Постанова

від 06.06.2022 по справі 826/11947/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Пащенко К.С.

судді: Гарник К.Ю., Іщук І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року Справа № 826/11947/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Кобзар Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року у справі

за позовом Громадської організації

«Міжрегіональне бюро екологічного захисту»

до Кабінету Міністрів України,

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги

на предмет спору: Міністверство економічного розвитку і торгівлі України,

державне підприємство «Кривбасшахтозакриття»,

публічного акціонерного товариства

«АрселорМіттал Кривий Ріг»,

приватне акціонерне товариство

«Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»,

приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка»,

публічне акціонерне товариство «Кривбасзалізрудком»,

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 ,

ОСОБА_19 ,

ОСОБА_20 ,

ОСОБА_21 ,

ОСОБА_22 ,

ОСОБА_23

про визнання протиправним та нечинним пункту розпорядження,

визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Відповідач-1), Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Міністверство економічного розвитку і торгівлі України, державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», приватне акціонерне товариство «Євраз Суха Балка», публічне акціонерне товариство «Кривбасзалізрудком», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 про:

- визнання протиправним та нечинним пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 23-р;

- визнання протиправними дій Міністерства екології та природних ресурсів України, якими почато Процедуру оцінки впливу на довкілля у повідомленні державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» від 02.07.2018 планованої діяльності;

- зобов`язання утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець без інформації про видобування корисних копалин публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» з родовища поле шахти «Родіна» і багатих залізних руд рудника ім. Комінтерна (поле шахти Октябрська); публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» з родовища РУ ім. Кірова (поле шахти Артем); приватним акціонерним товариством «Євраз Суха Балка» з родовища поле шахти - ім. Фрунзе, а також господарську діяльність приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що пов`язана з підтримкою необхідного режиму гідрозахисту шахти «Гігант-Глибока» та призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2021 закрито провадження в частині вимог у справі про:

- визнання протиправними дій Міністерства екології та природних ресурсів України, якими почато Процедуру оцінки впливу на довкілля у повідомленні державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» від 02.07.2018 планованої діяльності;

- зобов`язання утриматися від видачі висновку з оцінки впливу на довкілля акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець без інформації про видобування корисних копалин публічним акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» з родовища поле шахти «Родіна» і багатих залізних руд рудника ім. Комінтерна (поле шахти Октябрська); публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» з родовища РУ ім. Кірова (поле шахти Артем); приватним акціонерним товариством «Євраз Суха Балка» з родовища поле шахти - ім. Фрунзе, а також господарську діяльність приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що пов`язана з підтримкою необхідного режиму гідрозахисту шахти «Гігант-Глибока» та призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти.

3. В обґрунтування заявлених позовних вимог ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» посилалося на те, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 23-р у частині пункту 1 прийнято без дотримання процедури погодження, визначеної частиною другою статті 74 Водного кодексу України, з порушенням принципів верховенства права, законності, юридичної визначеності, рівності перед законом, відкритості та прозорості, неупередженості та справедливості.

При цьому, на переконання Позивача, таке розпорядження КМУ фактично є результатом надання адміністративної послуги юридичним особам, які згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин з родовищ Криворізького басейна та на підставі дозволу про спеціальне водокористування зобов`язані здійснювати їх скид відповідно до розробленого регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу.

Також, Позивач стверджував, що пунктом 1 спірного розпорядження порушено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, та інформації, яка становить суспільний інтерес.

Крім того, на думку Позивача, повідомлення ДП «Кривбасшахтозакриття» про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля розміщено без зазначення інформації щодо обсягів вилучення води з надр, без гідрологічних спостережень публічних акціонерних товариств «Криворiзький залізорудний комбінат» і «АрселорМіттал Кривий Ріг» та приватних акціонерних товариств «Євраз Суха Балка» і «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», що в свою чергу, на його переконання, звужує сферу оцінки можливого впливу.

При цьому, Позивач вважає, що в разі здійснення Мінприроди процедури з оцінки акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі шахтних вод та їх скидання у p. Інгулець, видачі висновку передбачену у повідомленні ДП «Кривбасшахтозакриття» від 02.07.2018 планованої діяльності відбудеться збереження існуючої системи поводження з шахтними водами та підприємства, що утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин, звільняться від обов`язку впроваджувати ефективні технології щодо зниження рівня мінералізації цих вод та реально компенсувати шкоду, заподіяну довкіллю й окремим громадянам.

4. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 23-р є нормативно-правовим актом та врегульовує питання щодо надання дозволу до 01.03.2018 на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках та прийнято з метою недопущення надзвичайних техногенних ситуацій у Криворізькому гірничодобувному регіоні та за його межами.

Разом з тим, суд зазначив, що прийняття КМУ вказаного розпоряджень є системним заходом, що вживається з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну щорічно до 01 березня відповідного року, а тому пункт 1 оскаржуваного Позивачем розпорядження вичерпало свою юридичну силу (юридичну значимість) після 01.03.2018 та до моменту звернення Позивача до суду з цим позовом.

При цьому, суд вказав, що 27.12.2018 КМУ прийнято нове розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р щодо надання відповідного дозволу на скидання вод у р. Інгулець до 01.03.2019, згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2018-2019 років.

З огляду на це, суд дійшов висновку щодо процесуальної неможливості визнання оскаржуваного Позивачем у цій справі положення розпорядження КМУ нечинним, оскільки воно вичерпало свою юридичну силу, а отже обраний ним спосіб захисту порушеного права не призведе до поновлення прав та інтересів, на захист яких він звернувся з цим позвом.

Крім того, перевіряючи доводи Позивача, суд звернув увагу й на те, що відповідність проєкту вказаного розпорядження Конституції України, його узгодження з іншими актами та відповідність Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини підтверджується висновком Міністерства юстиції України.

Також, суд зазначив, що на виконання вимог Регламенту проєкт цього розпорядження КМУ було оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 02.10.2017 та повідомлено громадськість про можливість у місячний строк надати зауваження та пропозиції.

Разом з тим, аналізуючи доводи всіх учасників справи, суд вказав, що звернення Позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження у зв`язку з порушеннями вимог природоохоронного законодавства, про які він стверджує, можливе лише з метою здійснення ним основної статутної діяльності.

5. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, наводячи доводи, аналогічні тим, що були викладені в позовній заяві, зокрема, наполягає на тому, що спірне розпорядження КМУ прийнято без дотримання процедури погодження, з порушенням принципів верховенства права, законності, юридичної визначеності, рівності, відкритості, прозорості, неупередженості, справедливості.

На переконання Апелянта, спірне розпорядження за фактом є результатом надання адміністративної послуги юридичним особам, які згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин з родовищ Криворізького басейна.

Також, Апелянт вважає, що спірним розпорядженням порушено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, та інформації, яка становить суспільний інтерес.

На думку Апелянта процес прийняття рішень щодо скидання зворотних вод у р. Інгулець набрав системного характеру та фактично перетворився в постійно діючу схему утилізації промислово забруднених вод, які гірничорудні підприємства Кривбасу цілодобово перекачують у ставок-накопичувач балки Свистунова.

Разом з тим, на переконання Апелянта, судом першої інстанції здійснено суто технічне завершення розгляду цієї справи та не виконано завдань адміністративного судочинства.

Крім того, Апелянт зазначає, що судом не було забезпечено участі в цій справі належного Відповідача, а саме не замінено Міністерства екології та природних ресурсів України на його процесуального правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

6. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 та від 03.02.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

7. КМУ та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

При цьому, КМУ та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у своєму відзиві стверджує про правомірність спірного розпорядження КМУ та зазначає, що таке розпорядження вичерпало свою дію.

Крім того, на переконання КМУ, ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» не має права на звернення до суду з цим позовом, оскільки судовому захисту підлягають конкретні, а не абстрактні, порушені права.

Позивачем подано відповідь на відзив КМУ, в якому він стверджує про подання такого відзиву неуповноваженою особою, а саме представницею Демеденко О.О., яка на переконання Позивача на мала відповідного права на подачу відзиву на апеляційну скаргу в цій справі.

Крім того, Апелянт наполягає на необґрунтованості доводів КМУ, викладених у його відзиві на апеляцію, та наводить свої аргументи.

8. Від ПАТ «Кривбасзалізрудком» надійшло клопотання про участь у розгляді цієї справи в режимі відеоконференції, яке задоволено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022.

9. 02.06.2022 та 07.06.2022 від Позивача надійшли клопотання про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження без його участі та без участі третіх осіб, які приймають участь в цій справі на його стороні, що задоволено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання.

07.06.2022 від КМУ надійшло клопотання про розгляд цієї справи в порядку письмового провадження, яке задоволено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання.

07.06.2022 у зв`язку з надходженням вказаних клопотань, неявкою учасників справи, які були належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду в судове засідання, зокрема, ПАТ «Кривбасзалізрудком», яке клопотало про відеоконференцію, але не вийшло не зв`язок, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено перейти до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 замінено Відповідача у справі - Міністерства екології та природних ресурсів України на його процесуального правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

11. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

12. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів цієї справи, починаючи з 2001 року КМУ прийнято ряд розпоряджень «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну щодо дозволу на скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, а саме: від 29.11.2001 № 549, від 16.11.2002 № 634, від 27.11.2003 № 727, від 28.10.2004 № 803, від 22.11.2005 № 463, від 23.11.2006 № 572, від 03.10.2007 № 824, від 01.10.2008 № 1288, від 04.11.2009 № 1318, від 03.11.2010 № 2047-р, від 02.11.2011 № 1097-р, від 24.10.2012 № 810-р, від 13.11.2013 № 893-р, від 22.10.2014 № 1035-р, від 02.12.2015 № 1263-р, від 07.12.2016 № 929-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 929-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» у пункті 3 встановлено Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству екології та природних ресурсів, Державному агентству водних ресурсів разом з Дніпропетровською, Миколаївською і Херсонською облдержадміністраціями, Криворізькою міською радою та гірничорудними підприємствами Кривбасу затвердити у тримісячний строк план заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року та забезпечити контроль за його виконанням.

На виконання вимог п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 929-р спільним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.11.2017 № 1622/405 затверджено план заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року.

Пунктом 1.1. Плану передбачалось проведення державної екологічної експертизи екологічної ситуації стосовно скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець, у тому числі впливу на природоохоронні території національного природного парку "Нижньодніпровський" та інші об`єкти природно-заповідного фонду на грудень 2017 року, результатом чого стало б отримання висновку державної екологічної експертизи екологічної ситуації стосовно скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець (згідно із Законом України від 23.05.2017 № 2059-VIII).

Пунктом 1.2. Плану визначено підготовку нормативно-правового акта щодо Порядку розроблення та затвердження регламентів періодичного скидання зворотних вод у водні об`єкти у строк 2017 - 2018 років з метою прийняття нормативно-правового акта з питань періодичного скидання зворотних вод, у тому числі шахтних, з накопичувачів у водні об`єкти відповідно до індивідуальних регламентів.

З метою недопущення надзвичайних техногенних ситуацій як у Криворізькому гірничодобувному регіоні, так і за його межами, у межах повноважень, визначених ст. 14 Водного кодексу України Кабінетом Міністрів України розроблено проєкт розпорядження № 23-р від 17.01.2018 щодо надання дозволу до 1 березня 2018 р. на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках.

Метою розпорядження є запобігання низці аварій на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну через надмірне накопичення надлишків зворотних вод та уникнення зупинки гірничорудних підприємств Кривбасу у зв`язку з припиненням відкачування підземних вод.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотних вод р. Інгулець» зазначено, що у проекті розпорядження визначено конкретні терміни початку і завершення скиду, які гуртуються на науково-дослідних висновках. Регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках розроблено Українським головним проектно-розвідувальним та науково-дослідним інститутом з меліоративного та водогосподарського будівництва та державною установою «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України». Розрахунки регламенту свідчать про те, що в міжвегетаційний період 2017-2018 роках необхідно скинути 10,7 млн. куб. метрів надлишків зворотних вод. Для розбавлення яких необхідно витратити з Карачунівського водосховища 48,9 млн. куб. метрів води.

Скид надлишків зворотних вод здійснюватиметься під контролем Мінприроди, МОЗ, Держводагенства, Держекоінспекції та спрямований на попередження надзвичайних ситуацій, які виникають через надмірне накопичення надлишків зворотних вод.

Мінекономрозвитку було розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотніх вод у річки Інгулець і Саксагань», надіслано листом від 31.07.2017 № 3802-04/26215-03 на погодження заінтересованим органам, а саме: Мінприроди, Мінфіну, МОЗ, ДСНС, Держводагенству, Держрибагенству, Держекоінспекції, Дніпропетровській. Миколаївській. Херсонській ОДА та оприлюднено 07.08.2017 на офіційному веб-сайті Міністерства у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідність проекту розпорядження Конституції України, його узгодження з актами такої ж юридичної сили, відповідність Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини підтверджується висновком Міністерства юстиції України.

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотніх вод у річки Інгулець і Саксагань» оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 07.08.2017.

ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» листом від 28.08.2017 № 3812/8 повідомило, що з метою уникнення скиду надлишку зворотних вод в річці Саксагань Товариством реалізовано низку заходів, спрямованих на зменшення обсягу надлишку зворотних вод. зокрема:

- відмова з жовтня 2016 року прийому в зворотний цикл комбінату очищених стічних вод від Північної станції аерації Криворізьких очисних споруд;

- збільшення обсягів використання зворотної води в технологічному процесі з подальшим перерозподілом зворотних вод у відсік № 2 та аварійні ємності № 1, 2 і 3;

- застосування додаткових заходів з пилопригнічення на рудних складах та складах готової продукції;

- постійний моніторинг обсягів води у зворотному циклі з щоквартальними замірами об`ємів води в хвостосховищі.

Станом на кінець серпня 2017 року Товариству вдалося досягти стабілізації водогосподарської ситуації та уникнути аварійної ситуації на хвостосховищі.

З урахуванням реалізації зазначених заходів ПрАТ «Північний гірничо- збагачувальний комбінат» і врегулювання ситуації скиду надлишку зворотних вод в річці Саксагань, Мінекономрозвитку було доопрацьовано зазначений проект розпорядження і листом від 14.09.2017 № 3802-04/32466-03 направлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» на погодження до заінтересованих центральних та місцевих органів виконавчої влади: Мінприроди, Мінфіну, МОЗ. ДСНС, Держводагенству, Держрибагенству, Держекоінспекції, Дніпропетровській. Миколаївській, Херсонській ОДА.

Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» оприлюднено на веб-порталі Мінекономрозвитку 02.10.2017, повідомлено про можливість у місячний строк надати зауваження та пропозиції.

Проєкт розпорядження погоджено Мінфіном, МОЗ, ДСНС, Херсонською ОДА без зауважень, Міністерством юстиції України, Держрибагентством надано зауваження, які було враховано під час прийняття оскаржуваного рішення.

Не враховано зауваження (пропозиції) Мінприроди, Миколаївської ОДА, Дніпропетровської ОДА.

На засіданні Кабінету Міністрів України 17.10.2018 прийнято розпорядження № 23-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» у такій редакції:

« 1. З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволити до 1 березня 2018 р. скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках.

Відповідальність за додержання вимог зазначеного регламенту покласти на Міністерство економічного розвитку і торгівлі, контроль за його виконанням - на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство рибного господарства.

2. Державному агентству водних ресурсів розробити та затвердити на підставі гідрологічного прогнозу щодо весняної повені у 2018 році в басейні р. Інгулець регламент промивання русла і екологічного оздоровлення зазначеної річки з визначенням відповідальності за його виконання.

3. Міністерству економічного розвитку і торгівлі в установленому порядку забезпечити взаємодію з гірничорудними підприємствами згідно з додатком щодо здійснення ними заходів з розроблення регламентів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього розпорядження, а також робіт з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла р. Інгулець за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання».

У додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 23-р наведено Перелік гірничорудних підприємств, які здійснюють заходи з розроблення регламентів скиду надлишків зворотних вод та промивання русла і екологічного оздоровлення р. Інгулець, а також роботи з розбавлення зворотних вод під час їх скидання та з промивання русла зазначеної річки за рахунок власних коштів залежно від фактичного обсягу скидання, згідно з яким фактичний обсяг відкачування зворотних вод у 2016 році для підприємств становив:

- ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - 6072,1 тис. куб. метрів;

- ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 2791,1 тис. куб. метрів;

- ПрАТ «Євраз Суха Балка» - 986,1 тис. куб. метрів;

- ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - 2704,8 тис. куб. метрів.

Всього - 12 554,1 тис. куб. метрів.

Вказане розпорядження опубліковано у виданні «Урядовий кур`єр» 20.01.2018, а 23.01.2018 включено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів за № 88957/2018.

27.12.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято новий нормативно-правовий акт розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець», відповідно до п. 1 якого з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволити до 1 березня 2019 р. скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2018-2019 років.

13. Вважаючи протиправним пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 23-р, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

14. Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (адреса: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 40, ідентифікаційний код 39571440) є громадським об`єднанням, утвореним на підставі рішення установчих зборів засновників, яке оформлене протоколом від 27.10.2014 № 1, що було зареєстроване у якості юридичної особи 29.12.2014.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», основною метою діяльності Бюро є захист довкілля та прав людини відповідно до Загальної декларації прав людини, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Стокгольмської декларації від 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, Конвенції «Про до ступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» (Орхуська конвенція), інших міжнародних актів.

За п. 2.2. Статуту, напрямами діяльності організації є, зокрема, участь у розробленні екологічної політики, захист прав громадян у всіх визначених чинним законодавством формах, сприяння вдосконаленню законодавства, вжиття комплексних заходів, спрямованих на збереження та поновлення екосистеми Криворізького регіону, забезпечення екологічної безпеки при здійсненні господарської діяльності в місті Кривий Ріг, Криворізькому, Апостолівському, Софіївсьому та Широківському районах та прилеглих до них територій Кіровоградської та Херсонської області; сприяння діяльності державних природоохоронних і правоохоронних органів у сфері забезпечення дотримання законності, охорони навколишнього середовища, захисту прав і свобод громадян.

15. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Водним кодексом України (далі - ВК України), Законами України «Про громадські об`єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI (надалі - Закон № 4572-VI), «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (надалі - Закон № 1264-XII), «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII (далі - Закон № 794-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою КМУ від 18.07.2007 № 950 (далі - Регламент).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 5 та частини 2 статті 46 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, а позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 4572-VI громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 4572-VI передбачено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону № 4572-VI визначено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Частинами 1, 4-5 статті 16 Закону № 1264-XII установлено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, стратегічної екологічної оцінки, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (стаття 117 Конституції України).

Відповідно до абз. 13 п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України у сфері охорони навколишнього природного середовища та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій забезпечує проведення державної політики у сфері охорони природи, екологічної безпеки та природокористування.

Згідно з ст. 17 Закону № 1264-XII Кабінет Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 14 ВК України, до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема: реалізація державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; визначення пріоритетів водокористування; визначення порядку діяльності органів виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація їх діяльності; прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах.

Главою 14 ВК України «Умови скидання зворотних вод у водні об`єкти» у статті 70 передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно зі ст. 74 ВК України підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов`язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень встановлює Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає інші процедурні питання його діяльності.

Проєкти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту (пункт 1 § 32 глави 2 розділу 4 Регламенту).

Згідно з пунктом 2 § 33 глави 2 розділу 4 цього Регламенту розробниками проектів актів Кабінету Міністрів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації відповідно до своєї компетенції.

Секретаріат Кабінету Міністрів забезпечує інформування громадськості про рішення, прийняті на засіданні Кабінету Міністрів.

З метою інформування громадськості надаються прес-релізи, організовуються прес-конференції, брифінги членів Кабінету Міністрів, оприлюднюються відповідні матеріали у друкованих та електронних засобах масової інформації (пункти 1, 2 § 27 глави 3 розділу 4 Регламенту).

Відповідно до § 154 глави 2 розділу 14 Регламенту, Кабінет Міністрів створює умови для здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади шляхом оприлюднення звітів за результатами моніторингу виконання своїх рішень та іншої інформації про свою діяльність у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади), проведення роз`яснювальної роботи щодо цілей, змісту та механізму реалізації державної політики.

Кабінет Міністрів з питань, що належать до його компетенції, забезпечує надання об`єднанням громадян інформації, необхідної для досягнення їх цілей і виконання відповідних завдань.

Проєкти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України оприлюднюються на офіційних веб-сайтах розробників у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, разом з тим, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Висновки суду апеляційної інстанції.

16. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано повноваження КМУ у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, які реалізуються шляхом прийняття розпоряджень за процедурою, визначеною Регламентом.

17. Разом з тим, розпорядження КМУ, зокрема розпорядження від 17.01.2018 № 23-р є юридичною формою рішення цього органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання відповідних суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

18. Водночас, слід враховувати, що встановлення у відповідному нормативному акті темпоральних строків для врегулювання суспільних відносин, на які він поширюється, визначає період його дії і, відповідно, зі спливом таких строків дія акта вичерпується.

19. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на те, що пункт 1 оскаржуваного Позивачем розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 23-р стосується надання дозволу на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2017-2018 роках до 01.03.2018.

Тобто, темпоральна дія вказаного акта вичерпана 01.03.2018 і після цієї дати відповідні правовідносини врегульовані шляхом прийняття КМУ вже іншого розпорядження від 27.12.2018 № 1096-р, відповідно до пункту 1 якого з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено вже до 01.03.2019 скидання із ставка - накопичувача надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2018-2019 років.

Отже, станом на час звернення Позивача до суду з цим позовом (липень 2018 року) і, тим більше, на час розгляду даної справи судом (вересень 2021 року) оскаржуване ним розпорядження КМУ в частині пункту 1 вже вичерпало свою дію, а тому визнання його протиправним та нечинним, як просить Позивач, не призведе до відновлення прав та інтересів, на захист яких він звернувся до суду з цим позовом.

20. Разом з тим, поняття «юридичного спору» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 826/24498/15.

Водночас, статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. При цьому, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-7рп/1999).

22. Разом з тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

23. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

24. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

25. Крім того, перевіряючи доводи Апелянта, судова колегія зазначає, що оскаржуване ним розпорядження КМУ в частині, зокрема пункту 1, прийнято з дотриманням законодавчо визначеної процедури, зокрема за погодженням відповідного проєкту Мінфіном, МОЗ, ДСНС, Херсонською ОДА, Міністерством юстиції України, після розгляду та неврахування зауважень (пропозицій) Мінприроди, Миколаївської ОДА, Дніпропетровської ОДА, оприлюднення відповідного проєкту на веб-порталі Мінекономрозвитку, згідно з приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації», та спливу строку на надання зауважень та пропозицій щодо нього.

У контексті аналізу цього питання, колегія суддів вказує, що доводи Апелянта про те, що спірним розпорядженням порушено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, та інформації, яка становить суспільний інтерес, є безпідставними, оскільки, як відзначалося вище, проєкт відповідного розпорядження був оприлюднений в порядку, установленому законодавством, з повідомленням про можливість зацікавлених осіб надати свої зауваження та пропозиції у місячний строк.

26. Тож, доводи Апелянта щодо прийняття спірного розпорядження КМУ в частині пункту 1 з порушенням принципів законності та юридичної визначеності, рівності перед законом, відкритості, прозорості, неупередженості та справедливості колегія суддів відхиляє як безпідставні.

27. Також в апеляційній скарзі Позивач наводить висновки суду першої інстанції щодо віднесення оскаржуваного розпорядження до нормативно-правових актів та безпідставності застосування до виниклих спірних правовідносин Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги», але обґрунтованих доводів щодо неправомірності таких висновків не наводить.

Водночас, апеляційний суд відзначає, що пунктом 1 розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 23-р не вирішується питання про надання конкретним підприємствам Кривбасу певних дозволів у розумінні вказаних законодавчих актів, не здійснюється надання адміністративної послуги, а визначається загальний дозвільний режим скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, з урахуванням науково-дослідних висновків, які наведено в пояснювальній записці до відповідного проєкту.

Тож, доводи Апелянта про те, що спірне розпорядження за фактом є результатом надання адміністративної послуги юридичним особам, які згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами утворюють шахтні води при видобуванні корисних копалин з родовищ Криворізького басейна, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні.

28. Доводи Апелянта про те, що гірничорудні підприємства Кривбасу цілодобово перекачують у ставок-накопичувач балки Свистунова промислово забруднені води та не виконують покладені на них обов`язки щодо використання ефективних сучасних технічних засобів і технологій для утримання своєї території у належному стані та щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними водами, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі обставини виходять за межі предмета спору в цій справі та фактично стосуються господарської діяльності відповідних підприємств.

29. З приводу тверджень Апелянта про те, що процес прийняття КМУ рішень щодо скидання зворотних вод у р. Інгулець набрав системного характеру та перетворився у постійно діючу схему утилізації промислово забруднених вод, судова колегія вважає зазначає, що предметом спору в цій справі є виключно пункт 1 розпорядження КМУ від 17.01.2018 № 23-р, а тому в межах судового розгляду даної адміністративної справи суду належить перевірити, чи прийнято таке розпорядження КМУ на підстав, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, визначених у ст. 2 КАС України.

Водночас, як відзначалося вище, оскаржуване повноваження КМУ прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень, але вже вичерпало свою дію і при вирішенні даної справи до компетенції суду не належить здійснювати перевірку відповідних розпоряджень, які йому передували та/або які були прийняті після закінчення строку дії оспорюваного Позивачем розпорядження.

30. Твердження Апелянта про те, що судом першої інстанції здійснено суто технічне завершення розгляду цієї справи та не виконано завдань адміністративного судочинства, є безпідставними та спростовуються матеріалами цієї справи.

31. З приводу доводів Апелянта про те, що судом не було забезпечено участі в цій справі належного Відповідача, а саме не замінено Міністерства екології та природних ресурсів України на його процесуального правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, колегія суддів зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2021 було закрито провадження в цій справі в частині позовних вимог, заявлених Позивачем до Міністерства екології та природних ресурсів України.

При цьому, така ухвала була винесена на підставі відповідної заяви самого ж Позивача про відмову від позову в цій частині позовних вимог та набрала законної сили.

Разом з тим, в апеляційній скарзі Позивач не наводить обґрунтованих доводів, які свідчили про те, що не здійснення вказаного процесуального правонаступництва судом призвело до неправильного вирішення спору в цій справі, зокрема в межах предмета спору, а саме щодо спірного розпорядження КМУ.

Тож, наведені доводи апеляційної скарги не надають достатніх правових підстав, передбачених ст. 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

32. Аналізуючи доводи всіх учасників справи, зокрема доводи КМУ щодо права Позивача на звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає, що можливість участі громадської організації в управлінні охороною навколишнього природного середовища, в тому числі, шляхом оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав і свобод здійснюється у порядку, передбаченому законодавством та за умови, що повноваження щодо їх захисту закріплені у статутних документах такої громадської організації.

При цьому, Конституційним Судом України у рішенні від 28.11.2013 № 12-рп/2013 зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства і Статуту Позивача надає підстави для висновку, що його звернення до суду з цим позовом про визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження через стверджувані порушення вимог природоохоронного законодавства, допущені при його прийнятті, можливе з метою здійснення ним основної статутної діяльності.

Тож, Позивач, подавши цю позовну заяву, реалізував своє право на звернення до суду.

Разом з тим, Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У свою чергу, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме конкретних порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Тому, обраний спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Тож, як відзначалося вище, звернення у липні 2018 року ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до суду з цим позовом щодо оскарження розпорядження КМУ, яке в березні 2018 року вже вичерпало свою дію, не призведе і не могло призвести до відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог.

Крім того, Позивач має навести конкретне, а не абстрактне, порушене право чи інтерес саме безпосередньо оспорюваним ним розпорядженням, а не діями суб`єктів господарювання, що є учасниками відповідних правовідносин, на яке поширювалася в минулому його дія.

33. Доводи Апелянта, викладені у його відповіді на відзив КМУ на апеляційну скаргу, щодо відсутності в ОСОБА_24 повноважень на подання такого відзиву від імені КМУ, колегія суддів відхиляє, оскільки вказана особа наділена відповідним повноваженням, згідно з відомостями в Єдиному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т.26 а.с.155/ і до відзиву на підтвердження її повноважень, крім витягу з вказаного Реєстру, також було додано наказ про призначення ОСОБА_24 на посаду головного спеціаліста відділу судового забезпечення КМУ Управління судового забезпечення держави Департаменту з питань судової роботи, відповідне Положення про зазначений Департамент /т.26 а.с.154-171/.

34. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

35. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в цій справі.

36. Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 242 КАС України.

37. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Отже, апеляційна скарга Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року - без змін.

39. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають і заяви позивача про розподіл судових витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 07 червня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова