Ухвала

від 15.07.2021 по справі 910/11229/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.07.2021Справа № 910/11229/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову

у справі №910/11229/21

За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо"

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення 407 838,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 407 838,98 грн. заборованості за кредитним договором № 011/3187/484169 від 28.11.2018, позичальником за яким виступає відповідач 1, та виконання зобов`язання по якому забезпечене укладеним між позивачем та відповідачем 2 договором поруки № 011/3187/484169/П.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить поручителю - ОСОБА_1 , а саме: 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поручитель за кредитними зобов`язання за кредитним договором № 011/3187/484169 від 28.11.2018 - ОСОБА_1 є власником 1/2 квартири. Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Санрайз-Експо" вчинено дії, спрямовані на ухилення від виконання кредитних зобов`язань, заявлені вимоги мають значний розмір, на переконання заявника, накладення арешту на вказане майно поручителя є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав та інтересів банку з боку позичальника, основною метою невиконання рішення суду якою буде приховування майна.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається: у т.ч. одночастно з пред`явленням позову.

За змістом ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, у т.ч. накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В той же час, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, з якими приписи ст.136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду по даній справі.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.

Дата підписання ухвали 15.07.2021.

Суддя О.М.Ярмак