Постанова

від 22.09.2021 по справі 10/187-08/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. Справа№ 10/187-08/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.02.2021 (повний текст рішення складено: 29.03.2021)

у справі №10/187-08/15 (колегія суддів: головуючий суддя Рябцева О.О., судді Антонова В.М., Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калає Тебриз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамірлан"

Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Г.Т"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Реєстраційна служба Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та установчих документів

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Раззаг Калає Тебриз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства „Бегленд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамірлан", Компанії "В.Г.Т" про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", зафіксованих в протоколах №18 від 24.12.2003, №19 від 06.11.2003, №21 від 30.01.2004, №23 від 05.10.2004, №27 від 04.04.2005, установчого договору в редакції 2004, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004 №34; Статуту у редакції 2004 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004 № 13531050001000255; Статуту в редакції 2005, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005 № 1353105002000258.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі №10/187-08/15 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", оформлені протоколами № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004, № 27 від 04.04.2005, № 30 від 12.05.2005, № 40 від 26.04.2006, № 44 від 06.09.2006, № 47 від 22.01.2007, № 48 від 20.02.2007, № 50 від 22.03.2007 та № 51 від 17.04.2007.

Визнано недійсними установчий договір в редакції 2004 р., зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004 № 34; Статут у редакції 2004 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004. № 13531050001000255; Статут у редакції 2005 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005 № 1353105002000258 та Додаток № 1 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.05.2005 № 13531050003000258; Додаток № 2 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 20.09.2006 № 13531050004000258; Додаток № 4 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 02.10.2006 № 13531050005000258; Додаток № 3 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 20.09.2006 № 13531050004000258; Додаток № 5 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 24.01.2007 № 13531050006000258; Додаток № 6 до Статуту, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 26.02.2007 № 13531050007000258; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю спільного азербайджано-українського підприємства "Бегленд" в редакції 2007, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 26.03.2007 № 13531050008000258; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" в редакції 2007, зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.04.2007 № 13531050010000258.

Провадження у справі у частині позовної вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", оформлених протоколом № 19 від 06.11.2003 закрито.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калає Тебриз" 28,33 грн державного мита та 39,33 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамірлан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калає Тебриз" 28,33 грн державного мита та 39,33 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.Г.Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Раззаг Калає Тебриз" 28,33 грн державного мита та 39,33 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення обґрунтовано тим, що під час прийняття оскаржуваних позивачем рішень, відповідачем 1 було порушено вимоги Закону України "Про господарські товариства" та положення Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд". Оскаржуваними рішеннями загальних зборів були порушені права та законні інтереси позивача - учасника товариства, який незаконно був позбавлений частини своєї частки в статутному фонді відповідача 1.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі №10/187-08/15 в частині задоволення позовних вимог та відмовити ТОВ "Раззаг Калає Тебриз" у позові.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Скаржник стверджує про відсутність достатніх правових підстав для визнання недійсним оспорюваних позивачем рішень загальних зборів учасників Товариство з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №10/187-08/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд". Справу №10/187-08/15 призначено до розгляду на 02.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 розгляд справи №10/187-08/15 відкладено до 16.06.2021

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 відкладений розгляд справи на 07.07.2021.

У судовому засіданні 07.07.2021 оголошено перерву до 26.07.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 відкладений розгляд справи до 22.09.2021.

Позивач, відповідачі 2, 3 та треті особи відзиву на апеляційну скаргу не надали, представників у судові засідання не направили.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, установила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство „Бегленд" було створено на території України за нормами українського законодавства, статут якого зареєстровано відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради за № 84 від 17.07.2002 р. Учасниками товариства є ТОВ „Тамірлан" (Україна, м. Біла Церква) та ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" (Ісламська Республіка Іран, м. Тебриз).

Відповідно до додатку № 1 до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд", затвердженого зборами учасників протокол № 2 від 14.08.2002, зареєстрованого відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 178 від 19.08.2002 ), частка ТОВ „Раззаг Калає Тебріз" в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становить 99,9%, а частка ТОВ „Тамірлан" в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становить 0,1%.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16 між тими ж сторонами що й у даній справі, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ спільного Ірано-Українського підприємства "Бегленд", зафіксованих в протоколах № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003; додатки до Установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю спільного Ірано-Українського підприємства "Бегленд" № 2 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 191 від 05.09.2002), № 3 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 238 від 18.10.2002), № 4 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 244 від 25.10.2002), № 5 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 248 від 29.10.2002), № 6 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 8 від 15.01.2003), № 7 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 168 від 24.07.2003), № 8 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 232 від 03.10.2003).

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що на думку позивача загальними зборами ТОВ СІУП „Бегленд" були прийняті й інші рішення та затверджені установчі документи, які грубо порущують права та законні інтереси позивача, який на момент створення ТОВ СІУП „Бегленд" володів часткою 99,9%, а в подальшому поступово на підставі оскаржуваних рішень був повністю незаконно виведений зі складу учасників відповідача 1. Позивач посилається на те, що він ніколи не передавав частину своєї частки статутного фонду ТОВ СІУП „Бегленд" іншим особам, зокрема Компанії "В.Г.Т".

Судом установлено, що у подальшому було нібито проведено загальні збори учасників ТОВ СІУП „Бегленд", за результатами яких прийняті рішення, які відображено в протоколах загальних зборів учасників № 18 від 24.12.2003, № 20 від 26.01.2004, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004, № 27 від 04.04.2005, № 30 від 12.05.2005, № 40 від 26.04.2006, № 44 від 06.09.2006, № 47 від 22.01.2007, № 48 від 20.02.200, № 50 від 22.03.2007.

Як установлено з протоколу № 18 від 24.12.2003 на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд" присутні від ТОВ „Тамірлан" - ОСОБА_2 , від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" - ОСОБА_3 , від Компанії „В.Г.Т" - ОСОБА_1 ; присутні учасники мають сукупно 100%.

З протоколу установлено, що на розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Перерозподіл часток у Статутному Фонді між учасниками Товариства; 2. Питання належності рухомого і нерухомого майна; 3. Обрання ревізійної комісії.

За результатами проведених загальних зборів від 24.12.2003 прийняті наступні рішення:

1. Збільшити частку в Статутному фонді Товариства Учасника ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" у зв`язку з поверненням її частки яка раніше малася передаватись Компанії „В.Г.Т" шляхом продажу, таким чином, дольова участь кожного учасника в Статутному фонді становить:

Фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" - 2816928 грн, що становить 50% Статутного фонду; Компанії „В.Г.Т"- 2515228 грн, що становить 44,64 % Статутного фонду; ТОВ „Тамірлан" - 301700 грн, що становить 5,36% Статутного фонду.;

2. Все рухоме і нерухоме майно належить ТОВ СП „Бегленд";

3.Функції ревізійної комісії покладаються на фірму ТОВ „Раззаг Калає Тебриз".

Протокол № 18 від 24.12.2003 підписаний головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_2 .

Як установлено з протоколу № 21 від 30.01.2004, на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд" присутні від ТОВ „Тамірлан" - ОСОБА_2 , від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" - ОСОБА_3 , від Компанії „В.Г.Т" - ОСОБА_1 ; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Питання про призначення Голови Товариства 2. Питання про затвердження змін в Установчих документах Товариства.

За результатами загальних зборів від 30.01.2004 прийняті наступні рішення:

1. Призначити на посаду Голови Товариства ОСОБА_1 терміном на два роки.

2. Затвердити нову редакцію Установчого договору та нову редакцію Статуту Товариства, в яких визначені напрямки та умови подальшої діяльності товариства. Генеральному директору товариства забезпечити державну реєстрацію змін до Установчих документів в установленому чинним законодавством порядку.

05.02.2004 Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд", затверджений зборами учасників товариства 30.01.2004 (протокол зборів № 21) та Установчий договір.

Як установлено з протоколу № 23 від 05.10.2004, на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд" присутні від ТОВ „Тамірлан" - ОСОБА_2 , від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" - ОСОБА_1 , від Компанії „ВГТ" - ОСОБА_1 ; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Збільшення розміру Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд"; 2. Зареєструвати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями ТОВ СІУП „Бегленд".

За результатами загальних зборів від 05.10.2004 прийняті наступні рішення:

1. Збільшити розмір Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд" за рахунок внеску обладнання від фірми „В.Г.Т" в сумі 1652280 грн

2. Подати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями для реєстрації у виконавчий комітет Білоцерківської міської ради народних депутатів.

18.10.2004 Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд", затверджений зборами учасників товариства 05.10.2004 (протокол зборів № 23).

Відповідно до п. 11.2.1 Статуту ТОВ СІУП „Бегленд", затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004, частка фірми „Раззаг Калає Тебріз" в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд" становить 38,66%, частка ТОВ „Тамірлан" в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд" становить 4,14%, а частка Компанії „В.Г.Т" - 57,19%.

Отже, як установлено з оскаржуваних рішень загальних зборів відповідача 1, за результатами зборів від 24.12.2003 частка Компанії „В.Г.Т" склала 2515228 грн, що становило 44,64 % Статутного фонду, а за результатами зборів від 05.10.2004 - частка Компанії „В.Г.Т" склала 57,19%.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 у справі № 121/8-06/16 були визнані недійсними рішення загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд", які зафіксовані в протоколах № № 3, 5, 6, 7, 9, 11, 15, 16, 17, що приймалися з 04.09.2002 по 07.10.2003, та на підставі яких до складу учасників ТОВ СІУП „Бегленд" увійшла Компанія „В.Г.Т".

Таким чином, станом на час проведення загальних зборів, що відбулися 24.12.2003 Компанія „В.Г.Т" не була учасником ТОВ СІУП „Бегленд".

До прийняття рішень загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд", які визнані судом недійсними, діяла редакція додатку № 1 до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд" (затвердженого зборами учасників протокол № 2 від 14.08.2002, зареєстрованого відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 178 від 19.08.2002), відповідно до якого частка ТОВ „Раззаг Калає Тебріз" в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становить 99,9%, а частка ТОВ „Тамірлан" в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становить 0,1%.

Отже, станом на 24.12.2003 частка позивача в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становила 99,9%.

Проте, з протоколу зборів від 24.12.2003 установлено, що на час початку зборів Компанія „В.Г.Т" зазначена в якості учасника відповідача 1 (без визначення частки), а на зборах прийнято рішення відповідно до якого частка Компанії „ВГТ" склала 2515228 грн, що становило 44,64 %. При цьому жодних правових підстав з яких Компанія „В.Г.Т" була учасником товариства на час відкриття зборів, та підстав, з яких вона набула частку 44,64 %, в рішенні зборів не зазначено, як і не зазначено підстав, з яких частка позивача замість 99,9% склала 50% Статутного фонду. В рішенні зборів від 24.12.2003 навпаки зазначено, що частка позивача збільшується, проте згідно з вірним розподілом часток (Додаток № 1, затверджений зборами учасників протоколом № 2 від 14.08.2002, до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд", підписаного учасниками 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002) на час проведення зборів частка позивача складала 99,9% в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд".

Згідно з п. 9.1 Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд", підписаного учасниками 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002, учасник товариства може за попередньою згодою решти учасників уступити свою частку (її частину ) одному чи кільком Учасникам або третім особам. Передача частки (її частини ) третім особам можлива тільки після повного внеску учасником, що її відступає (п. 9.3).

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, що діяла станом на час проведення зборів 24.12.2003, учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов`язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Доказів того, що позивач мав намір уступити свою частку Компанії „В.Г.Т" матеріали справи не містять. Того, що на зборах вирішувалося питання саме відступлення частки позивача Компанії „В.Г.Т" з порядку денного також не вбачаться. На зборах 24.12.2003 з питання порядку денного про перерозподіл часток слухали не позивача, а директора Компанії „ВГТ" ОСОБА_1 . Правових підстав переходу частки позивача до Компанії „В.Г.Т" у рішенні не зазначено.

Таким чином, під час прийняття рішення, що зафіксоване в протоколі від 24.12.2003 № 18, щодо визначення часток, відповідачем 1 було порушено вимоги ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та вимоги чинного на той час п. 9.1 Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд", підписаного учасниками 05.07.2002, зареєстрованого 17.07.2002.

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Рішенням загальних зборів від 24.12.2003 були порушені права та законні інтереси позивача - учасника товариства, який незаконно був позбавлений частини своєї частки в статутному фонді відповідача 1.

Матеріали справи свідчать про наявність підстав для визнання недійсним пункту 1 рішення загальних зборів від 24.12.2003, оформленого протоколом № 18, прийнятого з питання порядку денного - перерозподіл часток у Статутному Фонді між учасниками Товариства.

Як установлено з протоколу № 23 від 05.10.2004, на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд" присутні від ТОВ „Тамірлан" - ОСОБА_2 , від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" - ОСОБА_1 , від Компанії „В.Г.Т" - ОСОБА_1 ; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Збільшення розміру Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд"; 2. Зареєструвати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями ТОВ СІУП „Бегленд".

Згідно з ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" у редакції на час проведення зазначених зборів, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Як установлено з протоколу № 23 від 05.10.2004, на зазначених зборах від позивача був присутній ОСОБА_1 . В протоколі відсутнє посилання на довіреність, що видана виконавчим органом позивача ОСОБА_1 для представництва інтересів позивача на зазначених зборах. Під час розгляду справи представниками відповідачів не надано суду довіреності, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_1 як представника позивача на зборах, що відбулись 05.10.2004. Отже, виконавчий орган позивача в особі виконавчого директора та голови правління не приймав участі в загальних зборах 05.10.2004 та не наділяв відповідними повноваженнями ОСОБА_1 .

Відсутність уповноваженого представника позивача на зборах від 05.10.2004, свідчить про те, що зазначені збори відбулися за відсутністю кворуму, необхідного для проведення зборів.

Відповідно до п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

18.10.2004 Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд", затверджений зборами учасників товариства 05.10.2004 (протокол зборів № 23).

Відповідно до п. 11.2.1 Статуту ТОВ СІУП „Бегленд", затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004, частка фірми „Раззаг Калає Тебріз" в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд" становить 38,66%, частка ТОВ „Тамірлан" в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд" становить 4,14%, а частка Компанії „В.Г.Т." - 57,19%.

Збори учасників ТОВ СІУП „Бегленд" 05.10.2004 відбулися за відсутністю кворуму, необхідного для проведення зборів, та крім того, на них було прийнято рішення про зміну статутного капіталу товариства, проте докази дотримання процедури надання позивачу відповідної інформації в матеріалах справи відсутні, що є безумовною підставою для визнання рішень зборів від 05.10.2004, що оформлені протоколом № 23, недійсними та визнання недійсним Статуту ТОВ СІУП „Бегленд", затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004 (протокол зборів № 23), зареєстрованого 18.10.2004. Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Відповідно до п. 19 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно установити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не установлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Вищеуказаним рішеннями загальних зборів істотно порушені права та законні інтереси позивача як учасника товариства, який був незаконно позбавлений частини своєї частки в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд".

На підставі рішення загальних зборів відповідача 1, оформленого протоколом № 27 від 04.04.2005, позивача взагалі виведено з учасників товариства. Зазначене рішення прийнято з першого питання порядку денного: "Розгляд заяви фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз" про вихід із ТОВ СП "Бегленд" та вирішення питання про вихід фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз" зі складу учасників.

На зазначених зборах 04.04.2005 виконавчий орган позивача участі не приймав. З протоколу установлено, що на зборах від позивача був присутній ОСОБА_1 , який заявив про вихід фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз" зі складу учасників ТОВ СП "Бегленд". При цьому докази наділення відповідними повноваженнями ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані. Заява відповідача про вихід з учасників товариства також відсутня як в матеріалах даної господарської справи так і в матеріалах реєстраційної справи ТОВ СП "Бегленд".

Зазначене є самостійною підставою для визнання рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 27 від 04.04.2005, та Статуту, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005, недійсними.

Визнання вищезазначених рішень загальних зборів недійсними є підставою для визнання недійсними наступних рішень загальних зборів, які були прийняті учасниками, розмір часток яких не відповідав дійсності, тобто за відсутністю кворуму, а саме: № 30 від 12.05.2005, № 40 від 26.04.2006, № 44 від 06.09.2006, № 47 від 22.01.2007, № 48 від 20.02.2007, № 50 від 22.03.2007 та № 51 від 17.04.2007 та Статутів, затверджених цими рішеннями, а саме: Додатку № 1 до Статуту, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.05.2005 № 13531050003000258; Додатку № 2 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 4 до Статуту, зареєстрованого 02.10.2006 № 13531050005000258; Додатку № 3 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 5 до Статуту, зареєстрованого 24.01.2007 № 13531050006000258; Додатку № 6 до Статуту, зареєстрованого 26.02.2007 № 13531050007000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільного азербайджано-українського підприємства "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого 26.03.2007 № 13531050008000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.04.2007 № 13531050010000258.

Так, останніми оскаржуваними рішеннями загальних зборів учасників ТОВ СІУП „Бегленд", прийнятими на Загальних зборах учасників товариства, проведених 17.04.2007, оформленими протоколом № 51 від 17.04.2007, затверджено нову редакцію статуту та уповноважено ОСОБА_2 провести необхідні реєстраційні дії щодо державної реєстрації нової редакції Статуту.

Відділом державної реєстрації Білоцерківської міської ради 18.04.2007 за № 13531050010000258 було проведено державну реєстрацію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" в новій редакції, затвердженій Загальними зборами учасників, оформленими протоколом № 51 від 17.04.2007.

Щодо твердження апелянта про пропуск позивачем строку позовної давності для пред`явлення вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" зафіксованих в протоколах № 18 від 24.12.2003, № 19 від 06.11.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004, № 27 від 04.04.2005 визнання недійсними статуту в редакції 2004 року зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004 № 13531050001000255; статуту у редакції 2005 року зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005 № 1353105002000258 колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як установлено з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 10.04.2008.

Представником позивача було надано пояснення щодо застосування строку позовної давності, в якому представник позивача посилається на те, що даний позов був заявлений в межах установленого законом строку позовної давності, оскільки протокол № 18 генеральний директор ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" ОСОБА_3 не міг підписати у Білій Церкві 24.12.2003, тому що у цей час він знаходився на території Ірану, що підтверджується копією його паспорта. Протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004, а також редакцію статуту ТОВ СІУП "Бегленд", зареєстровану 05.02.2004 за № 34, ОСОБА_3 підписав на території Ірану у січні 2004 разом з протоколом загальних зборів № 20 від 26.01.2004 про призначення його генеральним директором ТОВ СІУП "Бегленд". При цьому його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно ОСОБА_3 було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП "Бегленд". Загальних зборів учасників ТОВ СІУП "Бегленд" (протоколи № № 18, 21) не проводилося взагалі. На заяві до відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради про реєстрацію нової редакції статуту ТОВ СІУП "Бегленд" 2004 стоїть підробний підпис ОСОБА_3. Про дійсний зміст протоколів № № 18, 21, 23 позивачу стало відомо під час слідчих дій по кримінальній справі протягом 2007 - початку 2008 років, а про існування протоколу № 27 від 04.04.2005 позивачу стало відомо із листа відділу державної реєстрації від 04.12.2006.

Отже, позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності.

Як установлено з рішення господарського суду Київської області від 20.12.2006 у справі № 121/8-06/16, через канцелярію суду (вх. № 21299 від 29.11.2006) позивач подав уточнення до позовної заяви у справі № 121/8-06/16 від 29.11.2006, у яких просить визнати недійсними, крім перелічених у позовній заяві документів, ще Статут ТОВ СІУП „Бегленд" від 18.10.2004, Статут ТОВ СІУП „Бегленд" від 07.04.2005 та скасувати державну реєстрацію зазначених документів, а також визнати недійсним Статут ТОВ СІУП „Бегленд" та Установчий договір ТОВ СІУП „Бегленд" та скасувати реєстрацію оформлену відділом Державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 34 від 05.02.2004. Зазначені уточнення позивача судом до розгляду у справі № 121/8-06/16 не були прийняті.

Отже, про наявність Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд" зареєстрованого відділом Державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 34 від 05.02.2004, Статут ТОВ СІУП „Бегленд" від 18.10.2004 та Статут ТОВ СІУП „Бегленд" від 07.04.2005 позивач вже знав 29.11.2006.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач стверджує, що Протокол № 18 генеральний директор ТОВ „Раззаг Калає Тебриз" ОСОБА_3 не міг підписати у Білій Церкві 24.12.2003, тому що в цей час він знаходився на території Ірану, що підтверджується копією його паспорта.

Оскільки проведена виїмка оригіналів реєстраційної справи ТОВ СІУП „Бегленд", то суд був позбавлений можливості призначити технічну експертизу документу - протоколу № 18 від 24.12.2003 для перевірки відповідності дати, що міститься на документі, даті його виготовлення. З ксерокопії паспорту ОСОБА_3 не установлено, що 24.12.2003 він знаходився на території Ірану.

Позивачі зазначають, що протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004, а також редакцію статуту ТОВ СІУП "Бегленд", зареєстровану 05.02.2004 за № 34, ОСОБА_3 підписав на території Ірану в січні 2004 року. Отже, підписавши зазначені документи, позивач мав довідатися про порушення свого права ще у січні 2004 року, а тому за позовними вимогами про визнання зазначених документів недійсними станом на час звернення позивача з позовом до суду (10.04.2008) сплинув трирічний строк позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вже зазначалося, представники позивача посилалися на те, що протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004, а також редакцію статуту ТОВ СІУП "Бегленд", зареєстровану 05.02.2004 за № 34, ОСОБА_3 підписав на території Ірану в січні 2004 року разом з протоколом загальних зборів № 20 від 26.01.2004 про призначення його генеральним директором ТОВ СІУП "Бегленд". Представники позивача зазначають, що при цьому його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно ОСОБА_3 було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП "Бегленд".

ОСОБА_3 , який не володіє українською мовою, був присутній в судових засіданнях при розгляді даної справи разом з перекладачем до зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи.

Проте, докази того, що при підписанні вищезазначених документів його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно ОСОБА_3 було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП "Бегленд", у матеріалах господарської справи відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що якщо факт введення в оману ОСОБА_3 , який не володіє українською мовою, дійсно мав місце, то зазначене є поважною причиною пропущення позовної давності, і в цьому випадку порушене право підлягає захисту.

З метою встановлення усіх обставин справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2016 було повторно зупинено провадження у справі № 10/187-08/15 до вирішення кримінальної справи № 357/6066/16-к, що розглядалася Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по обвинуваченню керівників ТОВ СІУП "Бегленд", ТОВ "Тамірлан", Компанії "В.Г.Т.", ОСОБА_1 за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 Кримінального кодексу України та ОСОБА_2 за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2, 222 ч.1, 222 ч.2 Кримінального кодексу України по обвинуваченню в розтраті чужого майна (саме майна ТОВ "Раззаг Калає Тебріз") шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих документів (протоколів загальних зборів та установчих документів ТОВ СІУП "Бегленд"). ТОВ "Раззаг Калає Тебріз" визнано цивільним позивачем в кримінальний справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, від фактів, що встановлені під час розгляду зазначеної кримінальної справи, залежить вирішення питання про відновлення пропущеного строку позовної давності.

Вироком Білоцервіквського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2018 у справі № 357/6066/16-к ОСОБА_2 визнано винною в скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222 та ч. 1 ст. 366 КК України та звільнено від відбування покарання в порядку ст. 49 ч. 5 ст. 74 КК України, а також виправдано за ч. 4 ст. 190 КК України та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та звільнено від відбування покарання в порядку ст. 49 ч. 5 ст. 74 КК України, а також виправдано у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.09.2019 вирок Білоцервіквського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2018 у частині визання винною ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222 та ч. 1 ст. 366 КК України з наступним звільненням від відбування покарання в порядку ст. 49 ч. 5 ст. 74 КК України, та визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України з наступним звільненням від відбування покарання в порядку ст. 49 ч. 5 ст. 74 КК України залишено без змін. В частині виправдання вказаних осіб у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Як установлено з ухвали Київського апеляційного суду від 24.09.2019, обвинувачена - ОСОБА_2 в період з 10.02.2002 по 20.08.2004 підроблювала підписи в протоколах загальних зборів засновників ТОВ СІУП "Бегленд" від імені генерального директора фірми "Раззаг Калає Тебріз" ОСОБА_3 , який участі у зборах не приймав. Указані протоколи вона подавала до Білоцерківського відділу реєстрації підприємств для проведення змін в реєстраційних документах підприємств.

ОСОБА_1 , не маючи повноважень діяти від імені Іранської фірми "Раззаг Калає Тебріз" повторно разом із ОСОБА_2 підробили протокол №27 від 04.04.2005 ТОВ СІУП "Бегленд", про вихід із складу засновників підприємства фірми "Раззаг Калає Тебріз", який ОСОБА_2 07.04.2005 подала до реєстраційної служби.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи документів, підроблення яких інкримінується обвинуваченим, підписи від імені ОСОБА_3 виконані не ним, а іншою особою, але разом з тим експертом було установлено, що підпис від імені секретаря зборів виконані ОСОБА_2 , що свідчить про її обізнаність про відсутність ОСОБА_3 на зборах та неможливості здійснення ним підпису. Саме вона вказані підроблені документи подавала до державних органів та банківських установ.

ОСОБА_1 було відомо про відсутність уповноваженої особи на зборах, за відсутності якої збори були не уповноваженими приймати рішення про внесення змін до реєстраційних документів підприємства та отримання кредитів у банківських установах.

Указані факти є поважною причиною пропуску позовної давності, оскільки вони підтверджують факт відсутності ОСОБА_3 на загальних зборах, а отже його необізнаність про прийняття та існування оскаржуваних рішень у відповідні дати.

Отже судом було установлено наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", оформлених протоколами № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004, № 27 від 04.04.2005 та установчого договору у редакції 2004 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004 № 34; Статуту у редакції 2004 року, зареєстрованогро Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004 № 13531050001000255; Статуту у редакції 2005 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005. № 1353105002000258.

Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги про недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", оформлених протоколами № 18 від 24.12.2003, № 21 від 30.01.2004, № 23 від 05.10.2004, № 27 від 04.04.2005 та установчого договору в редакції 2004 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004 № 34; Статуту у редакції 2004 року, зареєстрованогро Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004 № 13531050001000255; Статуту у редакції 2005 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005 № 1353105002000258 підлягають задоволенню.

Отже є підстави і для визнання недійсними наступних рішень загальних зборів, оскільки вони були прийняті учасниками, розмір часток яких не відповідав дійсності, тобто за відсутністю кворуму, та статутів відповідача-1, затверджених указаними рішеннями, а саме: № 30 від 12.05.2005, № 40 від 26.04.2006, № 44 від 06.09.2006, № 47 від 22.01.2007, № 48 від 20.02.2007, № 50 від 22.03.2007 та № 51 від 17.04.2007 та Додатку № 1 до Статуту, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.05.2005 № 13531050003000258; Додатку № 2 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 4 до Статуту, зареєстрованого 02.10.2006 № 13531050005000258; Додатку № 3 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 5 до Статуту, зареєстрованого 24.01.2007 № 13531050006000258; Додатку № 6 до Статуту, зареєстрованого 26.02.2007 № 13531050007000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільного азербайджано-українського підприємства "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого 26.03.2007 № 13531050008000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.04.2007 № 13531050010000258.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" а саме: № 30 від 12.05.2005, № 40 від 26.04.2006, № 44 від 06.09.2006, № 47 від 22.01.2007, № 48 від 20.02.2007, № 50 від 22.03.2007 та № 51 від 17.04.2007 та Додатку № 1 до Статуту, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.05.2005 № 13531050003000258; Додатку № 2 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 4 до Статуту, зареєстрованого 02.10.2006 № 13531050005000258; Додатку № 3 до Статуту, зареєстрованого 20.09.2006 № 13531050004000258; Додатку № 5 до Статуту, зареєстрованого 24.01.2007 № 13531050006000258; Додатку № 6 до Статуту, зареєстрованого 26.02.2007 № 13531050007000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільного азербайджано-українського підприємства "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого 26.03.2007 № 13531050008000258; Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" у редакції 2007 року, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.04.2007 № 13531050010000258 також підлягають задоволенню.

Колегія суддів відзначає, що оскільки представником позивача було подано заяву про відмову від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, що оформлене протоколом загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд" № 19 від 06.11.2003, місцевим господарським судом обґрунтовано закрито провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №10/187-08/15, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №10/187-08/15 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд" на рішення Господарського суду Київської області від 25.02.2021 у справі №10/187-08/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва 25.02.2021 у справі №10/187-08/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства "Бегленд".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов