Рішення

від 18.10.2021 по справі 910/11229/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2021Справа № 910/11229/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м.Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙРАЙЗ-ЕКСПО" (04123, м.Київ, проспект Свободи, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 40811934)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про солідарне стягнення 407 838,98 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 407 838,98 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/3187/484169 від 28.11.2018 (309428,21 грн заборгованості за кредитом, 98410,77 грн заборгованості за відсотками), позичальником за яким виступає відповідач 1, та виконання зобов`язання по якому забезпечене укладеним між позивачем та відповідачем 2 договором поруки № 011/3187/484169/П.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить поручителю - ОСОБА_1 , а саме: 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 15.07.2021.

Господарський суд місті Києва ухвалою від 15.07.2021 звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016

04.08.2021 до суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Деснянської в місті Києві державної адміністрації надійшла запитувана інформація.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.08.2021 відкрив провадження у справі №910/11229/21, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 09.08.2021 позивач отримав - 16.08.2021.

Відповідачу 1 ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана 10.08.2021 на адресу 04123, м. Київ, проспект Свободи, буд. 24-А, згідно відомостей ЄДРПОУ поштовим відправленням №0105478240020, яке повернене до суду 30.08.2021 із зазначенням причини повернення не повна адреса .

Відповідач 2 правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 09.08.2021 було надіслано відповідачу 2 на адресу згідно відомостей, наданих Деснянською в місті Києві державною адміністрацією, поштовим відправленням №0105478240038, яке повернене до суду 19.08.2021 із зазначенням причини повернення не повна адреса .

Жодних заяв про зміну місцезнаходження відповідачів до суду не надходило.

В розумінні п.5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач 2 є таким, що належно повідомлений про судове провадження у даній справі та строки реалізації процесуальних прав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство Райффайзен Банк (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Акріос , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Санрайз-Експо (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 011/3187/484169, умовами якого передбачено, що кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (далі -кредитор) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 400 000, 00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплатити проценти та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Згідно умов п. 2.1 кредитного договору сторони дійшли згоди, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі - 27,0 % річних.

Кінцевий термін погашення кредиту - 28.11.2021.

Нарахування процентів за Кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році, щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника ( в т.ч. простроченої), протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення Кредиту в повному обсязі (п. 2.3 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов`язався виконати зобов`язання за кредитним договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному Кредитним договором.

Згідно умов п. 5.2., п. 5.3 кредитного договору позичальник зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у валюті Кредиту кожного місяця, 27 числа, та при погашенні заборгованості за Кредитом в повному обсязі. Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку.

Згідно п. 2.2 договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконання зобов`язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між кредитором і ОСОБА_1 (далі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті, оформлюється відповідним договором поруки.

28.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки №011/3187/484169/П, відповідно до якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником (ТОВ "Компанія Акріос") за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору № 011/3187/484169 від 28.11.2018, за умовами якого позичальник зобов`язаний:

1.1.1. повернути кредит у розмірі 400 000, 00 грн, в порядку, передбаченому кредитним договором, не пізніше 28.11.2021 або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору;

1.1.2. сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 27 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором;

1.1.3. сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором;

1.1.4. сплатити пеню, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов`язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2018 банк (позивач) надав відповідачу 1 на умовах строковості та повернення кредитні кошти по кредитному договору у розмірі 400 000, 00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем 1 зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів згідно графіку погашення кредиту позивачем було надіслано на адресу відповідача-1 вимогу № 114/5-209517 від 11.02.2021 здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою процентів та пені відповідно до умов кредитного договору - протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги.

Також позивач надіслав відповідачу-2 вимогу № 114/5-209518 від 11.02.2021, в якій позивач повідомив, що позичальник припинив належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим вимагає терміново, але в будь-якому разі не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання цієї вимоги банку погасити заборгованість позичальника за кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги невиконання відповідачем 1 зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів у визначений строк, забезпечені порукою шляхом укладення договору з відповідачем 2, позивач звернувся із позовом у цій справі про солідарне стягнення з відповідачів 309 428,21 грн заборгованості за кредитом та 98 410,77 грн заборгованості за відсотками, яка існувала станом на 27.01.2021.

Розглянувши спір по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, перерахував позичальнику кредитні кошти згідно умов договору, а останній не здійснив щомісячне погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитором, внаслідок чого позивач відповідно до п. 8.1. договору набув право вимагати дострокового повного виконання позичальником зобов`язань за договором.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання позичальника за кредитним договором № 011/3187/484169 від 28.11.2018 забезпечені договором поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед позивачем в частині основної суми кредиту в сумі 400 000,00 грн. та виплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення 24.02.2021 відповідачам вимог про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, надавши можливість протягом встановленого у вимогах строку добровільно врегулювати заборгованість за кредитним договором

Суд зазначає, що до матеріалів справи відповідачами не було додано належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення кредитних коштів за кредитним договором № 011/3187/484169 від 28.11.2018 у розмірі 309 428,21 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм закону та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачені договором строки, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення 309 428,21 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає стягненню солідарно заборгованість за тілом кредиту у розмірі 309 428,21 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідачів 98 410,77 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до п. 2.1. договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 27 % річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених Договором.

Згідно п. 2.2. договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

За умовами п. 5.1. договору, позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям погашення заборгованості сторони розуміють зарахування грошових коштів на рахунки, визначені в порядку та на умовах договору, призначені для погашення заборгованості за Кредитом, сплати процентів, комісій, пені, штрафу та інших платежів, передбачених договором, в т.ч. відшкодування витрат та збитків Кредитора у випадках, передбачених договором, договорами забезпечення та/або законодавством України, пов`язаних з порушенням Позичальником умов договору.

Таким чином, приймаючи до уваги положення п. 2.1. кредитного договору, враховуючи погоджену сторонами проценту ставку, а також виходячи із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за відсотками у сумі 98 410,77 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо" (02034, м.Київ, проспект Свободи, буд. 24 А; код ЄДРПОУ 40811934) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) 309 428 (триста дев`ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн 21 коп. заборгованість за кредитом та 98 410 (дев`яносто вісім тисяч чотириста десять) грн 77 коп. заборгованість за відсотками.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо" (02034, м.Київ, проспект Свободи, буд. 24 А; код ЄДРПОУ 40811934) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) 3058 (три тисячі п`ятдесят вісім) грн 79 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; ідентифікаційний код 14305909) 3058 (три тисячі п`ятдесят вісім) грн 79 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак