ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2021 р. Справа №914/1050/20
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.
суддів: МАРКА Р.
ЯКІМЕЦЬ Г.
за участю представників від:
позивача за первісним позовом - Бондар М.Л. (адвокат);
відповідача за первісним позовом - Лошкарьов І.І. (директор);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллея» б/н від 20.10.2021
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2021 (повний текст - 13.10.2021, суддя Яворський Б.І.)
про відмову у розстроченні виконання судового рішення
у справі №914/1050/20
за первісним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно- монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» , м.Київ
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллея» , м.Львів
про стягнення 2 212 123,06 грн заборгованості та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення
та за зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллея» , м.Львів
до відповідача : Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно- монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» (позивача у справі № 914/1050/20)
про визнання договору №27 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, таким, що продовжив свою дію на той самий термін та на тих самих умовах
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1050/20 за позовом АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» до відповідача: ТОВ «Аллея» про стягнення 2 212 123,06 грн заборгованості та усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, а також за зустрічним позовом ТОВ«Аллея» АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» про визнання договору №27 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, таким, що продовжив свою дію на той самий термін та на тих самих умовах.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 закрито провадження у справі щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном; первісні позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ Аллея на користь АТ Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1 157 718,59 грн неустойки та 17 365,78 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду 19.04.2021 рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 в частині стягнення з ТОВ Аллея на користь АТ Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1 157 718,59 грн неустойки та 17 365,78 грн. судового збору скасовано; в цій частині позовних вимог відмовлено; присуджено до стягнення з ТОВ Аллея на користь АТ Українська залізниця в особі Філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 131 574,79 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 2 149,89 грн 3% річних, 1 223,55 грн інфляційних втрат та 2 024,22 грн судового збору. В решті рішення залишено без змін; стягнуто з позивача 23 012,33 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 31.08.2021 постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у частині пунктів 2, 3, 4, 6 резолютивної частини постанови скасовано, рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 у частині задоволення первісного позову про стягнення з ТОВ Аллея на користь АТ Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1 157 718,59 грн неустойки та 17365,78 грн судового збору залишено в силі. У решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №914/1050/20 залишено без змін та стягнуто з відповідача за первісним позовом на користь позивача 34 731,56 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Господарським судом Львівської області на примусове виконання ухваленого рішення та постанови 23.09.2021 видано відповідні накази.
01.10.2021 року на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява ТОВ Аллея про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 з врахуванням постанови Верховного Суду від 31.08.2021, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення щодо сплати 1 209 815, 93 грн рівними частинами на одинадцять календарних місяців, з метою недопущення банкрутства підприємства та збереження робочих місць.
Заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем відповідача, що зумовлене епідеміологічною ситуацією та необхідністю погашення залишку кредиту перед банківською установою; підприємство має намір добровільно здійснювати погашення боргу у запропонованому порядку; погасити усю суму єдиним платежем не спроможне; майно у товариства відсутнє.
Ухвалою суду від 12.10.2021 у задоволенні заяви ТОВ «Аллея» про розстрочення виконання судового рішення у справі №914/1050/20 відмовлено.
Вказана ухвала суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази того, що станом на момент подання відповідного клопотання та його розгляду у суді існують обставини, які перешкоджають чи ускладнюють виконання рішення суду. Нестабільний фінансовий стан боржника не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язань перед стягувачем та не робить неможливим виконання рішення суду. Окрім цього суд зазначив, що період, на який заявник просить розстрочити виконання рішення суду (до 31.08.2022), перевищує один рік з дня ухвалення рішення - 19.11.2020.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
ТОВ Аллея подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити його заяву про розстрочення виконання рішення суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник покликається на таке:
- судом не правильно визначено дату, з якої необхідно обраховувати період розстрочення рішення. Так, суд визначив такою датою 19.11.2020, тоді як остаточне рішення прийнято Верховним Судом 31.08.2021;
- виконання рішення співпало із періодом епідемії Covid-19 та пов`язаними із нею негативними наслідками і обмеженнями у здійсненні господарської діяльності;
- відсутність на рахунках боржника коштів, а також майна у власності загрожує банкрутством боржника та звільненням 7 працівників, що не враховано судом;
- відсутність заперечень проти розстрочення з боку позивача.
Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань чи заяв, в порядку статті 207 Господарського процесуального кодексу України, сторонами подано не було.
В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як визначено ч. 5 вказаної статті, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як встановлено судом першої інстанції, у прохальній частині заяви ТОВ Аллея просило розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20, з врахуванням постанови Верховного Суду від 31.08.2021, на одинадцять календарних місяців рівними частинами по 109 983,27 грн, до 30-го числа кожного місяця, за наведеним графіком.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, місцевий господарський суд послався на те, що період, на який відповідач просить розстрочити виконання рішення, перевищує встановлений річний строк, адже сума заборгованості визначена і стягнута саме рішенням Господарського суду Львівської області, а Верховний Суд тільки залишив у силі рішення суду першої інстанції, не приймаючи рішення про стягнення іншої заборгованості і не змінюючи її.
Однак із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та зазначає таке.
Рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 було оскаржене до Західного апеляційного господарського суду, а тому не набрало законної сили. Відтак були відсутні підстави для його виконання та відповідно звернення із заявою про розстрочення виконання рішення суду.
Водночас постановою Верховного Суду від 31.08.2021 частково скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2021, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі № 914/1050/20 у частині задоволення первісного позову про стягнення з ТОВ Аллея на користь АТ Українська залізниця в особі філії Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд АТ Українська залізниця 1 157 718,59 грн неустойки та 17 365,78 грн судового збору залишено в силі. У решті постанову апеляційного господарського суду залишено без змін та присуджено до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача 34 731,56 грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
Таким чином, остаточне рішення у справі, яке підлягає виконанню, прийнято 31.08.2021, а тому період, тривалістю один рік, на який може бути розстрочено виконання рішення суду необхідно обраховувати саме з 31.08.2021.
Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Водночас, розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності обставин, які перешкоджають або роблять неможливим виконання рішення суду.
Так, матеріалами справи підтверджується, що на банківських рахунках у ТОВ Аллея відсутні грошові кошти, а також відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення, відтак відсутня реальна можливість відразу погасити усю суму заборгованості. Поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що ТОВ Аллея є найбільшим постачальником солі у Львівській області, від діяльності якого залежить постачання сіллю населення області, а також те, що виконання рішення співпало із періодом епідемії Covid-19 та пов`язаними із нею негативними наслідками і обмеженнями у здійсненні господарської діяльності. Таким чином, виконання рішення суду щодо погашення заборгованості єдиним платежем може призвести до банкрутства підприємства, що матиме наслідком, серед іншого, й звільнення працівників. В той час, як розстрочення виконання рішення призведе до його реального виконання, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та частинами сплачувати заборгованість.
Судом апеляційної інстанції враховано, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V).
За практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та, беручи до уваги докази, надані відповідачем, вважає, що строк, на який заявник просить розстрочити виконання судового рішення у цій справі, не є надто тривалим та надмірним з огляду на конкретні обставини цієї справи та розмір заборгованості, яку відповідач не спроможний сплатити на користь позивача єдиним платежем.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної ухвали суду від 12.10.2021 із прийняттям нового рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 269- 271, 275, 277, 280 - 284, 331 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллея» задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2021 у справі №914/1050/20. Прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллея» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.11.2020 у справі №914/1050/20 задовольнити.
3. Розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців та встановити наступний порядок сплати грошових коштів загалом у розмірі 1 209 815, 93 грн:
- до 31.12.2021 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 31.01.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 28.02.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 31.03.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 30.04.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 31.05.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 30.06.2022 підлягає сплаті сума 134 423, 99 грн;
- до 31.07.2022 підлягає сплаті сума 134 424, 00 грн;
- до 31.08.2022 підлягає сплаті сума 134 424, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді: Р.І. МАРКО
Г.Г. ЯКІМЕЦЬ
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2021 |
Оприлюднено | 30.12.2021 |
Номер документу | 102261128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Матущак Олег Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні