Постанова

від 06.10.2021 по справі 2008/1-295/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 2008/1-295/11

провадження № 61-9201св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - Харківська митниця Державної фіскальної служби,

заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року, постановлену у складі суддіВорони С. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня

2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2016 року Харківська митниця Державної фіскальної служби (далі - Харківська митниця ДФС) звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа.

Заяву мотивувала тим, що вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року цивільний позов заступника прокурора Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської обласної митниці коштів у розмірі 696 720,79 грн задоволено.

19 січня 2012 року Вовчанський районний суд Харківської області видав виконавчий лист № 1-295/11, який пред`явлений на примусове виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Харківського МУЮ), стягувач - держава в особі Харківської обласної митниці, боржник - ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Харківського МУЮ

від 18 червня 2014 року виконавчий документ повернуто Харківській обласній митниці, але до стягувача вказаний документ не надходив. Листом від 13 червня 2016 року Ленінський ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області проінформував стягувача про втрату виконавчого документа.

Посилаючись на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів , заявник вказував, що Харківську обласну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці Міндоходів. Тобто Харківська митниця Міндоходів є правонаступником Харківської обласної митниці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України Харківську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці ДФС та вона є правонаступником Харківської митниці Міндоходів.

Харківська митниця ДФС просила суд замінити сторону виконавчого провадження - Харківську обласну митницю на правонаступника - Харківську митницю ДФС та видати дублікат виконавчого листа № 1-295/11, виданого 19 січня 2012 року Вовчанським районним судом Харківської області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року заяву Харківської митниці ДФС задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа № 1-295/11, виданого Вовчанським районним судом Харківської області 19 січня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 696 720,79 грн на користь держави в особі Харківської обласної митниці.

Замінено сторону виконавчого провадження - стягувача, з Харківської обласної митниці на правонаступника - Харківську митницю ДФС, у виконавчому листі № 1-295/11, виданому Вовчанським районним судом Харківської області 19 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 696 720,79 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оригінал виконавчого листа втрачений під час пересилки, а заявник є правонаступником Харківської обласної митниці.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що є підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження в касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).

Крім того, в оригіналі виконавчого листа вказано строк пред`явлення до виконання 19 січня 2013 року, а у дублікаті виконавчого листа зазначено строк пред`явлення до виконання 17 серпня 2017 року. Отже, суд першої інстанції фактично видав новий виконавчий лист з поновленням строку його пред`явлення.

Заявник стверджує, що стягувач не довів належними доказами факт втрати виконавчого листа.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2021 року Слобожанська митниця Держмитслужби як правонаступник Харківської митниці ДФС подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 21 квітня 2021 року - без змін.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

11 червня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано надати докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги.

19 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Коломієць Г. В. Разводову В. Л. продовжено строк для виконання ухвали від 11 червня

2021 року.

28 серпня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Вовчанського районного суду Харківської області.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 06 грудня

2011 року цивільний позов заступника прокурора Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської обласної митниці коштів у розмірі 696 720,79 грн задоволено.

19 січня 2012 року Вовчанський районний суд Харківської області видав виконавчий лист № 1-295/11, який пред`явлено на примусове виконання до Ленінського ВДВС Харківського МУЮ.

Листом від 13 червня 2016 року № 12377/20-30 Ленінський ВДВС міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області повідомив Харківську митницю ДФС, що виконавчий лист № 1-295/11, виданий 19 січня 2012 року Вовчанським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 696 720,79 грн, втрачено при пересилці.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів Харківську обласну митницю реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці Міндоходів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня

2014 року № 311 Харківську митницю Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до Харківської митниці ДФС та вона є правоноступником Харківської митниці Міндоходів.

02 грудня 2014 року проведено державну реєстрацію створення Харківської митниці ДФС.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваній частині відповідають.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини третьої статті 535 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно зі статтею 539 КПК України потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, установленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Тобто інститут цивільного позову у кримінальному провадженні є суміжним із позовним провадженням, врегульованим ЦПК України.

Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною першою статті 370 ЦПК України 2004 року (у редакції закону, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), визначено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Системний аналіз статі 370 ЦПК України 2004 року та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України дає підстави дійти висновку про те, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати .

Встановлено, що під час пересилки поштою оригіналу виконавчого листа

№ 1-259/11 стягувачу, згідно з постановою державного виконавця

від 18 червня 2014 року, виконавчий лист було втрачено, вирок Вовчанського районного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року в частині цивільного позову прокурора не виконано. Тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про втрату виконавчого документа й наявність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача.

Суди дійшли обґрунтованого висновку щодо доведеності стягувачем втрати виконавчого листа під час пересилки поштою, тоді як докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Отже, стягувач виконав вимоги статей 12, 81 ЦПК України щодо доведеності обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, а доводи касаційної скарги в цій частині є неспроможними.

Висновки судів попередніх інстанцій щодо доведеності стягувачем втрати виконавчого листа під час пересилки узгоджуються з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), на які як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах посилається ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про те, що оригінал та дублікат виконавчого листа містить різні строки пред`явлення до виконання, тобто суд першої інстанції фактично видав новий виконавчий лист, у якому поновив строк його пред`явлення, колегія спростовує з огляду на таке.

Підставою для видачі (виготовлення) дубліката виконавчого листа (станом на час розгляду справи судом першої інстанції) могла бути ухвала суду першої інстанції про видачу дубліката виконавчого листа, постановлена згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України, яка набрала законної сили.

У випадку, якщо дублікат виконавчого листа виданий (виготовлений) на підставі ухвали суду про видачу дубліката виконавчого листа містить в собі неточності, помилки тощо, стягувач або боржник можуть скористатися правом, наданим їм статтею 432 ЦПК України, та звернутися до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі (дублікаті).

Отже, помилки, неточності, виявлені у виконавчому документі, зокрема і виданому на підставі ухвали суду про видачу дубліката виконавчого листа, є підставою для їх виправлення згідно з нормами процесуального закону, а не підставою для оскарження ухвали суду про видачу дубліката виконавчого листа.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вовчанського районного суду Харківської області від 12 серпня

2016 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 квітня

2021 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк