Ухвала

від 13.10.2021 по справі 10/187-08/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа №10/187-08/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронської Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд"

на рішення Господарського суду Київської області

у складі колегії суддів: Рябцева О.О., Антонова В.М., Ярема В.А.

від 25.02.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.

від 22.09.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калає Тебриз"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамірлан", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Г.Т"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 : 1. Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2 , 4. ОСОБА_3 , 5. ОСОБА_4

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та установчих документів,

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" (далі - Скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 25.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021. До касаційної скарги Скаржник додав клопотання, у якому просить зупинити дію оскаржуваних судових рішень.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник зазначає, що суди неправильно застосували: 1) статтю 86 ГПК України, статтю 53 Закону України "Про господарські товариства" та не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15; 2) статті 261, 267 ЦК України та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, від 16.12.2020 у справі №645/1545/17, від 18.07.2018 у справі №908/1846/17. Скаржник також зазначає, що суди порушили статті 73, 77, 86 ГПК України та не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.03.2021 у справі №908/1879/17.

Водночас, визначаючи підставою касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник також вважає, що суди порушили статті 237, 238 ГПК України, проте, не зазначає висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який суди не врахували.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Скаржника без руху для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржнику необхідно зазначити висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який суди не врахували при застосуванні статей 237, 238 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" на рішення Господарського суду Київської області від 25.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №10/187-08/15 залишити без руху.

2. Надати Скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто Скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню .

Суддя-доповідач Г. Вронська