Постанова

від 06.10.2021 по справі 910/14537/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа №910/14537/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Нікітенко А.В.

представники сторін згідно з протоколом судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 (повний текст складено 29.06.2021)

у справі №910/14537/18 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії

до Підприємства "САКУМС" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва

про стягнення 279 298,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Київської міської філії (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства "САКУМС" Громадської організації "Рада ветеранів воєнних конфліктів (учасників бойових дій)" Дарницького району м. Києва (далі - Підприємство) заборгованості у розмірі 279 298,39 грн, з яких: 272 770,47 грн - основний борг, 5 586,29 грн - пеня, 941,63 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору про надання послуг бізнес-мережі від 06.12.2016 №K.U.-35182, оплату за отримані у липні 2018 року телекомунікаційні послуги здійснив не в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі №910/14537/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 272 770,47 грн заборгованості за телекомунікаційні послуги, 5 586,29 грн пені, 941,63 грн трьох процентів річних, а також 4 189,50 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Верховного Суду від 15.10.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі №910/14537/18. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено поза увагою питання, що входять до предмету доказування у даній справі, стосовно належного надання позивачем телекомунікаційних послуг необхідної якості відповідачу; вжиття позивачем необхідних заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами; фактичного одержання спірних послуг безпосередньо відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено факту надання відповідачу у липні 2018 року телекомунікаційних послуг на суму 272 770,47 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення, на думку позивача, незаконне та необґрунтоване, прийнято судом за неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, неправильного їх дослідження і оцінки, та за порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 поновлено Товариству строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14537/18. Справу призначено до розгляду на 26.08.2021. Зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 до закінчення апеляційного провадження у даній справі.

25 серпня 2021 року від на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.08.2021 по справі №910/20542/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18 та призначено до розгляду на 06.10.2021.

В судовому засіданні 06.10.2021 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення. Представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вислухавши пояснення представників сторін, Північний апеляційний господарський суд, в межах доводів апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

6 грудня 2016 року між Товариством та Підприємством укладено договір №K.U.-35182 про надання послуг бізнес-мережі, за умовами якого позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах до цього договору, а останній отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках, замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов`язуються, з дати набрання чинності новим актом законодавства, дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству України.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 2.1 договору оператор організовує бізнес-абоненту лінію(ї) зв`язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення.

Відповідно до пункту 2.2 договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в замовленні послуг та в окремих угодах до цього договору, що підписуються сторонами і є невід`ємною частиною даного правочину.

Пунктом 3.1 цієї угоди визначено, що сторони мають права та несуть обов`язки, передбачені умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" і чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 договору бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється попередньою оплатою (внесення авансу). Оплата послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

6 грудня 2016 між сторонами погоджено та підписано угоду №1 до договору та замовлення про надання/зміну послуг "ТЗ" для споживачів сегментів LA/NA, відповідно до якого сторони погодили адресу надання послуг, телефонні номери, щомісячну абонплату та особовий рахунок бізнес-абонента.

Пунктом 1.1 угоди №1 до договору встановлено, що оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги голосової телефонії з використанням SIP, а бізнес-абонент отримує зазначену послугу "SIP лінія", користується нею на умовах договору та цієї угоди та сплачує її вартість в порядку, передбаченому договором, та визначену у замовленнях про надання/зміну послуги "SIP лінія" (додатках до цієї угоди).

Позивач вказує на те, що у період з липня 2018 року по серпень 2018 року надав відповідачу послуги, передбачені договором та угодами, на загальну суму 273 029,29 грн, на підтвердження чого позивачем надані рахунки-акти від 31.07.2018 на суму 272 903,29 грн та від 31.08.2018 на суму 126,00 грн.

Однак, за твердженням позивача, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором та угодами, не здійснив повної оплати отриманих телекомунікаційних послуг за отримані в липні 2018 послуги на суму 272 770,47 грн.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 272 770,47 грн за отримані в липні 2018 послуги. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Товариство просить суд стягнути з Підприємства пеню в сумі 5 586,29 грн та три проценти річних в розмірі 941,63 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" (далі - Закон), телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині зазначив, що позивач, як оператор телекомунікаційних послуг при укладенні договору, на підставі якого виник борг, порушив встановлені законодавством вимоги щодо безпечності наданого виду послуг для відповідача. Спірна заборгованість утворилась за міжнародні розмови, однак відповідач не отримував послуг міжнародного зв`язку від позивача. Також зазначає, що обов`язок оплатити послуги закон пов`язує з особою замовника, а не з фактом надання послуг будь-якій третій особі. Виходячи з обставин справи, відповідач вказує, що спірні послуги міжнародного зв`язку не отримував, а спірний борг міг виникнути у зв`язку з неправомірним втручанням в телекомунікаційну мережу сторонніх осіб; позивачем не доведено, що надмірний трафік виник з вини відповідача. Зокрема, відповідач зазначає, що 11.07.2018-13.07.2018 мало місце несанкціоноване втручання в телекомунікаційну мережу сторонніх осіб.

Відносини сторін щодо надання телекомунікаційних послуг врегульовані Законом, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720 (далі - Правила), договором між сторонами.

Згідно зі статтею 1 Закону, абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - це суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Частиною 3 статті 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що управління телекомунікаційними мережами загального користування здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.

За умовами частини 4 статті 27 Закону відповідальність за забезпечення сталості телекомунікаційних мереж загального користування покладається на операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

Статтею 32 Закону передбачено, що споживачі, під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг, мають право на безпеку телекомунікаційних послуг; своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг; отримання від оператора, провайдера телекомунікацій наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Угодою №1 до договору сторони визначили, що SIP-лінія - це послуга фіксованого телефонного зв`язку з виходом на ТМЗК, яка реалізована з використанням протоколу SIP. При цьому визначено, що SIP (Session Initiation Protocol) - це протокол встановлення сесії, стандарт та спосіб встановлення і завершення користувацького сеансу, що включає обмін голосовими даними або іншим мультимедійним контентом.

Згідно з пунктом 3.3. угоди №1 до договору, точкою розподілу зон відповідальності між бізнес-абонентом та оператором є Інтернет-інтерфейс обладнання Оператора з IP-адресою, на яку обладнання бізнес-абонента встановлює SIP-з`єднання.

Як зазначило Підприємство, інша, не встановлена особа, під`єдналась через мережу інтернет до серверу Товариства, з IP адресою 195.5.0.83 та здійснювала безперервні вихідні дзвінки за межі України протягом трьох діб. Тобто, фактично, без відома відповідача по справі відбувся "Рефайлінг", тобто, використання третьою особою трафіку.

З відомостей розшифровок розмов по особовому рахунку №35182 судом першої інстанції встановлено, що з 01 год. 52 хв. 11.07.2018 року кожну хвилину, фактично без перерви, здійснювались телефонні розмови "Мобільні" за межі України в напрямку - Білорусь. Телефонні дзвінки здійснювались протягом трьох діб, без перерви, фактично на одні й ті самі номери.

Разом з тим, з довідки з серверу телефонії відповідача вбачається, що спроби відповідача з`єднатись з сервером позивача були невдалими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 призначено у справі експертизу телекомунікаційних систем та засобів. На вирішення експертів поставлено наступні питання: чи є ознаки втручання в роботу телекомунікаційної системи сторонніх осіб у період з липня 2018 року по серпень 2018 року?; чи забезпечено позивачем безпеку від несанкціонованого доступу до телекомунікаційної системи та в якій спосіб?; де відбувся злам телекомунікаційної системі та на якому обладнанні у період з липня 2018 року по серпень 2018 року?; чи міг використовувати відповідач телекомунікаційну мережу протягом періоду, за який стягується заборгованість, тобто з липня 2018 року по серпень 2018 року?; чи здійснювались міжнародні з`єднання значної тривалості у зв`язку з втручанням в телекомунікаційну мережу сторонніх осіб, ким та коли?; у чиї засоби/пристрої телекомунікації (позивача чи відповідача) відбулось несанкціоноване втручання?

16 квітня 2020 матеріали справи №910/14537/18 повернулись до Господарського суду міста Києва, у зв`язку з неможливістю проведення експертизи. Експерт вказував на неможливість проведення експертизи у зв`язку з тим, що станом на 12.04.2021 об`єкти, зокрема, обладнання зі складу телекомунікаційної мережі, відповідно до переліку, визначеному ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 №910/14537/18 до експертної установи не надходили.

Північний апеляційний господарський суд погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановлення місця втручання в роботу телекомунікаційної системи сторонніх осіб у період з липня 2018 року по серпень 2018 року. При цьому місцевий господарський суд правильно визнав, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для прийняття рішення у справі, без урахування зазначеної обставини.

Відповідно до підпунктів 14, 24 пункту 35 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Отже, оскільки позивачем не замовлялись послуги з телефонних розмов за межі України в напрямку Білорусь, то позивач має право відмовитись від оплати даних послуг.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 додатку №1.1 до угоди від 06.12.2016 року №1 адреса надання послуг - 01001, місто Київ, провулок Т.Шевченка, будинок 7/1, офіс 8. Тобто, умовами договору визначено географічне місце надання послуг.

Проте, як зазначено вище, від позивача була отримана інформація, що послугами користувалась невідома особа з IP адресою поза межами географічного місця надання послуг. І про це достеменно було відомо позивачу по справі. Крім того, саме у Товариства була технічна можливість негайно перевірити і встановити географічне місце надання послуг.

Згідно з підпунктом 4.1.7 угоди від 06.12.2016 року №1, у разі виявлення використання послуги "SIP-лінія" поза межами, зокрема, населеного пункту, визначеного пунктом 3 замовлення оператор, зобов`язаний без попередження припинити надання послуги відповідачу.

Згідно з підпунктом 30 пункту 39, пунктом 40 Правил оператори, провайдери зобов`язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж, технічних засобів провайдерів та інформації, що передається ними. За ненадання або неналежне надання послуг оператор, провайдер несе перед споживачем відповідальність, в тому числі майнову, відповідно до закону та договору.

Отже, обов`язок забезпечення недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж покладено саме на позивача як оператора телекомунікацій.

Разом з тим, проблеми з лінією зв`язку були виявлені не позивачем, а відповідачем, оскільки 11.07.2018 останнім було повідомлено Товариство про дану обставину, а отже позивач зобов`язаний був, відповідно до вимог договору, припинити надання послуг.

Так, з аудіо-записів, наданих Підприємством, вбачається, що представник позивача 13.07.2018 (п`ятниця) та 16.07.2018 (понеділок) рекомендував відповідачу змінити пароль доступу самостійно, як це передбачено умовами угоди. Проте, лише після з`ясування про наявність великої кількості міжнародних телефонних дзвінків з телефонних номерів 290-51-51 та 290-51-52, відповідач самостійно змінив пароль доступу послуги "SІР-лінія", в результаті чого зв`язок відновився, і 17.07.2018 замовлення №56486331 та №56486365 були закриті, про що свідчать докази наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 39 Закону передбачено, що оператори зобов`язані вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Враховуючи вищевикладене, Товариство, як оператор не вживало таких заходів, що призвело до несанкціонованого доступу до телекомунікаційної мережі, що у свою чергу призвело до порушення умов договору позивачем.

Частиною 4 статті 39 Закону визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Аналогічне положення міститься в підпункті 30 пункту 38 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295.

Пунктом 54 цих правил визначено, що оператор може скорочувати надання послуг з власної ініціативи в разі, зокрема, здійснення зловмисних викликів.

Наданий позивачем трафік розмов слід вважати зловмисними викликами, оскільки останні здійснювались з повторюванням протягом трьох діб без перестанку.

Доказів того, що такий несанкціонований доступ зумовлений розголошенням відповідачем логінів та паролів, які використовувались для входу в телекомунікаційну мережу, матеріали справи не містять.

Додані до справи деталізації телефонних дзвінків за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 не є належним доказом надання відповідачу послуг на спірну суму, оскільки суперечать встановленим вище обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Товариством не доведена вина у заподіянні йому шкоди та не доведено факт того, що останнім було вжито всіх заходів, щодо виконання зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

Інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18 не підлягає скасуванню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги АТ "Укртелеком" витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 у справі №910/14537/18.

5. Матеріали справи №910/14537/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.10.2021.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Л.В. Кропивна

В.В. Куксов