Постанова

від 05.10.2021 по справі 905/467/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 905/467/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Сгара Е.В.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко О.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор Пєскова Ю.В., посвідчення №057359 від 09.10.2020;

від позивача - Паршин А.Є., Осадча В.Р. - згідно виписки з ЄДРПОУ;

від відповідача - адвокат Захаров О.С., ордер серія АН№1045853 від 14.09.2021; голова ФГ Чернобривець І.А.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за участю представників позивача в режимі відеоконференції за межами приміщення суду за допомогою програми "EasyСon" апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №2391 Д/1),

на рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 (повний текст складено 01.07.2021), ухвалене о 15 год 14 хв у складі судді Чернової О.В.

у справі №905/467/21

за позовом керівника Покровської окружної прокуратури, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації Донецької області, м. Покровськ Донецької області

до відповідача Фермерського господарства "Урожайне ЧІ", с. Петрівка Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Петрівської сільської ради Покровського районну Донецької області, с. Петрівка Донецької області,

про розірвання договору оренди землі від 26.10.2017 та зобов`язання повернути земельні ділянки загальною площею 205,9292 га №1422785000:06:000:0514, №1422785000:06:000:0516 та №1422785000:06:000:1147

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" про розірвання договору оренди землі від 26.10.2017 та зобов`язання повернути земельні ділянки загальною площею 205,9292 га №1422785000:06:000:0514, №1422785000:06:000:0516 та №1422785000:06:000:1147.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі від 26.10.2017 щодо строку дії договору та не виконуються вимоги розпорядження голови райдержадміністрації №186 від 09.07.2019 щодо заміни сторони орендодавця у договорі оренди землі від 26.10.2017, у зв`язку з чим просить розірвати договір оренди землі та повернути земельні ділянки.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21 у задоволенні позовних вимог Керівника Покровської окружної прокуратури, м. Покровськ Донецької області в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації Донецької області, м. Покровськ Донецької області до Фермерського господарства "Урожайне ЧІ", с. Петрівка Донецької області про розірвання договору оренди землі від 26.10.2017 та зобов`язання повернути земельні ділянки загальною площею 205,9292 га №1422785000:06:000:0514, №1422785000:06:000:0516 та №1422785000:06:000:1147 відмовлено повністю.

Стягнуто з Покровської районної державної адміністрації Донецької області на користь Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Не погодившись з рішенням ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора та відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Скаржник вважає, що судове рішення прийнято з неправильним застосуванням судом першої інстанції матеріального (ст. 124, 134, 135 ЗК України, ст. 6 ЗУ "Про оренду землі", ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції станом на момент укладання договору та на момент подачі позову), ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру") та процесуального (ст. 4, 53, 75-79, 86, 126, 129, 236 ГПК України) права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції, про те, що наявність договору оренди на земельні ділянки, які є масивами нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) у натурі (на місцевості), а отже прокурором не доведено істотне порушення відповідачем спірного договору.

На думку скаржника виключно припинення права оренди відповідача на спірну орендовану земельну ділянку та розірвання з ним договору оренди цієї земельної ділянки, що передбачено як розпорядженням держадміністрації, так і самим договором оренди земельної ділянки, укладеним на підставі цього розпорядження надасть можливість реалізувати права громадян - власників сертифікатів на забезпечення земельними частками (паями), та посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №922/613/19 від 15.01.2020 та у справі №190/1954/16-ц від 19.09.2019.

Апелянт наголошує, що Петрівською сільською радою та Покровською районною державною адміністрацією на адресу відповідача неодноразово спрямовувалися листи щодо проведення всіх дій по зменшенню площі орендованих земель, проте відповідачем вимоги чинного законодавства і умов договору не виконано.

Зазначає, що висновок суду першої інстанції, що право користування спірними земельними ділянками припиняється лише після реєстрації права власності громадян на виділені ділянки, не ґрунтується на положеннях ЗК України, ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та ЗУ "Про землеустрій".

На думку прокурора, ним належними та допустимими доказами доведено, що відповідачем свідомо допускається невиконання п.п. 31, 38, 40, 41 Договору, що є істотним порушенням його умов, внаслідок чого сторони до теперішнього часу не дійшли згоди щодо істотних умов Договору (предмет і строк), а отже наявні всі підстави для його розірвання.

Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що прокурором не доведено наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.

Також, за твердженням прокурора, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з позивача на користь ФГ "Урожайне ЧІ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, вважає, що судом не було досліджено перелік, обсяг та якість наданих юридичних послуг (у тому числі наявність акту наданих послуг), не обґрунтовано їх вартість з точки зору складності справи, витраченого адвокатом часу та співмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії іншим учасникам справи, але не пізніше ніж до 07.09.2021. Встановлено сторонам строк до 07.09.2021 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 14.09.2021 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 115. Зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21.

01.09.2021 від Покровської окружної прокуратури надійшов відзив, в якому останній підтримав апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури. Зазначає, що без внесення змін до договору оренди та отримання згоди орендаря уповноважені органи були позбавлені та позбавлені на теперішній час можливості здійснювати поділ землі та передавати її у власність громадянам-власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Крім того, вважає, що рішення суду не містить посилання на документи, на підставі яких суд дійшов висновку про підтвердження розміру заявлених сум для погашення витрат на правову допомогу відповідача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/467/21. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 05.10.2021 об 11:00 год.

27.09.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Покровської районної державної адміністрації Донецької області за підписом голови райдержадміністрації надійшло клопотання про участь представників РДА Паршина А.Є. та Осадчої В.Р. у судовому засіданні, призначеному 05.10.2021 об 11:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі "EasyСon". Разом з цим клопотанням надійшли відповідні заяви ОСОБА_1 (вх. № 11218 від 27.09.2021) та ОСОБА_2 (вх. № 11219 від 27.09.2021).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 клопотання Голови Покровської районної державної адміністрації Донецької області, заяву представника Покровської районної державної адміністрації Донецької області Паршина Є.А. та заяву представника Покровської районної державної адміністрації Донецької області Осадчої В.Р. про участь у судовому засіданні, призначеному на 05.10.2021 об 11:00 годин, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено судове засідання, призначене на 05.10.2021 об 11:00 годині, провести в режимі відеоконференції за допомогою програми "EasyСon" поза межами приміщення суду за участю представників заявника.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.10.2021 у зв`язку з відпусткою судді Ільїна О.В., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Сгара Е.В.

05.10.2021 до початку судового засідання від прокуратури надійшли письмові пояснення щодо повноважень заступника керівника Харківської обласної прокуратури на підписання апеляційної скарги.

05.10.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник прокуратури, яка наполягала на доводах та вимогах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити, а також відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі "EasyСon" 05.10.2021 брали участь представники позивача, які підтримали доводи апеляційної скарги прокурора, вважають їх обґрунтованими, а тому просили задовольнити апеляційну скаргу прокуратури.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.10.2021 представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просив суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи до судового засідання 05.10.2021 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення копії ухвали від 14.09.2021.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області №331 від 26.10.2017 "Про виділення ФГ "Урожайне ЧІ" в натурі (на місцевості) земельних ділянок (нерозподілених земельних часток (паїв) КСП "Нива") для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради" (далі - розпорядження) передано Фермерському господарству "Урожайне ЧІ" в оренду терміном на 49 років, а у разі витребування земельних часток (паїв) - до моменту оформлення їх власниками права власності на земельні ділянки, земельну ділянку загальною площею 205,9292 га сільськогосподарських угідь - ріллі (нерозподілені земельні частки (паї)), у тому числі: 9,5000 га, кадастровий №1422785000:06:000:0514; 110,8000 га, кадастровий №1422785000:06:000:0516; 85,6292 га, кадастровий №1422785000:06:000:1147 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель невитребуваного пайового фонду колишнього КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради (т. 1, а.с. 22-24).

Відповідно до п. 2 розпорядження, відповідачу виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки загальною площею 205,9292 га.

Між Красноармійською районною державною адміністрацією Донецької області (далі - Орендодавець) та Фермерським господарством "Урожайне ЧІ" (далі - Орендар) на виконання розпорядження №331 від 26.10.2017 укладено договір оренди землі від 26.10.2017 (далі - Договір), відповідно до п.1 якого Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 1422785000:06:000:0514, 1422785000:06:000:0516 та 1422785000:06:000:1147, які розташовані за межами населених пунктів Петрівської сільської ради Покровського району (т. 1, а.с. 16-20).

Згідно з п.2 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 205,9292 га сільськогосподарських земель, у тому числі 205,9292 га ріллі із земель невитребуваного пайового фонду КСП "Нива", з них: ділянка площею 9,5000 га кадастровий №1422785000:06:000:0514, ділянка площею 110,8000 га кадастровий №1422785000:06:000:0516, ділянка площею 85,6292 га кадастровий №1422785000:06:000:1147.

У пункті 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладення договору становить 8349566,22 грн, в тому числі у розрізі ділянок: №1422785000:06:000:0514 - 385185,20 грн, №1422785000:06:000:0516 - 3471905,27 грн, №1422785000:06:000:1147 - 4492475,75 грн.

За пунктом 8 Договору, його укладено на 49 років, а у разі витребування земельних часток (паїв) - до моменту оформлення їх власниками права власності на земельні ділянки.

У разі виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради за рахунок Орендаря розробляється технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок (п. 31 Договору).

Пунктом 36 Договору сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У разі виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради за рахунок земельних ділянок, зазначених в цьому договорі, договір оренди землі переглядається Сторонами в частині зміни площі орендованих земель, про що укладається відповідна додаткова угода.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Сторони погодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки (земельних ділянок) для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки (земельних ділянок) з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 37 Договору).

Пунктом 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; в зв`язку з виділенням земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), у разі якщо площа витребуваних земельних ділянок (паїв) співпадає з площею об`єкта оренди; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку (орендовані земельні ділянки) до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 40 Договору).

Згідно з п. 41 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

Відповідно до п. 43 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.

Договір оренди землі від 26.10.2017 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельних ділянок (об`єкта оренди) на території Петрівської сільської ради Покровського району Донецької області Красноармійська районна державна адміністрація з одного боку передає, а голова ФГ "Урожайне ЧІ" приймає ділянки (об`єкти оренди) загальною площею 205,9292 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Петрівської сільської ради Покровського (Красноармійського) району Донецької області (т. 1, а.с. 26).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.10.2017 зареєстровано право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1422785000:06:000:0514, 1422785000:06:000:0516 та 1422785000:06:000:1147, орендарем яких є Фермерське господарство "Урожайне Ч" (т.1, а.с. 144-152).

Відповідно до листа Міськрайонного управління Держгеокадастру у Покровському районі та м. Мирнограді №515/115-20 від 11.08.2020 на запит від 06.08.2020 №8060/20-2020(3) щодо надання інформації щодо належності земельних ділянок з кадастровими номерами 1422785000:06:000:0514, 1422785000:06:000:0516, 1422785000:06:000:1147 до земель не витребуваного пайового фонду повідомлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №003909 передані у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 613,8 га земель. Згідно плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки з зазначеними кадастровими номерами відносяться до колективної власності КСП "Нива", за інформацією Міськрайонного управління станом на 11.08.2020 вказані земельні ділянки є масивами нерозподілених (не витребуваних) земельних часток, паїв КСП "Нива" (т. 1, а.с. 63).

Після набрання чинності 01.01.2019 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII статтю 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" викладено в новій редакції, зокрема, частиною 3 відповідної статті визначено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Оскільки на підставі наведеної норми функції з розпорядження невитребуваними (нерозподіленими) земельними ділянки перейшли до відповідної сільської, селищної, міської ради, 23.04.2019 листом №0151 Петрівська сільська рада звернулася до Покровської районної державної адміністрації, за змістом якого просить передати примірник договору оренди земель невитребуваного пайового фонду КСП "Нива" (оригінал) та укласти угоду між Покровською районною державною адміністрацією, ФГ "Урожайне ЧІ" та Петрівською сільською радою щодо зміни сторони орендодавця (т. 1, а.с. 102).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації №186 від 09.07.2019 "Про вирішення деяких питань щодо використання земель не витребуваного пайового фонду" вирішено замінити сторону Орендодавця за договором оренди земель не витребуваного пайового фонду колишніх КСП, розташованих на території району, укладених Покровською райдержадміністрацією до 01 січня 2019 року на сільські, селищні ради Покровського району відповідно; внести зміни до договорів оренди землі, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, в частині змінити Орендодавця, уклавши тристоронні договори про внесення змін до діючих договорів оренди землі (т. 1, а.с. 217).

Зі змісту листа Покровської районної державної адміністрації №01-2119-33 від 21.10.2020 вбачається, що на виконання розпорядження голови Покровської райдержадміністрації №186 від 09.07.2019 - 07.08.2019 був підготовлений проект тристороннього договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017, яким змінено сторону орендодавця з Красноармійської райдержадміністрації на Петрівську сільську раду. Даний проект тристороннього договору був підписаний головою Покровської райдержадміністрації та головою Петрівської сільської ради та переданий нарочно директору Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" для його підписання та подальшої державної реєстрації (т. 1, а.с. 249-250).

Докази надання нарочно директору Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" проекту тристороннього договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017 у матеріалах справи відсутні.

Листом №165 від 12.10.2020 Фермерське господарство "Урожайне ЧІ" у відповідь на лист Покровської районної державної адміністрації Донецької області №01-2119-33 від 21.10.2020 повідомило, що вважає передчасним укладення додаткової угоди про зміну умов договору з підстав відсутності реєстрації Петрівської об`єднаної територіальної громади. Крім того головою Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" повідомлено про неможливість внесення змін до договору оренди землі у зв`язку із вилученням слідчими органами оригіналу договору оренди під час обшуку (т. 1 а.с. 251-252).

В той же час, 23.10.2019 фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до голови Петрівської сільської ради з заявами про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки у розмірі 1/2 частини (паю) КСП "Нива", право на яку отримали в порядку спадкування за рішенням суду.

У відповідь на вказані заяви Петрівською сільською радою повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 листами №380, №381, №24 та №25 про те, що земельні ділянки невитребуваного пайового фонду, які планується до відведення, на даний час перебувають в оренді Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" на підставі договору, у зв`язку з чим про розгляд відповідних заяв буде повідомлено після отримання примірника договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017 від ФГ "Урожайне ЧІ".

Покровська районна державна адміністрація 25.11.2019 повідомила Петрівську сільську раду, що на адресу Покровської райдержадміністрації жодного примірника договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права не надходило.

Петрівська сільська рада 06.12.2019 та 20.01.2020 листами №377 та №20 зверталася до голови Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" з аналогічним проханням надати примірник договору про внесення змін до оренди землі від 26.10.2017, який укладено між Петрівською сільською радою Покровського району Донецької області, Покровською райдержадміністрацією та фермерським господарством "Урожайне ЧІ". Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень листи отримано відповідачем 12.12.2019 та 25.01.2020 відповідно.

12.10.2020 листами №37-6166 вих.20 та №37-6165 вих.20 Красноармійська місцева прокуратура звернулася до Покровської районної державної адміністрації у Донецькій області та до Петрівської сільської ради Покровського району Донецької області з проханням надати у паперовому вигляді інформацію, зокрема, про стан виконання ФГ "Урожайне ЧІ" умов договору щодо сплати орендної плати, виконання інших умов договору; чи надходили скарги на дії ФГ "Урожайне ЧІ" щодо відмови у виділенні в натурі паїв власникам за державними актами про право власності; стан виконання ФГ "Урожайне ЧІ" розпорядження голови Покровської районної державної №186 від 09.07.2019.

Покровська районна державна адміністрація Донецької області листом №01-2119-33 від 21.10.2020 та Петрівська сільська рада листом №316 від 23.10.2020 повідомили, що орендна плата сплачується своєчасно та в повному обсязі, повідомлень щодо несплати орендної плати ФГ "Урожайне ЧІ" від Петрівської сільської ради чи органів Державної податкової служби на адресу райдержадміністрації не надходило; письмових повідомлень чи скарг на невиконання умов договору на адресу райдержадміністрації не надходило. Щодо виконання відповідачем розпорядження голови Покровської райдержадміністрації від 09.07.2019 №186, зазначено, що керівник ФГ "Урожайне ЧІ" неодноразово ухиляється від виконання вказаного розпорядження та підписання тристороннього договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017.

Вбачаючи порушення інтересів держави відповідачем, 27.01.2021 Красноармійська місцева прокуратура направила Покровській районній державній адміністрації Донецької області повідомлення про представництво інтересів держави, у відповідь на яке 01.02.2021 Покровська районна державна адміністрація Донецької області вказала про відсутність можливості самостійно звернутися до суду та просила звернутися прокуратуру в інтересах Покровської райдержадміністрації з позовом про розірвання договору, укладеного між Покровською райдержадміністрацією та ФГ "Урожайним ЧІ" про оренду земельних ділянок.

На підставі викладених обставин прокурор звернувся до суду з відповідним позовом на захист інтересів держави в особі Покровської районної державної адміністрації щодо розірвання договору оренди землі від 26.10.2017 та повернення земельних ділянок.

Як зазначалося, оскаржуваним рішенням у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалюючи оспорюване рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у новій редакції, функції з розпорядження невитребуваними (нерозподіленими) земельними ділянками перейшли до відповідної сільської, селищної, міської ради, а відтак, права та обов`язки орендодавця за спірним договором перейшли від Покровської районної державної адміністрації до Петрівської сільської ради за законом з 01.01.2019. Отже, прокурором не зазначено, яке саме право Покровської районної державної адміністрації порушено з огляду на те, що остання вже не є стороною спірного договору в силу приписів закону.

Крім того, місцевим судом констатовано, що порушення прав власників сертифікатів на земельну частку (пай) не може тлумачитися як порушення або загроза порушення інтересів держави в рамках цього спору, тому порушення або загроза порушення інтересів держави прокурором не доведена.

Також суд указав, що прокуратурою та позивачем не доведено належними доказами істотне порушення відповідачем спірного договору, зокрема, не вказано, яка шкода завдається позивачу, що може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, або чого він позбавлений внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, однак, розраховував при укладенні договору.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної (творчої) діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів (наприклад, створення речей), безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, настання або ненастання певної події.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" (далі за тестом в редакції, чинної на момент укладання спірного договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 3статті 2 Земельного кодексу України встановлено, що об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, земельні ділянки з кадастровими номерами 1422785000:06:000:0514, 1422785000:06:000:0516, 1422785000:06:000:1147, які є об`єктами договору оренди землі від 26.10.2017, відповідно до державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №003909 передані у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 613,8 га земель та станом на день укладання договору оренди є масивами нерозподілених (невитребуваних) земельних часток паїв КСП "Нива".

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регламентуються положеннями Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Станом на момент укладення договору оренди ст. 13 зазначеного закону встановлювала, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку , про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Редакцією ст. 13 Закону (частина 3), чинною на момент звернення прокурора за позовом, передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку , про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

Отже, в редакції ст. 13 чинній на момент укладення договору оренди землі, передбачалося, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки можуть передаватися в оренду на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку. В редакції, чинній на момент звернення прокурора з позовом передбачено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) можуть передаватися у оренду на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

В пункті 8 Договору оренди землі від 26.10.2017 сторони погодили, що договір укладено на 49 років, а у разі витребування земельних часток (паїв) - до моменту оформлення їх власниками права власності на земельні ділянки.

Статтею 2 Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї

Приписами пунктів 16, 17 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Статтею 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Як вбачається з матеріалів справи, фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зверталися до голови Петрівської сільської ради щодо надання дозволу на складання документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки Ѕ частини (паю), про що свідчать відповідні заяви.

У відповідь на вказані заяви Петрівською сільською радою повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 листами №380, №381, №24 та №25 про те, що земельні ділянки невитребуваного пайового фонду, які планується до відведення, на даний час перебувають в оренді Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" на підставі договору, у зв`язку з чим про розгляд відповідних заяв буде повідомлено після отримання примірника договору про внесення змін до договору оренди землі від 26.10.2017 від ФГ "Урожайне ЧІ".

Разом з тим, доказів отримання громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 державних актів на право власності на землю або реєстрації вказаними особами права власності на земельні ділянки у матеріалах справи відсутні.

Також до матеріалів справи не надано доказів того, що Петрівською сільською радою взагалі приймалося рішення про виділення зазначеним особам земельних ділянок у натурі із земель невитребуваного пайового фонду, які перебувають у користуванні відповідача.

Докази звернення Петрівської сільської ради чи Покровської РДА до відповідача на підставі п. 31 Договору оренди землі з вимогою щодо розроблення за його рахунок технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок в матеріалах справи також відсутні.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі, виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради за рахунок земельних ділянок, зазначених в цьому договорі, є підставою для перегляду договору оренди землі Сторонами в частині зміни площі орендованих земель, про що укладається відповідна додаткова угода (п. 36 Договору).

А тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність договору оренди на земельні ділянки, які є масивами нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) не є перешкодою для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Щодо посилання апелянта на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі №922/613/19 від 15.01.2020 та у справі №190/1954/16-ц від 19.09.2019, колегія суддів зауважує, що названі постанови були ухвалені за інших істотних обставин справи.

Зокрема, у справі №190/1954/16-ц з позовом звернулася фізична особа - власник сертифікату на земельну частку (пай), якою було отримано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та отримано відмову від державного кадастрового реєстратора у реєстрації права на земельну ділянку через перебування такої земельної ділянки у складі орендованої відповідачем. При цьому, відповідач у зазначеній справі ухилявся від підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки.

У справі №922/613/19 позов про розірвання договору оренди землі завлено в інтересах зареєстрованого власника земельної ділянки - Грушинської сільської ради, право власності у якої виникло на підставі рішення суду про визнання спадщини відумерлою (що складалася із права на земельну частку (пай) і передання її у власність органу місцевого самоврядування.

В той час, як у даній справі відсутні власники сертифікатів на земельну частку (пай), яким би були земельні ділянки виділені у натурі (на місцевості), або які б оформили право власності на таку земельну ділянку.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

Частинами першою-четвертою статті 188 ГК України унормовано, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів зазначає, що оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, установлених зазначеними нормами законодавства. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; розмір шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідна правова позиція відображена у постановах КГС Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 910/21214/17, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 24.10.2018 у справі № 910/20596/17, від 10.10.2018 у справі № 910/21862/17, від 11.10.2018 у справі № 910/20206/17, від 07.11.2018 у справі № 910/1772/18.

Отже, у разі звернення з позовними вимогами про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушення його умов з боку іншої сторони (орендаря), суду потрібно встановити обставини, які б підтверджували істотність такого порушення, внаслідок чого позивач (орендодавець) зазнав значних збитків і втратив зацікавленість у подальшому виконанні договору.

Як встановлено судом, листами Покровської районної державної адміністрації №01-2119-33 від 21.10.2020 та Петрівської сільської ради №316 від 23.10.2020 повідомлено, що орендна плата сплачується своєчасно та в повному обсязі, повідомлень щодо несплати орендної плати ФГ "Урожайне ЧІ" від Петрівської сільської ради чи органів Державної податкової служби на адресу райдержадміністрації не надходило; письмових повідомлень чи скарг на невиконання умов договору на адресу райдержадміністрації не надходило.

Прокурор зазначає, що відповідачем допускається невиконання п.п. 31, 38, 40, 41 Договору, що є істотним порушенням його умов, внаслідок чого сторони до теперішнього часу не дійшли згоди щодо істотних умов Договору (предмет і строк), а отже наявні всі підстави для його розірвання.

У разі виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради за рахунок Орендаря розробляється технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок (п. 31 Договору).

Проте, як уже зазначалося матеріали справи не містять доказів виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), як відсутні і докази звернення Покровської РДА та Петрівської сільської ради до відповідача з приводу необхідності здійснити розробку технічної документації

Пунктом 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема в зв`язку з виділенням земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), у разі якщо площа витребуваних земельних ділянок (паїв) співпадає з площею об`єкта оренди.

Судова колегія зауважує, що матеріали справи не містять доказів виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) у площі, що співпадає з площею об`єкта оренди.

Згідно з умовами договору, а саме п. 36, виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП "Нива" на території Петрівської сільської ради за рахунок земельних ділянок, зазначених в цьому договорі, є підставою для перегляду договору оренди землі Сторонами в частині зміни площі орендованих земель, про що укладається відповідна додаткова угода, а не для розірвання такого договору.

Апелянт зазначає, що позивач та третя особа неодноразово зверталися до відповідача з листами щодо зміни умов договору в частині розміру орендованої земельної ділянки, однак до матеріалів справи додано лише листи, в яких сільська рада та Покровська РДА зазначають про необхідність заміни сторони орендодавця в спірному договорі оренди землі.

Судова колегія зауважує, що непідписання відповідачем додаткової угоди про заміну сторони орендодавця не може бути підставою для розірвання договору оренди землі від 26.10.2017, оскільки не є істотним порушенням умов договору, а може слугувати підставою для визнання укладеною такої додаткової угоди у судовому порядку.

Посилання апелянта на п. 40 Договору колегія суддів вважає недоречним, оскільки він передбачає, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку (орендовані земельні ділянки) до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, однак доказів переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізації особи - орендаря матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, прокурором та позивачем не доведено наявності таких порушень умов договору оренди землі відповідачем, які б могли бути кваліфіковані як істотні та слугувати підставою для розірвання договору.

Досліджуючи питання представництва інтересів держави прокурором у суді, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В сукупному тлумаченні зазначеного вбачається, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді також врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17).

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в обґрунтування підстав для представництва прокурор зазначив про необхідність задоволення суспільної потреби та захисту суспільного інтересу, який полягає у забезпеченні громадян правом власності на земельні ділянки. Суспільний інтерес щодо здійснення функцій держави щодо забезпечення громадян можливості оформлення права власності на земельні ділянки та надання рівних можливостей громадянам використати своє право на отримання земельної ділянки явно переважає приватний інтерес ФГ "Урожайне ЧІ".

Прокурор вважає, що звертається для захисту саме суспільного інтересу, який стосується власників сертифікатів на земельну частку (пай), та як стверджує прокурор, позбавлені можливості реалізувати своє право на оформлення права власності на земельні ділянки.

Однак, як слушно зазначено судом першої інстанції, інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Зі змісту позовної заяви прокурора вбачається, що звернення до суду з даним позовом спрямоване на захист інтересів громадян Кузьміч Н.В. та ОСОБА_4 , які, за твердженням прокурора, внаслідок чинності спірного договору оренди землі, позбавлені можливості отримати у власність земельні частки (паї).

Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення прав двох власників сертифікатів на земельну частку (пай) не може тлумачитися як порушення або загроза порушення інтересів держави в рамках цього спору.

У спірних правовідносинах прокурор звернувся в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації Донецької області.

В позовній заяві прокурором зазначено, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що порушення інтересів держави відбулося внаслідок суттєвого порушення відповідачем встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження та подальшого використання земельних ділянок (що виразилося в ігноруванні законних вимог орендодавця укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди щодо його істотних умов), в силу прагнення отримати в оренду земельні ділянки на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а отже за спрощеною, пільговою процедурою (без проведення земельних торгів).

Разом з тим, позовна заява прокурора не містить жодних посилань, доводів та обґрунтувань, що передача в оренду Красноармійскою районною державною адміністрацією Донецької області земель (а саме невитребуваних (нерозподілених) часток (паїв) Фермерському господарству "Урожайне ЧІ" було здійснено з порушенням чинного на той час законодавства.

Крім того, нерозподілені (невитребувані) частки (паї), які були передані в оренду відповідачу, не відносяться до державної форми власності, а є землями, що перебували у колективній власності КСП "Нива", та до моменту отримання державного акту на право власності власниками сертифікатів на земельну частку (пай) є невитребуваними, а відтак на момент укладання договору оренди знаходились лише у розпорядженні Красноармійської (нині Покровської) РДА, а після внесення змін до ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" розпорядження цими земельними ділянками перейшло до Петрівської сільської ради.

Як зазначалося судом апеляційної інстанції, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" №2498-VIII, який набув чинності 01.01.2019, було внесено зміни зокрема до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яку викладено в новій редакції, а саме, частиною 3 відповідної статті визначено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Тобто право розпорядження спірними невитребуваними частками (паями) згідно з цим законом перейшло до Петрівської сільської ради Покровського району Донецької області, а Покровська районна державна адміністрація втратила права на розпорядження спірними земельними ділянками.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права та обов`язки орендодавця за спірним договором перейшли від Покровської районної державної адміністрації до Петрівської сільської ради за законом з 01.01.2019.

Відповідно до 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Суд звертає увагу, що вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові у об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18.

Разом з тим, прокурором не доведено наявності суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу щодо цих земельних ділянок саме у Покровської районної державної адміністрації, зважаючи на те, що права розпорядника цими земельними ділянками на підставі закону перейшли до Петрівської сільської ради.

Щодо доводів апелянта про необґрунтованість вимог відповідача щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що інтереси відповідача у суді першої інстанції представляв адвокат Захаров О.С. На підтвердження наявності у адвоката Захарова О.С. повноважень до матеріалів справи додано копію ордера серія АН№1032833 від 14.04.2021, відповідно до якого останній представляє інтереси ФГ "Урожайне ЧІ" у Господарському суді Донецької області; копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.04.2021, за умовами якого предметом договору є надання правової допомоги клієнту у справі №905/467/21 за позовною заявою Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Покровської районної державної адміністрації Донецької області до Фермерського господарства "Урожайне ЧІ", третя особа Петрівська сільська рада Покровського районну Донецької області, с. Петрівка Донецької області, про розірвання договору оренди земельних ділянок.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що гонорар адвоката за цим договором складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн та виплачується наступним чином: 7500,00 грн до 13.06.2021, 7500,00 грн після набрання рішенням законної сили.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, до матеріалів справи долучено платіжні доручення від 27.05.2021 на загальну суму 7500,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано відзив на позовну заяву, крім того адвокат Захаров О.С. брав участь у судових засіданнях: 14.04.2021, 05.05.2021, 26.05.2021, 16.06.2021, 30.06.2021.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Захаровим О.С. правової допомоги відповідачу, а також вартість наданих адвокатом послуг, зокрема договором про надання правничої (правової) допомоги, який визначає фіксований спосіб оплати послуг адвоката, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви представника Фермерського господарства "Урожайне ЧІ" про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 15000,00 грн.

Щодо доводів апелянта, що відповідачем не підтверджено обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів зазначає, що договором про надання правничої (правової) допомоги від 13.04.2021 передбачено фіксований спосіб визначення гонорару адвоката, тобто він не залежить від обсягу наданих послуг, та не змінюється в процесі розгляду справи у суді.

Крім того, у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Щодо доводів апелянта, що прокуратура була позбавлена можливості надати свої заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає про таке.

Прокурор вказує, що 29.06.2021 до органів прокуратури надійшла ухвала суду від 16.06.2021, в якій зазначено, що на електронну адресу суду від відповідача надійшла вказана заява. Зазначенню ухвалою судове засідання призначено на 30.06.2021. Проте відповідач не спрямував заяву про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги сторонам у справі.

У зв`язку з цим органи прокуратури та Покровська РДА були позбавлені можливості надати свої заперечення.

Вимоги до форми та змісту заяв з процесуальних питань встановлено ст. 169, 170 ГПК, та як вбачається, вони не передбачають необхідність надання заявником до суду доказів їх надіслання іншій стороні у справі.

Судом встановлено, відповідач у відзиві клопотав про покладення судових витрат на позивача, зазначав орієнтовний розмір судових витрат та вказував, що докази понесення відповідачем таких витрат будуть надані до судових дебатів.

14.06.2021 до Господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 16.06.2021 була присутня представник прокуратури - Кадацька Д.М. А тому остання була обізнана про надходження до суду відповідної заяви відповідача та мала можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Крім того, представник прокуратури був присутній у судовому засіданні 30.06.2021, разом з тим, з матеріалів справи не вбачається щоб прокурором заявлялися клопотання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надати свої заперечення на заяву про стягнення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Із зазначеного слідує, що прокурору було відомо про звернення відповідача із зазначено заявою, однак останнім не вчинялося жодних дій з метою ознайомлення з його змістом чи надання письмових заперечень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 30.06.2021 у справі №905/467/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні 05.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2021.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов

Суддя Е.В. Сгара