Постанова

від 05.10.2021 по справі 175/3613/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7271/21 Справа № 175/3613/17 Суддя у 1-й інстанції - Ребров С. О. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства АНСІ на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року по справі за позовом Приватного підприємства "АНСІ" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Сухляк Тетяни Геннадіївни, Компанія "К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД", треті особи: ТОВ "Алмаз Лімітед 2017", ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року приватне підприємство АНСІ (далі - ПП АНСІ ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г., Компанії К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Алмаз Лімітед 2017 (далі -

ТОВ Алмаз Лімітед 2017 ), ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В. Ю., про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позовну заяву мотивовано тим, що ПП АНСІ є власником: ринку, загальною площею 156,5 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 ; будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею 76,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2 ; бази відпочинку (І черга будівництва), загальною площею

1 824,2 кв. м, розташованого на АДРЕСА_3 ; комплексу

по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею

4 465,1 кв. м, розташованого на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області; молокозаводу, загальною площею 3 066 кв. м, розташованого на

АДРЕСА_4 ; ринку, загальною площею 224,7 кв. м, розташованого на

АДРЕСА_5 ; будівлі та споруди, розташовані на АДРЕСА_5 .

Зазначав, що внаслідок незаконних дій певних осіб, майно вибуло із його власності. Так, 07 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вищевказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Окрім зазначеного, в той же день 07 квітня 2017 року було проведено державну реєстрацію переходу права власності на вище зазначене спірне майно від ОСОБА_3 до ТОВ Алмаз Лімітед 2017 .

12 квітня 2017 рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між ТОВ Алмаз Лімітед 2017 та ОСОБА_2 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом

ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно від ТОВ Алмаз Лімітед 2017 до ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5

В той же день, 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на спірне майно. Також 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Дізнавшись про перехід права власності на належне позивачу майно,

ПП АНСІ звернулося зі скаргами до Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду яких Міністерство юстиції України видало наказ від 27 липня 2017 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватними нотаріусами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07, 12, 13 квітня 2017 року із відповідними номерами.

Незважаючи на вищезазначені обставини, 01 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. було проведено повторну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 13 квітня 2017 року та повторно зареєстровано право власності на вказане майно за ОСОБА_2 . Також повторно проведено реєстрацію договору іпотеки від 13 квітня 2017 року, де іпотекодавцем зазначено ОСОБА_2 , а іпотекодержателем

ОСОБА_1

31 липня 2017 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (справа № 175/1650/17) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на спірне нерухоме майно.

17 серпня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області постановлено ухвалу про скасування заочного рішення цього ж суду від 31 липня 2017 року.

28 серпня 2017 року, тобто після скасування судового рішення на підставі якого за ОСОБА_1 визнано право власності на нерухоме майно, між останньою та Компанією К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передала в іпотеку Компанії належне позивачу майно.

Отже, вищезазначене нерухоме майно, яке є предметом даного позову, вибуло з власності позивача поза його волею, право власності на нього зареєстровано за ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 28 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Компанією К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД , визнати протиправними та скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, винесені державним реєстратором Дібровської селищної ради Синельниківського району Сухляк Т. Г., а також приватним нотаріусом Виноградовою В. Ю. та витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 вищезазначене нерухоме майно.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року у задоволенні позову ПП АНСІ відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що права особи, яка вважає себе власником не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача. Суд зазначив, що позивач не був стороною оспорюваного договору іпотеки від 28 серпня 2017 року, а тому вимоги щодо визнання вказаного правочину недійсним у обраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають.

В апеляційній скарзі ПП "АНСІ" просить рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ПП АНСІ є власником: ринку, загальною площею 156,5 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 ; будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею 76,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2 ; бази відпочинку (І черга будівництва), загальною площею 1 824,2 кв. м, розташованого на АДРЕСА_3 ; комплексу по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 4 465,1 кв. м, розташованого на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області; молокозаводу, загальною площею 3 066 кв. м, розташованого на АДРЕСА_4 ; ринку, загальною площею 224,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_5 ; будівлі та споруди, розташовані на АДРЕСА_5 .

07 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на вищевказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

В той же день 07 квітня 2017 року було проведено державну реєстрацію переходу права власності на вище зазначене спірне майно від ОСОБА_3 до ТОВ Алмаз Лімітед 2017 .

12 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між ТОВ Алмаз Лімітед 2017 та ОСОБА_2

13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно від ТОВ Алмаз Лімітед 2017 до ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5

В той же день, 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на спірне майно.

Також 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом ОСОБА_5 було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1

ПП АНСІ звернулося зі скаргами до Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду яких Міністерство юстиції України видало наказ від 27 липня 2017 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватними нотаріусами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07, 12, 13 квітня 2017 року із відповідними номерами.

Незважаючи на скасування вищезазначених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, 01 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. було проведено повторну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 13 квітня 2017 року та повторно зареєстровано право власності на вказане майно за ОСОБА_2 . Також повторно проведено реєстрацію договору іпотеки від 13 квітня 2017 року, де іпотекодавцем зазначено ОСОБА_2 , а іпотекодержателем ОСОБА_1

31 липня 2017 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (справа № 175/1650/17) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на спірне нерухоме майно.

11 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за

ОСОБА_1

17 серпня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області постановлено ухвалу про скасування заочного рішення цього ж суду від 31 липня 2017 року.

28 серпня 2017 року, тобто після скасування судового рішення на підставі якого за ОСОБА_1 визнано право власності на нерухоме майно, між останньою та Компанією К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передала в іпотеку Компанії належне позивачу майно.

Звертаючись до суду із позовом, зокрема, про витребування спірного майна, ПП АНСІ , уточнивши позовні вимоги, зазначило в якості відповідача ОСОБА_1 . При цьому реєстраційний номер облікової картки платника податків вказано НОМЕР_1 . Крім того, позивач вказав зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_6 . Вищезазначене свідчить про те, що позивач допустив описку в анкетних даних відповідача, зокрема неправильно зазначив по батькові ОСОБА_1 , замість ОСОБА_1 зазначив ОСОБА_1 . Водночас, усі інші анкетні дані, номер облікової картки платника податків, а також зареєстроване місце проживання відповідача повністю збігаються із анкетними даними ОСОБА_1 , за якою зареєстровано право власності на спірне майно, про витребування якого ставить питання позивач.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що права особи, яка вважає себе власником не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача. Суд зазначив, що позивач не був стороною оспорюваного договору іпотеки від 28 серпня 2017 року, а тому вимоги щодо визнання вказаного правочину недійсним у обраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. В мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою законом від 17 липня 1997 року № 474/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи, безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряжається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У свою чергу згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише, зокрема, у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Віндикаційний позов ґрунтується перед усім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Віндикація - витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника.

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України).

Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11., Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний"інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідачем у справах цієї категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом, адміністративним актом чи договором.

Незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і який на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках (для України - ст.388 ЦК), а саме: у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі інших шляхом; у всіх випадках добросовісного заволодіння річчю на підставі безвідплатного договору з особою, яка не мала права на її відчуження.

Отже, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційним позовом).

Так, матеріалами справи встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 2407/5 від 27 липня 2017 року, відповідно до якого було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті приватними нотаріусами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 07, 12, 13 квітня 2017 року. Виконання даного Наказу було покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату, останнім було виконано вимоги Наказу та скасовано всі протиправні рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Не зважаючи на скасування рішень про реєстрацію прав та їх обтяжень, 01 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. було проведено повторну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержателя та повторно зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , а також проведено реєстрацію договору іпотеки, де іпотекодержателем зазначено ОСОБА_1 .

Оскільки матеріалами справи встановлено, що спірне майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, тому в даному випадку воно підлягає поверненню шляхом витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПП АНСІ цього майна.

Що стосується вимог про визнання недійсним іпотечного договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

31 липня 2017 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області (справа № 175/1650/17) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на спірне нерухоме майно.

11 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за

ОСОБА_1

17 серпня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області постановлено ухвалу про скасування заочного рішення цього ж суду від 31 липня 2017 року.

28 серпня 2017 року, тобто після скасування судового рішення на підставі якого за ОСОБА_1 визнано право власності на нерухоме майно, між останньою та Компанією К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_1 (іпотекодавець) передала в іпотеку Компанії належне позивачу майно.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що оскільки прийняті приватним нотаріусом ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визнано протиправними та скасовані, інші рішення державних реєстраторів також підлягають скасуванню, як такі, що випливають з факту скасування протиправних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих ОСОБА_4 , а тому договір іпотеки, укладений 28 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Компанією К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД є недійсним.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про держану реєстрацію, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки ефективним способом захисту права власності позивача є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно.

Подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду

у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не був стороною оспорюваного договору іпотеки від 28 серпня 2017 року, а тому вимоги щодо визнання вказаного правочину недійсним у обраний позивачем спосіб задоволенню не підлягають є помилковими, оскільки позивач, як власник спірного майна, яке вибуло з його володіння поза його волею, має право звертатися до суду із даним позовом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На вказані обставини справи та вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскаржуване рішення, як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ПП АНСІ спірне нерухоме майно та визнання договору іпотеки № 11 укладений 28.08.2017 року між ОСОБА_1 та Компанією К.У.К. ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД, посвідчений Приватним нотаріусом ДМНО Виноградовою В.Ю. недійсним; в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки обраний позивачем спосіб захисту є не ефективним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства АНСІ слід стягнути судовий збір у сумі 15858 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства АНСІ - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року - скасувати.

Позов Приватного підприємства "АНСІ" до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області - Сухляк Тетяни Геннадіївни, Компанія "К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД", треті особи: ТОВ "Алмаз Лімітед 2017", ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити частково.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства АНСІ (ідентифікаційний код юридичної особи 19306517) наступне нерухоме майно:

-Ринок, загальною площею: 156,5 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 04.09.2006 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-.будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею: 76,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 02.04.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

-базу відпочинку (І черга будівництва), загальною площею: 1824,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 16.08.2011 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 ;

- Комплекс по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею: 4465,1 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6 від 05.04.2012 року, розташованого за адресою; Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с/рада Любимівська, Комплекс будівель та споруд;

- Молокозавод, загальною площею: 3066 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_7 від 28.03.2000 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ;

- Ринок, загальною площею: 224,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_8 від 23.06.2008 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 ;

- Будівлі та споруди, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_9 від 31.07.2013 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Визнати договір іпотеки № 11 укладений 28.08.2017 року між ОСОБА_1 та Компанією К.У.К. ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД, посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровському міського нотаріального округу Виноградовою Владиславою Юріївною - недійсним.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства АНСІ судовий збір у сумі 15858 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко