Ухвала

від 12.10.2021 по справі 914/1050/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

12.10.2021 Справа № 914/1050/20

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея , м. Львів

про розстрочення виконання судового рішення (вх.№3934/21 від 01.10.2021)

у справі № 914/1050/20

за позовом : Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця , м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея , м.Львів,

про стягнення 2'212'123,06 грн. заборгованості та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея , м.Львів,

до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця (позивача у справі № 914/1050/20),

про визнання договору №27 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, таким, що продовжив свою дію на той самий термін (до 30.09.2020 року) та на тих самих умовах,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники:

від стягувача (позивача): не з`явився,

від заявника (боржника, відповідача): ОСОБА_1 , Лошкарьов І.І.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1050/20 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея про стягнення 2'212'123,06 грн. заборгованості за невиконання умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 27 від 21.07.2008 та усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом про визнання договору №27 оренди індивідуально визначеного майна таким, що продовжив свою дію

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 закрито провадження у справі щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном; первісні позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1'157'718,59 грн. неустойки та 17'365,78 грн. судового збору). У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду 19.04.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1'157'718,59 грн. неустойки та 17'365,78 грн. судового збору скасовано; в позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея 1'157'718,59 грн неустойки відмовлено; присуджено до стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 131'574,79 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 2'149,89 грн. 3% річних, 1'223,55 грн. інфляційних втрат та 2'024,22 грн. судового збору. В решті рішення залишено без змін, присуджено до стягнення з позивача 23'012,33 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 31.08.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у частині пунктів 2, 3, 4, 6 резолютивної частини постанови скасовано, рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 у частині задоволення первісного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллея на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1'157'718,59 грн неустойки та 17'365,78 грн судового збору залишено в силі. У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 914/1050/20 залишено без змін та присуджено до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача 34'731,56 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення та постанови 23.09.2021 видано відповідні накази.

01.10.2021 року на адресу Господарського суду Львівської області ТзОВ Аллея подано заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 з врахуванням постанови Верховного Суду від 31.08.2021, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення щодо сплати 1'209'805,93 грн рівними частинами на одинадцять календарних місяців, з метою недопущення банкрутства підприємства та збереження робочих місць. Заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем відповідача, що зумовлене епідемічною ситуацією та необхідністю погашення залишку кредиту перед банківською установою; підприємство має намір добровільно здійснювати погашення боргу у запропонованому порядку, адже погасити усю суму єдиним платежем не спроможне. Майно у товариства відсутнє.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 заява передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 04.10.2020 Господарський суд Львівської області прийняв заяву до розгляду, розгляд заяви призначив в судовому засіданні на 12.10.2021 року.

У судовому засіданні 12.10.2021 представник боржника (відповідача) подану заяву підтримали, просили суд її задовольнити та розстрочити виконання рішення. Зазначили, що підприємство не має можливості заплатити борг одним платежем, а якщо це відбудеться в примусовому порядку, то спричинить блокування діяльності підприємства, оскільки таких коштів боржник не має. Натомість, у випадку розстрочення заборгованості підприємство кожного місяця зможе оплачувати відповідні суми.

Представник стягувача у судове засідання 12.10.2021 не з`явився, пояснення щодо поданої заяви суду не подав.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, господарський суд, зокрема, має право розстрочити виконання рішення (ухвали, постанови).

Як визначено ч. 5 вказаної статті, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як уже відзначалося, у прохальній частині заяви товариство просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області, від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 з врахуванням постанови Верховного Суду від 31.08.2021 на одинадцять календарних місяців рівними частинами по 109'983,27 грн, до 30-го числа кожного місяця, за наведеним графіком.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд не вбачає законних підстав для розстрочення виконання судового рішення (як просить відповідач), оскільки відповідно до вказаної норми, розстрочення виконання судового рішення можливе не більш ніж на один рік з дня ухвалення відповідного рішення, а період, на який відповідач просить розстрочити виконання рішення, перевищує встановлений річний строк, адже сума заборгованості визначена і стягнута саме рішенням Господарського суду Львівської області, а Верховний Суд тільки залишив у силі рішення суду першої інстанції, не приймаючи рішення про стягнення іншої заборгованості і не змінюючи її.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру… , а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент подання відповідного клопотання та його розгляду у суді існують обставини, які перешкоджають чи ускладнюють виконання рішення, адже копія фінансової звітності станом на 31.12.2020 не може бути належним доказом скрутного фінансового становища ТзОВ Аллея у жовтні 2021 року. Крім того, не надано доказів того, що у випадку надання розстрочки виконання рішення суду така заборгованість буде погашена у визначений боржником строк у звязку з надходженням коштів. У судовому засіданні представник боржника зазначав про наявність дебіторської заборгованості за рахунок якої планується поступове погашення коштів, однак доказів такої теж не подав.

Суд також зазначає, що нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язань перед стягувачем та не робить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення поданої заяви, у зв`язку з чим відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Аллея у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі № 914/1050/20 (вх.№3934/21 від 01.10.2021).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний тест ухвали складено 13.10.2021.

Суддя Б.І. Яворський