УХВАЛА
13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2115/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Білоусова Я.О., судді - Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.)
від 12.08.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"
про стягнення 4 360 664,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У липні 2019 року ТОв "Азотфострейд" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Агрома" заборгованості за договором поставки від 04.02.2019 №04/02-2 у розмірі 4 085 633,85 грн та пені у розмірі 275 030,17 грн.
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.07.2020 позов задоволено повністю .
3. 12.08.2021 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково, рішення суду першої інстанції змінив, виклав резолютивну частину рішення в новій редакції, а саме: позов задовольнив частково , стягнув з відповідача на користь позивача 361 731,15 грн основного боргу, 43 610,39 грн пені та 6 080,12 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовив.
4. 20.09.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
5. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
6. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
7. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
8. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
9. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
10. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
12. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
13. Верховний Суд зауважує, що відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження.
14. У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
15. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
16. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
17. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
18. Критеріями визначення подібності правовідносин в іншій аналогічній справі є: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).
19. Усупереч вимогам статті 290 ГПК України, касаційна скарга не містить як зазначення конкретної норми матеріального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував суд апеляційної інстанції, так і посилання на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 цього Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та відповідного правового обґрунтування .
20. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
21. Також відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
23. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
24. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 118 660,00 грн (200 % від (3 955 322,48 грн (сума, в задоволенні якої суд апеляційної інстанції відмовив) х1,5%).
25. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, про що уповноваженими працівниками Касаційного господарського суду 23.09.2021 складено акт № 29.1-11/466, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.
26. Крім того, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку скаржник зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції він отримав засобами поштового зв`язку 30.08.2021, натомість доказів на підтвердження не додає.
27. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто скарга надійшла до Верховного Суду без матеріалів справи, суд позбавлений можливості перевірити у матеріалах справи дату вручення заявникові поштового відправлення суду апеляційної інстанції.
28. Отже, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд розгляне після усунення недоліків в цій частині.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 у справі № 922/2115/19 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 19 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 118 660, 00 грн;
- надати суду докази, що підтверджують зазначену в скарзі дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а саме 30.08.2021 (зокрема, копію конверту зі штрихкодовим ідентифікатором, в якому йому надіслано оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції).
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2021 |
Оприлюднено | 19.10.2021 |
Номер документу | 100358056 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Білоусова Ярослава Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні