Рішення

від 09.09.2021 по справі 826/11947/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2021 року м. Київ № 826/11947/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Гарника К.Ю., Іщука І.О., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Громадської організації Міжрегіональне бюро

екологічного захисту

до Кабінету Міністрів України,

Міністерства екології та природних ресурсів України

треті особи, що ОСОБА_1 ,

не заявляють ОСОБА_2 ,

самостійних вимог на Державне підприємство Кривбасшахтозакриття ,

предмет спору: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

Приватне акціонерне товариство Євраз Суха Балка ,

Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-

збагачувальний комбінат ,

Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий

Ріг ,

Публічне акціонерне товариство Кривбасзалізрудком ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23

про визнання протиправним та нечинним пункту 1

розпорядження 23-р від 17.01.2018, визнання дій

протиправними та зобов`язання утриматись від видачі

висновку

представники учасників справи: у судовому засіданні також у були присутні:позивача - ОСОБА_24 ; відповідача-1 - Бєльський -Панасюк О.О.; від ПАТ Кривбасзалізрудком - Шатунов А.О.; від Стоп корупції : Циганов В., Радченко О.

(у судовому засіданні 09.09.2021, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту (адреса: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 40, ідентифікаційний код 39571440) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, ідентифікаційний код 00019442) та Міністерства екології та природних ресурсів України (адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 35, ідентифікаційний код 37552996), в якому просить суд:

визнати протиправним та нечинним пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23-р;

визнати дії Міністерства екології та природних ресурсів України, якими почато Процедуру оцінки впливу на довкілля у повідомленні державного підприємства Кривбасшахтозакриття від 02.07.2018 планованої діяльності, протиправними та зобов`язати утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець без інформації про видобування корисних копалин публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат з родовища поле шахти Родіна і багатих залізних руд рудника ім. Комінтерна (поле шахти Октябрська); публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг з родовища РУ ім. Кірова (поле шахти Артем); приватним акціонерним товариством Євраз Суха Балка з родовища поле шахти - ім. Фрунзе, а також господарську діяльність приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , що пов`язана з підтримкою необхідного режиму гідрозахисту шахти Гігант-Глибока та призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду у загальному позовному провадженні у підготовчому судовому засіданні на 06.09.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 задоволено клопотання представника Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту - Нікульнікової В.В., викладене у п. 1 прохальної частини адміністративного позову вих. № 7-14 від 25.07.2018 Про поновлення пропущених строків звернення до адміністративного суду , поновлено Громадській організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту строк звернення до суду; відмовлено у задоволенні клопотання б/н б/д Про порушення строків звернення до адміністративного суду представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Гординської О.М. та заяви б/н від 31.10.2018 З процесуальних питань представника Кабінету Міністрів України - Бігдан А.В. у справі № 826/11947/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України № 23 від 17.01.2018 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

На виконання вимог ухвали оголошення про відкриття провадження у адміністративній справі № 826/11947/18 про оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України № 23 від 17.01.2018 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець опубліковано у виданні Офіційний вісник України № 4 від 15.01.2019.

15.02.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника позивача вих. № Пр-5 від 14.02.2019 про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування клопотання представник Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту вказав, що 27.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято однотипне з оспорюваним розпорядження № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець з порушеннями, на думку позивача, вимог режиму функціонування системи цивільного захисту, процедури прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних актів. Окремо зазначено щодо необхідності стягнення за рахунок відповідача кошти у розмірі 7 мільйонів гривень на відшкодування моральної (немайнової) шкоди бенефіціарам благодійної організації Благодійний фонд Новоселівський (ідентифікаційний код 42661538).

Представник позивача просив суд збільшити позовні вимоги, а саме:

1) визнати протиправним та нечинним нормативно-правові акти:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець ;

2) визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не вжитті заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина при прийнятті розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець , протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, а саме прийняти акт, яким забезпечити виконання пункту 5.6 плану заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачуновському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року, затвердженого спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 08 листопада 2017 року № 1622/405 (далі - План) і визначити критерієм (показником), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації, відселення людей з місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації згідно Постанови Верховної Ради України від 12.07.2001 р. № 2661-111 Про надзвичайну ситуацію, шо склалася в Широківському районі Дніпропетровської області у зв`язку із зсувом Інгулецького хвостосховища, та стан дотримання вимог чинного законодавства щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і забезпечення гарантій прав власників землі та землекористувачів, пов`язаних з вилученням у них земельних ділянок ;

3) стягнути з Кабінету Міністрів України - суб`єкта владних повноважень на користь благодійної організації БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД НОВОСЕЛІВСЬКИЙ (код ЄДРПОУ 42661538), бенефіціарами діяльності якої є жителі АДРЕСА_1 . а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 . ОСОБА_19 . ОСОБА_16 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_3 . ОСОБА_38 , ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_23 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_17 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_2 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_15 , ОСОБА_62 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_9 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 . ОСОБА_69 , ОСОБА_6 , ОСОБА_70 , ОСОБА_7 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , - кошти в розмірі 7 (сім) мільйонів грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної постраждалим протиправним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець та бездіяльністю, яка полягає у не вжитті заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина при прийнятті розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 повернуто заяву представника позивача вих. № Пр-5 від 14.02.2019 про збільшення позовних вимог без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 у задоволенні заяви представника Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту № Пр-4 від 14.02.2019 про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Благодійної організації Благодійний фонд Новоселівський ; залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

18.03.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника позивача вих. № Пр-23 від 18.03.2019 про збільшення позовних вимог.

В обґрунтування клопотання представник Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту вказав, що 27.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято однотипне з оспорюваним розпорядження № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець з порушеннями, на думку позивача, вимог режиму функціонування системи цивільного захисту, процедури прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних актів. Окремо зазначено щодо необхідності стягнення за рахунок відповідача кошти у розмірі 7 мільйонів гривень на відшкодування моральної (немайнової) шкоди бенефіціарам благодійної організації Благодійний фонд Новоселівський (ідентифікаційний код 42661538).

Отже, представник позивача просив суд збільшити позовні вимоги, а саме:

1) визнати протиправним та нечинним нормативно-правові акти:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець ;

2) визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не вжитті заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина при прийнятті розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець , протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, а саме прийняти акт, яким забезпечити виконання пункту 5.6 плану заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачуновському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року, затвердженого спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 08 листопада 2017 року № 1622/405 (далі - План) і визначити критерієм (показником), за якими оцінюватиметься ефективність його реалізації, відселення людей з місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації згідно Постанови Верховної Ради України від 12.07.2001 р. № 2661-111 Про надзвичайну ситуацію, шо склалася в Широківському районі Дніпропетровської області у зв`язку із зсувом Інгулецького хвостосховища, та стан дотримання вимог чинного законодавства щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і забезпечення гарантій прав власників землі та землекористувачів, пов`язаних з вилученням у них земельних ділянок ;

3) стягнути з Кабінету Міністрів України - суб`єкта владних повноважень кошти в розмірі 7 (сім) мільйонів грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної бездіяльністю відповідача 1, яка полягає у не вжитті при прийнятті розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець і розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1096 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина щодо жителів АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_1 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_76 , ОСОБА_16 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_3 , ОСОБА_38 , ОСОБА_22 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_23 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_17 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_18 , ОСОБА_52 , ОСОБА_2 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_15 , ОСОБА_62 , ОСОБА_5 , ОСОБА_77 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_6 , ОСОБА_70 , ОСОБА_7 , ОСОБА_71 , ОСОБА_78 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 .

4) визнати дії Міністерства екології та природних ресурсів України, якими почато Процедуру оцінки впливу на довкілля у повідомленні державного підприємства Кривбасшахтозакриття від 02.07.2018 планованої діяльності, протиправними та зобов`язати утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець без інформації про видобування корисних копалин публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат з родовища поле шахти Родіна і багатих залізних руд рудника ім. Комінтерна (поле шахти Октябрська); публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг з родовища РУ ім. Кірова (поле шахти Артем); приватним акціонерним товариством Євраз Суха Балка з родовища поле шахти - ім. Фрунзе, а також господарську діяльність приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , що пов`язана з підтримкою необхідного режиму гідрозахисту шахти Гігант-Глибока та призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019 повернуто заяву представника Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту про зміну предмету позову від 18.03.2019 вих. № Пр-23 без розгляду.

11.06.2019 представником позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 передано матеріали справи № 826/11947/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду; зупинено провадження в адміністративній справі № 826/11947/18 до перегляду ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.05.2019 в порядку апеляційного провадження Шостим апеляційним адміністративним судом.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 апеляційну скаргу Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту залишено без задоволення; ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.05.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/11947/18 касаційну скаргу Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту залишено без задоволення; ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі № 826/11947/18 залишено без змін.

Матеріали справи повернуто до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 поновлено провадження у адміністративній справі № 826/11947/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 закрито провадження в частині вимог у справі № 826/11947/18, а саме про:

визнання дій Міністерства екології та природних ресурсів України, якими почато Процедуру оцінки впливу на довкілля у повідомленні державного підприємства Кривбасшахтозакриття від 02.07.2018 планованої діяльності, протиправними;

та зобов`язання утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець без інформації про видобування корисних копалин публічним акціонерним товариством Криворізький залізорудний комбінат з родовища поле шахти Родіна і багатих залізних руд рудника ім. Комінтерна (поле шахти Октябрська); публічним акціонерним товариством АрселорМіттал Кривий Ріг з родовища РУ ім. Кірова (поле шахти Артем); приватним акціонерним товариством Євраз Суха Балка з родовища поле шахти - ім. Фрунзе, а також господарську діяльність приватного акціонерного товариства Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , що пов`язана з підтримкою необхідного режиму гідрозахисту шахти Гігант-Глибока та призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 закрито підготовче провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у складі колегії суддів по суті.

Таким чином, з урахуванням обставин закриття провадження у справі в частині позовних вимог судовому розгляду у межах даної справи підлягає вимога Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту про визнання протиправним та нечинним пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23.

30.06.2021 розгляд справи відкладено на 28.07.2021.

28.07.2021, 25.08.2021 судом оголошено перерви, справу призначено до розгляду на 09.09.2021.

У судовому засіданні у вказану дату проведено судові дебати, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

В якості підстав позову позивач зазначив, що,

по-перше, спірний акт, яким дозволено скидання забруднюючих речовин у водний об`єкт, прийнято без дотримання погодження, визначеної частиною 2 ст. 74 Водного кодексу України, особою;

по-друге, порушено принципи верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності, рівності перед законом, відкритості та прозорості, неупередженості та справедливості при впровадженні процедури прийняття спірного акта, що за фактом є результатом надання адміністративної послуги юридичним особам, які згідно спеціального дозволу на користування надрами утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин з родовищ Криворізького басейна та на підставі дозволу про спеціальне водокористування зобов`язані здійснювати їх скид у відповідності до розробленого регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу;

по-третє, порушено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, та інформації, що становить суспільний інтерес.

В обґрунтування своїх вимог позивач також зазначає, що вищезазначене повідомлення ДП Кривбасшахтозакриття про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля розміщено без зазначення інформації щодо обсягів вилучення води з надр, без гідрологічних спостережень публічних акціонерних товариств Криворiзький залізорудний комбінат і АрселорМіттал Кривий Ріг та приватних акціонерних товариств Євраз Суха Балка і Центральний гірничо-збагачувальний комбінат , що в свою чергу, на думку позивача, звужує сферу оцінки можливого впливу, а у разі здійснення Мінприроди процедури з оцінки акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у p. Інгулець, видачі висновку передбачену у повідомленні ДП на Кривбасшахтозакриття від 02.07.2018 планованої діяльності відбудеться збереження існуючої системи поводження з шахтними водами та підприємства, що утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин, звільняться від обов`язку впроваджувати ефективні технології щодо зниження рівня мінералізації цих вод та реально компенсувати шкоду, заподіяну довкіллю й окремим громадянам.

Окрім того на підтвердження своїх обґрунтувань, позивач зазначає, що у п. 14 розміщеного Міністерством екології та природних ресурсів України в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомленні від 02.07.2018 передбачено видачу рішення про провадження планованої діяльності у вигляді позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, що видається Міністерством екології та природних ресурсів України. Аналізуючи ст. 11 Закону України Про оцінку впливу на довкілля позивач зазначає, що діями Міністерства екології та природних ресурсів України щодо розміщення повідомлення в автоматизованій інформаційній системі збору, оброблення, розгляду, накопичення, систематизації, зберігання та надання доступу до інформації і документів з оцінки впливу на довкілля, якому відомо об`єм інформації, необхідний для оцінки впливу скиду зворотних вод на довкілля, порушено принципи верховенства права у тому числі і законності та юридичної визначеності відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , а також гласності оцінки впливу на довкілля та не забезпечено своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Кабінет Міністрів України у відзиві вказав на відсутність у позивача порушеного права для звернення з цим позовом до адміністративного суду, при цьому ані мета, ані напрямки діяльності або права громадської організації, вказані у статуті позивача, не визначають повноваження щодо оскарження актів Кабінету Міністрів України. З приводу відповідності оскаржуваного розпорядження від 17.01.2018 № 23 положенням Закону України Про Кабінет Міністрів України зазначено, що положеннями абз. 13 п. 2 ч. 1 ст. вказаного закону Кабінет Міністрів України уповноважено на забезпечення проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування. Водночас, ст. 14 Водного кодексу України до відання Уряду у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах. Таким чином, за висновком відповідача, твердження позивача щодо прийняття оскаржуваного акту з порушенням принципів діяльності Уряду, зокрема, принципу верховенства права, законності є необґрунтованим.

Від Міністерства екології та природних ресурсів України надійшов відзив, у якому зазначено, що дотримуючись вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля Мінприроди відповідно до Повідомлення про планову діяльність Державного підприємства Кривбасшахтозакриття щодо акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу штатних вод та їх скидання у р. Інгулець розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля. Зазначено, що Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту не була позбавлена права надати пропозиції та зауваження до планової діяльності протягом строків, встановлених Законом, однак будь-яких зауважень, пропозицій не надано. Стосовно оскарження розпорядження від 17.01.2018 № 23 зазначено, що з правового висновку Міністерства юстиції України вбачається, що проект розпорядження КМУ відповідає Конституції України, узгоджується з актами такої ж юридичної сили, не містить корупціогенних факторів, відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини. Таким чином, за висновком відповідача, Міністерство екології та природних ресурсів України вважає вимоги адміністративного позову передчасними, незаконними, необґрунтованими та вважає, що підстави для адміністративного позову відсутні.

У поясненнях по справі ПАТ Кривбасзалірудком проти задоволення позову заперечило вказавши на необґрунтованість позовних вимог та помилковість висновків позивача щодо обставин справи.

Мінекономрозвитку у поясненнях до позову не погоджується з обґрунтуванням позовних вимог, враховуючи, що оскаржуване рішення прийнято з метою надання дозволу гірничорудним підприємствам Криворізького басейну на скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у між вегетаційний період 2017-2018 років відповідно до вимог Водного кодексу України. Прийняття рішень щодо скидання вод у р. Інгулець набрало системного характеру, починаючи з 2001 року для попередження аварійних ситуацій, які виникали через надмірне накопичення надлишків зворотних вод у хвостосховищах та ставку-накопичувачі щороку приймалися відповідні розпорядження Кабінету Міністрів України. В свою чергу, оскаржуване рішення прийняте на засіданні Кабінету Міністрів України з дотриманням принципів діяльності органу та у відповідності до Законів України Про охорону навколишнього природного середовища , Про оцінку впливу на довкілля , Про доступ до публічної інформації , Водного кодексу України. При цьому проект розпорядження не потребував проведення консультацій з громадськістю, а тому посилання позивача на порушення вимог Закону України Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення про доступ та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля , постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2011 № 771 Про затвердження порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля . Також зазначено, що твердження позивача щодо порушення процедури погодження оскаржуваного акту у зв`язку з відсутністю дозволу Мінприроди на відповідає фактичним обставинам справи та є таким, що суперечить нормам спеціального закону.

У поясненнях ПрАТ Суха Балка з позовними вимогами не погодилось, вказало, що оскаржуване рішення прав позивача не порушує, що виключає можливість звернення до суду з цим позовом. Щодо розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 23-р зазначено, що оскаржуване рішення не є дозвільним документом, а є актом, спрямованим на запобігання виникнення аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну. Відсутність скиду з ставка-накопичувача спричинить зупинку відкачування шахтних вод, що неодмінно призведе до зупинки діючих шахт та їх затоплення, що у свою чергу призведе до надзвичайних ситуацій і катастроф у межах м. Кривого Року, так і за його межами. Твердження позивача, що проект розпорядження не оприлюднювався не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами, в тому числі і наданими позивачем.

ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат вказано на відсутність порушених прав Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту , що вказує на наявність підстав для закриття провадження у справі. Стосовно відсутності у Кабінету Міністрів України повноважень на прийняття оскаржуваного розпорядження зазначено, що останнє прийнято на виконання п. 10 ст. 14 Водного кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що проект акту розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець підготовлено з метою надання дозволу гірничорудним підприємствам Криворізького басейну на скидання надлишків зворотних вод у п. Інгулець у між вегетаційний період 2017-2018 років.

Метою розпорядження є запобігання низці аварій на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну через надмірне накопичення надлишків зворотних вод та уникнення зупинки гірничорудних підприємств Кривбасу у зв`язку з припиненням відкачування підземних вод.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод р. Інгулець зазначено, що у проекті розпорядження визначено конкретні терміни початку і завершення скиду, які гуртуються на науково-дослідних висновках. Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках розроблено Українським головним проектно-розвідувальним та науково-дослідним інститутом з меліоративного та водогосподарського будівництва та державною установою Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України . Розрахунки регламенту свідчать про те, що в міжвегетаційний період 2017-2018 роках необхідно скинути 10,7 млн. куб. метрів надлишків зворотних вод. Для розбавлення яких необхідно витратити з Карачунівського водосховища 48,9 млн. куб. метрів води.

Скид надлишків зворотних вод здійснюватиметься під контролем Мінприроди, МОЗ, Держводагенства, Держекоінспекції та спрямований на попередження надзвичайних ситуацій, які виникають через надмірне накопичення надлишків зворотних вод.

Мінекономрозвитку було розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотніх вод у річки Інгулець і Саксагань , надіслано листом від 31.07.2017 № 3802-04/26215-03 на погодження заінтересованим органам, а саме: Мінприроди, Мінфіну, МОЗ, ДСНС, Держводагенству, Держрибагенству, Держекоінспекції, Дніпропетровській. Миколаївській. Херсонській ОДА та оприлюднено 07.08.2017 на офіційному веб-сайті Міністерства у порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації .

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотніх вод у річки Інгулець і Саксагань оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 07.08.2017.

ПрАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінат листом від 28.08.2017№ 3812/8 повідомило, що з метою уникнення скиду надлишку зворотних вод в річці Саксагань Товариством реалізовано низку заходів, спрямованих на зменшення обсягу надлишку зворотних вод. зокрема:

відмова з жовтня 2016 року прийому в зворотний цикл комбінату очищених стічних вод від Північної станції аерації Криворізьких очисних споруд;

збільшення обсягів використання зворотної води в технологічному процесі з подальшим перерозподілом зворотних вод у відсік № 2 та аварійні ємності № 1, 2 і 3;

застосування додаткових заходів з пилопригнічення на рудних складах та складах готової продукції;

постійний моніторинг обсягів води у зворотному циклі з щоквартальними замірами об`ємів води в хвостосховищі.

Станом на кінець серпня 2017 року Товариству вдалося досягти стабілізації водогосподарської ситуації та уникнути аварійної ситуації на хвостосховищі.

З урахуванням реалізації зазначених заходів ПрАТ Північний гірничо- збагачувальний комбінат і врегулювання ситуації скиду надлишку зворотних вод в річці Саксагань, Мінекономрозвитку було доопрацьовано зазначений проект розпорядження і листом від 14.09.2017 № 3802-04/32466-03 направлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець на погодження до заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади: Мінприроди, Мінфіну, МОЗ. ДСНС, Держводагенству, Держрибагенству, Держекоінспекції, Дніпропетровській. Миколаївській, Херсонській ОДА.

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 02.10.2017, повідомлено про можливість у місячний строк надати зауваження та пропозиції.

Проект розпорядження погоджено Мінфіном, МОЗ, ДСНС, Херсонською ОДА без зауважень, Міністерством юстиції України, Держрибагентством надано зауваження, які було враховано під час прийняття оскаржуваного рішення.

Не враховано зауваження (пропозиції) Мінприроди, Миколаївської ОДА, Дніпропетровської ОДА.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 прийнято розпорядження № 23-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у такій редакції:

1. З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволити до 1 березня 2018 р. скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках.

Відповідальність за додержання вимог зазначеного регламенту покласти на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, контроль за його виконанням - на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство рибного господарства.

2. Державному агентству водних ресурсів розробити та затвердити на підставі гідрологічного прогнозу щодо весняної повені у 2018 році в басейні р. Інгулець регламент промивання русла і екологічного оздоровлення зазначеної річки з визначенням відповідальності за його виконання.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі в установленому порядку забезпечити взаємодію з гірничорудними підприємствами згідно з додатком щодо здійснення ними заходів з розроблення регламентів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього розпорядження, а також робіт з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла р. Інгулець за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання. .

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 23-р наведено Перелік гірничорудних підприємств, які здійснюють заходи з розроблення регламентів скиду надлишків зворотних вод та промивання русла і екологічного оздоровлення р. Інгулець, а також роботи з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла зазначеної річки за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання, згідно з яким фактичний обсяг відкачування зворотних вод у 2016 році для підприємств становив:

ПАТ Криворізький залізорудний комбінат - 6072,1 тис. куб. метрів;

ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг - 2791,1 тис. куб. метрів;

ПрАТ Євраз Суха Балка - 986,1 тис. куб. метрів;

ПрАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат - 2704,8 тис. куб. метрів.

Всього - 12 554,1 тис. куб. метрів.

Вказане розпорядження опубліковано у виданні Урядовий кур`єр 20.01.2018, а 23.01.2018 включено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів за № 88957/2018.

Не погоджуючись з прийнятим розпорядженням Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту звернулась з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті в частині вимог щодо оскарження пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23-р, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 5 та частини 2 статті 46 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, а позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про громадські об`єднання від 22.03.2012 № 4572-VI (надалі - Закон № 4572-VI), громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 4572-VI передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону № 4572-VI визначено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

При цьому, як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013, громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

У свою чергу, частинами 1, 4-5 статті 16 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25.06.1991 № 1264-XII (надалі - Закон № 1264-XII) встановлено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Отже, можливість участі громадської організації в управлінні охороною навколишнього природного середовища, в тому числі, шляхом оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав і свобод здійснюється у порядку, передбаченому законодавством та за умови, що повноваження щодо їх захисту закріплені у статутних документах такої громадської організації.

Позивач - Громадська організація Міжрегіональне бюро екологічного захисту (адреса: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 40, ідентифікаційний код 39571440) є громадським об`єднанням, утвореним на підставі рішення установчих зборів засновників, яке оформлене протоколом від 27.10.2014 № 1, що було зареєстроване у якості юридичної особи 29.12.2014.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту , основною метою діяльності Бюро є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації від 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції Про до ступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), інших міжнародних актів.

За п. 2.2. Статуту, напрямами діяльності організації є, зокрема, участь у розробленні екологічної політики, захист прав громадян у всіх визначених чинним законодавством формах, сприяння вдосконаленню законодавства, вжиття комплексних заходів, спрямованих на збереження та поновлення екосистеми Криворізького регіону, забезпечення екологічної безпеки при здійсненні господарської діяльності в місті Кривий Ріг, Криворізькому, Апостолівському, Софіївсьому та Широківському районах та прилеглих до них територій Кіровоградської та Херсонської області; сприяння діяльності державних природоохоронних і правоохоронних органів у сфері забезпечення дотримання законності, охорони навколишнього середовища, захисту прав і свобод громадян.

Системний аналіз наведених норм законодавства і положень Статуту дає підстави для висновку, що звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження через стверджувані порушення вимог природоохоронного законодавства, допущені при його прийнятті, можливе лише з метою здійснення ним основної статутної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Пунктом 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (стаття 117 Конституції України).

Відповідно до абз. 13 п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України , Кабінет Міністрів України у сфері охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування.

Згідно з ст. 17 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Кабінет Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.

За приписом ст. 14 Водного кодексу України, до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема:

реалізація державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

визначення пріоритетів водокористування;

визначення порядку діяльності органів виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація їх діяльності;

прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах.

Главою 14 Водного Кодексу Умови скидання зворотних вод у водні об`єкти у ст. 70 передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно з ст. 74 Водного кодексу України, підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов`язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 12.07.2001 № 2661-ІІІ Про надзвичайну ситуацію, що склалася в Широківському районі Дніпропетровської області у зв`язку із зсувом Інгулецького хвостосховища, та стан дотримання вимог чинного законодавства щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва і забезпечення гарантій прав власників землі та землекористувачів, пов`язаних з вилученням у них земельних ділянок вказано Кабінету Міністрів України Забезпечити дотримання акціонерним товариством Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат та акціонерним товариством Південний гірничо-збагачувальний комбінат вимог чинного земельного законодавства в частині гарантій прав власників землі і землекористувачів, пов`язаних з переселенням жителів селища Миколаївка і села Новоселівка Широківського району Дніпропетровської області, а також виділення коштів на їх переселення.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 929-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець пунктом 3 встановлено Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству екології та природних ресурсів, Державному агентству водних ресурсів разом з Дніпропетровською, Миколаївською і Херсонською облдержадміністраціями, Криворізькою міською радою та гірничорудними підприємствами Кривбасу затвердити у тримісячний строк план заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року та забезпечити контроль за його виконанням.

На виконання вимог п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 929-р спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.11.2017 № 1622/405 затверджено план заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року.

Пунктом 1.1. Плану передбачалось проведення державної екологічної експертизи екологічної ситуації стосовно скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець, у тому числі впливу на природоохоронні території національного природного парку "Нижньодніпровський" та інші об`єкти природно-заповідного фонду на грудень 2017 року, результатом чого стало б отримання висновку державної екологічної експертизи екологічної ситуації стосовно скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець (згідно із Законом України від 23.05.2017 № 2059-VIII).

Пунктом 1.2. Плану визначено підготовку нормативно-правового акта щодо Порядку розроблення та затвердження регламентів періодичного скидання зворотних вод у водні об`єкти у строк 2017 - 2018 років з метою прийняття нормативно-правового акта з питань періодичного скидання зворотних вод, у тому числі шахтних, з накопичувачів у водні об`єкти відповідно до індивідуальних регламентів.

Разом з тим, з метою недопущення надзвичайних техногенних ситуацій як у Криворізькому гірничодобувному регіоні, так і за його межами, у межах повноважень, визначених ст. 14 Водного кодексу України Кабінетом Міністрів України розроблено розпорядження № 23-р від 17.01.2018 щодо надання дозволу до 1 березня 2018 р. на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках.

Відповідність проекту розпорядження Конституції України, його узгодження з актами такої ж юридичної сили, відповідність Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини підтверджується висновком Міністерства юстиції України.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень встановлює Регламент Кабінету Міністрів України (далі також - Регламент), який визначає інші процедурні питання його діяльності.

Проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту (пункт 1 § 32 глави 2 розділу 4 Регламенту).

Згідно з пунктом 2 § 33 глави 2 розділу 4 цього Регламенту розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує інформування громадськості про рішення, прийняті на засіданні Кабінету Міністрів.

З метою інформування громадськості надаються прес-релізи, організовуються прес-конференції, брифінги членів Кабінету Міністрів, оприлюднюються відповідні матеріали у друкованих та електронних засобах масової інформації (пункти 1, 2 § 27 глави 3 розділу 4 Регламенту).

Відповідно до § 154 глави 2 розділу 14 Регламенту, Кабінет Міністрів створює умови для здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади шляхом оприлюднення звітів за результатами моніторингу виконання своїх рішень та іншої інформації про свою діяльність у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади), проведення роз`яснювальної роботи щодо цілей, змісту та механізму реалізації державної політики.

Кабінет Міністрів з питань, що належать до його компетенції, забезпечує надання об`єднанням громадян інформації, необхідної для досягнення їх цілей і виконання відповідних завдань.

Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України оприлюднюються на офіційних веб-сайтах розробників у порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

На виконання вимог Регламенту проект розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 02.10.2017, повідомлено про можливість у місячний строк надати зауваження та пропозиції.

Таким чином, з аналізу наведених нормативних положень, що регламентують повноваження Кабінету Міністрів України у сфері використання та охорони вод судом не встановлено порушень принципів законності та юридичної визначеності, рівності перед законом, відкритості та прозорості, неупередженості та справедливості за наведених позивачем у позовній заяві обґрунтувань.

Суд відмічає, що під час розгляду адміністративної справи щодо з`ясування правової природи оскаржуваного акта суб`єкта владних повноважень зазначено, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У пункті першому розпорядження Кабінету Міністрів України 17.01.2018 № 23 зазначено: З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволити до 1 березня 2018 р. скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017- 2018 роках.

Залежно від компетенції органу, який прийняв документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Вказане випливає з Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, відповідно до якого, нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України , Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Згідно ч. 2, 3 ст. 49 Закону України Про Кабінет Міністрів України , акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, разом з тим, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

При цьому, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Роз`яснення щодо поняття нормативного акту зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 781/11/13-10 від 01.06.2010, у якому вказано, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

З тексту розпорядження Кабінету Міністрів України № 23-р від 17.01.2018 вбачається, що даний акт прийнятий з метою уникнення аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, яка може виникнути через надмірне накопичення надлишків зворотних вод, та недопущення зупинки гірничорудних підприємств, що за своєю суттю є забезпеченням та гарантією екологічно безпечної ситуації на місцевому рівні, що реалізовано загальним нормативним врегулюванням, а відтак, врегульовані даним актом правовідносини, за висновком суду, стосуються також прав та інтересів невизначеного кола фізичних та юридичних осіб, які не були включені до додатку-переліку, що доводить нормативно-правову природу оскаржуваного розпорядження.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржуваний пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 23-р від 17.01.2018 Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець , хоч і має форму притаманну для актів Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших питань, проте за зазначеними ознаками та своєю суттю являє собою нормативно-правовий акт.

Таку правову позицію висловлено судом в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 в контексті вирішення питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду та наявності підстав для його поновлення.

Окрім того, підхід щодо визнання оскаржуваного розпорядження нормативно-правовим актом застосовано і під час розгляду заяви б/н від 06.09.2018 Про забезпечення позову Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018, що залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018.

Суд апеляційної під час дослідження обґрунтованості відмови у застосуванні заходів забезпечення позову за заявою позивача підтвердив, що правова оцінка питань протиправності відповідного нормативно-правового акту в частині процедури дотримання планової діяльності та оцінки її впливу на довкілля, а також викладеної в повідомленні від 02.07.2018 інформації в контексті породження правових наслідків для Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту , підлягають з`ясуванню під час розгляду справи, тобто наявність чи відсутність протиправності рішення суб`єкта владних повноважень є предметом даного спору та підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті.

Окрім того, висновок щодо визнання оскаржуваного розпорядження нормативно-правовим актом узгоджується з правовою позицією представника Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту , викладеній у заяві по суті справи № 10-8 від 27.10.2018.

При цьому варто зауважити, що прохання позивача визнати оскаржуване нормативно-правовим актом, викладене у заяві по суті справи № 10-8 від 27.10.2018, суперечить доводам позивача, викладеним у позовній заяві, щодо віднесення спірного акту до категорії дозволу, що надається в результаті адміністративної послуги юридичним особам, які згідно спеціального дозволу на користування надрами утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин з родовищ Криворізького басейну та на підставі дозволу на спеціальне водокористування зобов`язані здійснювати їх скид у відповідності до розробленого регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Отже, положення Законів України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та Про адміністративні послуги у контексті спірних правовідносин з оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України застосуванню не підлягають.

Так, особливості оскарження нормативно-правових актів, зокрема постанов Кабінету Міністрів України передбачені статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 264 КАС України такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 264 КАС України, встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Водночас, згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 826/24498/15 (провадження № К/9901/62434/18), поняття юридичного спору має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Конституційний Суд України в підпункті 3.6 пункту 3 рішення від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Варто відмітити, що оскаржуваний пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець містив положення щодо надання дозволу на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках до 1 березня 2018 року.

Таке врегулювання впроваджено з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну у термін до 1 березня 2018 року.

Разом з тим, 27.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято новий нормативно-правовий акт розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець , відповідно до п. 1 якого з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволити до 1 березня 2019 р. скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2018-2019 років.

Окрім того, Кабінетом Міністрів України, починаючи з 2001 року прийнято ряд розпоряджень Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну щодо дозволу на скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, а саме: від 29.11.2001 № 549, від 16.11.2002 № 634, від 27.11.2003 № 727, від 28.10.2004 № 803, від 22.11.2005 № 463, від 23.11.2006 № 572, від 03.10.2007 № 824, від 01.10.2008 № 1288, від 04.11.2009 № 1318, від 03.11.2010 № 2047-р, від 02.11.2011 № 1097-р, від 24.10.2012 № 810-р, від 13.11.2013 № 893-р, від 22.10.2014 № 1035-р, від 02.12.2015 № 1263-р, від 07.12.2016 № 929-р.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку, що прийняття Кабінетом Міністрів України розпоряджень про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець є системним заходом, що вживається з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну щорічно до 1 березня відповідного року.

Таким чином, положення п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець в частині надання дозволу на скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу вичерпало свою юридичну силу (юридичну значимість) після 1 березня 2018 року та до моменту звернення позивачем з позовом у цій справі про визнання його протиправним та нечинним.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-7рп/1999).

Враховуючи викладене у сукупності, суд зазначає про процесуальну неможливість визнання оскаржуваних положень постанови Кабінету Міністрів України нечинними, оскільки вказане положення вичерпало свою юридичну силу після припинення дії нормативно передбаченого дозволу на скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець, встановленого до 1 березня 2018 року, а отже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, враховуючи фактичні обставини справи за наслідками їх офіційного з`ясування судом, не призведе до поновлення порушених, на думку позивача, його прав та інтересів.

Отже, позовна вимога Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту щодо визнання протиправним та нечинним пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23-р задоволенню не підлягає.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку суду, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним акту, в той час як позивачем не доведено обставин, на які він посилається при зверненні до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та нечинним пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23-р.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову № 7-14 від 25.07.2018, в частині вимог про визнання протиправним та нечинним пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 за № 23, Громадської організації Міжрегіональне бюро екологічного захисту - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 06.10.2021.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя К.Ю. Гарник

Суддя І.О. Іщук