Постанова

від 11.10.2021 по справі 910/4468/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2021 р. Справа№ 910/4468/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Полякова Б.М.

Копитової О.С.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a>

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021

у справі №910/4468/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a>;

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1"

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсним свідоцтва України

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> (ТОВ "Конті"; Позивач; Скаржник) звернулося до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Позивач доводить, що, вирішивши спір, суд не ухвалив рішення щодо витрат позивача на проведення експертизи; підтвердження витрат надавалися суду згідно з клопотанням від 24.03.2021.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 липня 2021 року (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4468/20 відмовлено.

Суд не вбачав підстав для стягнення з відповідача витрат за проведення експертизи № 184 у розмірі 19 612, 80 грн, оскільки висновок експертів № 184 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 10.03.2020, складений на замовлення позивача, не був прийнятий судом до розгляду під час винесення рішення у справі № 910/4468/20; у даній справі було призначено судову експертизу, за наслідком якої було складено висновок експертів № 172/20 від 03.11.2020, який було прийнято в якості належного та допустимого доказу. Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи були розподілені в рішенні від 01.06.2021.

Апеляційне провадження (рух справи).

ТОВ "Конті" в апеляційній скарзі просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" судові витрати, повязані із проведенням експертизи в розмірі 19 612, 80 грн.

Скаржник доводить, що понесені ним витрати пов`язані з розглядом справи та прямо відносяться до таких за нормами п.2 ч. 3 ст. 123 та ст. 127 ГПК України, тому підлягали відшкодуванню.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021 для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Копитова О.С., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/4468/20; призначити до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 у справі №910/4468/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлені відповідно до вимог статей 120, 270 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод №1" (відповідач 1) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати недійсним повністю свідоцтво України на № 224470 на знак "SWEET ARTE" власника Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібозавод № 1" щодо всіх товарів 30 класу МКТП, зазначених у цьому свідоцтві;

- зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Відповідач-2) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 224470 від 27.03.2017 р. щодо всіх товарів у 30 класу МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", про що видати наказ.

Відповідно до клопотання про приєднання до матеріалів справи від 24.03.2021 позивач просив суд приєднати до матеріалів справи уточнений розрахунок судових витрат позивача, серед якого вказано витрати, пов`язані з проведенням експертизи. До клопотання додано серед іншого платіжне доручення № 622 від 28.02.2020, яким підтверджено оплату висновку експерта в сумі 19612, 80 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> у справі № 910/4468/20 задоволено повністю, визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг "SWEET АRТЕ" № 224470 від 27.03.2017 щодо всіх товарів 30 класу МКТП, зазначених у цьому свідоцтві; зобов`язано Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; ідентифікаційний код 31032378) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 224470 від 27.03.2017 р. щодо всіх товарів 30 класу МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", про що видати наказ; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 204 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 30 988,22 грн.

Мотиви постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до норм частин 4-7 статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів; розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частинами 4-8 статті 129 ГПК України:

- судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

- якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку;

- якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми;

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Позивач поніс судові витрати, зокрема на оплату експертизи, якою він обґрунтовував позовні вимоги.

Позивачем також було подано клопотання, яким повідомлено про розрахунок судових витрат позивача, серед якого вказано витрати, пов`язані з проведенням експертизи. До клопотання додано, зокрема докази оплати висновку експерта в сумі 19612, 80 грн (див. обставини справи).

Нормами процесуального закону передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат, зокрема, дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність, складність та значення справи для сторін.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В контексті наведених норм Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заперечує такі витрати, зокрема шляхом заявлення клопотання про їх зменшення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, заявлених позивачем, як і жодних заперечень щодо їх обгрунтованості.

Отже, апеляційний господарський суд вважає, що за таких обставин у суду не має підстав самостійно вирішувати питання про зменшення заявлених витрат.

Разом з тим, місцевий господарський суд не звернув увагу на відповідну процесуальну бездіяльність відповідача.

Таким чином, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки місцевий господарський суд, допустив порушення процесуального закону, не вірно розподіливши обов`язок доказування, не обґрунтовано звільнивши іншого учасника процесу від процесуального обов`язку доводити ті обставини справи, які стосуються заперечення розміру судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції - скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 липня 2021 року у справі №910/4468/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика печива №1" (22133, ВІнницька обл., Козятинський р-н, суло Махнівка, вул. Шкільна, буд. 57, код ЄДРПОУ 39798250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Конті"</a> (04071, м. Київ, вул. Введенська, 4, код ЄДРПОУ 39464252) 19612 (девятнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн 80 коп. витрат на проведення експертизи.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №№910/4468/20 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.М. Поляков

О.С. Копитова