Ухвала

від 15.02.2022 по справі 823/902/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 823/902/17

адміністративне провадження № К/990/4555/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 823/902/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Золотоніської районної ради Черкаської області, третя особа - Кропивнянська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення і витягу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" звернулось до суду з позовом до Золотоніської районного ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Кропивнянська сільська рада, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- визнати протиправним та скасувати витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м 2 , місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та нечинним п. 1.7 рішення Золотоніської районного ради від 08.07.2016 №6-8/VII Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Визнано протиправним та скасовано витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 10.02.2017 №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 м 2 , місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач 28.01.2022 подав касаційну скаргу, яка надійшла до суду 01.02.2022.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08.02.2020, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зі змісту касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що її подано на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржником зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 та Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а.

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Однак, скаржник посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, не вказав яку норму права судом апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку Верховного Суду та висновок судів попередніх інстанцій, який суперечить позиції Верховного Суду, а також не обґрунтував подібність правовідносин.

Так, у справі №520/12022/17 предметом спору у цій справі є скасування рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки для забезпечення платного паркування обслуговуючому кооперативу, яке не відноситься до нормативно-правового акта, в той час коли справа № 823/902/17 стосується рішення щодо затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а відтак оскарження нормативно-правого акта.

У справі 200/12944/19-а суд не вирішував питання щодо визнання нечинним рішення з моменту його прийняття, а відтак посилання на вказану справу є безпідставним.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №823/902/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" до Золотоніської районної ради Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Кропивнянська сільська рада, про визнання протиправним та скасування рішення і витягу повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя А.Ю. Бучик