Рішення

від 05.10.2021 по справі 591/8499/20

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№591/8499/20

Провадження №2/592/764/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - Косолап М.М.,

за участю секретаря - Панченко Ю.С.,

представника позивачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Григор`єва С.І.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29.12.2020 ОСОБА_3 (далі - позивачка) звернулася із позовною заявою до ОСОБА_4 (далі - відповідач) і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої 23.06.2021 (Т.1 а.с. 241-242) просить:

1) визнати за нею в порядку поділу спільного майна подружжя право вимоги на 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко ;

2) визнати її покупцем 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко ;

3) визнати її позичальником на 1/2 частину грошових коштів, що отримані в якості кредиту за договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 на купівлю двокімнатної квартири, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером

АДРЕСА_2 ) визнати її іпотекодавцем на 1/2 частину майнового права на передані в іпотеку майнові права за іпотечним договором від 22.02.2019 нотаріально посвідченого за реєстровим номером 241, на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.08.2009 зареєструвала шлюб з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась їхня спільна дитина ОСОБА_5 . Під час перебування у шлюбі ними за спільні кошти придбано приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 17,4 кв.м. У зв`язку з необхідністю забезпечення житлових прав родини, з урахуванням Державної програми забезпечення молоді житлом, між відповідачем та ТОВ БВКК Федорченко було укладено договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019 та придбано майнові права на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 , вартістю 659946 грн. З урахуванням складу сім`ї з трьох осіб між Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та сім`єю, в особі відповідача було укладено договір про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019, за умовами якого Держмолодьжитло надало відповідачу кредит у розмірі 501064 грн. строком на 240 місяців на будівництво житла. Перший внесок по кредиту склав 180000 грн. і сплачено зі спільних коштів. Згода на укладення договору в інтересах сім`ї підтверджується її заявою на кредитному договорі від 25.10.2007 та пунктом 7.7 іпотечного договору від 22.02.2019. Зазначає, що грошові кошти за майнові права на квартиру сплачені в повному обсязі, кредит не погашений, майнові права на квартиру перебувають в іпотеці. Будівництво квартири не завершено, будинок не введено в експлуатацію.

27.04.2021 від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Заперечення мотивовані тим, що для придбання майнових прав відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого кредитор перерахував на рахунок продавця майнових прав грошові кошти в необхідній сумі, а відповідач взяв на себе зобов`язання щодо їх повернення з відсотками. Поручителем за договором є ОСОБА_6 - брат відповідача, а позивач своєю заявою підтверджувала про обізнаність за кредитним договором, не беручи на себе жодних зобов`язань щодо повернення грошових коштів. Позивач була ознайомлена з умовами договору про іпотечний кредит від 13.02.2019 та з умовами іпотечного договору від 22.02.2019. Боргові зобов`язання за договором про іпотечний кредит в повному обсязі не виконані, починаючи з 13.02.2019 відповідач одноосібно здійснював погашення іпотечного кредиту та здійснює після припинення шлюбних відносин та припинення проживання як одна сім`я. ОСОБА_4 сплачено кошти власного внеску у розмірі 180000 грн., які він отримав за договором позики від брата ОСОБА_6 . Позивачем не доведено, що договори майнових прав були укладені в інтересах сім`ї та факту спільної участі подружжя у придбанні спірних майнових прав, витрачання для цього спільних коштів подружжя або спільної праці в набутті цього майна, жодних доказів того, що майно одержане за цими договорами фактично використано для задоволення потреб сім`ї позивач не надала. Вказує, що визнання за одним з подружжя в порядку поділу спільного майна подружжя права вимоги передачі майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому, не є вимогами, що підлягають задоволенню в порядку вирішення вимог про поділ майна подружжя.

13.07.2021 представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначає, що 04.06.2021 за ОСОБА_4 була проведена реєстрація права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , тому з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості припинили існувати всі інші речові права відмінні від права власності. Договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 та Договором поруки № 40/ВК від 13.02.2021 чітко визначено, що боржником за кредитними відносинами є відповідач, а поручителем позивач. Відсутні докази звернення позивача до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву або до відповідача з пропозицією внесення змін до Договору про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 з метою надання позивачу статусу боржника. Також в матеріалах справи будь-які докази прийняття та виконання позивачем 1/2 частини зобов`язань за Договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019. Позивачем не надано будь-яких доказів порушення її права, а також не надано жодних обґрунтувань, що саме обраний спосіб захисту забезпечить захист або відновлення прав позивача.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 позовні вимоги в останній редакції заяви про уточнення позовних вимог підтримали і просили задовольнити.

ОСОБА_3 01.10.2021 у судовому засіданні пояснила, що з 2009 року перебувала з відповідачем у шлюбі, мали спільний бюджет. Придбали кімнату у гуртожитку, де зареєстровані і проживали. Вирішили придбати житло, разом з чоловіком ходили у ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко . Перший внесок за квартиру становив 180000 грн. і складався з депозитів їх та її матері, її батько дав чоловіку готівкою 2 тисячі доларів США. Решту коштів більше 500000 грн. перерахувала Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву . Брат чоловіка кошти не давав, розписка не відповідає дійсності. Вона також укладала договори і надавала згоду на їх укладення, як дружина. У подальшому, згідно графіка щомісячно погашали кредит спочатку 9800 грн., а потім суми йшли на спадання. Вона особисто через ОСОБА_7 заповнювала реквізити. З зарплати чоловіка платили кредит і комунальні послуги, а на її зарплату жили місяць. 02.11.2020 їх сім`я в одну мить розпалася - вона в один день звільнилася з роботи, подала на розлучення та аліменти, приїхали батьки і забрали її з донькою в м. Сновськ. Чоловік їй повідомляв, що робить ремонт у квартирі, казав приїжджай і живи, але вона з ним жити не бажає. Подала даний позов, щоб у доньки було своє житло.

У судовому засіданні 10.08.2021 відповідач ОСОБА_4 у задоволенні позову просив відмовити. Суду пояснив, що проживав з дружиною з серпня 2009 року по листопад 2020. Потім дружина з донькою поїхали у м. Сновськ. Як учасник АТО перебував у черзі і вирішив поліпшити житлові умови - придбати квартиру. Дружина не хотіла придбавати нерухомість. Він у брата позичив 200000 грн. на перший внесок. Кредит отримав як учасник АТО та погашав зі своєї зарплати, дружина коштів не давала. Вважає придбану квартиру своєю особистою власністю.

Представник відповідача - ОСОБА_2 у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що позовні вимоги не відповідають вимогам закону, у разі задоволення права позивача поновлені бути не можуть, адже відсутні майнові права на нерухоме майно, адже на їх підставі зареєстровано вже право власності на об`єкт нерухомого майна. Квартира відповідачам придбана особисто і є його особистою приватною власністю, кредит йому надавався як учаснику АТО. Учасники кредитного договору та договору іпотеки не залучені як співвідповідачі.

Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву надала письмові пояснення, відповідно до яких при наданні кредиту ОСОБА_4 , як учаснику АТО/ООС було надано першочергове право відповідно до пункту 5 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла за рахунок власних коштів, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 № 488. За заявою дружини позичальника надана згода на укладення договору. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є поручителями згідно договорів поруки № 39/ВК від 13.02.2019 та № 40/ВК від 13.02.2019. Згідно пункту 4.3.15.1 Договору про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 позичальником протягом 5 робочих днів з моменту реєстрації права власності на житло повинен забезпечити укладення договору про внесення змін та доповнень до укладеного договору іпотеки та внести зміни до реєстрів інформації щодо предмету іпотеки. За ОСОБА_4 зареєстровані майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Договір про іпотечний кредит укладено з позичальником в особі ОСОБА_4 , але зобов`язання виникло у подружжя на момент отримання кредиту. Оскільки факт знаходження у шлюбі подружжя на момент отримання кредиту є очевидним, то позичальники за кредитним договором являються солідарними боржниками. Жодних звернень щодо спірних питань між подружжям або їх представників Сумське регіональне управління Держмолодьжитла не одержувало.

У судовому засіданні представник третьої особи Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву - Григор`єв С.І. зазначав про надання кредиту за Договором про іпотечний кредит родині, а не лише відповідачу на будівництво житла. Заявлені вимоги про визнання позичальником та іпотекодавцем вважає безпідставними, оскільки у позивачки як дружини виникли обов`язки за цим договорами. Наразі житло перебуває у власності, тому майнові права відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання представника не направило, пояснення щодо позову або відзиву не подало.

