Рішення

від 07.10.2021 по справі 826/4695/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 826/4695/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов та припису В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №115/17/10/26-18/1010/02/5 від 10 жовтня 2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову №116/17/10/26-19/1010/02/5 від 10 жовтня 2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову №117/17/10/26-20/1010/02/5 від 10 жовтня 2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 вересня 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що перевірка, за результатами якої складено оскаржувані постанови та припис, проведена з численними порушеннями, а саме: в порушення пунктів 7, 9 та 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, відповідач належним чином не повідомив позивача про проведення перевірки та, в свою чергу, провів перевірку без участі суб`єктів містобудування або їх представників, чим позбавив позивача права надати необхідні документи для перевірки.

Також, на думку представника позивача, відповідач не надав значення тим обставинам, при яких неможливо надати документи, пояснення, заперечення, оскільки будь-які роботи на об`єкті не ведуться.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2018 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс повернута позивачеві без розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс задоволена, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2018 року про повернення позовної заяви скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов зазначив, що оскаржувані постанови є правомірними, оскільки під час проведення перевірки встановлено невиконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Також, в ході перевірки встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва на даний час не чинний, оскільки строк дії такого дозволу закінчився ще до дня набрання чинності Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тобто 31 грудня 2010 року. Отже, генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва виконуються будівельні роботи без дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, представник відповідач наголошував, що позивач жодним чином не спростовує встановлені під час проведення перевірки правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27 листопада 2018 року з урахуванням норм частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України та заяв представників сторін, вирішено здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/11255/17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року зупинено провадження у справі №826/4695/18 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі 826/11255/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування, зокрема, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 07 серпня 2017 року.

Ухвалою Окружного административного суду міста Києва від 30 липня 2021 року у справі поновлено провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання 05 жовтня 2021 року жодна зі сторін не з`явились, хоча і були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 05 жовтня 2021 року судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В період з 18 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на підставі наказу №275 від 14 вересня 2017 року та посвідчення (направлення) від 18 вересня 2017 року №б/н проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якого складено відповідний акт перевірки від 29 вересня 2017 №б/н.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що захід державного нагляду (контролю) проведений головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюк Леонідом Леонідовичем у присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс Загрія Михайла Анатолійовича та керівника Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна, 18/16 Козієнко Олександра Володимировича.

Під час позапланової перевірки на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс та Обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельний кооператив Нагірна, 18/16 вимог приписів Департаменту про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 07 серпня 2017 року встановлено, що на зазначену об`єкті будівництва виконувались будівельні роботи із оздоблення фасаду. Враховуючи зазначене, вимоги приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс та Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна, 18/16 не виконано, що є порушенням підпункту б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, під час позапланової перевірки виконання генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс вимог припису Департаменту про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07 серпня 2017 року встановлено, що: в загальному журналі робіт частково не заповнено титульний лист, не зазначено дані інженерно-технічного персоналу та відсутні записи про виконані роботи. Крім того, відсутні акти на приховані роботи, відсутній журнал авторського нагляду, відсутній журнал бетонних робіт; на території будівельного майданчика не всі небезпечні зони позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами згідно ПВР. Враховуючи зазначене, генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс вимоги припису Департаменту від 07 серпня 2017 року в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не виконані. Також, в акті перевірки зазначено, що на об`єкті будівництва встановлена схема руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик, отвори плити перекриття закриті щитами та огороджені по периметру плити перекриття, надано ПВР (пояснювальна записка та будгенплан), що в сукупності свідчить про порушення вимог підпункту а пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З акта перевірки також вбачається, що під час перевірки встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс видала дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва за №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року із терміном дії до 31 грудня 2010 року. 12 березня 2011 року набрав чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно пункту 8 розділу V Прикінцевих положень вказаного Закону, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта. Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва на даний час не чинний, оскільки строк дії такого дозволу закінчився ще до дня набрання чинності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, тобто 31 грудня 2010 року.

Окремо зазначено, що замовником під час перевірки надано копію дозволу на виконання будівельних робіт №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року, на якій проставлена відмітка про його подовження до 27 вересня 2011 року, однак у Департаменті відсутні відомості про подовження дії зазначеного вище дозволу, а також відсутня відмітка про продовження дії дозволу на примірнику дозволу, який зберігається у Департаменті. Тобто, замовником будівництва та генеральним підрядником на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва виконуються будівельні роботи без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог статей 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На підставі вказаних висновків акта перевірки, 29 вересня 2017 року Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видав припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з 29 вересня 2017 року виконання будівельних робіт на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва зупинено до усунення порушень, а також зобов`язано у термін до 29 листопада 2017 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У подальшому, 10 жовтня 2017 року відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №115/17/10/26-18/1010/02/5, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 84 200,00 грн.;

- №116/17/10/26-19/1010/02/5, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 25 260,00 грн.;

- №117/17/10/26-20/1010/02/5, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у розмірі 1 515 600,00 грн.

