Постанова

від 28.09.2021 по справі 520/3034/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 р.Справа № 520/3034/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 24.06.21 року по справі № 520/3034/21

за позовом Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" , Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" , ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Харківської міської ради

про визнання протиправним, нечинним, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Харківська територіальна організація Політичної партії "Європейська Солідарність" (далі - позивач-1), Харківська обласна організація Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (далі - позивач-2), ОСОБА_1 (далі - позивач-3), ОСОБА_2 (далі - позивач-4) звернулись до суду з позовами до Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просили:

скасувати рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» ;

визнати протиправним, нечинним рішення сесії Харківської міської ради "Про влаштування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України" від 24.02.2021 №42/21;

визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт - рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2021 року у справі № 520/3034/21 позови задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" судові витрати в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнуто на користь Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (вул. Чернишевська, буд. 59, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 26283202) судові витрати в розмірі 1135,0 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 454,0 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454,0 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Зобов`язано Харківську міську раду після набрання судовим рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 520/3034/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовів в частині визнання протиправним та нечинним пункт 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з`ясувано обставини справи, а саме зазначає на неврахування при ухвалені рішення Висновку експертного військового дослідження від 27.11.2019 №20343 та Науково-консультативних висновків від 28.04.2020 № 65, від 13.06.2014 року №154 Науково-дослідного інституту ДБтаМС НАПрН України, що призвело до порушення судом норм процесуального права (ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76, 77, 79, 210, 211, 217, 224, 242, 246 КАС України). Крім того, відповідач не погоджується з відмовою у задоволенні заяви щодо направлення судових доручень до компетентних державних органів іноземних держав, з відмовою у задоволенні клопотання про призначення військової експертизи, що призвело до неповного з`ясування судом обставин, пов`язаних з участю ОСОБА_3 у вигнанні нацистських окупантів з України у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Крім того, відповідач зазначає, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 не встановлює жодних загальнообов`язкових правил поведінки (норм права) для невизначеного кола осіб, не встановлює, не змінює, не припиняє (не скасовує) довгострокові загальні правила регулювання однотипних відносин, а має виключно інформативно- організаційний характер, це рішення є таким, що містить конкретні приписи, застосовано одноразово, реалізовано на цей час, а тому оскаржуване рішення від 24.02.2021 № 42/21 не є нормативно-правовим актом.

Також відповідач вказує, що позивачами не зазначено та судом першої інстанції не встановлено факту, у чому саме полягає порушення їх суб`єктивних прав, інтересів чи свобод, або факт створення відповідачем перешкод для їх здійснення, також позивачами не надано жодного доказу, який би підтверджував факт покладення на них обов`язків, що суперечать закону, яке відбулося в результаті прийняття відповідачем рішення № 42/21. Крім того, зазначає щодо відсутності у Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання Свобода права на звернення до суду справі, що розглядається та позивачем-2 не надано докази, які б підтверджували його належність до політичної партії та документи, які дають підстави для звернення до суду з метою захисту порушених прав.

Окрім того, відповідач зазначає, що суд першої інстанції помилково визначив, що зміст рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 стосується перейменування об`єкту топоніміки, та помилково застосував норми Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі Закон №4865) та Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989. Відповідач вказує, що для прийняття рішення Харківської міської ради був застосований Закон України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років , який регулює інші суспільні відносини, ніж Закон №4865, та метою якого є відзначення всесвітньо-історичного значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, збереження пам`яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Також зміст рішення Харківської міської ради не стосується питання присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, а вирішує зовсім інше питання, а саме, щодо вшанування історичної пам`яті особи, діяльність якої пов`язана з вигнанням нацистських окупантів з України, про що інформує Харківську міську територіальну громаду.

Позивачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористались.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 вирішено:

1) Вшанувати історичну пам`ять ОСОБА_3 як особи, діяльність якої пов`язана з опором та вигнанням нацистських окупантів з України шляхом відновлення назви об`єкта топоніміки в місті Харкові - проспект Маршала Жукова, що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда (Х 10462,129 Y 22145,857 - X 9998,082 Y 22008,337 - X 9843,344 Y 21949,200 - X 9657,794 Y 21910,123 - X 9317,509 Y 21811,897 - X 8575,067 Y 21595,729 - X 8513,274 Y 21595,988 - X 8019,095 Y 21637,932).

2) Схвалити звернення Харківської міської ради до Прем`єр-міністра України щодо затвердження Єдиного національного реєстру пам`яток Другої світової війни 1939-1945 на виконання вимог Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945» , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в адміністративній справі №640/19562/19 (додаток 1).

3) Звернутися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 в адміністративній справі №520/2832/2020.

4) Звернутися з позовом до адміністративного суду щодо визнання нечинним розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 «Про перейменування об`єктів топоніміки м. Харкова» в частині невідповідності п. 21 Переліку об`єктів топоніміки міста Харкова (який є додатком до цього розпорядження) положенню пп. є п. 4 ст. 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» щодо незастосування виключень з обмежень, які передбачені вказаною нормою цього Закону до назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.

5) Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря Харківської міської ради.

Наведене рішення прийнято з урахуванням значного внеску ОСОБА_4 у вигнанні нацистських окупантів з України в Другій світовій війні 1939-1945 та його вагомий міжнародний авторитет, на підставі Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в адміністративній справі №640/19562/19, ураховуючи висновок експертного військового дослідження №20343 від 27.11.2019 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, Науково-консультативний висновок Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України від 28.04.2020 №65, пропозицію секретаря Харківської міської ради, керуючись ст. ст. 42, 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачі звернулись до суду з позовами, які в подальшому об`єднані в одне провадження.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» , оскільки оскаржуване рішення, в частині пункту 1, прийняте без урахування результатів громадського обговорення, подання міського голови та без оприлюднення проєкту оскаржуваного рішення на офіційному веб-сайті Харківської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначено Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24 травня 2012 року № 4865-VI (далі - Закон № 4865-VI).

Згідно з положеннями пункту 7 частини першої статті 8 Закону № 4865-VI сільські, селищні, міські ради присвоюють імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності: юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Відповідно до ч.5 ст. 3 цього Закону, імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Згідно зі ст. 9 Закону № 4865-VI, суб`єкт, який присвоює юридичним особам та об`єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, попередньо розглядає подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, передбачені частиною другою статті 6 цього Закону.

Суб`єкт, який присвоює юридичним особам та об`єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій, може зупинити розгляд подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі, якщо: подання внесено без документів, передбачених частиною другою статті 6 цього Закону; під час розгляду документів виявлені неточності; обґрунтування, що міститься у поданні, не відповідає підставам та умовам, визначеним у статті 3 цього Закону.

Положеннями статті 6 Закону 4865-VI встановлено, що подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій. Подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити:

найменування суб`єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону);

найменування суб`єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону);

зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У разі якщо у фізичної особи, ім`я якої пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності, є родичі (діти, вдова, вдівець, а якщо їх немає - батьки, рідні брати та сестри), додається також їх письмова згода на присвоєння імені.

Подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою (п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону 4865-VI).

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі - Порядок № 989).

Відповідно до положень п. 1 Порядку № 989, його дія поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Таким суб`єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам відповідно до пункту 7 частиною першою статті 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" є сільський, селищний, міський голова.

Згідно з п. 3 Порядку № 989, організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 989 встановлено, що громадське обговорення передбачає:

оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;

опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Пунктом 5 Порядку № 989 передбачено, що рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Пунктом 8 Порядку № 989 встановлено, що у ході проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження).

