Ухвала

від 05.10.2021 по справі 752/25120/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2021 року

м.Київ

Справи №752/25120/18, 991/703/20, 991/982/20, 991/4794/20

Провадження №13-66зво20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_17 ,

заявника ОСОБА_18 ,

захисників заявника адвокатів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

прокурора ОСОБА_24

розглянула в судовому засіданні заяву ОСОБА_18 про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом і

ВСТАНОВИЛА:

1. Національне антикорупційне бюро України розслідує кримінальне провадження №52017000000000361 від 01 червня 2017 року щодо ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та інших осіб, окрім того, виділене з цієї справи провадження №52020000000000184від12березня 2020року щодо ОСОБА_28 , за ознаками злочинів, передбачених частиною п`ятою статті191, частиною третьою статті209Кримінального кодексу України (далі КК), щодо обставин заволодіння державними коштами в особливо великому розмірі 54179613,40грн, під приводом виконання рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) з використанням товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Золотий Мандарин Ойл» та підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «Іссахар-Зевулун Експорт-Імпорт», зареєстрованого на ім`я ОСОБА_29 , а також легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

2. Голосіївський районний суд міста Києва ухвалою від 12грудня 2018року відмовив у задоволенні клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_29 від кримінальної відповідальності за частиною другою статті205КК у зв`язку з закінченням строків давності і повернув клопотання для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05лютого 2019року, залишеною без змін постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі Касаційний кримінальний суд) від11вересня 2019року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від12грудня 2018року скасовано, ОСОБА_29 звільнено на підставі статті49КК від кримінальної відповідальності за статтею205цьогоКодексу, а кримінальне провадження щодо нього закрито.

4. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22червня 2020року, залишеною без змін 03липня 2020року Апеляційною палатою цього суду (далі Апеляційна палата), ОСОБА_28 обрано запобіжний захід тримання під вартою.

5. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від04лютого 2020року, залишеною без змін 21лютого 2020року Апеляційною палатою,щодо ОСОБА_25 застосовано запобіжний захід заставу в розмірі 7000000грн.

6. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від28січня 2020року, залишеною без змін 10березня 2020року Апеляційною палатою, щодо ОСОБА_26 застосовано запобіжний захід заставу в розмірі630600грн.

7. Під час досудового розслідування правоохоронні органи дійшли попереднього висновку про можливу участь ОСОБА_18 у злочинній діяльності всіх зазначених осіб як організатора, котрий спільно з ОСОБА_28 розробив план заволодіння коштами державного бюджету і керував діями співучасників.

8. Оскільки заявник як чоловік судді ЄСПЛ є носієм імунітету, гарантованого статтею 1 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (далі Шостий протокол), статтею 51 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція, ЄКПЛ), Офіс Генерального прокурора ініціював перед Судом питання про зняття з ОСОБА_18 імунітету щодо всіх стадій кримінального провадження, у тому числі повідомлення про підозру, проведення за його участю слідчих та процесуальних дій, висунення обвинувачення та здійснення судового розгляду.

9. Рішенням від 06 липня 2020 року ЄСПЛ відхилив клопотання Офісу Генерального прокурора. За викладеними в цьому рішенні висновками Суду Україна не продемонструвала, що за умови зняття імунітету кримінальне переслідування заявника супроводжувалось би необхідними гарантіями захисту його прав.

10. У заяві про перегляд судових рішень у порядку виключного провадження ОСОБА_18 просить скасувати ухвали: Київського апеляційного суду від05лютого 2019року щодо ОСОБА_29 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від22червня 2020року та Апеляційної палати від 03липня 2020року щодо ОСОБА_28 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від04лютого 2020року та Апеляційної палати від21лютого 2020року щодо ОСОБА_25 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28січня 2020року та Апеляційної палати від 10 березня 2020 року щодо ОСОБА_26 .

Заявник також просить закрити кримінальне провадження від 01червня 2017року (№52017000000000361) та всі виділені з нього провадження.

11. Аргументуючи заявлені вимоги, ОСОБА_18 посилається на те, що підставою для відмови в позбавленні його імунітету стало констатоване Судом недодержання правоохоронними органами міжнародних зобов`язань України під час досудового розслідування. За твердженням заявника, викладені в оспорюваних ухвалах висновки суду про факт і обставини вчинення злочину ОСОБА_29 , зміст повідомлення про підозру ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та клопотання про обрання, застосування запобіжних заходів стосовно цих осіб ґрунтувалися на доказах, одержаних у результаті порушення імунітету ОСОБА_18 .

12. За заявою ОСОБА_18 суддею Великої Палати Верховного Суду (далі Велика Палата) ухвалою від 17вересня 2020року відкрито провадження з перегляду судових рішень за виключними обставинами.

13. У судовому засіданні ОСОБА_18 та його захисники підтримали подану заяву. Прокурор заперечив обґрунтованість вимог заявника.

14. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення провадження за виключними обставинами у порядку, встановленому главою34Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), й необхідність закриття провадження з огляду на таке.

Щодо рішення ЄСПЛ про відмову у знятті імунітету

15. Передбачена пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК підстава для перегляду судових рішень за виключними обставинами виникає в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

16. Такі порушення можуть бути констатовані рішеннями міжнародної судової установи, які винесені за результатами розгляду передбачених статтею34ЄКПЛіндивідуальних заяв і набули статусу остаточних з підстав і в порядку, встановлених статтями 42, 44Конвенції.

17. Лише в межах розгляду зазначених заяв Суд розв`язує віднесені статтею32ЄКПЛ до його юрисдикції питання про наявність чи відсутність стверджуваного заявником недотримання державою міжнародних зобов`язань.

18. Звертаються до виконання під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи (далі Комітет Міністрів) у порядку, встановленому статтею46 Конвенції, лише рішення, прийняті Судом у порядку реалізації своїх юрисдикційних повноважень за результатами розгляду заяв або справ, визначених у статтях 33, 34ЄКПЛ.

19. Натомість клопотання компетентного органу держави про зняття імунітету з судді ЄСПЛ або його близького родича має інші юридичну природу, мету і вирішується за процедурою, відмінною від розгляду індивідуальних заяв.

20. Зміст імунітету розкрито у чинних міжнародних договорах, які відповідно до частини першої статті9Конституції України, частини першої статті19Закону «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства.

21. Зокрема, положення статті1 Шостого протоколу наділяють суддів ЄСПЛ, їх подружжя та малолітніх дітей привілеями, імунітетами та пільгами, які відповідно до міжнародного права надаються дипломатичним представникам, в тому числі визначеними у статті18Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи.

22. Крім цього, дипломатичні агенти згідно зі статтею 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини від18квітня 1961 року користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції країни перебування, а також не зобов`язані давати показання як свідки.

23. За наведених обставин не викликає сумніву обов`язок держави дотримуватися гарантій імунітету суддів ЄСПЛ та їх подружжя відповідно до статті1 Шостого протоколу. Ці гарантії зумовлюють недопустимість кримінального переслідування судді Суду або члена його сім`ї, в тому числі повідомлення цих осіб про підозру, проведення щодо них слідчих дій до зняття імунітету ЄСПЛ за клопотанням уповноваженого правоохоронного органу держави з підстав і в порядку, встановлених зазначеним вище джерелом міжнародного права.

24. Розгляд клопотання про позбавлення імунітету суддів ЄСПЛ або членів їх сімей вирішується Пленарним засіданням відповідно до статті4 Шостого протоколу. Виходячи зі змісту наведеної міжнародно-правової норми, а також статті25Конвенції, повноваження Пленарного засідання стосуються вирішення адміністративних, організаційних та процедурних питань і не поширюються на здійснення міжнародною судовою установою своїх юрисдикційних функцій щодо встановлення факту і наслідків порушення державами міжнародних зобов`язань при вирішенні справ національними судами.

25. Рішення Суду про позбавлення чи відмову в позбавленні імунітету має процедурний характер і не може ототожнюватися з рішеннями міжнародної судової установи, прийнятими за наслідками розгляду заяв про порушення конвенційних прав особи. Результат розгляду клопотання про зняття імунітету поширюється виключно на суддю ЄСПЛ або його близького родича та зумовлює лише допустимість або недопустимість застосування щодо конкретної особи заходів і вчинення дій, у тому числі слідчих, від яких носій імунітету захищений нормами міжнародного права.

26. З огляду на викладене рішення про відмову в позбавленні імунітету судді ЄСПЛ або члена його сім`ї не є рішенням Суду, яке би констатувало порушення державою міжнародних зобов`язань при вирішенні конкретної справи судом.

27. Статті 1, 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» містять вичерпний перелік рішень ЄСПЛ, які є підставою для застосування передбачених цим Законом заходів індивідуального характеру, в тому числі повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження. До означених актів належать остаточні рішення Суду у справах проти України, якими: визнано порушення Конвенції, вирішено питання щодо справедливої сатисфакції, дружнього врегулювання або схвалено умови односторонньої декларації.

28. Рішення Пленарного засідання Суду, прийняте за результатами розгляду клопотання про зняття з особи імунітету, не є таким актом, а отже, не зумовлює передбаченого пунктом2 частини третьої статті459КПК правового наслідку, яким є виникнення підстави для перегляду на національному рівні судових рішень у порядку виключного провадження.

29. На користь наведеного вище свідчить і зміст відповіді Комітету Міністрів на запит Великої Палати, викладеної влисті від 08червня 2021року (SecCM/OUT(2021)78e), про те, що зазначений орган здійснює нагляд за виконанням державами-відповідачами рішень ЄСПЛ і умов мирових угод, а рішення Пленуму Суду про відмову в позбавленні особи імунітету не підпадає під цю категорію і тому його виконання не підлягає нагляду з боку Комітету Міністрів.

30. Необхідною умовою прийняття ЄСПЛ індивідуальної заяви особи, котра вважає свої права порушеними державою, за змістом пункту1 статті35Конвенції є вичерпання цією особою всіх національних засобів юридичного захисту. Ці засоби захисту можуть вважатися вичерпаними лише після завершення відповідної судової процедури, постановлення за її наслідками вироку чи ухвали, використання заінтересованою особою всіх процесуальних можливостей їх оскарження до суду вищого рівня і набрання цими рішеннями законної сили.

31. На підставіаналізу зазначеної вище норми міжнародного права у сукупності і взаємозв`язку з вимогами національного законодавства Велика Палата дійшла висновку, що передбачена пунктом 2 частини третьої статті459КПК підстава для перегляду судових рішень за виключними обставинами виникає за сукупності таких умов: кримінальне провадження, в межах якого прийнято відповідні рішення, завершено; особа, яка вважає, що її конвенційні права порушено, використала всі процесуальні можливості оскарження рішень судів на національному рівні, після чого звернулася до ЄСПЛ; за результатами розгляду індивідуальної заяви такої особи міжнародна судова установа констатувала недотримання державою вимог Конвенції чи протоколів до неї при вирішенні справи судом; з заявою про перегляд судових актів у порядку екстраординарного провадження звернувся учасник судового провадження, прав та інтересів якого вони стосуються і на користь якого прийнято рішення ЄСПЛ. Однак наведені умови у цьому провадженні не дотримані.

Щодо ухвал слідчих суддів

32. ОСОБА_18 у заяві порушує питання про втручання в порядку виключного провадження в ухвали слідчих суддів про застосування й обрання запобіжних заходів щодо інших осіб, а також у рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду згаданих ухвал.

33. Ухвали слідчого судді вичерпують свою дію після закінчення строків, установлених частиною п`ятою статті194, частиною четвертою статті196КПК. Тому положення глави 34цього Кодексу не визначають їх як предмет перегляду за виключними обставинами.

34. Правом ініціювати такий перегляд згідно зі статтею461КПК наділені лише учасники судового провадження. У пункті10 частини першої статті 3 КПК розмежовано стадії досудового розслідування й судового провадження. Судовим провадженням у розумінні пункту24 цієї ж частини статті є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

35. Викладене слугує підставою для висновку, що предметом перевірки в порядку виключного провадження є ті судові рішення, якими завершено розгляд кримінальної справи по суті обвинувачення. Рішення суду, постановлені на стадії досудового розслідування, у тому числі в порядку здійснення слідчим суддею функції судового контролю, не підлягають перегляду за виключними обставинами на підставі пункту2 частини третьої статті459КПК.

36. Аналогічним підходом керується у своїй практиці і Касаційний кримінальний суд (постанова об`єднаної палати від 03лютого 2020року у справі №522/14170/17).

Щодо ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності

37. Ухвала апеляційного суду про застосування щодо ОСОБА_29 статті49КК набрала законної сили і зумовлює сприятливі для цієї особи правові наслідки у виді звільнення від кримінальної відповідальності. Тому ОСОБА_29 має законні підстави розраховувати, що цей судовий акт зберігатиме чинність і зазначені юридичні наслідки не буде анульовано.

38. Перевірка зазначеної ухвали за заявою особи, прав та інтересів якої вона не стосується, може призвести до порушення правомірних очікувань ОСОБА_29 , що є несумісним з принципом стабільності судових рішень як елемента права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею6 Конвенції.

Щодо суб`єкта звернення про перегляд судових рішень за виключними обставинами

39. Згідно зі статтею55 Конституції України кожна людина і громадянин вправі захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами, в тому числі після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися до міжнародних судових установ чи відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

40. Цьому загальному принципу кореспондує розкритий у статті 24КПК зміст забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності як загальної засади кримінального провадження. Відповідно до частини другої цієї статті кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод чи інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

41. Отже, право на судовий захист поширюється не на необмежене коло осіб, а належить конкретному суб`єкту.

42. У статті460КПК визначено коло осіб, котрі вправі ініціювати перегляд судових актів за виключними обставинами. Цим правом наділені лише учасники судового провадження (пункт 26 частинипершої статті3КПК).

43. Як убачається з оспорюваних судових рішень, звільняючи ОСОБА_29 від кримінальної відповідальності, обираючи запобіжний захід щодо ОСОБА_28 , застосовуючи запобіжні заходи щодо ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , суд і слідчі судді не вирішували процесуальних питань щодо ОСОБА_18 .

44. Щодо заявника на національному рівні не було постановлено вироку чи іншого остаточного судового рішення, яке би набрало законної сили.

45. До ЄСПЛ звертався не ОСОБА_18 , а компетентний орган держави Офіс Генерального прокурора, який ініціював розгляд питання про зняття імунітету. Виходячи зі змісту статті4 Шостого протоколу предметом перевірки Суду була наявність чи відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_18 зазначеної вище гарантії.

46. Рішення Пленарного засідання ЄСПЛ не містить констатації порушень міжнародних зобов`язань держави, які були би допущені слідчими суддями чи судом під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_28 , застосування запобіжних заходів щодо ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , а також клопотання про звільнення ОСОБА_29 від кримінальної відповідальності. Більш того, у межах розгляду клопотання про зняття імунітету з ОСОБА_18 . Суд не оцінював відповідності зазначених судових процедур вимогам Конвенції.

47. З огляду на викладене у Великої Палати відсутні правові підстави для здійснення провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_18 .

Щодо повноважень Великої Палати вирішувати питання про закриття кримінальних проваджень

48. Не підлягає розгляду в межах процедури перегляду за виключними обставинами і вимога ОСОБА_18 про закриття кримінальних проваджень, досудове розслідування яких наразі триває.

49. Відмовляючи в задоволенні клопотання компетентного органу держави, Суд звернув увагу на недотримання органами досудового розслідування вимог статті1 Шостого протоколу, однак виклав відповідні судження виключно в контексті своїх висновків про наявність неспростованих сумнівів у можливості скасування імунітету без шкоди для мети його існування.

50. Правові наслідки рішення ЄСПЛ про відмову у позбавленні ОСОБА_18 імунітету полягають у збереженні за ним установлених статтею1 Шостого протоколу гарантій і поширюються на процедуру здійснення всіх кримінальних проваджень, у межах яких можуть зачіпатися захищені імунітетом права заявника. Наявність зазначеної гарантії означає, що органи досудового розслідування не вправі проводити щодо ОСОБА_18 будь-які слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії.

51. Велика Палата керується принципами стадійності й інстанційності процесу, зміст яких полягає в тому, що слідчий, прокурор, суд вправі вчиняти певні процесуальні дії на передбачених законом стадіях, а суд вищого рівня уповноважений приймати рішення по суті кримінального провадження з підстав і в порядку, передбачених законом, лише після завершення розгляду справи і вирішення відповідного питання судом попередньої інстанції. У порядку виключного провадження питання про закриття справи може вирішуватися після розгляду справи судом першої інстанції й завершення процедур з апеляційного і касаційного перегляду судових рішень.

52. Вирішення Великою Палатою вимоги про закриття кримінальних справ, які ще знаходяться на стадії досудового розслідування, не ґрунтувалось би на нормахКПК. Крім того, здійснення Верховним Судом провадження за заявою з такою вимогою становило би втручання у процесуальну діяльність прокурора, до виключної компетенції якого належить обрання однієї з передбачених статтею283КПК форм закінчення досудового розслідування.

53. Констатуючи відсутність правових підстав для перегляду за заявою ОСОБА_18 судових рішень за виключними обставинами, Велика Палата керується засадою законності (пункт2 частини першої статті7, стаття9КПК), яка відображає закріплений у частині другій статті19 Конституції України обов`язок органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями459, 466 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А :

Закрити провадження з розгляду заяви ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами ухвал: Київського апеляційного суду від 05лютого 2019 року щодо ОСОБА_29 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 січня 2020 року та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10березня 2020року щодо ОСОБА_26 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від04лютого 2020року та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від21лютого 2020 року щодо ОСОБА_25 , слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22червня 2020року та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03липня 2020 року щодо ОСОБА_28 .

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_3 ОСОБА_11 ОСОБА_4 ОСОБА_12 ОСОБА_5 ОСОБА_13 ОСОБА_6 ОСОБА_14 ОСОБА_7 ОСОБА_15 ОСОБА_8 ОСОБА_16 ОСОБА_9