Рішення

від 10.06.2021 по справі 520/3034/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2021 року № 520/3034/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

представника Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" - Романенка С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративними позовами Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання протиправним, нечинним, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Харківська територіальна організація Політичної партії "Європейська Солідарність" з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-скасувати рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №520/3034/21.

Ухвалою суду від 11.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення сесії Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах об`єднаної адміністративної справи №520/3034/21 за позовом Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради про скасування рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України та визнання протиправним, нечинним рішення сесії Харківської міської ради "Про влаштування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України" від 24.02.2021 №42/21.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах об`єднаної адміністративної справи №520/3034/21 за позовами Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про:

скасування рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України ;

визнання протиправним, нечинним рішення сесії Харківської міської ради "Про влаштування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України" від 24.02.2021 №42/21;

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що рішення від 24.02.2021 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України прийняте Харківською міською радою без урахування усіх обставин, з порушенням порядку прийняття такого рішення, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню у судовому порядку.

Представник Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" у судовому засіданні заявлені позовні вимоги просив суд задовольнити.

Представник Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Суд з`ясувавши думки сторін, враховуючи вимоги ст. 205, 225 КАС України, протокольною ухвалою суду від 10.06.2021 вирішив провести судове засідання без участі представника Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода".

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги просив суд задовольнити.

Позивач - ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю уповноважених представників Харківської міської ради.

Суд з`ясувавши думки сторін, враховуючи вимоги ст. 205, 225 КАС України, протокольною ухвалою суду від 10.06.2021 вирішив провести судове засідання без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 вирішено:

1)Вшанувати історичну пам`ять ОСОБА_3 як особи, діяльність якої пов`язана з опором та вигнанням нацистських окупантів з України шляхом відновлення назви об`єкта топоніміки в місті Харкові - проспект Маршала Жукова, що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда (Х 10462,129 Y 22145,857 - X 9998,082 Y 22008,337 - X 9843,344 Y 21949,200 - X 9657,794 Y 21910,123 - X 9317,509 Y 21811,897 - X 8575,067 Y 21595,729 - X 8513,274 Y 21595,988 - X 8019,095 Y 21637,932).

2)Схвалити звернення Харківської міської ради до Прем`єр-міністра України щодо затвердження Єдиного національного реєстру пам`яток Другої світової війни 1939-1945 на виконання вимог Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в адміністративній справі №640/19562/19 (додаток 1).

3)Звернутися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 в адміністративній справі №520/2832/2020.

4)Звернутися з позовом до адміністративного суду щодо визнання нечинним розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 Про перейменування об`єктів топоніміки м. Харкова в частині невідповідності п. 21 Переліку об`єктів топоніміки міста Харкова (який є додатком до цього розпорядження) положенню пп. є п. 4 ст. 1 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки щодо незастосування виключень з обмежень, які передбачені вказаною нормою цього Закону до назв, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України.

5)Контроль за виконанням рішення покласти на секретаря Харківської міської ради.

Вказане рішення прийнято з урахуванням значного внеску ОСОБА_4 у вигнанні нацистських окупантів з України в Другій світовій війні 1939-1945 та його вагомий міжнародний авторитет, на підставі Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в адміністративній справі №640/19562/19, ураховуючи висновок експертного військового дослідження №20343 від 27.11.2019 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, Науково-консультативний висновок Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України від 28.04.2020 №65, пропозицію секретаря Харківської міської ради, керуючись ст. ст. 42, 50, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачі звернулись до суду з позовами, які в подальшому об`єднані в одне провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України Про місцеве самоврядування .

Згідно статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст.4 Закону України Про місцеве самоврядування ).

У відповідності до ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16 квітня 2009, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно- правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач приймаючи спірне рішення, у частині пункту 1, керувався, у тому числі, вимогами Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років , а саме п. 5 ст. 2 означеного закону.

Інші пункти спірного рішення не стосуються перейменування проспекту, а мають лише внутрішньоорганізаційний характер.

Пункт 5 статті 2 Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років визначає, що основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є упорядкування, збереження та спорудження пам`ятників і пам`ятних знаків на вшанування пам`яті учасників та жертв Другої світової війни 1939-1945 років, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Другій світовій війні 1939-1945 років.

У відповідності до ст. 4 Закону України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років пам`ятками Другої світової війни 1939-1945 років визнаються військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, пам`ятники, пам`ятні знаки, скульптурні, архітектурні та інші споруди, композиції і об`єкти, що увічнюють пам`ять про події часів Другої світової війни 1939-1945 років, її учасників та жертв.

Єдиний національний реєстр пам`яток Другої світової війни 1939-1945 років затверджується Кабінетом Міністрів України.

На час вирішення судом спору Кабінетом Міністрів України Єдиний національний реєстр пам`яток Другої світової війни 1939-1945 років не затверджено.

При цьому, Законом України Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років не унормовано процедуру увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Тоді як підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначається Законом України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій .

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 3 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 4 вказаного Закону, у цьому Законі під об`єктами права власності також розуміються, зокрема, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.

Відповідно до ч.5 ст. 3 цього Закону, імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Статтею 11 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлено, що зміна, відмова від присвоєного юридичній особі та/або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або збереження за правонаступником присвоєного імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події у разі припинення юридичної особи, якій присвоєно ім`я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, а також передання всього її майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам здійснюється в такому самому порядку, як і присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події. У поданні про зміну, відмову від присвоєних імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події або їх збереження обов`язково зазначається обґрунтування. Зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій. Подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події повинно містити:

1) найменування суб`єкта, якому вноситься таке подання (стаття 8 цього Закону);

2) найменування суб`єкта, який підготував подання, із зазначенням його місцезнаходження (стаття 7 цього Закону);

3) зміст порушеного питання та обґрунтування необхідності присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події із зазначенням підстав та умов присвоєння відповідно імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події згідно з підставами та умовами, визначеними у статті 3 цього Закону.

До подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 8 названого Закону імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності присвоюють сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

Пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій передбачено, що подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.

Проте, у спірних правовідносинах міським головою подання, що містить пропозицію про присвоєння назви, не внесено на розгляд відповідного суб`єкта.

Надане представником відповідача подання міського голови покладено в основу іншого рішення Харківської міської ради, яке було предметом спору у справі №520/2832/2020 та не є предметом спору у даній справі.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що до виключних повноважень виконавчих органів, зокрема, міських рад належить, зокрема, перейменування, у тому числі проспектів, розташованих на території відповідного населеного пункту, в той час як виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених законами.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 №989 (далі за текстом - Порядок №989).

За змістом п. 1 Порядку №989, його дія поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Таким суб`єктом подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам відповідно до пункту 7 частиною першою статті 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат. назв і дат історичних подій" є сільський, селищний, міський голова.

Відповідно до п. 3 Порядку №989 організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація), виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей.

Пункт 4 Порядку №989 визначає, що громадське обговорення передбачає:

оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення;

опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень);

узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

Відповідно до п. 5 Порядку №989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

За процедурою п. 8, 9 Порядку №989 у ході проведення конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю у рамках громадського обговорення ведеться протокол, у якому фіксуються всі пропозиції (зауваження) (п.8 Порядку №989); організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення (п.9 Порядку №989).

Згідно висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №200/9669/15-а (2а/200/200/15) вирішення питань стосовно перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до повноважень, зокрема, місцевої ради й такі питання вирішуються радою на її пленарних засіданнях, на підставі подання про присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документи, та передбачених ч. 2 ст. 6 Закону №4865-VI додатків, зокрема, узагальнених зауважень і пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування , рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно ч. 11 ст. 59 цього Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Частиною 3 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не надано суду доказів оприлюднення проєкту спірного рішення, як того вимагає Закон України Про доступ до публічної інформації .

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі №337/2530/17.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №520/6394/19 від 11.02.2021: ...Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що вирішення питань адміністративно- територіального устрою, у тому числі щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та має здійснюватися в порядку, встановленому Законами України Про місцеве самоврядування в Україні і Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на підставі письмового подання сільського, селищного, міського голови з обґрунтуванням необхідності прийняття відповідного рішення та з урахуванням результатів громадського обговорення. При цьому проект рішення ради з цього питання підлягає обов`язковому оприлюдненню не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття. (з урахуванням попередньої редакції Закону України Про доступ до публічної інформації ).