Незгода позивача із вказаними постановами та приписом від 29 вересня 2017 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ (далі - Закон України від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ).

Згідно статті 7 Закону України від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що оскаржувані постанови та припис позивач оскаржує виключно з підстав порушення порядку проведення позапланової перевірки.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14 вересня 2017 року №275, який прийнято на підставі звернення громадської організації НАША ВЛАДА , яке надійшло листом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та перевірки виконання приписів про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17 серпня 2017 року, виданих, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс .

Наведені в наказі на проведення позапланової перевірки підстави повністю узгоджуються із нормами чинного законодавства, фактичними обставинами справи та не заперечуються позивачем.

Крім того, суд звертає увагу, що у направленні для проведення позапланового заходу від 18 вересня 2017 року №б/н строк проведення позапланової перевірки зазначено з 18 вересня 2017 року по 29 вересня 2017 року, тобто протягом десяти робочих днів, що узгоджується з вимогами пункту 7 Порядку №553.

Вимогами пункту 9 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

У матеріалах справи міститься розписка директора Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс , якою підтверджується факт отримання направлення для проведення позапланового заходу 19 вересня 2017 року.

Крім того, як зазначалось вище, зі змісту акта перевірки вбачається, що захід державного нагляду (контролю) проведений головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюк Леонідом Леонідовичем у присутності керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс Загрія Михайла Анатолійовича та керівника Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Нагірна, 18/16 Козієнко Олександра Володимировича.

Вказані обставини спростовують доводи позивача стосовно проведення позапланової перевірки за їх відсутності.

Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем вимог пункту 12 Порядку №553, суд зазначає наступне.

Так, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Суд звертає увагу, що повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку стосується проведення планових перевірок. Водночас, в даному випадку мала місце позапланова перевірка, до проведення якої вказані вимоги пункту 12 Порядку №553 застосовуватись не можуть.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Суд зазначає, що підстави, які вказані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

При цьому, суд звертає увагу, що по суті виявлених в ході проведення позапланової перевірки порушень позивач не заперечує.

Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно підпунктів а , б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, законодавством наділено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваженнями видавати за результатами перевірки приписи як про усунення порушень, так і про зупинення підготовчих і будівельних робіт.

Так, перевіркою встановлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва - Товариству з обмеженою відповідальністю Спецбудсервіс видала дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва за №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року із терміном дії до 31 грудня 2010 року. Копія вказаного дозволу наявна в матеріалах справи. 12 березня 2011 року набрав чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно пункту 8 розділу V прикінцевих положень Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта. Таким чином, дозвіл на виконання будівельних робіт №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року із будівництва житлового будинку за адресою: вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва на даний час не чинний, оскільки строк дії такого дозволу закінчився ще до дня набрання чинності Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI, тобто 31 грудня 2010 року. Окремо в акті перевірки зазначено, що замовником під час перевірки надано копію дозволу на виконання будівельних робіт №1595-Шв/Р від 15 вересня 2009 року, на якій проставлена відмітка про його подовження до 27 вересня 2011 року, однак у Департаменті відсутні відомості про подовження дії зазначеного вище дозволу, а також відсутня відмітка про продовження дії дозволу на примірнику дозволу, який зберігається у Департаменті. Тобто, замовником будівництва та генеральним підрядником на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірна, 18/16 у Шевченківському районі міста Києва виконуються будівельні роботи без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог статей 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038- VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 1 статті 37 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038- VI визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок отримувати дозвіл на виконання будівельних робіт покладається на замовника. При цьому, отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт надає замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва.

З акта перевірки вбачається, що замовником будівництва значиться Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Нагірна, 18/16 . Також, у межах адміністративної справи №826/11262/17 у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2018 року встановлено, що станом на 31 березня 2017 року замовника будівництва щодо вказаного об`єкта з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс змінено на Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний комплекс Нагірна 18/16 .

Вказаним судовим рішенням також встановлено, що Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний комплекс Нагірна 18/16 подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України 07 серпня 2017 року заяву про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 15 вересня 2009 року № 1595-Шв/Р (а.с. 176-192). Водночас, згадану заяву було повернуто позивачу листом від 01 вересня 2017 року № 40-301-79/4 на доопрацювання, що відображено в акті перевірки від 29 вересня 2017 року, складеному за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об`єкта Будівництво житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва .

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналіз наведених обставин та фактичні матеріали справи свідчать, що будівельні роботи на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва здійснювались за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.

З урахуванням того, що виключно діючий дозвіл на виконання будівельних робіт надає генеральному підряднику, яким в даному випадку є позивач, право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об`єктах будівництва, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного припису про зупинення будівельних робіт від 29 вересня 2017 року.

Вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року в адміністративній справі №826/11255/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов та приписів - задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано прийняті Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у міста Києві постанову від 15.08.2017 № 85/17/10/26-33/1508/02/5, №86/17/10/26-34/1508/02/5 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; визнано протиправним та скасувати винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у міста Києві припис від 07 серпня 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнано протиправним та скасовано винесений Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у міста Києві припис від 07 серпня 2017 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудресурс" за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн. 92 коп. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року в адміністративній справі №826/11255/17 набрало законної сили 29 грудня 2020 року.

З огляду на те, що оскаржуваними постановами №115/17/10/26-18/1010/02/5 та №116/17/10/26-19/1010/02/5 від 10 жовтня 2017 року на позивача накладено штраф за невиконання приписів, які визнано протиправними та скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про протиправність таких постанов та наявність підстав для їх скасування.

Абзацом 2 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскільки, в ході розгляду та вирішення даної справи встановлено, що будівельні роботи на об`єкті Будівництво житлового будинку на вул. Нагірній, 18/16 у Шевченківському районі м. Києва здійснювались за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт, судом не вбачається обґрунтованих та законних підстав для скасування оскаржуваної постанови №117/17/10/26-20/1010/02/5.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх рішень виконав.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Стосовно строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині оскарження постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 10 жовтня 2017 року, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Вимогами частин 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 5 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності передбачено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наявними матеріалами підтверджується та не заперечується позивачем, що оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 жовтня 2017 року №115/17/10/26-18/1010/02/5, №116/17/10/26-19/1010/02/5, №117/17/10/26-20/1010/02/5 отримані позивачем 19 жовтня 2017 року, строк на їх оскарження закінчується 03 листопада 2017 року.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом представник позивача зазначив, що оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 жовтня 2017 року №115/17/10/26-18/1010/02/5, №116/17/10/26-19/1010/02/5, №117/17/10/26-20/1010/02/5 отримані позивачем 19 жовтня 2017 року та у встановлений законодавством строк оскаржено до суду разом із приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 вересня 2017 року, однак ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у адміністративній справі №826/14142/17 позовна заява ТОВ Спецбудресурс залишена без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача. Також позивач зазначав, що про надходження ухвали суду від 23 січня 2018 року йому стало відомо лише 19 березня 2018 року та за даним фактом проведено службове розслідування, яким встановлено, що представник, який отримував кореспонденцію в поштовому відділенні, халатно поставився до своїх обов`язків та вчасно не доніс інформації керівництву про надходження ухвал суду, що призвело до зазначених вище наслідків.

На підтвердження вказаних обставин представник позивача подав до суду наказ №1-СР від 19 березня 2018 року про проведення службового розслідування за фактом невиконання посадових обов`язків секретаря Товариства щодо отримання, зберігання та надання/інформування керівництва про надходження документів; звіт про проведення службового розслідування від 22 березня 2018 року та наказ №2-СР від 22 березня 2018 року, на підставі якого матеріали справи №826/14142/17 передано іншому юристу для участі в подальших засіданнях.

При цьому, суд зазначає, що позивач звернувся повторно до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом 22 березня 2018 року, тобто в день закінчення проведення службового розслідування.

Також, суд звертає увагу, що частиною 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку .

Крім цього, суд звертає увагу на те, що положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, вказане рішення Європейського суду з прав людини вказує про необхідність звернення уваги на обставини справи для висновку про необхідність застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права потрібно досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

В постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі №463/1221/17 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням того, що позивачем доведено дотримання строку звернення до суду при його первісному зверненні з адміністративним позовом (справа №826/14142/17), а також враховуючи те, що чинним законодавством передбачено можливість повторного звернення до суду в загальному порядку, зважаючи на документально підтверджені заходи службового розслідування щодо з`ясування причин несвоєчасного реагування на судові повістки, судом вбачається наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та наявність підстав для його поновлення в частині оскарження постанов про накладення штрафу в сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 72-77,139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративного позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудресурс задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України №115/17/10/26-18/1010/02/5 та №116/17/10/26-19/1010/02/5 від 10 жовтня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою Спецбудресурс (04107, місто Київ, вулиця Нагірна, будинок 18/16, код ЄДРПОУ 31281848) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок 26, код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір в сумі 1641 (одна тисяча шістсот сорок одна) грн 90 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко