Ухвала

від 05.10.2021 по справі 206/7109/18

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/7109/18

Провадження № 1-кп/206/44/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження № 12018040700000386 від 11.04.2018 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх осіб, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України, за наступних обставин.

Так, 04 березня 2013 року на підставі протоколу засідання районної комісії з питань приписки № 6 Самарського РВК, ОСОБА_4 , поставлений на облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний.

Згідно ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, зазначений Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ст. 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

У відповідності до ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: зокрема передбачено, що на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

Призов громадян України на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.

Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з міськими (районними) військовими комісаріатами.

Строки проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу визначаються Указом Президента України. Такий Указ публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до закінчення року, що передує року призову (призовів) громадян України на строкову військову службу, крім указу про призов (призови) громадян України на строкову військову службу в особливий період, який публікується не пізніш як за місяць до початку проведення призову (призовів) громадян України на строкову військову службу.

Після набрання чинності Указом Президента України щодо проведення чергового призову:

- призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці;

- у разі якщо забудь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов`язані з`явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України;

- призовники, які змінили місце проживання, зобов`язані в семиденний строк прибути до районного (міського) військового комісаріату за новим місцем проживання для взяття на військовий облік;

У разі неявки призовника без поважний причин за викликом районного (міського) військового комісаріату на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

- перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Так, на виконання Указу Президента України № 33/2018 від 15.02.2018 року «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України та строкову військову службу у 2018 році», 07.02.2018 року, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , за повісткою прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду та подальшого призову на строкову військову службу.

В подальшому, у період часу з 07.02.2018 по 01.03.2018, ОСОБА_4 , пройшов дослідження і медичний огляд військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно протоколу засідання районної призовної комісії з питань призову № 1 від 03.04.2018, визнаний придатним до проходження строкової військової служби та під розписку отримав повістку про необхідність явки 10.04.2018 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою подальшого направлення для проходження строкової військової служби.

Однак, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1,3,9,15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 та Указу Президента України № 33/2018 від 15.02.2018 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України та строкову військову службу у 2018 році», Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», військовозобов`язаний ОСОБА_4 , 10.04.2018, з метою ухилення від призову на строкову військову службу, діючи умисно, будучи придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу, будучи особисто під підпис належним чином попереджений про необхідність та обов`язковість явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 (м. Дніпро, вул. Електрична, 1б) та повідомлений про відповідальність, передбачену ст. 335 КК України за ухилення від призову на строкову військову службу, за повісткою (без поважних причин) у вказаний у призовному документі час до призовного пункту не прибув. Про причини своєї неявки ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив, тим самим ухилився від призову на строкову військову службу.

У подальшому, ОСОБА_4 , ухилившись від призову на строкову військову службу 10.04.2018, достовірно знаючи про проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу у 2018 році, в порушення Указу Президента України № 33/2018 від 15.02.2018, до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) для повторного направлення до військової частини та подальшого проходження військової служби (без поважних причин), особисто не з`явився.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 335 КК України, як ухилення від призову на строкову військову службу.

15 серпня 2021 року до суду надійшло клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до положень ст. 49 КК України. Вказане клопотання вмотивовано тим, що злочин у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 віднесено до категорії кримінальних проступків, строк притягнення до відповідальності за вчинення яких встановлено нормами КПК України тривалістю у 3 роки. Відповідно до обвинувального акту, інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відбулося 10.04.2018 року, отже, в свою чергу, не визнаючи свою провину у висунутому обвинуваченні прокурора, обвинувачений ОСОБА_4 має бажання скористатися своїм правом бути звільненим від подальшого кримінального переслідування з боку держави, при цьому наполягаючи на закритті даного кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України.

В судове засідання захисник-адвокат ОСОБА_5 не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд кримінального провадження за його відсутністю, а також зазначив, що заявлене клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження за відсутністю його захисника-адвоката, клопотання сторони захисту підтримав, просив суд його задовольнити, звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, ознайомившись з клопотанням, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що заявлене стороною захисту клопотання є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, суд має закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадку обов`язкової згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 10 квітня 2018 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 335 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, та карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Матеріалами провадження об`єктивно підтверджується, що ОСОБА_4 протягом трьох років з моменту вчинення кримінального правопорушення від слідства та суду не ухилявся та відомості про його притягнення до кримінальної відповідальності відсутні.

Судом під час судового розгляду обвинуваченому роз`яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема те, що ці підстави є нереабілітуючими та з`ясовано думку останнього щодо можливості закриття кримінального провадження за цих умов.

З огляду на відсутність даних про ухилення від слідства та суду, про притягнення до кримінальної відповідальності, а також і будь-яких заперечень обвинуваченого проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття у зв`язку з цим кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, кримінальне провадження № 12018040700000386 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України підлягає закриттю.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 369-372, 376, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання сторони захисту - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ст. 335 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018040700000386 від 11 квітня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення..

Головуючий суддя ОСОБА_1