Постанова

від 04.10.2021 по справі 359/2285/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 359/2285/20 головуючий у суді І інстанції Борець Є.О.

провадження № 22-ц/824/11127/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В., суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,

з участю секретаря Мариненко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера 777 , поданою представником - адвокатом Гайдаєм Олександром Дмитровичем, на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Заміський клуб , товариства з обмеженою відповідальністю Сфера 777 , акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Капітал-Плаза , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю Зембудсервіс , товариство з обмеженою відповідальністю КБ Зелена планета , товариство з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Зелена планета , про визнання права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся з вказаною заявою та посилається на те, що його довірителем ОСОБА_1 пред`явлений позов про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на цей об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за ТОВ Сфера 777 . Не зважаючи на те, що вказана квартира є предметом спору, 26 квітня 2021 року ТОВ Сфера 777 уклало з АТ ЗНВКІФ Капітал-Плаза договір купівлі-продажу, за яким ТОВ Сфера 777 відчужило у власність АТ ЗНВКІФ Капітал-Плаза квартиру АДРЕСА_1 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи про накладення обтяження на спірну квартиру. АТ ЗНВКІФ Капітал-Плаза може в будь-який час повторно відчужити цей об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина істотно утруднить захист прав позивача, який буде змушений додатково оскаржувати правочини щодо відчуження квартири. Тому представник позивача ОСОБА_2 просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено.Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Капітал-Плаза .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Сфера 777 , черезпредставника - адвоката ГайдаяОлександра Дмитровича подало апеляційну скаргу , в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просило скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити.

При цьому, апелянт зазначає, що судом зроблено помилковий висновок про наявність достатніх повноважень у адвоката Топорова А.О. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 .. На думку відповідача, передчасним є висновок суду щодо відсутності підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову до позивача. Вказує, що після накладення арешту на спірну квартиру відповідач обмежений в праві повною мірою розпоряджатися отриманими грошовими коштами та може зазнати збитків у зв`язку з висуненням претензій покупцем, тобто іншим відповідачем, АТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Капітал-Плаза . Заява про забезпечення позову та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що діями ТОВ Сфера 777 порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 .. Вважає, накладення арешту на спірну квартиру надмірним втручанням держави у право ТОВ Сфера 777 на мирне володіння його майном.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

23 вересня 2021 року до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , подані представником - ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, згідно яких позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому зазначає, що доводи апеляційної скарги не підтверджуються належними доказами, є необґрунтованими та надуманими.

В судовому засіданні представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що АТ ЗНВКІФ Капітал-Плаза може в будь-який час повторно відчужити об`єкт нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина істотно утруднить захист прав позивача, який буде змушений додатково оскаржувати правочини щодо відчуження квартири. Невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити не тільки виконання рішення суду, а також задоволення позову в цілому.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України та положень постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

При цьому, суд першої інстанції, врахувавши суть спору, що виник між сторонами, можливість реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, а спірне нерухоме майно, щодо якого накладено арешт є предметом спору (саме з підстав незаконності його відчудження). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду судом першої інстанції позову позивача поданого 17 березня 2020 року, відповідачем - апелянтом вказане спірне майно 26 квітня 2021 року було відчужене за договором купівлі продажу, а отже доводи заявника щодо можливості подальшого його відчуження є доведеними та обгрунтованими, оскільки вказане майно на даний час перебуває у володінні та розпорядженні співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання апелянта на відсутність повноважень у адвоката Топорова А.О. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 на подачу заяви про забезпечення позову, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що вказане спростовується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №744, виданого 22 квітня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 (а.с.39), копією договору про надання правової допомоги від 06 березня 2020 року (а.с.40) та копією ордеру на надання правової допомоги серії ПТ №015652 від 1 липня 2020 року (а.с.41).

Оцінюючи доводи апелянта про те, що накладення арешту на спірну квартиру є надмірним втручанням держави у право ТОВ Сфера 777 на мирне володіння його майном, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що таке втручання є виправданим та вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Вказана мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Арешт квартири полягає у позбавленні АТ ЗНВКІФ Капітал-Плаза можливості лише розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна. Відповідач зберігатиме за собою право повноцінно користуватись та володіти ним. А відтак, накладення арешту на квартиру не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

За таких обставин,колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що заходи забезпечення позову є необхідними, достатніми та співмірними із заявленими позовними вимогами цілком обґрунтовані.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 374 , 375 , 382 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сфера 777 , поданупредставником - адвокатом Гайдаєм Олександром Дмитровичем - залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

В.А. Нежура