ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7261/21 Справа № 203/4573/20 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю АССАФ , приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Підберезна Наталія Віталіївна, ОСОБА_3 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності та скасування записів про державну реєстрацію права власності
за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року, -
В С Т А Н О В И В:
11 грудня 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 , ТОВ АССАФ , приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Підберезна Н.В., ОСОБА_3 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності та скасування записів про державну реєстрацію права власності. В обґрунтування позову зазначено, що 59/100 частин нежитлового приміщення № 53 розташованого за адресою АДРЕСА_1 було комунальною власністю територіальної громади міста Дніпра. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що на цей час вказане майно належить іншій особі. Згідно інформації з Державного реєстру прав власності вказане майно зареєстроване за ОСОБА_1 . Рішення на підставі яких вказане майно було вибуло з комунальної власності були скасовані, тому позивач просить суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради 59/100 частин нежитлового приміщення № 53 поз.1-4 на цокольному поверсі в житловому будинку літ. А-4, загальною площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. а3, за адресою: АДРЕСА_1 , припинити право власності на нерухоме майно, а саме 59/100 частин нежитлового приміщення № 53 поз.1-4 на цокольному поверсі в житловому будинку літ. А-4, загальною площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. а3, за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати запис про державну реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за наступними особами: ТОВ АССАФ (код ЄДРПОУ 31965389), дата внесення запису від 02 серпня 2007 року, реєстраційний номер майна 19778791, ОСОБА_2 , дата внесення запису від 04 квітня 2011 року, реєстраційний номер майна 19778791 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за наступними особами - ОСОБА_4 , номер запису про право власності 1101110 від 02 вересня 2015 року, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом ДМНО Кухтіною В.В., за ОСОБА_1 номер запису про право власності 11011969 від 02 вересня 2015 року, внесений державним реєстратором приватним нотаріусом ДМНО Кухтіною В.В., судові витрати по справі покласти на відповідачів (а.с.1-7).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19 липня 2021 року у задоволенні позову Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 , ТОВ АССАФ , приватні нотаріуси Дніпровського міського нотаріального округу Підберезна Н.В., ОСОБА_3 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності та скасування записів про державну реєстрацію права власності - відмовлено (а.с.187-192, 209-210).
Не погодившись із рішенням суду, Дніпровська міська рада, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.194-198).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом 1 інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у власності територіальної громади міста Дніпропетровська перебував об`єкт нерухомого майна, будинок по АДРЕСА_2 (а.с.36-46).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року по справі № 12/167, було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю АССАФ до Дніпропетровської міської ради, визнано ТОВ АССАФ співвласником нежитлових приміщень площею 213,55 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 (а.с.48-49).
20 липня 2007 Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було роз`яснено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі № 12/167 щодо наступного: згідно рішення господарського суду від 28 березня 2006 року у справі № 12/167 частка ТОВ АССАФ у нежитлових приміщеннях площею 213,66 м2, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 складає 59 %, що відповідає 126 кв.м., а частка Дніпропетровської міської ради складає 41%, що відповідає 87,55 кв.м.(а.с.50).
Постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 березня 2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі № 12/167 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2007 року у справі № 12/67 залишено без змін.
28 травня 2009 року між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АССАФ (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1468/Н, який було посвідчено 28 травня 2009 року приватним нотаріусом ДМНО Якубою А.О. за реєстровим № 2122, за умовами якого продавець продав а покупець купив - в житловому будинку літ. А-4 в цокольному поверсі частину нежитлового приміщення № 53 поз. 1, 2, 3, 13, 14 ,15 площею 107,0 кв.м.; приямок літ. а1, за адресою АДРЕСА_2 , що є власністю територіальної громади міста Дніпропетровська на підставі свідоцтва про право власності від 16 квітня 2009 року, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради згідно рішення № 46 від 27 листопада 1991 року(а.с.52-53).
01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АССАФ та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення який було посвідчено 01 березня 2011 року приватним нотаріусом ДМНО Підерезною Н.В. за реєстровим № 478, за умовами якого ОСОБА_2 придбала нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у житловому будинку приміщення АДРЕСА_3 , яке складається з літ.А-4 в цокольному поверсі нежитлового приміщення № 53 поз.1-15, загально площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. а3(а.с.54).
08 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу нежилого приміщення, який було посвідчено 08 березня 2011 року приватним нотаріусом ДМНО Підерезною Н.В. за реєстровим № 2552, за умовами якого ОСОБА_4 придбав нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у житловому будинку приміщення АДРЕСА_3 , яке складається з літ.А-4 в цокольному поверсі нежитлового приміщення № 53 поз.1-15, загально площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. а3(а.с.55).
02 вересня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування нежилого приміщення, який було посвідчено 02 вересня 2011 року приватним нотаріусом ДМНО Кухтіною В.В., за реєстровим № 2795, за умовами якого ОСОБА_5 отримав в дарунок нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у житловому будинку приміщення АДРЕСА_3 , яке складається з літ.А-4 в цокольному поверсі нежитлового приміщення № 53 поз.1-15, загально площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. а3(а.с.56).
Постановою Вищого Господарського суду України від 25 серпня 2011 року по справі № 12/167, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 березня 2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2006 року у справі № 12/167 скасовано, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 березня 2011 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2007 року справі № 12/167 скасовано, справу № 12/167 направлено на новий розгляд господарського суду Дніпропетровської області (а.с.14-18).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року по справі № 1/5005/12094/2011 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АССАФ до Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності було відмовлено (а.с.19-27).
Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року по справі № 1/5005/12094/2011 залишено без змін (а.с.28-32).
Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2012 року, постанову від 26 квітня 2012 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 1/5005/12094/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін (а.с.33-34).
На даний час власником нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у житловому будинку приміщення АДРЕСА_3 , яке складається з літ.А-4 в цокольному поверсі нежитлового приміщення № 53 поз.1-15, загально площею 233,0 кв.м., приямки літ. а1, а2, ганок літ. А3 є ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 211207162 сформованої 03 червня 2020 року.(а.с. 12-13).
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем строків позовної давності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Зі справи вбачається, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею - на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, з ухваленням в подальшому нового рішення, яким у позовних вимогах було відмовлено, а нинішній власник цього майна придбав його за безвідплатним договором у особи, яка не мала права розпоряджатись цим майном.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування позовної давності (а.с.125).
Достеменно встановивши, що датою порушення права Дніпровської міської ради є 16 лютого 2012 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до поданого позову 11 грудня 2020 року Дніпровською міською радою, права якої порушені, позовна давність має відраховуватись саме з 2012 року.
Зазначені вище судові рішення свідчать, що міській рад достеменно було відомо про наявність правових підстав для звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ураховуючи подану відповідачем заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 березня 2021 року у справі № 522/4690/17 (провадження 3 61-14106св20).
Також висновок суду узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позовна давність до позовних вимог про витребування майна не застосовуються відповідає приписам матеріального права та підтверджена чисельною судовою практикою, зокрема: постановою Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15 та постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 29 березня 2018 року у справі №904/10673/16, не заслуговує на увагу, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18) відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 05 жовтня 2016 року у справі № 916/2129/15 (№ 3-604гс16), а також висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 березня 2018 року у справі № 904/10673/16.
У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Частиною третьою статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Щодо пропуску позивачем позовної давності стороною відповідача наголошувалось 03 березня 2021 року, тобто до ухвалення у справі судового рішення.
За викладених обставин, сторона позивача не була позбавлена можливості надати суду клопотання про поновлення позовної давності. Проте заява про поновлення строку подана не була.
З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони зводяться до обґрунтування позовних вимог, що не вимагає додаткового встановлення.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2021 |
Оприлюднено | 14.10.2021 |
Номер документу | 100316415 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Ткаченко І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні