Ухвала

від 06.10.2021 по справі 497/966/2020

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 497/966/2020

провадження № 61-16172ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Одеського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суми інфляції, трьох відсотків річних за грошовим зобов`язанням,

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2020 року Державне підприємство Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою (далі - ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість суму основного боргу за лотом № 2176 (реєстрац. № 3394) у розмірі 42 984,23 грн, 1 633,35 грн - суми інфляції і 1 268,32 грн - трьох відсотків річних, внаслідок невиконання грошових зобов`язань.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Болградського районного суду Одеської області від 05 квітня 2021 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою задоволено, рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 березня 2021 року скасовано. Прийнято постанову про задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою заборгованість в розмірі 42 984,23 грн основного боргу, 1 633,35 грн суми інфляції та 1 268,32 грн, трьох відсотків річних, внаслідок невиконання грошових зобов`язань.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою задоволено. Додаткове рішення Болградського районного суду Одеської області від 05 квітня 2021 року скасовано. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

27 вересня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанови апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Постановою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2021 рокусправу № 497/966/2020 визнано малозначною.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки є протилежні рішення судів у інших справах (справи № 916/2378/20, № 916/2379/20), де предмет позову і позивач є тотожними. Проте представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права є виконанням вимог статей 389, 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги, і відповідно не свідчить, що зазначена справа касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Одеського апеляційного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом Державного підприємства Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суми інфляції, трьох відсотків річних за грошовим зобов`язанням.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар