Рішення

від 21.04.2021 по справі 580/5538/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року справа № 580/5538/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білоноженко М.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Хіврич В.В.

представника позивача - Дрогомана О.О.

представника відповідача - Білоуса В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.09.2020р. №0005170405, №0005220405.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані ППР прийнято відповідачем на підставі Акту камеральної перевірки №4261/23-00-50-04-007/39699671 від 20 серпня 2020 року за висновками якого позивачем включено до складу податкового кредиту декларації із ПДВ за липень місяць 2017 року суми ПДВ в розмірі 1 781 399,27 грн. із порушенням визначеного п. 198.6 статті 198 ПК України 1095-денного строку давності, чим завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (p.21) на 43 948 гривень та занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на 1 737 451 гривень.

Позивач зазначає, що мав право використати податковий кредит із ПДВ за податковими накладними червня місяця 2017 року при подачі податкової декларації з ПДВ за будь-який період із червня місяця 2017 року по червень місяць 2020 року. Звернуто увагу, що Податкова декларація із ПДВ за липень місяць 2017 року подана позивачем 21 липня 2020 року. Під час формування показників вказаної податкової декларації для розрахунку сум податкового кредиту із ПДВ позивачем використані податкові накладні червня-липня місяця 2017 року, тобто, позивачем при формуванні податкового кредиту із ПДВ за липень місяць 2017 року використано податкові накладні, складені у червні місяці та у звітному періоді подачі декларації, та як наслідок, при формуванні податкового кредиту за цей період позивачем використовувалось право на формування податкового кредиту в більш пізніх періодах, передбачене п. 198.6 статті 198 ПКУ лише стосовно податкових накладних, виданих у червні місяця 2017 року на загальну суму 269 454,76 гривень. Оскільки податкові накладні червня місяця 2017 року включені позивачем до складу податкового кредиту липня місяця 2017 року, позивачем дотримано строк давності, визначений п. 198.6. статті 98 ПКУ. Щодо податкових накладних липня місяця 2017 року, то передбачений п. 198.6 статті 198 строк давності щодо них застосовуватись не може, оскільки позивачем використало накладні липня місяця 2017 року при формуванні податкового кредиту саме липня місяця 2017 року.

Також зазначено, що контролюючим органом самостійно визначено суму податкових зобов`язань позивача із ПДВ за липень місяць 2017 року, про що прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №002841408, №0002861408, №0002851408 від 29.03.2018р. та №0003381408 від 16.04.2018р. (за наслідками перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати ПДВ за період із 01.07.2017р. по 31.12.2017р.) Прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення за період, який вже перевірено контролюючим органом, відповідач повторно визначив суму податкових зобов 'язань із ПДВ у період, за який проведено перевірку та за який контролюючим органом у порядку пункту 58.1. статті 58 ПКУ вже визначено суму податкового зобов`язання.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.01.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що за період з 01.07.2017р. по 31.12.2017р. ТОВ Главшляхбуд податкові декларації з податку на додану вартість не подано до контролюючого органу. Звернуто увагу, що позивачем порушено пункт 19 статті 198 розділу V ПКУ, а саме неправомірно віднесено до складу податкового кредиту до р.10.1 (придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою) податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2017р. (поданої з порушенням термінів подання - 21.07.2020) суму ПДВ у розмірі 1781399 грн., включену на підставі податкових накладних складеними контрагентами для позивача понад 1095 календарних днів.

В судовому засіданні 24.02.2021р. закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» зареєстроване як юридична особа 18.03.2015р. (код ЄДРПОУ 39699671). Є платником податку на додану вартість.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкасах ГУ ДПС у Черкаській області Мариною Лісовою проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість №9301368025 від 21.07.2020 року за липень 2017 року ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД"

За наслідками перевірки складено Акт камеральної перевірки №4261/23-00-50-04-007/39699671 від 20 серпня 2020 року, яким встановлено, що при перевірці показників розділу II Податковий кредит податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року встановлено, що ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» , включено до складу податкового кредиту за липень 2017 року суму податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року , у яких з дати складення податкової накладної минуло понад 1095 календарних днів на суму 1 781 399 грн. Оскільки, декларацію з ПДВ №9301368025 від 21.07.2020 року за липень 2017 року подано 21.07.2020 року - з порушенням строків подання, граничний строк включення податкових накладних до податкового кредиту починається з 22.07.2017 року (21.07.2020рік-1095 календарних днів = 22.07.2017рік).

За висновками Акту перевірки, ТОВ "ГЛАВШЛЯХБУД порушено пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, в результаті чого платником завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.21) на 43 948,0 грн. та занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на 1 737 451 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005170405 від 30.09.2020р., яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 1 737 451 грн., та 868 726 грн. штрафних санкцій;

- №0005220405 від 30.09.2020р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 43948 грн.

Вважаючи зазначені ППР протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз. 1 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Згідно абз. 1 п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.п. «а» , «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно абз. 1,2 п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. «а» п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З аналізу вказаних положень вбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. При цьому, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому, суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом із Акту перевірки від 20.08.2020р., підставою для прийняття оскаржуваних ППР стали обставини включення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2017 року суми податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року, у яких з дати складення податкової накладної минуло понад 1095 календарних днів на суму 1 781 399 грн. Податковий орган дійшов висновку, що оскільки, декларацію з ПДВ №9301368025 від 21.07.2020р. за липень 2017 року подано 21.07.2020 року, з порушенням строків подання, граничний строк включення податкових накладних до податкового кредиту починається з 22.07.2017 року, тобто 1095 календарних днів із дня подачі декларації.

Надавши оцінку вказаним посиланням щодо порушення позивачем строку подачі податкової декларації за липень 2017 року та обставинам включення до складу податкового кредиту за липень 2017 року суми ПДВ на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних що виписані в червні - липні 2017 року, суд зазначає наступне.

У період з 14.02.2018р. до 22.02.2018р. службовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2017р. до 31.12.2017р., за наслідками проведення якої складено Акт від 01.03.2018р. №101/23-00-14-0107/39699671, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: вимог п.п. 49.18.1 п.49.18 ст.49, п. 185.1 ст. 185, п 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3595468 грн., у т.ч. липень 2017 на суму 1731610 грн., серпень 2017 на суму 311002 грн., вересень 2017 на суму 873771 грн., жовтень 2017 на суму 160334 грн., грудень 2017 на суму 518752 грн. На підставі зазначеного Акту перевірки прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення: №0002841408 від 29.03.2018р. про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 4494335 грн., в т.ч. 3595468 грн. основного платежу та 898867 грн. штрафних санкцій.

Зазначене ППР №0002841408 від 29.03.2018р. стало предметом судового оскарження у справі №823/2531/18.

Черкаським окружним адміністративним судом в рішенні від 15.09.2020р. у справі №823/2531/18 встановлено, що протягом липня - грудня 2017 року контрагенти-постачальники позивача: ТОВ «ЦЕНТРДОРРЕСУPC» (код ЄДРПОУ 38749259), ТОВ «ГЕНБУД XXI» (код ЄДРПОУ 39659141), ТОВ «БАЛАСТ 2012» (код ЄДРПОУ 38368830), ТОВ «ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННИХ РОЗРОБОК» (код ЄДРПОУ 37930697), ПП «ВІВАНТ» (код ЄДРПОУ 32741936), ПП «ТАУРУС ЛТД» (код ЄДРПОУ 33903302), ТОВ «ТІТАН БУД» (код ЄДРПОУ 39689092) не змогли зареєструвати видані ними на користь ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» податкові накладні на суму ПДВ 6193241,42 грн.

Податкові накладні не зареєстровані контрагентами у зв`язку із зупиненням реєстрації (відмовою в реєстрації) податкових накладних ДФС України на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

При розгляді справи №823/2531/18 судом також встановлено, що згідно письмових пояснень представника податкового органу від 10.07.2020р., станом на 25.06.2020р. податкові накладні від вищевказаних контрагентів-постачальників позивача зареєстровані в ЄРПН податковим органом, на підтвердження чого слугує таблична форма витягу з електронних баз даних ЄРПН ДПС України щодо реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що оскільки податкові накладні згаданих контрагентів позивача зареєстровані в ЄРПН, на підставі наведених норм Податкового кодексу України, вони є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

При цьому, зупинення ДФС України реєстрації накладних контрагентів позивача, потягло за собою порушення права позивача на податковий кредит шляхом позбавлення можливості останнього відобразити такий податковий кредит, на підставі складених в межах 1095 днів податкових накладних, у податковій декларації. Суд зазначає, що право на включення сум податкового кредиту за звітний період до податкової декларації виникає у позивача виключно за наслідками реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Більше того, згідно абз.2 п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, підстави для включення позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними за червень-липень 2017 року виникли у позивача після реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами позивача, у ЄРПН. Згідно обставин встановлених в ході розгляду справи №823/2531/18, податкові накладні, видані контрагентами позивача станом на 25.06.2020р. зареєстровані в ЄРПН.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що обставини, якими зумовлено включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних контрагентів позивача, з дати складення яких минуло понад 1095 календарних днів, зумовлені обставинами, що не залежали від волі позивача, натомість залежали від дій контрагентів позивача щодо своєчасності реєстрації ними податкових накладних.

При цьому, суд врахував, висновки Верховного Суду висловлених ним у постановах від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) згідно яких, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Крім того, як встановлено вище судом, контролюючим органом (за наслідками перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування та сплати ПДВ за період із 01.07.2017р. по 31.12.2017р.) самостійно визначено суму податкових зобов`язань позивача із ПДВ, в тому числі за липень 2017 року, про що прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області №0002841408 від 29.03.2018р. Таким чином, прийнявши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення за період, який вже перевірено контролюючим органом, відповідач повторно визначив суму податкових зобов`язань із ПДВ у період, за який проведено перевірку та за який контролюючим органом вже визначено суму податкового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначене відповідачем у оскаржуваних ППР зобов`язання ТОВ «ГЛАВШЛЯХБУД» щодо сплати податку на додану вартість здійснено без урахувань усіх обставин, що мають значення для прийняття об`єктивного та обгрунтованого рішення.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що оскільки податкові накладні вищевказаних контрагентів позивача зареєстровані у встановленому законом порядку, платник податків не має нести відповідальності за окремі порушення вимог законодавства контрагентами, а також встановлені в ході розгляду даної справи, обставини, що об`єктивно унеможливили включення до сум податкового кредиту податкової звітності позивача сум ПДВ на підставі податкових накладних контрагентів позивача, з дати складення яких минуло понад 1095 календарних днів, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Згідно частин 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не доведено обгрунтованість оскаржуваних ППР, а також те, що їх прийнято з урахуванням усіх обставин, необхідних для прийняття рішення. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на що позов належить задовольнити повністю.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у розмірі 23 122 грн, що підтверджується квитанцією від 24.11.2020р. №10285, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 23 122,00 грн. грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.09.2020р. №0005170405, №0005220405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 43142920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВШЛЯХБУД» (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44/1, оф. 411, код ЄДРПОУ - 39699671) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23 122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко

Повний текст рішення складено 23.04.2021р.