За змістом ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення, в частині пункту 1, прийняте без урахування результатів громадського обговорення, подання міського голови та без оприлюднення проєкту оскаржуваного рішення на офіційному веб-сайті Харківської міської ради.

Відтак пункт 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» є протиправним та нечинним.

Стосовно пунктів 2-5 оскаржуваного рішення від 24.02.2021, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Враховуючи висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №520/6394/19, відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, у частині п. 1, мав дотримуватись вимог, що визначені Законом України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , Законом України Про місцеве самоврядування та Порядку №989 з огляду на нормативність такого акту, тоді як пункти 2-5 таким вимогам відповідати не мають з урахуванням того, що такі пукти містять внутрішньоорганізаційний характер у силу вимог ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Також судом враховано приписи Регламенту Харківської міської ради, якими визначено оперативно-розпорядчий характер ненормативного правового акту індивідуальної дії органу місцевого самоврядування.

Таким чином, права, свободи або законні інтереси позивачів пункти 2-5 оскаржуваного рішення від 24.02.2021 не порушують.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено. що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (ст. 160 КАС України).

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

У спірних правовідносинах позивачами не доведено, а судом не встановлено порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивачів оскаржуваним рішенням у частині пунктів 2-5 вказаного рішення від 24.02.2021.

Крім того, пункти 2-5 рішення від 24.02.2021 виконані, що підтверджується наявним в матеріалах справи зверненням Харківської міської ради до Прем`єр-міністра України (а.с.10 том 2), інформацією з програми Діловодство спеціалізованого суду стосовно відкриття 19.04.2021 Верховним Судом касаційного провадження за скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2021 у справі №520/2832/2020 та ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №520/5001/21 (а.с.45-47 том 5), якою відкрито провадження щодо визнання протиправним та нечинним окремого положення нормативно-правового акту - розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 Про перейменування об`єктів топоніміки м. Харкова , а саме пункт 21 додатку до розпорядження - Переліку об`єктів топоніміки міста Харкова, перейменованих відповідно до Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки , який містить назву об`єкта топоніміки Маршала Жукова просп. .

Щодо посилання представників відповідача стосовно відсутності порушених прав, свобод та інтересів Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", судом встановлено наступне.

Згідно правового висновку постанови Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №804/340/18 громадська організація як частина громадянського суспільства має право на оскарження рішень, котрі зачіпають інтереси невизначеного кола осіб.

Так, зокрема, у згаданому судовому акті указано, що 47. Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 №4572-VI організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

48. Згідно з ч.5 ст.1 Закону №4572-VI громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

49. Пунктом 2 ч.1 ст. 21 Закону №4572-VI обумовлено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

50. За такого правового врегулювання позивач є частиною громадського суспільства, а отже наділений правом оскаржувати рішення, які зачіпають інтереси невизначеного кола осіб. .

Водночас, позивач, Політична партія "Європейська Солідарність", звертаючись до суду з позовом просив суд скасувати рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Проте, у урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України та висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 11.02.2021 у справі №520/6394/19, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з метою належного захисту порушених справ позивача, у спосіб визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» .

З огляду на встановлені судом під час розгляду справи обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1, 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо сплаченого, у рамках даної справи, судового збору.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою збір становить - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021» з 1 січня 2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.

Позивачами Харківською територіальною організацією Політичною партією "Європейська Солідарність" та Харківською обласною організацією Всеукраїнського об`єднання "Свобода" сплачено судовий збір у розмірі 2270,0 грн. (а.с.45 том 3) та у розмірі 2270,0 грн. відповідно (а.с.1 том 1).

Позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 908,0 грн. та у розмірі 908,0 грн. відповідно (а.с.9 том 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 265, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративні позови Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" (вул. 23 Серпня, буд. 11, кв. 8, м. Харків, 61045, код ЄДРПОУ 39740347), Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (вул. Чернишевська, буд. 59, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 26283202), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправним, нечинним, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 «Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України» .

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" судові витрати в розмірі 1135,0 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнути на користь Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (вул. Чернишевська, буд. 59, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 26283202) судові витрати в розмірі 1135,0 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 454,0 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454,0 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

Зобов`язати Харківську міську раду після набрання судовим рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 червня 2021.

Суддя Севастьяненко К.О.