Рішення

від 08.10.2021 по справі 916/2550/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2550/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Левшина І.М.

розглянувши справу за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадна 8» (вул. Отрадна, 8, м. Одеса, 65012)

до відповідачів: 1) Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026) 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису в реєстрі,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Щукін О.С.;

від відповідача-1 : Бугаєнко Т.В.;

від відповідача-2: Бугаєнко Т.В.;

від третьої особи: Вакаренко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадна 8» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» від 10.03.2005 № 123 в частині оформлення та видачі свідоцтва НОМЕР_1 від 03.11.2011 року про право власності та реєстрації за Одеською міською радою нежитлових підвальних приміщень в багатоквартирному будинку № 8 по вулиці Отрадна у місті Одесі;

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8, реєстраційний номер майна: 35572172, номер запису: 88 в книзі: 13ог-33, за суб`єктом: Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), здійсненого на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.2011 року, серія САЕ № 536281, дата внесення запису 19.12.2011.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на незаконність оскаржуваного ним рішення відповідача-2 щодо оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва право власності на спірні приміщення за вищевказаною адресою, оскільки, як зазначив позивач, вони є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Щодо вимоги про скасування запису в реєстрі позивач вказав, що ця вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради.

05.10.2020 від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до суду надійшли письмові пояснення третьої особи (а.с.107-137, т.1), в яких останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, наголосивши, що: спірне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради прийняте з метою реалізації рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №266-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області , згідно з яким до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування, був включений житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів; спірне рішення виконкому за своїм змістом та характеристиками є актом індивідуальної дії, який, після його реалізації, вичерпує свою дію фактом виконання, а тому після видачі свідоцтва про право власності та реєстрації права власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, рішення більше не створює правових наслідків; Департамент наголосив на невідповідності поданого позивачем експертного висновку вимогам ГПК України; третя особа вважає, що ОСББ Отрадна 8 пропущено строк позовної давності.

12.10.2020 до канцелярії суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання (а.с.138-152, т.1), в якому третя особа просила суд призначити у цій справі судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) чи відносяться нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8, до нежитлових об`єктів нерухомості, які є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин та чи можлива експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8, без загального доступу до зазначеного об`єкту нерухомості?; 2) чи наявне розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , у нежитлових приміщеннях підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., за вказаною адресою? У вказаному клопотанні третя особа наполягаючи на тому, що спірні приміщення є власністю територіальної громади м. Одеси, заперечує щодо поданого позивачем разом з позовом висновку експертного дослідження, наголосивши про наявність сумнівів щодо достовірності даних, які в цьому дослідженні викладені. Крім цього, третя особа наполягає на невідповідності поданого позивачем експертного дослідження положенням п. 3.9. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, оскільки обстеження об`єкту дослідження відбулось за відсутності всіх зацікавлених осіб, в тому числі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який є органом, уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Як пояснила третя особа, співробітниками комунальної установи, які за статутом мають повноваження проводити перевірки, 21.09.2020 було складено акт обстеження спірного об`єкту, за яким доступ до цього приміщення відсутній. За цих обставин та враховуючи, що з`ясування питання щодо статусу спірного об`єкту є істотним для розгляду цієї справи, третя особа наголосила, що висновок експерта є єдиним доказом, який ці обставини має встановити.

Також, 12.10.2021 від відповідачів до суду надійшов відзив на позов (а.с.154-196, т.1), відповідно до якого останні просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі, наголосивши про законність набуття Одеською міською радою права власності на спірне приміщення та надавши аналогічні пояснення щодо яких зазначала третя особа. Крім цього відповідачі наголосили на тому, що на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСББ Отрадна 8 навіть не було зареєстровано як юридична особа, а будинок в управління позивачем прийнято від КП ЖКС Фонтанський за актом тільки 30.11.2016. За цих обставин та наполягаючи на законності спірного рішення, відповідачі наголошують, що реєстрація права власності спірних нежитлових приміщень за міськрадою є дійсною та законною. При цьому відповідачі вважають, що позивач не довів обставин віднесення спірних приміщень до допоміжних, зокрема, позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у цих приміщеннях інженерних комутацій та технічних пристроїв, крім цього позивачем не зазначено чи використовуються ним наразі приміщення для обслуговування багатоквартирного будинку, чи ні. Також відповідачів вважають, що спірне рішення виконавчого комітету не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

