Рішення

від 28.09.2021 по справі 823/902/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року справа № 823/902/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковтун Л.Б.,

представника позивача - Балковської І.Ю. (згідно витягу з ЄДР),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Золотоніської районної ради Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кропивнянська сільська рада, про визнання протиправним та скасування рішення і витягу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський бекон» (далі-позивач) до Золотоніської районного ради (далі - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач 2), третя особа Кропивнянська сільська рада, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» ;

- визнати протиправним та скасувати Витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м 2 , місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення відповідача 1 за своєю природою є регуляторним актом, а тому має бути прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» . Разом з тим, воно прийняте з порушенням норм вказаного закону, зокрема: не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; прийняте рішення не оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України. Оскільки спірне рішення стосується затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач, вищезазначені порушення позбавили позивача можливості відслідковування та надання вихідних даних для обчислення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що порушує його права як користувача землі. Отже, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача 1 є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, відображені в спірному витязі дані про нормативну грошову оцінку землі, у свою чергу, є також неправомірними. У зв`язку з викладеним, позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представники відповідача 1 у судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У відзиві на позов, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване рішення за своєю природою є актом індивідуальної дії, оскільки встановлює права та обов`язки для позивача у сфері сплати орендної плати, а отже не регулює суспільні відносини. У зв`язку з цим оскаржуване рішення не підпадає під ознаки регуляторного акту. Отже, відповідач 1 під час прийняття спірного рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки діяв у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання також не прибув, письмових пояснень не надавав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Між Золотоніською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ «Золотоніський бекон» (орендар) 04 липня 2011 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 10 червня 2011 року за № 245 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради за межами населеного пункту (п.1 договору). Відповідно до пунктів 2, 4, 8 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,6706 га господарських будівель та дворів, за рахунок земель державної власності (запасу). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) складає 1 869 630,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 28 044,45 грн в рік.

Вказаний договір зареєстрований у міському управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 липня 2011 року за № 712158664002325.

08 липня 2016 року Золотоніська районна рада Черкаської області прийняла рішення №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» , яким відповідно до пункту 21 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , статті 23 Закону України «Про оцінку земель» , розглянувши клопотання управління Держгеокадастру у Золотоніському районі, матеріали нормативної грошової оцінки земельних ділянок та враховуючи рекомендації постійної комісії районної ради з питань агропромислового розвитку, соціального розвитку села, земельних відносин, природокористування, екології, охорони навколишнього природного середовища районною радою вирішено затвердити матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки, зокрема, (пункт 1.7) земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн (матеріали грошової оцінки знаходяться в управлінні Держгеокадастру у Золотоніському районі). Пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути використана для визначення розміру земельного податку, державного мита, встановленої орендної плати за володіння та користування земельною ділянкою у визначеному законом порядку.

10 лютого 2017 року міськрайонним управлінням у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області сформовано витяг №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким земельна ділянки розташована в Черкаській області, Золотоніському районі, адмінмежах Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) категорія земель - землі сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 площею 116706 кв.м. та нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 476 166,24 грн.

Вважаючи протиправним рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII та вказаний витяг, позивач звернувся до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

За результатами касаційного перегляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.06.2021 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 скасовано, а справу №823/902/17 направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу но новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 зазначив, що судами не перевірено і не встановлено, зокрема, чи було оприлюднено проект спірного рішення в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду на підставі належних та допустимих доказів слід встановити, зокрема чи дотримано відповідачем процедуру прийняття регуляторного акта, передбачену Законом № 1160-IV, зокрема чи було оприлюднено проект спірного рішення в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження, тим самим встановити чи відповідає спірне рішення Золотоніської районної ради Черкаської області критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені у частині другій статті 2 КАС.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 264 КАС України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і інших суб`єктів владних повноважень і пункт 2 частини першої цієї статті передбачає, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

При цьому, визначення поняття нормативно-правового акта міститься у пункті 18 частини першої статті 4 КАС України, за змістом якого ним вважається акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Як встановлено судом, оспорюваним у цій справі рішенням Золотоніської районної ради Черкаської області від 08 липня 2016 року №6-8/VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема стосовно земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн, яка перебуває на праві користування у ТОВ «Золотоніський бекон» на підставі договору оренди.

У свою чергу, відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (пункти 34-35 частини першої).

Відповідно до частини третьої статті 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частинами першою, другою, десятою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною дванадцятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 11.09.2003 №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-ІV), регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Згідно зі статтею 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування з приводу затвердження нормативної грошової оцінки земель відноситься до регуляторних нормативно-правових актів висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 14.05.2020 у справі № 280/2100/19. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а.

У справі, що розглядається, оскаржено прийняте відповідачем рішення від 08 липня 2016 року №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» .

Як убачається зі змісту вказаного рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у рішенні зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути використана для визначення розміру земельного податку, держаного мита, встановлення орендної плати за володіння та користування земельною ділянкою у визначеному законом порядку. Дане рішення прийняте регуляторним органом - органом місцевого самоврядування, та стосується невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінитися), вказане рішення може бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача).

З огляду на наведене, суд вважає, що рішення від 08 липня 2016 року №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 3 Закону №1160-IV дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям, зокрема, стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов`язковий характер, встановлюють вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб.

З огляду на викладене, відсутність безпосередньо в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування норми щодо встановлення зокрема базової вартості м 2 , не може бути підставою для невизнання такого акта регуляторним, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та в розумінні наведеного вище припису статті 3 Закону № 1160-IV є достатнім для визнання такого акта регуляторним.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, а також відповідно до Закону № 1160-IV ці рішення є регуляторними актами, приймаються з урахуванням вимог цього ж закону.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Так, згідно з частиною другою статті 13 цього Закону повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Тобто, Законом передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до вимог статті 36 Закону № 1160-IV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

На порушення порядку оприлюднення проекту регуляторного акта посилався позивач.

Крім того, статтею 21 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації №539 від 23.09.1997 встановлено, що діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

Таким чином, рішення відповідача, як регуляторний акт, підлягало обов`язковому оприлюдненню в друкованих засобах масової інформації.

Під час нового розгляду справи судом встановлено, що матеріали справи не містять підтверджень, що оскаржуване рішення було опубліковувано в друкованих засобах масової інформації, що також підтверджується листом відповідача 1 від 15.07.2021 № 615/01-13, в якому заначено, що проект спірного рішення від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження не оприлюднювався.

Отже, порушення відповідачем 1 вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16.

У відповідності до вимог ч.2 та 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Стосовно способу захисту порушених прав позивача, то суд зазначає таке.

У відповідності до вимог ч.9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.ч. 1 та 2 ст. 265 КАС України).

За вказаних обставин суд вважає протиправним та нечинним пункт 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» , оскільки оскаржуване рішення Золотоніської районної ради стосується позивача лише в частині пункту 1.7, в той час, як позивач оскаржує його в повному обсязі, незважаючи на те, що окремі його положення стосуються прав та інтересів інших осіб.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання протиправним та нечинним пункт 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» , тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування витягу від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 підлягає задоволенню, як похідна.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ч.1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним п. 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» .

Визнати протиправним та скасувати Витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м 2 , місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (код ЄДРПОУ 33931173) за рахунок бюджетних асигнувань Золотоніської районної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25212982) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн 00 коп.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (код ЄДРПОУ 33931173) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Зобов`язати Золотоніську районну ради Черкаської області невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним п. 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII «Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» , у відповідному виданні.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2021.

Суддя С.М. Гарань