Заяви, клопотання.

11.03.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

12.04.2021 представником відповідача подано письмові пояснення.

13.04.2021, 09.06.2021, 09.08.2021, 04.10.2021 від третьої особи Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву надійшли письмові пояснення по справі.

27.04.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

07.06.2021 представником позивача подано клопотання про залучення письмових доказів.

22.06.2021 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.

23.06.2021 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

13.07.2021 представником відповідача подано відзив на заяву про уточнення позовних вимог.

14.07.2021 представником позивача подано клопотання про витребування доказів та залучення доказів.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження.

11.03.2021 за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладено на 30.03.2021.

30.03.2021 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 12.04.2021.

12.04.2021 за клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання відкладено на 28.04.2021.

28.04.2021 підготовче судове засідання відкладено на 08.06.2021.

08.06.2021 за клопотанням представника позивача оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 23.06.2021.

23.06.2021 підготовче судове засідання відкладено на 14.07.2021.

Ухвалою суду від 14.07.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 10.08.2021, витребувано докази за клопотанням представника позивача.

10.08.2021 розгляд справи відкладено на 01.10.2021 для дослідження доказів.

01.10.2021 розгляд справи відкладено на 05.10.2021 для огляду доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивачка ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_8 ) та відповідач ОСОБА_4 з 08.08.2009 по 10.02.2021 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Зарічного районного суду м. Суми (Т.2 а.с. 18).

Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Т.1 а.с. 12).

24.01.2019 між ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП (Т.1 а.с. 17-23), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти майнові права, що належать продавцеві на квартиру АДРЕСА_6 (пункт 1.1 Договору). Відповідно до пункту 3.1.1 Договору продавець зобов`язаний в термін до 31.12.2019 добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва. Вартість майнових прав на квартиру складає 659946 грн. (пункт 4.1 Договору). На виконання умов Договору, покупець зобов`язаний сплатити продавцю за продаж майнових прав на квартиру, а продавець зобов`язаний прийняти грошову суму у розмірі 97 % вартості майнових прав зазначеної у пункті 4.1 цього Договору, що становить 640148 грн., протягом 30 днів з дня підписання цього договору, та 3 % вартості майнових прав, що становить 19798 грн. до кінця будівництва об`єкта будівництва (пункт 4.2 Договору).

31.01.2019 ОСОБА_4 звернувся з заявою до Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву про надання дострокового пільгового кредиту для будівництва (реконструкції) та придбання жита у якій просив надати довгостроковій пільговий кредит в сумі 501064,00 грн. йому та його дружині - ОСОБА_3 , для будівництва 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальна вартість якої 659946,00 грн., з зазначенням суми власного внеску 180000 грн. До заяви долучено посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 від 25.06.2015 та довідку про склад сім`ї до якої входить: дружина - ОСОБА_3 , заявник - ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_5 (Т.2 а.с. 41, 49, 50).

13.02.2019 між Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 укладено Договір про іпотечний кредит № 1-ВК (Т.1 а.с. 24-35), за умовами якого кредитор зобов`язується на умовах цього договору з рахунку кредитора надати позичальнику грошові кошти в сумі 501064 грн. відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків позичальника та суми коштів на страхування Додаток № 1 цього договору, який є його невід`ємною частиною, а позичальник зобов`язується прийняти належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних в порядку (пункт 1.1 Договору). Відповідно до пункту 1.3 Договору кредит надається на будівництво житла - 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_7 , згідно з Договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 533-КП від 24.01.2019, укладеним між ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко та позичальником. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позичальник вносить на особистий рахунок відповідно до Розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла кошти власного внеску в сумі 180000 грн., визначені в Розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника на момент підписання цього договору. Згідно пункту 4.3.15.2 Договору позичальник зобов`язаний протягом п`яти робочих днів з моменту реєстрації права власності на житло, інформувати відділ обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, у якому позичальник та члени його сім`ї обліковуються (у разі перебування на обліку), щодо зняття його та членів його сім`ї з обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Згідно поданої заяви від 13.02.2019 ОСОБА_3 перебуваючи з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, надала згоду своєму чоловікові на укладення Договору про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 з Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву . Підтвердила, що з умовами договору ознайомлена, жодних заперечень щодо його положень не має. Умови вказаного договору погоджує (Т.1 а.с. 36).

В забезпечення Договору про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 між Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено Договір поруки № 39/ВК від 13.02.2019 (далі - Договір поруки) (Т.1 а.с. 215-216).

13.02.2019 між Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 40/ВК від 13.02.2019 (далі - Договір поруки) (Т.1 а.с. 217-219).

Згідно заяви від 13.02.2019 ОСОБА_4 перебуваючи з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі надав згоду своїй дружині на укладання договору поруки від 13.02.2019 з Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 . Підтвердив, що з умовами договору ознайомлений, жодних заперечень щодо його положень не має. Умови вказаного договору погоджує (Т.1 а.с. 219).

22.02.2019 Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір (далі - Договір іпотеки) (Т.1 а.с. 45-50), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, майнові права на об`єкт нерухомості, а саме: 2-кімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з ним нерухомим майном, загальною площею 57,89 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Першотравнева, п`ятий багатоповерховий багатоквартирний житловий будинок, квартира АДРЕСА_1 (пункт 1.1 Договору). Пункт 7.7 Договору іпотеки містить застереження про укладення договору за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_3 , викладеній в заяві, справжність підпису на якій засвідчена приватним нотаріусом.

21.10.2021 між Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 укладено Додатковий договір № 1 до Договору про іпотечний кредит від 13.02.2019 № 1-ВК, за умовами якого позичальник вносить на особистий рахунок відповідно до Розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла кошти власного внеску в сумі 180000 грн. (Т.1 а.с. 43-44).

Згідно заяви від 21.10.2019 ОСОБА_3 перебуваючи з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі надала згоду своєму чоловікові на укладення Додаткового договору від 21.10.2019 № 1 до Договору про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 з Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву . Підтвердила, що з умовами Додаткового договору ознайомлена, жодних заперечень щодо його положень не має. Умови вказаного Додаткового договору погоджує (а.с. 44).

07.02.2019 від ОСОБА_4 надійшов внесок за Договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 у сумі 180000 грн., що підтверджується квитанцією від 07.02.2019 (Т.1 а.с. 150).

У подальшому, від імені ОСОБА_4 сплачувались щомісячні платежі за Договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019, що підтверджується квитанціями АТ КБ ПРИВАТБАНК за період з 26.02.2019 по 02.04.2021 (Т.1 136-149).

У період з 01.02.2019 по 15.03.2021 ОСОБА_4 за договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 сплачено внески на загальну суму 235686,94 грн. (Т.2 а.с.26).

Загальна сума доходу ОСОБА_4 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 111684,58 грн., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 153440,40 грн., за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 200231,97 грн., що підтверджується Довідками про доходи № 29/556, № 29/557, № 29/555 від 08.04.2021 (Т.1 а.с. 180-182).

04.06.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на 2-кімнатну квартиру, загальною площею 57,52 кв.м., житловою площею 30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 . Підставою державної реєстрації став Договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019 (Т.2 а.с. 11).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо поділу майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 60 СК України статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 61 СК України спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною 3 якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини 3 статті 61 СК України кореспондує частині 4 статті 65 СК України, згідно якої договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно частин 1, 2 статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина 2 статті 364 ЦК України).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Судом установлено, що під час перебування сторін у шлюбі 24.01.2019 між ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно №5533-КП, предметом якого були майнові права, вартістю 659946 грн. 00 коп. на квартиру АДРЕСА_6 . За договором продавець взяв обов`язок в термін до 31.12.2019 добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва. У разі реєстрації права власності на житло, на фінансування будівництва якого було спрямовано кошти, сторони зобов`язані у строк протягом 5 робочих днів з дня реєстрації права власності на житло, укласти іпотечний договір, за яким предметом іпотеки стає безпосередньо збудоване з використанням коштів кредиту житло, з обов`язковою реєстрацією обтяження предмета іпотеки.

31.01.2019 відповідач звернувся з заявою до Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву про надання дострокового пільгового кредиту для будівництва (реконструкції) та придбання житла у якій просив надати довгостроковій пільговий кредит в сумі 501064,00 грн. йому та його дружині - ОСОБА_3 , для будівництва 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 , за будівельною адресою, загальна вартість якої 659946,00 грн., з зазначенням суми власного внеску 180 000 грн. До заяви долучено як посвідчення учасника бойових дій, так і довідку про склад сім`ї, в якій зазначені сторони та їх дитина.

Власний внесок у сумі 180000 грн. за Договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 сплачено 07.02.2019 від імені ОСОБА_4 , проте належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внесок сплачений за рахунок власних коштів відповідача суду не надано (Т.1 а.с. 150).

13.02.2019 між Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 укладено Договір про іпотечний кредит № 1-ВК, за умовами якого кредит у сумі 501064,00 грн. надано на будівництва житла - квартири згідно з вищевказаним Договором купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно №5533-КП під 18 % річних на строк до 13.02.2039 р. Додатком № 1 до Договору є розрахунок розміру кредиту (Т.1 а.с. 261) у якому наведено склад сім`ї із 3 особі - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9

13.02.2019 позивачка, як дружина відповідача, надала письмову згоду на укладення Договору про іпотечний кредит № 1-ВК, а також зазначений договір забезпечено порукою ОСОБА_3 , за Договором поруки № 39/ВК. При цьому відповідач надав письмову згоду на укладення позивачкою, як його дружиною - договору поруки від 13.02.2019.

У подальшому, 21.10.2019 позивачка надала письмову згоду на укладення відповідачем Додаткового договору № 1 до Договору про іпотечний кредит від 13.02.2019.

22.02.2019 між Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_4 , за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_3 , укладено Іпотечний договір (предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухоме майно) предметом якого є майнові права на об`єкт нерухомості, а саме: 2-кімнатну квартиру зі всіма об`єктами, функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 57,89 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Незважаючи на те, що Договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно №5533-КП, Договір про іпотечний кредит № 1-ВК та Іпотечний договір (предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухоме майно) укладено одним із подружжя - відповідачем ОСОБА_4 , проте в інтересах сім`ї, тому цивільні права та обов`язки за цими договорами виникають в обох із подружжя.

Встановлені обставини указують на те, що майнові права, вартістю 659946 грн. 00 коп. на квартиру АДРЕСА_6 набуті у період шлюбу сторін, а тому є спільним майном подружжя.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Відповідно до частин 2 - 4 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом . Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд не бере до уваги як доказ квитанцію про зняття у Сумській філії АТ КБ Приватбанк коштів у сумі 40974 грн. у лютому 2019, які перебували на рахунку ОСОБА_10 , адже зняття коштів з рахунку цієї особи ще не підтверджує їх використання в інтересах сім`ї, зокрема на внесення першого внеску (Т.1 а.с.150, 195-196).

Суд не може взяти до уваги як доказ на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майнові права, набуті ними в період шлюбу - розписку складену 01.02.2019 ОСОБА_4 про отримання у борг від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 200000 грн. (Т.1 а.с. 151), адже вона жодним чином не підтверджує отримання відповідачем коштів на особисті потреби, а не в інтересах сім`ї.

Розмір щомісячного платежу за Договором про іпотечний кредит фактично дорівнював сумі заробітної плати, яку щомісяця нараховувалося відповідачу, а тому довідки про розмір його доходів не можуть взяті як доказ на спростування презумпції спільності права власності подружжя (Т.1 а.с. 136 - 180 - 182).

Тобто, відповідачем ОСОБА_6 не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя, оскільки тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Разом з тим, на дату подачі позивачкою заяви про уточнення позовних вимог - 23.06.2021, за відповідачем ОСОБА_4 04.06.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на 2-кімнатну квартиру, загальною площею 57,52 кв.м., житловою площею 30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_8 . Як на підставу державної реєстрації зазначено Договір купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно №5533-КП від 24.01.2019.

Зазначена обставина указує на повне виконання умов Договору купівлі - продажу майнових прав на нерухоме майно №5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко та ОСОБА_4 - добудову та здачу в експлуатацію об`єкта будівництва.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на те, що на час ухвалення рішення у справі майнові права на квартиру АДРЕСА_6 04.06.2021 трансформувалися у право власності на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_5 , відсутні підстави саме для поділу майнових прав між подружжям та визнання позивачки покупцем 1/2 частини майнового права.

Вимога про визнання позивача покупцем 1/2 частини майнового права є неналежним способом захисту, адже на підставі майнових прав вже зареєстровано право власності на житло.

Вимога про поділ нерухомого майна позивачем не заявлялась і не є предметом даного розгляду.

Відтак, вирішуючи заявлені позовні вимоги відповідно до статті 13 ЦПК України, у зв`язку з припиненням існування майнового права на нерухоме майно, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_3 у порядку поділу спільного майна подружжя права вимоги на 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко ; визнання її покупцем 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко .

Щодо вимог ОСОБА_3 про визнання її позичальником на 1/2 частину грошових коштів, що отримані в якості кредиту за договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019, визнання її іпотекодавцем на 1/2 частину майнового права на передані в іпотеку майнові права за іпотечним договором від 22.02.2019, суд зазначає наступне.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.08.2019 (справа № 638/20603/16, провадження № 61-26089св18), від 08.04.2020 (справа № 361/7130/15-ц, провадження № 61-1843св20) та від 21.07.2021 у справі № 361/5840/19 (провадження № 61-259св21) правовий аналіз частини четвертої статті 65 СК України дає підстави для висновку, що той з подружжя, хто не брав безпосередньо участі в укладенні договору, стає зобов`язаною стороною (боржником), за наявності двох умов: 1) договір укладено другим із подружжя в інтересах сім`ї; 2) майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Тільки поєднання вказаних умов дозволяє кваліфікувати другого з подружжя як зобов`язану особу (боржника). Тобто, на рівні закону закріплено об`єктивний підхід, оскільки він не пов`язує виникнення обов`язку другого з подружжя з фактом надання ним згоди на вчинення правочину. Навіть якщо другий з подружжя не знав про укладення договору він вважатиметься зобов`язаною особою, якщо об`єктивно цей договір було укладено в інтересах сім`ї та одержане майно було використано в інтересах сім`ї. Такий підхід в першу чергу спрямований на забезпечення інтересів кредиторів.

Судом установлено, що майнові права на квартиру є правом спільної сумісної власності подружжя, грошові кошти на придбання яких у період шлюбу подружжя отримало внаслідок укладення кредитного договору, забезпеченого іпотечним договором, згоду на укладення яких надала ОСОБА_3 відповідачу як дружина, а отже у них виникло зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 27.04.2016 № 6-486цс16, від 14.09.2016 № 6-539цс16; Верховний Суд у постанові від 06.06.2018 справа № 712/6574/16-ц, провадження № 61-17824св18.

Договір про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 та Іпотечний договір (предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухоме майно) від 22.02.2019 укладено між відповідачем ОСОБА_4 та Державною спеціалізованою фінансовою установою Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву .

Належними відповідачами мають бути сторони цих договорів, проте позов пред`явлено лише до однієї сторони - ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 51 ЦПК України клопотання про залучення Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву відповідачем, співвідповідачем позивачкою та її представником не подавалось.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) зроблено правовий висновок про те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Оскільки ОСОБА_3 позовні вимоги про визнання її позичальником грошових коштів за Договором про іпотечний кредит №1-ВК від 13.02.2019 та визнання іпотекодавцем за іпотечним договором від 22.02.2019 пред`явленні лише до ОСОБА_4 , а Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву співвідповідачем не залучена, відсутні визначені процесуальним законом підстави для залучення співвідповідача за ініціативи суду, суд відмовляє у цій частині позовних вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Зважаючи на положення частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко про:

1) визнання за нею в порядку поділу спільного майна подружжя права вимоги на 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко ;

2) визнання її покупцем 1/2 частини майнового права на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 5533-КП від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко ;

3) визнання її позичальником на 1/2 частину грошових коштів, що отримані в якості кредиту за договором про іпотечний кредит № 1-ВК від 13.02.2019 на купівлю двокімнатної квартири, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером

АДРЕСА_2 ) визнання її іпотекодавцем на 1/2 частину майнового права на передані в іпотеку майнові права за іпотечним договором від 22.02.2019 нотаріально посвідченого за реєстровим номером 241, на двокімнатну квартиру, загальною площею 57,89 кв.м. за будівельним номером АДРЕСА_1 та Першотравнева - залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Треті особи:

1)Державна спеціалізована фінансова установа Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , місцезнаходження: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2 - А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 20033504;

2)Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко місцезнаходження: м. Суми, вул. Тополянська, 26/1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14005202.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2021 року.

Суддя М.М. Косолап