02.11.2020 від позивача на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення щодо письмових пояснень третьої особи (а.с.231-242, т.1), в яких позивач наголосив, що: відсутні будь-які докази щодо належності спірних нежитлових приміщень до державного майна, яке підлягало розмежуванню на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311; сама по собі наявність спірного рішення та проведення реєстрації права власності спірних приміщень за Одеською міською радою не змінює правового статуту цих приміщень, як допоміжних приміщень багатоквартирного будинку; наданий позивачем експертний висновок є належним та допустимим доказом у розумінні ГПК України; спірні приміщення з 30.11.2016 знаходяться в управлінні ОСББ Отрадна 8 та використовуються для господарських та побутових потреб співвласників багатоквартирного будинку; вимога про визнання недійсним та скасування спірного рішення спрямована на відновлення становища позивача та співвласників багатоквартирного будинку, яке існувало до порушення. Крім цього, наголошуючи на безпідставності тверджень третьої особи щодо пропуску позивачем строку позовної даності позивач зазначив, що з моменту прийняття буднику на свій баланс виключно ОСББ використовувало спірні приміщення, а про наявність спірного рішення позивачу стало відомо після того, як ним було сформовано 23.06.2020 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою виконання рішення співвласників багатоквартирного будинку про здійснення капітального ремонту та реконструкції спірних приміщень.

13.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання третьої особи про призначення у цій справі експертизи (а.с.13-20, т.2).

17.11.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.21-31, т.2), зміст якої є ідентичним вищевказаним запереченням позивача.

20.11.2020 до господарського суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заперечень позивача на клопотання про призначення експертизи (а.с.55-59, т.2), в яких департамент додатково зауважив, що предметом спору в цій справі є об`єкт нерухомого майна, загальною площею 64,3 кв.м., разом з цим, у поданому позивачем експертному висновку зазначено, що об`єктом дослідження експерта є нежитлові приміщення, загальною площею 60,79 кв.м. За цих обставин третя особа вважає, що позивачем не доведено, що поданий ним експертний висновок стосується саме спірного у цій справі нежитлового приміщення.

01.12.2020 від відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.62-81, т.2), в яких останні додатково наголосили на безпідставності посилань позивача щодо використання спірних приміщень виключно позивачем, оскільки з 04.02.2000 по 20.12.2018 ці приміщення були займані орендарем - Одеською обласною організацією Національної спілки художників України на підставі договору безстрокового безоплатного користування, а станом на цей час позивачем вчиняють перешкоди щодо надання допуску представникам міськради до спірних приміщень.

10.09.2021 позивачем були подані письмові пояснення (а.с.87-92, т.3), в яких останній наголосив на тому, що наданий судовим експертом в повному обсязі підтверджує позицію позивача щодо приналежності спірних приміщень до допоміжних.

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях представник позивача заявлені до відповідачів вимоги в повному обсязі підтримав та просив суд задовольнити. Представники відповідачів та третьої особи проти позову заперечували, просили суд відмовити позивачу у його задоволенні.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадна 8» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2550/20; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; підготовче засідання призначено на "12" жовтня 2020 р. о 16:00. Крім цього, вказаною ухвалою судом було залучено Департамент комунальної власності Одеської міської до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.

12.10.2020 у судовому засіданні судом було проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у цій справі на « 02» листопада 2020 о 16год.45хв., а 02.11.200 - до « 16» листопада 2020 о 15год.00хв. У судовому засіданні 16.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на « 02» грудня 2020 о 15год.30хв. 02.12.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання у цій справі на « 08» грудня 2020 о 15год.00хв.

Ухвалою суду від 08.12.2020 у справі №916/2550/20 було призначено будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання: яке функціональне призначення нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., реєстраційний номер майна: 35572172, розташованого за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса? Чи належить вказане приміщення до нежитлового (допоміжного)? Проведення експертизи з вказаних питань було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції. Крім цього, ухвалою суду від 08.12.2020 судом було зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 15.12.2020 судом було виправлено допущену описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Одеської області від 08.12.2020 у справі №916/2550/20 шляхом зазначення, що ухвала набирає законної сили 08.12.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.02.2021 судом було, зокрема, залучено подані сторонами докази/пояснення до матеріалів справи та направлено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №916/2550/20 для проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2020.

Ухвалою суду від 30.08.2021 провадження у справі №916/2550/20 було поновлено з 13.09.2021; призначено підготовче засідання у справі на "13" вересня 2021 об 11:00. У судовому засіданні 13.09.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15 вересня 2021 о 26:00. 15.09.2021 у судовому засіданні судом протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27 вересня 2021 об 11:00.

Протокольною ухвалою від 27.09.2021 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 08 жовтня 2021 о 12:00.

У судовому засіданні 08.10.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005 №123 (а.с.42-45, т.1) вирішено: КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості провести технічну інвентаризацію об`єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, підвальних приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8 (п. 1 рішення); оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в п.1.1. цього рішення та зареєструвати їх право власності за Одеською міською радою (п.1.2. рішення).

03.11.2011 Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення підвалу (а.с.37, т.1), яким посвідчено, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8, в цілому, дійсно належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Об`єкт в цілому складається з приміщень, загальною площею 64,3 кв.м., основною площею 56,8 кв.м., відображених у технічному паспорті від 28.09.2011 (а.с.126-127, т.1). Свідоцтво видане на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005 №123.

Право власності територіальної громади в особі Одеської міської ради на нежитлові приміщення підвалу, площею 64,3 кв.м., зареєстровано 19.12.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.2011, нерухомому майну присвоєно реєстраційний номер 35572172 (а.с.26-32, 125, т.1).

Згідно з рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 №882-VII багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса, що обліковувався на балансі КП ЖКС Фонтанський , передано в управління (на баланс) Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Отрадна 8 (а.с.12-13, т.1).

На підставі акту приймання-передачі від 30.11.2016 багатоквартирний житловий будинок, розташований за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса, було передано з балансу КП ЖКС Фонтанський в управління (на баланс) Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Отрадна 8 (а.с.10-11, т.1). Згідно з актом площа нежитлових приміщень будинку складає 765,2 кв.м., у тому числі приміщення сходових клітин - 97 кв.м.

Згідно з статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Отрадна 8 (а.с.63-72, т.1), метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Звертаючись до господарського суду з позовом до відповідачів, позивач наголошує на тому, що приймаючи вищевказане спірне рішення Виконавчий комітет Одеської міської ради безпідставно вирішив оформити та видати Одеській міській раді свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса, оскільки вказане приміщення відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, який знаходиться в управлінні (на балансі) позивача. На підтвердження цієї обставини разом з позовом позивач подав суду складений спеціалістом Найдьоновим І.В. висновок експертного дослідження підвальних приміщень, розташованих за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса (а.с.50-61, т.1). Дослідивши зазначений висновок, судом встановлено, що він не відповідає вимогам ст.ст. 98, 101 ГПК України, оскільки не містить відомостей щодо підготовки висновку для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім цього, у висновку експертного дослідження зазначено, що експертом проводилось дослідження підвального приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею 60,79 кв.м., натомість, у свідоцтві, яке видане на підставі спірного рішення, вказано, що приміщення має загальну площу 64,3 кв.м.

Відповідачі та третя особа з позицією позивача не погоджуються, наголошують на тому, що спірне нежитлове приміщення перейшло до комунальної власності на підставі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №266-ХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області (а.с.168-177, т.1), яким до переліку майна, переданого у власність міст обласного призначення, включено житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів.

Також, наголошуючи на тому, що спірне приміщення перебуває у розпорядженні та у користуванні Одеської міської ради, третя особа та відповідачі надали суду копії договору безстрокового безоплатного користування приміщеннями від 04.02.2000 №2 з додатками (а.с.216-226, т.1; а.с.71-79, т.2), за умовами якого Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було передано, зокрема, спірне приміщення у користування Одеській обласній організації Спілки художників України. З урахуванням додаткового договору про внесення змін до Додатку №1 та акту прийому-передачі нежитлових приміщень до договору безстрокового безоплатного користування приміщеннями від 04.02.2000 №2, спірне приміщення на підставі договору було передано у користування Одеській обласній організації Спілки художників України до 20.12.2018 (акт повернення - а.с. 226, т.1).

Також, в матеріалах справи наявна нотаріально-посвідчена заява свідка (а.с.107, т.2), в якій фізична особа ОСОБА_1 повідомляє суд, зокрема, про таке:

- ОСОБА_1 з 1995 року постійно проживає у квартирі АДРЕСА_2 та з 2006 є власником окремих нежитлових приміщень підвалу у даному багатоквартирному будинку, які постійно експлуатує для побутових потреб;

- нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 64,30 кв.м., які розташовані у багатоквартирному будинку та правовий статус якого встановлюється Господарським судом Одеської області в межах справи №916/2550/20, у попередні періоди завжди використовувались виключно співвласниками та мешканцями багатоквартирного будинку для задоволення побутових потреб, а також ОСББ Отрадна 8 для виконання його статутних завдань та повноважень (із моменту створення ОСББ);

- спірні підвальні приміщення у попередні періоди Одеською обласною організацією Спілки художників України та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради ніколи не використовувались, представники цих та інших організацій, окрім співвласників багатоквартирного будинку та ОСББ Отрадна 8 , у спірних підвальних приміщеннях ніколи не знаходились;

- на цей час підвальні приміщення перебувають у незадовільному стані та потребують здійснення капітального ремонту.

Крім цього, в матеріалах справи наявний акт обстеження нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.128, т.1), складений 21.09.2020 співробітниками Комунальної установи Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради , яка за статутом та положенням має повноваження проводити відповідні перевірки (а.с.113-114, т.2). Актом встановлено, що на час обстеження спірного приміщення доступ до нього відсутній, наявні ознаки зробленого ремонту та зі слів мешканців будинку приміщення використовується ОСББ Отрадна 8 , проте точно зазначені обставини встановити неможливо.

Оскільки встановлення обставини щодо функціонального призначення спірного приміщення та вирішення питання належності/неналежності приміщення до нежитлового (допоміжного) входить до предмету доказування в межах цієї справи, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо статусу спірного приміщення, а для з`ясування цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд призначив експертизу для з`ясування питань, що потребують роз`яснення.

05.08.2021 до канцелярії суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов разом з матеріалами справи висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи у справі від 23.06.2021 №21-19, складений судовим експертом Будніком В.А. (а.с.65-75, т.3). Так, за результати проведеної експертизи судовим експертом було зроблено висновок, що згідно з п.3.7. ДБН В.2.2-15-2019 Житлові будинки. Основні положення приміщення підвального поверху, загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відносяться до допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації цього будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку . При цьому, у мотивувальній частині висновку зазначено, що в результаті проведеного обстеження спірних нежитлових приміщень виявлено інженерні комунікації в наступних приміщеннях:

- туалет, площею 1,5 кв.м.: стоянки водопостачання та каналізації (вертикальні ділянки) житлового будинку з підключення сантехприборів та запірної арматури. На момент обстеження сантехприлади туалету (унітаз, бачок з верхнім розташуванням) знаходиться в незадовільному антисанітарному стані та потребують заміни;

- приміщення 6, площею 14,3 кв.м.: лежаки трубопроводів (горизонтальні ділянки) водопостачання та каналізації житлового будинку з підключенням в колодязях до міської мережі; на окремих ділянках чавунні трубопроводи каналізації діаметром 150 мм, замінені на пластикові, водогазопровідні діаметром 40 мм, замінені на пластикові (поліетиленові). Вказані водонесучі комунікації мереж водопостачання, каналізації необхідні для обслуговування житлового будинку .

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України (в редакції, станом на 10.03.2005) власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, станом на 10.03.2005) визначає, зокрема, що: допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

За змістом ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників. Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Згідно з ст. 19 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (в редакції, станом на 10.03.2005) спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном. При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі. Об`єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов`язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, станом на 10.03.2005) приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду (в редакції, станом на 10.03.2005) власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційним Судом України у рішенні від 02.03.2004 по справі №1-2/2004 було надано офіційне тлумачення положень ч.1 ст.1 та п.2 ст. 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду , в якому суд роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього;

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир;

1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

За змістом ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За умовами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Так, звертаючись до господарського суду з позовом до відповідачів, позивач зазначає про те, що у червні 2020 року йому стало відомо про реєстрацією за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення підвалу, площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, як встановлено судом, підставою для оформлення права власності на спірне нежитлове приміщення було спірне у цій справі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» від 10.03.2005 № 123.

Водночас, як зазначає позивач, спірні нежитлові приміщення підвалу за своїм функціональним призначенням є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, що забезпечує його належну експлуатацію та належить на праві спільної власності усім власникам квартир у будинку АДРЕСА_1 . Саме порушення прав співвласників у зв`язку з незаконним позбавленням їх права власності на спільне майно (допоміжні приміщення), яке всупереч їх волі перейшло іншому суб`єкту - територіальній громаді міста Одеси, стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Отже, при вирішенні даного спору визначальним є з`ясування правового статусу спірних нежитлових приміщень, а саме встановлення того, чи відносяться ці приміщення до допоміжних або нежитлових приміщень в структурі житлового будинку.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі №906/1169/17 та від 18.05.2021 у справі №918/917/19, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Так, враховуючи, що вирішення питання належності/неналежності спірного приміщення до нежитлового або допоміжного необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд для з`ясування цих питань призначив експертизу. За результатами проведеної експертизи судовим експертом було зроблено висновок, що приміщення підвального поверху, загальною площею 64,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відносяться до допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації цього будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку.

Отже, оскільки висновком судового експерта було встановлено приналежність спірних нежитлових приміщень до допоміжних приміщень, призначених для забезпечення експлуатації цього будинку і побутового обслуговування мешканців будинку, а на спростування висновку матеріали справи жодного доказу не містять, суд, враховуючи також відсутність в матеріалах справи підтверджень, що спірні нежитлові приміщення з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення, дійшов висновку, що у відповідача-2 не було підстав для віднесення спірних приміщень до числа об`єктів нежитлового фонду комунальної власності шляхом прийняття оскаржуваного рішення, а тому вказане рішення суперечить актам цивільного законодавства та одночасно порушує права й інтереси мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , інтереси яких, на підставі покладених законом та статутом повноважень, у спірних правовідносинах представляє позивач.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування п.1.2. рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005 № 123 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» в частині оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу від 03.11.2011 року НОМЕР_1 , а саме на об`єкт, площею 64,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 35572172, є обґрунтованими та в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню.

Водночас, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме, суд зазначає про таке.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належать, в тому числі, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2020 у справі № 917/750/19.

Між цим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.

Отже, під ефективним засобом (способом) захисту прав слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

В цій справі позивачем було заявлено вимогу до відповідачів про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 35572172, номер запису: 88 в книзі: 13ог-33, за суб`єктом: Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), здійсненого на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.2011 року, серія НОМЕР_1 , дата внесення запису 19.12.2011.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке розташоване на території України, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

16.01.2020 з набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству порядок внесення відомостей до державного реєстру прав суттєво змінився. Частиною 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції з 16.01.2020 та чинній станом на день розгляду справи, передбачена можливість ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, у разі наявності таких прав. При цьому законом визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню .

Отже, у редакції статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", чинній із 16.01.2020, законодавцем виключений такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Між цим, суд зазначає, що в силу закону судом розгляд справи здійснюється в межах заявлених позовних вимог, які позивач самостійно визначив у позові, водночас ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСББ Отрадна 8 в частині скасування запису в Реєстрі не буде відповідати вимогам закону та не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача в цій частині, за захистом якого він звернувся до суду.

З врахування викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до відповідачів про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу, загальною площею 64,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, 8, реєстраційний номер майна: 35572172, номер запису: 88 в книзі: 13ог-33, за суб`єктом: Територіальною громадою міста Одеси, в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919), здійсненого на підставі свідоцтва про право власності від 03.11.2011 року, серія НОМЕР_1 , дата внесення запису 19.12.2011, слід відмовити, з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

Щодо заперечень відповідачів та третьої особи, то вони спростовуються вищевикладеними висновками суду. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а не третьої особи, як у даній справі. До того ж, відповідачі не подали суду доказів щодо дати, коли позивач дізнався чи міг дізнатись про спірне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» від 10.03.2005 № 123.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог до відповідачів, а отже з відповідача-2 слід стягнути на користь позивача 2102,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2 . Визнати незаконним та скасувати п.1.2. рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.03.2005 № 123 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» в частині оформлення та видачі Одеській міській раді свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу від 03.11.2011 року САЕ №536281, а саме на об`єкт, площею 64,3 кв.м., який розташований за адресою: вул. Отрадна, 8, м. Одеса, реєстраційний номер майна 35572172.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Отрадна 8» (вул. Отрадна, 8, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40404694) судовий збір в сумі 2102 /дві тисячі сто дві/грн 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2021 р.

Суддя Д.О. Бездоля