Рішення

від 21.09.2021 по справі 910/9484/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2021Справа № 910/9484/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансрейл Україна"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання відсутнім права

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Демидова А.А.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансрейл Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" ПАТ "Українська залізниця" про зобов`язання АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця", як перевізника за договором №502/131/2016-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2017 фрахтовий рік від 15.12.2016, з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.12.2017 до договору №502/131/2016-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2017 фрахтовий рік від 15.12.2016 утриматися від вчинення дій по стягненню з ТОВ "Трансрейл Україна" плати провізних платежів за затримку цистерн/вагонів: № 76673359, № 76673912, № 76682715, № 76671841, № 76669522, № 76673813, № 76673938, № 76678267, № 76673821, № 76677319, № 76672955, № 76673870, № 76678382, № 76681659, № 76681709, № 76682764, № 76672914, № 76671957, № 76673078, № 76672260, № 76677566, № 76669431, № 76678069. № 76672310, № 76682772 за період з 23.03.2018 по 19.02.2019.

Позовні вимоги мотивовані порушенням перевізником (відповідачем) прав і законних інтересів замовника (позивача), оскільки позивач вважає, що він звільняється від виконання своїх зобов`язань за договором в частині відшкодування перевізнику витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу, а саме провізних платежів за затримку цистерн/вагонів, за наявності форс-мажорних обставин, зокрема, дій держави України, пов`язаних з вжиттям заходів забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18, які поєднані в часі з моментом дії вказаної форс-мажорної обставини (перешкоди).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №910/9484/18 позов задоволено повністю, зобов`язано АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця", як перевізника за договором №502/131/2016-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2017 фрахтовий рік від 15.12.2016, з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.12.2017 до договору №502/131/2016-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2017 фрахтовий рік від 15.12.2016 утриматися від вчинення дій по стягненню з ТОВ "Трансрейл Україна", як замовника по договору №502/131/2016-ЦЮ від 15.12.2016, з урахуванням Додаткової угоди №2 від 27.12.2017 до договору №502/131/2016-ЦЮ від 15.12.2016 плати провізних платежів за затримку цистерн/вагонів: № 76673359, № 76673912, № 76682715, № 76671841, № 76669522, № 76673813, № 76673938, № 76678267, № 76673821, № 76677319, № 76672955, № 76673870, № 76678382, № 76681659, № 76681709, № 76682764, № 76672914, № 76671957, № 76673078, № 76672260, № 76677566, № 76669431, № 76678069. № 76672310, № 76682772 за період з 23.03.2018 по 19.02.2019; стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Трансрейл Україна" 1 762,00 грн судового збору.

Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/9484/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021, справу №910/9484/18 передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання на 01.06.2021.

26.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.04.2021.

31.05.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021.

16.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

22.06.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2021 відкладено підготовче засідання на 14.07.2021.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.08.2021.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 відкладено судове засідання на 01.09.2021.

У судовому засіданні 01.09.2021 суд заслухав вступне слово представника позивача, яка підтримувала позовні вимоги та просила позов задовольнити, та вступне слово представника відповідача, яка заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 01.09.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.09.2021.

У судовому засіданні 21.09.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечення проти позову.

У судовому засіданні 21.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2016 між ТОВ "Трансрейл Україна" (замовник) і ПАТ "Українська залізниця" (перевізник), укладено договір №502/131/2016-ЦЮ про організацію перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України на 2017 фрахтовий рік (з подальшими змінами, внесеними згідно з додатковими угодами від 11.12.2017 №1, від 27.12.2017 №2).

Цей договір регулює відносини сторін, пов`язані з організацією перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом України у міжнародному залізничному вантажному сполученні, наданням додаткових послуг, пов`язаних із цими перевезеннями, і оплатою їх замовником за встановленими тарифами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, діяльність сторін регулюється цим договором, Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) при перевезеннях з оформленням накладної СМГС, ЦІМ/СМГС, Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) при перевезеннях із оформленням накладної ЦІМ, Тарифною політикою залізниць держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на перевезення вантажів у міжнародному сполученні на відповідний фрахтовий рік (Тарифна політика), міжнародними договорами та чинним законодавством України.

У пункті 2.2.10 договору передбачено, що замовник зобов`язується відшкодувати витрати ПАТ "Українська залізниця", пов`язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, які експедируються замовником, що виникли на станціях залізниць України, через неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів під час прийому вагонів на вхідних станціях України; закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримку вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних із цими затримками.

Так, пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди №2) сторони погодили, що в разі виникнення форс-мажорних обстави (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, антитерористичної операції, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій та застережень, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, конвенційних заборон перевезення, рішень Уряду, зміни в законодавстві, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18 частково задоволено заяву ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" про вжиття заходів забезпечення позову та на період розгляду цієї справи в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 2 630 742,94 російських рублів (що еквівалентно 1 215 113,86 грн станом на 23.03.2018 відповідно до офіційного курсу Національного банку України) накладено арешт на належне Закритому акціонерному товариству "РТХ-Логістик" майно в тому числі, але не виключно, на залізничні вагони: № 76671841, № 76669431, № 76669522, № 76671957, № 76672047, № 76672260, № 76673078, № 76673813, № 76673938, № 76677566, № 76678069, № 76669373, № 76671403, № 76672575, № 76672823, № 76673201, № 76673243, № 76673268, № 76673359, № 76673854, № 76673912, № 76674019, № 76674050, № 76674126, № 76678259, № 76678267, № 76682715, № 76677541, № 76678242, № 76672179, № 76672518, № 76672682, № 76672914, № 76672948, № 76673953, № 76678465, № 76677517, № 76678127, № 51895308, № 76672310, № 76672955, № 76673821, № 76673870, № 76677319, № 76678382, № 76681659, № 76681709, № 76682764, № 76682772, № 76672088, № 76677442, до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18 заборонено ПАТ "Українська залізниця" здійснювати перевезення (переміщення) залізничних вагонів, на які накладено арешт, за межі України, за переліком, які є власністю ЗАТ "РТХ-Логістик" до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18 заборонено Державній фіскальній службі України та її підрозділам (митницям та митним постам) здійснювати митне оформлення та надання дозволу на переміщення залізничних вагонів, на які накладено арешт, за межі України згідно з переліком, які є власністю ЗАТ "РТХ-Логістик" до набрання законної сили рішенням у цій справі.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18, ПАТ "Українська залізниця" по станції Хутір-Михайлівський та станції Конотоп затримало рух 51 цистерни, що належать на праві власності ЗАТ "РТХ-Логістик", із яких 25 цистерн/вагонів, а саме: по станції Хутір-Михайлівський вагони/цистерни: № 76673359, № 76673912, № 76682715 - з газом, № 76671841, № 76669522, № 76673813, № 76673938, № 76678267, № 76673821, № 76677319, № 76672955, № 76673870, № 76678382, № 76681659, № 76681709, № 76682764 - порожні цистерни, а по станції Конотоп: № 76672914, № 76671957, № 76673078, № 76672260, № 76677566, № 76669431, № 76678069, № 76672310, № 76682772 - порожні цистерни, експедируються ТОВ "Трансрейл Україна" на підставі договору.

Обставини щодо експедирування вказаних 25 цистерн/вагонів ТОВ "Трансрейл Україна" на підставі договору, укладеного з ПАТ "Українська залізниця", підтверджуються накладними СМГС №47017, №47034, №461988, 46837, № 46838, №46792, №46823, №46826, №46932, №46933, №46931, №46930, №46763, №46854, №46856, №46860, №46862, №46868, №46881, №46888, №46940.

Зупинка руху зазначених цистерн, як вважав позивач, викликана форс-мажорними обставинами, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України від 05.06.2019 №3100-19-0201 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Цей сертифікат засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): заборону у здійсненні перевезень відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18 ТОВ "Трансрейл Україна" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин затримки залізничних вагонів/цистерн, зокрема, № 76673359, 76673912, 76682715, 76671841, 76669522, 7673813, 76673938, 76678267, 76673821, 76677319, 76672955, 76673870, 76678382, 76681659, 76681709, 76682764 по станції Хутір-Михайловський; № 76672914, 76671957, 76673078, 76672260, 76677566, 76669431, 76678069, 76672310, 76682772 по станції Конотоп, та виконувати інші пов`язані із цим зобов`язання відповідно до умов договору, у термін із 23.03.2018, за договором від 15.12.2016, укладеним з ПАТ "Українська залізниця"; засвідчений термін дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) із 23.03.2018 по 19.02.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідач не вчиняє дій з перевезення (переміщення) залізничних вагонів, на які накладено арешт згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18, за межі України, чим виконує відповідне рішення суду, яке є обов`язковим до виконання на всій території України.

У той же час, відповідач своїми діями, такими як: складання акту загальної форми №253 Нак. 15-50 від 06.04.2018, в якому визначені суми плати за затримку вантажу в сумі 1 949,79 швейцарських франка; викладеними твердженнями у листах №М-7/1846 від 05.05.2018, №ЦМ-12/188 від 31.05.2018 і №ЄРЦ-05/4369-Е від 05.07.2018 щодо обов`язку замовника (позивача) відшкодувати перевізнику всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу по причині, не залежній від перевізника; списання коштів в сумі 51 861,72 грн (з яких: плата за затримку (код 14) - 51 719,66 грн, збір за інформацію (код 43) - 142,06 грн) з особового рахунку №8045028753 позивача, відкритого у Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", наголошував позивачу на необхідності відшкодування перевізнику усіх витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу, зокрема додаткових зборів, внаслідок затримки цистерн, таких як плата за охорону вантажу, маневрова робота та інші.

У свою чергу, позивач листами №76 від 11.04.2018, №113 від 22.05.2018, №123 від 08.06.2018 повідомив відповідача, що ТОВ "Трансрейл Україна" приймаються всі доступні заходи щодо продовження руху цистерн, затриманих згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18, що ТОВ "Трансрейл Україна" не має ніякого зв`язку з затримкою цистерн, що по суті це є форс-мажорними обставинами, а тому просив відповідача не нараховувати ТОВ "Трансрейл Україна" плату за затримку цистерн, також наголошував, що ТОВ "Трансрейл Україна" не є стороною судового спору у справі №910/3353/18 і не з причин його діяльності затримані цистерни, які експедируються замовником.

Позивач вважає, що вищенаведеними діями відповідач (перевізник) порушує права і законні інтереси позивача як сторони (замовника) договору, який звільняється від виконання своїх зобов`язань за договором в частині відшкодування перевізнику витрат, пов`язаних з перевезенням вантажу, а саме провізних платежів за затримку цистерн/вагонів, за наявності форс-мажорних обставин, визначених п. 5.1 договору, зокрема, дій держави України, пов`язаних з вжиттям заходів забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №910/3353/18, які поєднані в часі з моментом дії вказаної форс-мажорної обставини (перешкоди). Існування форс-мажорних обставин підтверджуються виданим 05.06.2019 Торгово-промисловою платою України Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансрейл Україна" сертифікатом №3100-19-0201 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив що суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили, яке саме право (законний інтерес) позивача порушено відповідачем, у чому полягає таке порушення та в який спосіб воно відбувається; суди не аргументували наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку.

Частиною 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 2.2.10 договору передбачено, що на замовника (позивача) покладено обов`язок відшкодування витрат ПАТ "Українська залізниця", пов`язаних із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, які експедируються замовником, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів при прийомі вагонів на вхідних станціях України; закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримку вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, з особового рахунку №8045028753 позивача, відкритого у Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснювалося списання грошових коштів у сумі 51 861,72 грн (з яких: плата за затримку (код 14) - 51 719,66 грн, збір за інформацію (код 43) - 142,06 грн).

Разом з тим, відповідно до п. 5.1 договору, сторони погодилися, що в разі виникнення форс-мажорних обстави (дії нездоланної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, воєнних дій, антитерористичної операції, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій та застережень, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, пожеж, повеней, стихійного лиха чи сезонних природних явищ, зокрема таких як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, конвенційних заборон перевезення, рішень Уряду, зміни в законодавстві, сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин. У разі коли дія зазначених обставин триває більше як 60 днів, кожна із сторін має право на розірвання договору у встановленому законодавством порядку. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою відповідної країни. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови сторони від плати за надані послуги, які були надані до їх виникнення.

З положень п. 5.1 договору випливає, що до форс-мажорних обставин, за виникнення яких сторони звільняються від виконання своїх зобов`язань на час їх дії, відносяться, зокрема, інші дії держав, які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, та достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Діючим законодавством України визначено поняття форс-мажору, при цьому це поняття ототожнюється з поняттям "обставини непереборної сили", яке вживається у Цивільному та Господарському кодексах України (ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України). Особливістю таких обставин є те, що сторона яка зазнала впливу форс-мажору звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов`язань.

Ознаками форс-мажорних обставин є те, що вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин, та унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності. При цьому, форс-мажорні обставини не мають "преюдиційний" характер. При їх виникненні, сторона яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.

Тобто, сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними і, що не менш важливо, що ці обставини є форс-мажором саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин довести їх надзвичайність та невідворотність.

На підтвердження існування форс-мажорних обставин позивачем додано сертифікат ТПП України №3100-19-0201 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який засвідчує форс-мажорні обставини: заборону у здійсненні перевезень, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 року по справі №910/3353/18, Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансрейл Україна" щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин затримки залізничних вагонів/цистерн, та виконувати інші пов`язані із цим зобов`язання відповідно до умов договору. Період дії форс-мажорних обставин - з 23.03.2018 по 19.02.2019.

У силу положень укладеного між сторонами договору, виданий Торгово-промисловою палатою сертифікат про форс-мажорні обставини є достатнім доказом дії форс-мажорних обставин та підставою для звільнення замовника та перевізника від виконання своїх зобов`язань за договором на час дії зазначених обставин.

Таким чином, перевізник та замовник звільняються від виконання своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо як здійснення перевезення, так і сплати провізних платежів, у відповідній частині та в конкретний період дії форс-мажорних обставин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Разом з тим, позивачем визначено предмет позову, відповідно до якого позивач просить зобов`язати відповідача як перевізника за договором від 15.12.2016, з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.12.2017 №2, утриматися від вчинення дій зі стягнення з позивача як замовника за договором від 15.12.2016 плати провізних платежів за затримку спірних цистерн/вагонів за період із 23.03.2018 по 19.02.2019.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ЦК України).

Згідно положень ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

Із заявлених позивачем вимог про зобов`язання відповідача утриматися від стягнення провізних платежів із замовника спрямована на попередження будь-яких вимог перевізника до замовника у майбутньому, тобто позовні вимоги спрямовані на захист ймовірно порушеного права позивача у майбутньому, що свідчить про відсутність порушеного права позивача на даний момент.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, визначений позивачем предмет позовних вимог пов`язується із питанням стягнення платежів за договором за відповідний період дії форс-мажорних обставин, існування яких доведено належними доказами при розгляді цієї справи. Питання щодо правомірності нарахування і стягнення сум за затримку вагонів може бути предметом дослідження в окремому судовому провадженні. Аналогічне положення наведено у постанові Верховного Суду від 20.04.2021.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності з урахуванням постанови Верховного Суду від 20.04.2021 у даній справі, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансрейл Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання відсутнім права - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.10.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна