Постанова

від 29.09.2021 по справі 580/5538/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5538/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Борисовської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛАВШЛЯХБУД" до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛАВШЛЯХБУД" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2020 року №0005170405, №0005220405.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛАВШЛЯХБУД" зареєстроване як юридична особа 18.03.2015 року (код ЄДРПОУ 39699671), є платником податку на додану вартість.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкасах ГУ ДПС у Черкаській області Мариною Лісовою проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №9301368025 від 21.07.2020 року за липень 2017 року ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД".

За наслідками перевірки складено Акт камеральної перевірки №4261/23-00-50-04-007/39699671 від 20 серпня 2020 року, яким встановлено, що при перевірці показників розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року встановлено, що ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД", включено до складу податкового кредиту за липень 2017 року суму податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року , у яких з дати складення податкової накладної минуло понад 1095 календарних днів на суму 1 781 399 грн. Оскільки, декларацію з ПДВ №9301368025 від 21.07.2020 року за липень 2017 року подано 21.07.2020 року - з порушенням строків подання, граничний строк включення податкових накладних до податкового кредиту починається з 22.07.2017 року (21.07.2020рік-1095 календарних днів = 22.07.2017рік).

За висновками Акту перевірки, ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД порушено пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.21) на 43 948,0 грн. та занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на 1 737 451 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005170405 від 30.09.2020р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 1 737 451 грн., та 868 726 грн. штрафних санкцій;

- №0005220405 від 30.09.2020р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 43948 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно абз. 1 п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абз. 1,2 п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З аналізу вказаних положень вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. При цьому, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

Як вбачається із Акту перевірки від 20.08.2020 року, підставою для прийняття оскаржуваних ППР стали обставини включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2017 року суми податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року, у яких з дати складення податкової накладної минуло понад 1095 календарних днів на суму 1 781 399 грн. Податковий орган дійшов висновку, що оскільки, декларацію з ПДВ №9301368025 від 21.07.2020р. за липень 2017 року подано 21.07.2020 року, з порушенням строків подання, граничний строк включення податкових накладних до податкового кредиту починається з 22.07.2017 року, тобто 1095 календарних днів із дня подачі декларації.

Надавши правову оцінку вказаним посиланням щодо порушення позивачем строку подачі податкової декларації за липень 2017 року та обставинам включення до складу податкового кредиту за липень 2017 року суми ПДВ на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.02.2018 року до 22.02.2018 року службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2017р. до 31.12.2017р., за наслідками проведення якої складено Акт від 01.03.2018 року №101/23-00-14-0107/39699671, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: вимог п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 185.1 ст. 185, п 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3595468 грн., у т.ч. липень 2017 на суму 1731610 грн., серпень 2017 на суму 311002 грн., вересень 2017 на суму 873771 грн., жовтень 2017 на суму 160334 грн., грудень 2017 на суму 518752 грн. На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення: №0002841408 від 29.03.2018р. про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 4494335 грн., в т.ч. 3595468 грн. основного платежу та 898867 грн. штрафних санкцій.

Зазначене ППР №0002841408 від 29.03.2018 року стало предметом судового оскарження у справі №823/2531/18.

Черкаським окружним адміністративним судом в рішенні від 15.09.2020 року у справі №823/2531/18 встановлено, що протягом липня - грудня 2017 року контрагенти-постачальники позивача: ТОВ "ЦЕНТРДОРРЕСУPC" (код ЄДРПОУ 38749259), ТОВ "ГЕНБУД XXI" (код ЄДРПОУ 39659141), ТОВ "БАЛАСТ 2012" (код ЄДРПОУ 38368830), ТОВ "ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК"(код ЄДРПОУ 37930697), ПП "ВІВАНТ" (код ЄДРПОУ 32741936), ПП "ТАУРУС ЛТД" (код ЄДРПОУ 33903302), ТОВ "ТІТАН БУД" (код ЄДРПОУ 39689092) не змогли зареєструвати видані ними на користь ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД" податкові накладні на суму ПДВ 6193241,42 грн.

Податкові накладні не зареєстровані контрагентами у зв`язку із зупиненням реєстрації (відмовою в реєстрації) податкових накладних ДФС України на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

При розгляді справи №823/2531/18 судом також встановлено, що згідно письмових пояснень представника податкового органу від 10.07.2020 року, станом на 25.06.2020 року податкові накладні від вищевказаних контрагентів-постачальників позивача зареєстровані в ЄРПН податковим органом, на підтвердження чого слугує таблична форма витягу з електронних баз даних ЄРПН ДПС України щодо реєстрації податкових накладних.

Таким чином, оскільки податкові накладні згаданих контрагентів позивача зареєстровані в ЄРПН, на підставі наведених норм Податкового кодексу України, вони є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

При цьому, зупинення ДФС України реєстрації накладних контрагентів позивача, потягло за собою порушення права позивача на податковий кредит шляхом позбавлення можливості останнього відобразити такий податковий кредит, на підставі складених в межах 1095 днів податкових накладних, у податковій декларації. Суд зазначає, що право на включення сум податкового кредиту за звітний період до податкової декларації виникає у позивача виключно за наслідками реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Більше того, згідно абз.2 п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, підстави для включення позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними за червень-липень 2017 року виникли у позивача після реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами позивача, у ЄРПН. Згідно обставин встановлених в ході розгляду справи №823/2531/18, податкові накладні, видані контрагентами позивача станом на 25.06.2020р. зареєстровані в ЄРПН.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, якими зумовлено включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних контрагентів позивача, з дати складення яких минуло понад 1095 календарних днів, зумовлені обставинами, що не залежали від волі позивача, натомість залежали від дій контрагентів позивача щодо своєчасності реєстрації ними податкових накладних.

Крім того, згідно з висновками Верховного Суду висловленими у постановах від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) згідно яких, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Крім того, контролюючим органом самостійно визначено суму податкових зобов`язань позивача із ПДВ, в тому числі за липень 2017 року, про що прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0002841408 від 29.03.2018р. Таким чином, прийнявши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення за період, який вже перевірено контролюючим органом, відповідач повторно визначив суму податкових зобов`язань із ПДВ у період, за який проведено перевірку та за який контролюючим органом вже визначено суму податкового зобов`язання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 04 жовтня 2021 року.