Постанова

від 21.12.2021 по справі 823/902/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/902/17 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій ГАРАНЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Глущенко Я.Б. Пилипенко О.Є., за участю секретаря Борисовської Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Золотоніської районної ради Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кропивнянська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення і витягу,

В С Т А Н О В И Л А:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Золотоніський бекон до Золотоніської районного ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа Кропивнянська сільська рада, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- визнати протиправним та скасувати Витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м2, місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області. Позов мотивовано тим, що спірне рішення відповідача 1 за своєю природою є регуляторним актом, а тому має бути прийняте з дотриманням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Разом з тим, воно прийняте з порушенням норм вказаного закону, зокрема: не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; прийняте рішення не оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України. Оскільки спірне рішення стосується затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач, вищезазначені порушення позбавили позивача можливості відслідковування та надання вихідних даних для обчислення та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що порушує його права як користувача землі. Отже, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача 1 є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, відображені в спірному витязі дані про нормативну грошову оцінку землі, у свою чергу, є також неправомірними.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10 червня 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року скасовано та справу №823/902/17 направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним п. 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Визнано протиправним та скасовано Витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м2, місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 в такій редакції: визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в частині підпункту 1.7 пункту 1, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн .

Відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Між Золотоніською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ Золотоніський бекон (орендар) 04 липня 2011 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 10 червня 2011 року за № 245 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради за межами населеного пункту (п.1 договору). Відповідно до пунктів 2, 4, 8 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,6706 га господарських будівель та дворів, за рахунок земель державної власності (запасу). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) складає 1 869 630,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 28 044,45 грн в рік.

Вказаний договір зареєстрований у міському управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 липня 2011 року за № 712158664002325.

08 липня 2016 року Золотоніська районна рада Черкаської області прийняла рішення №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яким відповідно до пункту 21 статті 43 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, статті 23 Закону України Про оцінку земель , розглянувши клопотання управління Держгеокадастру у Золотоніському районі, матеріали нормативної грошової оцінки земельних ділянок та враховуючи рекомендації постійної комісії районної ради з питань агропромислового розвитку, соціального розвитку села, земельних відносин, природокористування, екології, охорони навколишнього природного середовища районною радою вирішено затвердити матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки, зокрема, (пункт 1.7) земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн (матеріали грошової оцінки знаходяться в управлінні Держгеокадастру у Золотоніському районі). Пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути використана для визначення розміру земельного податку, державного мита, встановленої орендної плати за володіння та користування земельною ділянкою у визначеному законом порядку.

10 лютого 2017 року міськрайонним управлінням у Золотоніському районі та м.Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області сформовано витяг №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким земельна ділянки розташована в Черкаській області, Золотоніському районі, адмінмежах Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) категорія земель - землі сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 площею 116706 кв.м. та нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 476 166,24 грн.

Вважаючи протиправним рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII та вказаний витяг, позивач звернувся до суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині та просить визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в частині підпункту 1.7 пункту 1, яким затверджено матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу положень ч.1 та ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

З системного аналізу зазначених правових норми вбачається, що підставою адміністративного позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав.

При цьому, право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, зокрема з поміж іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб та чи забезпечить такий спосіб захисту відповідного порушеного права позивача, враховуючи при цьому наступний етап процесу - виконання судового рішення.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ч.2 та 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Приписами ч.9 ст. 264 КАС України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.ч. 1 та 2 ст. 265 КАС України).

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд має повноваження і повинен застосовувати дієвий спосіб захисту, а саме: визначити п. 1.7 Рішення від 08.07.2016 нечинним з моменту прийняття останнього, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, п. 1.7 Рішення від 08.07.2016 втратив чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що рішення прийняте судом першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог відповідно до норм ст. 245 КАС України, є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в оскарженій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко