванова Інвестмент (виробник за "зеленим" тарифом) укладено додаткову угоду №128/01 до договору від 31.12.2009 №5951/04, якою сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" та замінити статті 1-10 договору статтями 1-8 у новій редакції.

Згідно з пунктом 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 погоджено, що виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди від 30.06.2019 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у позивача електричну енергію.

На виконання умов договору між сторонами підписано акти купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- за лютий 2020 року (за період з 01.02.2020 року по 29.02.2020 року) на суму 1 258 463,66 грн.,

- за березень 2020 року (за період з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року) на суму 1 319 671,47 грн.,

- за квітень 2020 року (за період з 01.04.2020 року по 30.04.2020 року) на суму 915 787,39 грн.,

- за травень 2020 року (за період з 01.05.2020 року по 31.05.2020 року) на суму 1 214 820,64 грн.,

- за червень 2020 року (за період з 01.06.2020 року по 30.06.2020 року) на суму 1 521 304,17 грн.,

- за липень 2020 року (за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року) на суму 1 748 728,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснені наступні платежі:

- за придбану у лютому 2020 року електричну енергію на загальну суму 1 258 463,66 грн.:

- 14.02.2020 року у розмірі 136 317,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13 588 від 14.02.2020 року),

- 25.02.2020 року у розмірі 128 916,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 307 від 25.02.2020 року),

- 28.02.2020 року у розмірі 211 307,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17 470 від 28.02.2020 року),

- 02.03.2020 року у розмірі 88 412,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18 070 від 02.03.2020 року),

- 16.03.2020 року у розмірі 82 376,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 301 від 16.03.2020 року),

- 30.03.2020 року у розмірі 147 760,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22 417 від 30.03.2020 року),

- 31.03.2020 року у розмірі 31 989,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 051 від 31.03.2020 року),

- 03.04.2020 року у розмірі 72 405,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23 662 від 03.04.2020 року),

- 22.04.2020 року у розмірі 131 587,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 986 від 22.04.2020 року),

- 24.04.2020 року у розмірі 65 793,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 838 від 24.04.2020 року),

- 30.04.2020 року у розмірі 131 587,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №27 470 від 30.04.2020 року),

- 15.05.2020 року у розмірі 30 009,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №28 125 від 15.05.2020 року);

- за придбану у березні 2020 року електричну енергію на загальну суму 615 976,18 грн.:

- 16.03.2020 року у розмірі 82 940,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 877 від 16.03.2020 року),

- 25.03.2020 року у розмірі 75 492,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 219 від 25.03.2020 року),

- 12.06.2020 року у розмірі 14 108,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 171 від 12.06.2020 року),

- 18.06.2020 року у розмірі 31 400,17 грн., що підтверджується платіжним дорученням №32 425 від 18.06.2020 року),

- 25.06.2020 року у розмірі 31 391,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №34 429 від 25.06.2020 року),

- 30.06.2020 року у розмірі 47 057,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35 093 від 30.06.2020 року),

- 15.07.2020 року у розмірі 52 073,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 114 від 30.07.2020 року),

- 23.07.2020 року у розмірі 42 348,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 085 від 23.07.2020 року),

- 30.07.2020 року у розмірі 133 958,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №39 114 від 30.07.2020 року),

- 31.07.2020 року у розмірі 49 908,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 139 від 31.07.2020 року),

- 31.07.2020 року у розмірі 55 294,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 771 від 31.07.2020 року),

- за придбану у квітні 2020 року електричну енергію на загальну суму 44 439,83 грн.:

- 15.04.2020 року у розмірі 18 765,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 447 від 15.04.2020 року),

- 24.04.2020 року у розмірі 25 674,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням №25 744 від 24.04.2020 року),

- за придбану у травні 2020 року електричну енергію на загальну суму 57 222,81 грн.:

- 15.05.2020 року у розмірі 19 489,73 грн., згідно платіжного доручення №29 535 від 15.05.2020 року),

- 25.05.2020 року у розмірі 37 733,08 грн., згідно платіжного доручення №30 249 від 25.05.2020 року),

- за придбану у червні 2020 року електричну енергію на загальну суму 53 598,25 грн.:

- 15.06.2020 року у розмірі 23 920,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням №31 788 від 15.06.2020 року),

- 25.06.2020 року у розмірі 29 677,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 160 від 25.06.2020 року),

- за придбану у липні 2020 року електричну енергію на загальну суму 62 478,55 грн.:

- 15.07.2020 року у розмірі 30 474,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 739 від 15.07.2020 року),

- 24.07.2020 року у розмірі 32 003,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №38 346 від 24.07.2020 року).

Таким чином, за розрахункові місяць лютий 2020 року відповідач здійснив оплату за придбану електричну енергію у повному обсязі. Остаточний розрахунок було здійснено 15.05.2020 року.

Відповідно до акту звірки розрахунків між ДП "Гарантований покупець" з ТОВ "Акванова Інвестмент" станом на кінець дня 31.07.2020 заборгованість по договору №5951/04 від 31.12.2009р. становить:

за березень 2020 - 793 695,29 грн;

за квітень 2020 - 871 347,66 грн;

за травень 2020 - 1 157 597,83 грн;

за червень 2020 - 1 467 705,92 грн;

за липень 2020 - 1 686 250,00 грн.

Загальна заборгованість - 5 886 596,60 грн.

Судом встановлено, що розходження по даному акту відсутні, даний акт підписаний та скріплений печатками сторін.

Також, суд зазначає, що часткові оплати вказаних актів також свідчать про отримання їх відповідачем.

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у січні та лютому 2019 року № 715 від 20.03.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у січні та лютому 2020 року, - 1 371 031 302,29 грн (без ПДВ) та 2 606 760 561,40 грн (без ПДВ) відповідно.

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у березні 2020 року № 902 від 29.04.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у березні 2020 року, - 2 568 247 721,39 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у квітні 2020 року № 995 від 27.05.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у квітні 2020 року, - 4 944 046 105,48 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у травні 2020 року № 1211 від 24.06.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у травні 2020 року, - 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у червні 2020 року № 1435 від 22.07.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у червні 2020 року, - 4 246 519 382,97 грн (без ПДВ).

Згідно з постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у липні 2020 року № 1600 від 19.08.2020 року затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП Гарантований покупець у липні 2020 року, - 4 634 530 383,78 грн (без ПДВ).

Відповідно до ч.2 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно з ч.4-5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затверджено Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 26 квітня 2019 року № 641 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13 грудня 2019 року № 2802) (далі - Порядок).

Відповідно до п.10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

З огляду на викладені норми вбачається, що підприємство (гарантований покупець) зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розміру вартості послуги.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень п. 10.4 Порядку № 641 відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів: за лютий 2020 року - не пізніше 24.03.2020 року, за березень 2020 року - не пізніше 04.05.2020 року; за квітень 2020 року - не пізніше 29.05.2020 року; за травень 2020 року - не пізніше 26.06.2020 року; за червень 2020 року - не пізніше 24.07.2020 року; за липень 2020 року - не пізніше 21.08.2020 року.

Відтак, відлік строку заборгованості: з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у лютому розпочинається 25.03.2020, у березні 2020 року, розпочинається з 05.05.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у квітні 2020 року, розпочинається з 30.04.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у травні 2020 року, розпочинається з 27.06.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у червні 2020 року, розпочинається з 25.07.2020; з оплати за електричну енергію, придбану відповідачем у липні 2020 року, розпочинається з 22.08.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ДП "Гарантований покупець" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом".

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Таким, чином, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач допустив неналежне виконання грошового зобов`язання за актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 - липень 2020, у зв`язку з чим й утворилася заборгованість на момент звернення до суду у загальному розмірі 5 886 596,00 грн.

Так, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за договором в розмірі 656 191,36 грн., з яких: 200 789,89 грн. пеня та 455 401,47 грн. штраф нараховані станом на 09.10.2020 року.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6 договору в редакції додаткової угоди передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком або порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

Оскільки, відповідачем, порушено оплату електроенергії купленої у позивача у період лютого-липень 2020 року на строк понад 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 455 401,47 грн.

Щодо нарахування пені, то суд зазначає, що при розрахунку пені позивачем не враховано кількість днів у 2020 році , а саме 366 днів, а не 365.

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 200 241,30 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 548,59 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн. суд зазначає наступне.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 100 120,65 грн., штраф в розмірі 227 700,74 грн.

Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 9 835,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акванова Інвестмент" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд.1; ідентифікаційний код 36001847) пеню у розмірі 227 700 (двісті двадцять сім тисяч сімсот) грн. 74 коп., штраф в розмірі 100 120 (сто тисяч сто двадцять) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 9 835 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий