Ухвала

від 07.06.2021 по справі 520/3034/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

07 червня 2021 р. Справа № 520/3034/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

представника Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" - Романенка С.В.,

представника Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "СВОБОДА" - Коломійцева А.Ю.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3.,

позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Гевел І. А., Бабак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовами Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання протиправним, нечинним, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Харківська територіальна організація Політичної партії "Європейська Солідарність" з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-скасувати рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 року Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №520/3034/21.

Ухвалою суду від 11.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення сесії Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах об`єднаної адміністративної справи №520/3034/21 за позовом Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради про скасування рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 року Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України та визнання протиправним, нечинним рішення сесії Харківської міської ради "Про влаштування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України" від 24.02.2021 №42/21.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Вирішено здійснювати подальший розгляд справи у межах об`єднаної адміністративної справи №520/3034/21 за позовами Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про:

скасування рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 року Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України ;

визнання протиправним, нечинним рішення сесії Харківської міської ради "Про влаштування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України" від 24.02.2021 №42/21;

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту - рішення Харківської міської ради від 24.02.2021 №42/21 Про вшанування історичної пам`яті осіб, які брали участь у вигнанні нацистських окупантів з України .

Представником Харківської міської ради 07.06.2021 подано заяву про відвід судді.

Підставою для заявлення відводу головуючому у справі є позбавлення можливості представника відповідача виступати під час розгляду справи по суті, надавати пояснення, викладати правову позицію, задавати питання позивачам, обмінюватися репліками із позивачами тощо, оскільки 24.05.2021 відбулося судове засідання по цій справі, на якому особи, які уповноважені діяти від імені Харківської міської ради, були відсутні, про що суд повідомлено та подано заяву про відкладення розгляду справи. У задоволенні заяви про відкладення судового засідання відмовлено. В обґрунтування визнання неповажними причини неможливості бути присутніми у судовому засіданні осіб, які діють від імені Харківської міської ради, суд, зі слі заявника, зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань представляти інтереси Харківської міської ради у порядку самопредставництва у суді мають право понад 80 працівників Юридичного департаменту Харківської міської ради. Проте судом не враховано, що працівники Юридичного департаменту Харківською міської ради діють за галузевою принципом, а тому здійснюють самопредставництво за певними категоріями справ. Самопредставництво по цій справі не може бути доручено працівникам, які не мають відповідного профілю. Крім того, зважаючи на складність цієї справи, значний обсяг процесуальних документів (у справі 4 позивача) та як такої, що викликає значний інтерес з боку громадськості, інший представник, який мав намір прийняти участь у засіданні, був позбавлений можливості за такий короткий час підготуватися до засідання належним чином.

У відповідності до частин 3 та 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.06.2021.

З огляду на те, що судове засідання призначене на 07.06.2021, заяву представником відповідача подано 07.06.2021, з урахуванням того, що у клопотанні містяться обставини які заявнику не було відомо до спливу строку, що встановлений ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, судом у судовому засіданні поставлено на обговорення вказану заяву представника Харківської міської ради.

Представник Харківської територіальної організації Політичної партії "Європейська Солідарність" у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "СВОБОДА" у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Позивач - ОСОБА_2 , у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представники відповідача у судовому засіданні подану заяву підтримали та просили суд її задовольнити.

Суд, заслухавши думки учасників у справі, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов до наступного висновку.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Згідно висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема щодо питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, то за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Вказаний у статті 36 перелік підстав є вичерпним.

Аналізуючи доводи заявленого відводу судді, суд вважає, що заявник не навів обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість чи про необ`єктивне ставлення до відповідача у справі.

Суд звертає увагу на те, що незгода із процесуальним рішенням судді у даній справі не є підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Севастьяненко К.О. від 07.06.2021 у справі №520/3034/21.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Харківської міської ради про відвід головуючого судді Севастьяненко К.О. від 07.06.2021 у справі №520/3034/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 червня 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.