Ухвала

від 04.10.2021 по справі 463/2240/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2240/21

Провадження №2/463/985/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Леньо С. І.

з участю секретаря- Станько Р.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -

в с т а н о в и в:

Рішенням суду від 14.07.2021 задоволено позов ОСОБА_1 в частині поновлення його на роботі та продовжено розгляд справи в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 16.06.2021 з метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було витребувано у відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ - інформацію про заробітну плату (суми нарахувань) з детальним описом нарахованих сум за період листопад-грудень 2020 року.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.112), відповідач Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ отримав вказану ухвалу 22.06.2021, однак інформація про заробітну плату (суми нарахувань) з детальним описом нарахованих сум за період листопад-грудень 2020 року суду не представлена.

Внаслідок такої бездіяльнсоті відповідача розгляд справи неодноразово було відкладено.

Згідно вимог частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України в чинній редакції одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

За змістом частини першої ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

В розумінні зазначених норм закону, під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у процесуально шкідливих вчинках учасника справи, у використанні ним недозволених конкретних форм у межах дозволеного процесуальним законом типу поведінки, що суперечить завданням цивільного судочинства та цільовому призначенню права.

Аналогічної позиції щодо сутнісного розуміння поняття зловживання правом дотримується ЄСПЛ, який у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

При цьому, у рішенні від 07.07.1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Однак, бездіяльність відповідача унеможливлює проведення розгляду справи, оскільки предметом витребування є інформація про заробітну плату (суми нарахувань) з детальним описом нарахованих сум за період листопад - грудень 2020 року і відсутність таких даних унеможливлює вирішення даного судового спору по суті.

Згідно частини четвертої статті 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Крім того, за змістом частин шостої-восьмої ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі Колесникова проти України , п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними права не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення п. 1 ст. 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи Смірнова проти України (рішення від 08.11.2005р., п. 69).

Заходами процесуального примусу, згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним з таких заходів, згідно п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України є накладення штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

В справі яка розглядається внаслідок недобросовісної бездіяльності відповідача суд позбавлений можливості провести розгляд справи, у визначений законом строк. Тому, така бездіяльність судом розцінюється як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.

В такому випадку, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, з метою спонукання відповідача до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне накласти на відповідача Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ штраф.

При визначенні розміру штрафу суд враховує тривалість бездіяльності відповідача, незначний обсяг витребовуваних документів та характер дій, які вимагалося вчинити від відповідача і які не можуть вважатись складними.

З врахуванням наведеного, а також керуючись такими засадами як справедливість, розумність та співмірність, суд вважає за необхідне накласти на третю особу штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

В силу вимог ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2021 рік , станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Відповідно, розмір накладеного штрафу згідно цієї ухвали становить 4540 грн. (2270 * 2 = 4540).

Одночасно слід роз`яснити відповідачу, що згідно ч. 9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази, а у випадку повторення аналогічної поведінки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 148 ЦПК України, на нього може бути накладено штраф у розмірі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, слід роз`яснити, що згідно вимог ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

На підставі наведеного на керуючись ст. ст. 2, 12, 44, 84, 143, 144, 148, 260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ в дохід державного бюджету, де стягувачем виступає Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн.).

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795.

Дані про боржника: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради Львівська обласна дитяча клінічна лікарня ОХМАТДИТ , адреса місцезнаходження: м.Львів, вул. Лисенка,31, код ЄДРПОУ 01996728.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Ухвала суду складена та підписана 04.10.2021 року.

Суддя: Леньо С. І.