Положеннями п. 9 Порядку № 989 визначено, що організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення

В силу частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи викладені правові норми, колегія суддів зазначає, що вирішення питань стосовно перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до повноважень, зокрема, місцевої ради й такі питання вирішуються радою на її пленарних засіданнях, на підставі подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, та передбачених частиною другою статті 6 Закону № 4865-VI додатків, зокрема, узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 року у справі № 337/2530/17.

Як встановлено матеріалами справи, міським головою подання, що містить пропозицію про присвоєння назви проспект Маршала Жукова в місті Харкові, не внесено на розгляд відповідного суб`єкта.

Надане представником відповідача подання міського голови про зміну назви (перейменування) об`єкта топоніміки проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова в місті Харкові покладено в основу іншого рішення Харківської міської ради, яке було предметом спору у справі №520/2832/2020 та не є предметом спору у даній справі.

Так, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №520/2832/2020 предметом оскарження було рішення Харківської міської ради Про розгляд подання та зміну назви (перейменування) об`єкта топоніміки від 26.02.2020 № 2075/20, яким: підтримано подання про зміну назви (перейменування) об`єкта топоніміки проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова в місті Харкові; змінено назву об`єкта топоніміки в місті Харкові шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова, що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда (X 10462,129 Y 22145,857 - X 9998,082 Y 22008,337 - X 9843,344 Y 21949,200 - X 9657,794 Y 21910,123 - X 9317,509 Y 21811,897 - X 8575,067 Y 21595,729 - X 8513,274 Y 21595,988 -X 8019,095 Y21637,932).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року позов Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020р. №2075/20.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 по справі № 520/2832/2020 залишено без змін.

Рішення суду набрало законної сили 30.07.2020 року.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо проведення громадських обговорень, у зв`язку з чим мешканці міста були позбавлені можливості надати свої зауваження та пропозиції.

Окрім того, матеріалами справи встановлено, що проєкт оскаржуваного рішення не було опубліковано на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, що суперечить Закону України Про доступ до публічної інформації .

Враховуючи те, що Харківською міською радою порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» в частині пункту 1 незаконним, у зв`язку з його невідповідністю критеріям правомірності, які вимагаються до рішень суб`єктів владних повноважені та визначені частиною другою статті 2 КАС України.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не враховано Висновок експертного військового дослідження від 27.11.2019 №20343 та Науково-консультативні висновки від 28.04.2020 № 65, від 13.06.2014 року №154 Науково-дослідного інституту ДБтаМС НАПрН України, колегія суддів зазначає, що на підставі ст. 3 Закону України № 4865-VI такі обставини не спростовують висновків суду, оскільки вказані висновки мають роз`яснювальний характер щодо застосування норм права, за приписам ч. 1 ст. 112 КАС України.

Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: застосування аналогії закону чи аналогії права; змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі (ч. 1 ст.112 КАС України). Перелік питань щодо висновків експерта в галузі права є вичерпним.

Тому, судом першої інстанції правомірно не враховані зазначені висновки, на які посилається відповідач.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги стосовно ненаправлення судом першої інстанції судових доручень до компетентних державних органів Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки, Республіки Франція, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також непризначення військової експертизи щодо участі ОСОБА_3 у вигнанні нацистських окупантів з України у Другій світовій війні 1939-1945 років, не мають значення при вирішення даної справи.

Колегія суддів зауважує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо з`ясування обставин, пов`язаних з участю ОСОБА_3 у вигнанні нацистських окупантів з України у Другій світовій війні 1939-1945 років, не впливають на висновки суду, оскільки судом першої інстанції встановлено, що міською радою оспорюване рішення прийняте всупереч встановленому законом способу, що є достатньою підставою для визнання його протиправним та нечинним судом.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 не є нормативно-правовим актом, оскільки не встановлює жодних загальнообов`язкових правил поведінки (норм права) для невизначеного кола осіб, не встановлює, не змінює, не припиняє (не скасовує) довгострокові загальні правила регулювання однотипних відносин, а має виключно інформативно-організаційний характер, це рішення є таким, що містить конкретні приписи, застосовано одноразово, реалізовано на цей час, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено п. п. 18, 19 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Порядком подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) встановлено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначених законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Конституційний Суд України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, нають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

З аналізу наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 має ознаки, властиві нормативно-правовому акту, зокрема, має локальний характер - поширюється на територію м. Харкова та розраховане на широке коло неперсоніфікованих осіб - органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Посилання відповідача в своїй апеляційній скарзі, що у розумінні ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації проєкт рішення від 24.02.2021 № 42/21 не підлягав обов`язковому оприлюдненню за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття, колегія суддів зазначає.

Частиною 3 ст. 37 Регламенту Харківської міської ради 8 скликання, затвердженого рішенням №16/20 від 30.12.2020 року, підготовлені проєкти рішень міської ради нормативно-правового характеру та проєкти рішень міської ради, що підлягають обговоренню, не пізніше як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, оприлюднюються на офіційному вебсайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету в мережі Інтернет виконавчими органами міської ради, які відповідають за підготовку зазначених проектів рішень, спільно з КП Міський інформаційний центр , яке здійснює відповідне технічне забезпечення.

Вирішення питань стосовно перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до повноважень, зокрема, місцевої ради й такі питання вирішуються радою на її пленарних засіданнях, на підставі подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, та передбачених ч.2 ст.6 Закону №4865-VI додатків, зокрема, узагальнених зауважень і пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення.

Крім того, вирішення питань адміністративно-територіального устрою, у тому числі щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та має здійснюватися в порядку, встановленому Законами України Про місцеве самоврядування в Україні і Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій : на підставі письмового подання сільського, селищного, міського голови з обґрунтуванням необхідності прийняття відповідного рішення та з урахуванням результатів громадського обговорення. При цьому проєкт рішення ради з цього питання підлягає обов`язковому оприлюдненню не пізніш як за 20 робочих днів до дати його взгляду з метою прийняття.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 11.02.202 року у справі № 520/6394/19 та від 03.04.2019 року у справі №200/9669/15-а.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що проєкт оскаржуваного рішення підлягав обов`язковому громадському обговоренню, у зв`язку з чим мало бути за 10 робочих днів до дати його розгляду оприлюднено за офіційному вебсайті Харківської міської ради.

Окрім того, в своїй апеляційної скарзі відповідач зазначає про помилкове застосування судом першої інстанції норм Закону №4865 та Порядку № 989. Відповідач вказує, що для прийняття рішення Харківської міської ради був застосований Закон України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років , який регулює інші суспільні відносини, ніж Закон №4865 та метою якого є відзначення всесвітньо-історичного значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, збереження пам`яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що положеннями п. 5 статті 2 Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років встановлено, що основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є упорядкування, збереження та спорудження пам`ятників і пам`ятних знаків на вшанування пам`яті учасників та жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939-1945 років.

Статтею 4 Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років передбачено, що пам`ятками Другої світової війни 1939-1945 років визнаються військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, пам`ятники, пам`ятні знаки, скульптурні, архітектурні та інші споруди, композиції і об`єкти, що увічнюють пам`ять про події часів Другої світової війни 1939-1945 років, її учасників та жертв.

Єдиний національний реєстр пам`яток Другої світової війни 1939-1945 років затверджується Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Кабінетом Міністрів України Єдиний національний реєстр пам`яток Другої світової війни 1939-1945 років не затверджено.

Однак, Законом України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років не унормовано процедуру увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Колегія суддів зазначає, що прийняття будь-якого рішення органом місцевого самоврядування має здійснюватися з обов`язковим дотриманням порядку його прийняття

В той час, підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначається Законом України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій .

За таких обставин, судом першої інстанції правильно застосувані норми матеріального права, а отже колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Решта тверджень та посилань апелянта, колегією суддів не приймається до уваги через їх необґрунтованість та непідтвердженість матеріалами справи.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/3034/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 08.10.2021 року