Постанова

від 19.10.2021 по справі 400/3360/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3360/21 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 73 540,00 грн,

В С Т А Н О В И Л А:

14 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якій просив:

визнати протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати вчинити належні дії щодо доплати недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн;

стягнути 73 540,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В частині стягнення моральної шкоди позивач навів доводи, що відповідачем у 2021 році повторно допущено порушення його права на грошову допомогу, як і у 2020 році, що попередньо захищено в рамках розгляду справи №400/3384/20. Вказує, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння йому моральної шкоди. ОСОБА_1 зазначає, що відчуває розчарування та занепокоєння, оскільки відповідач, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може порушити права. Позивач зазначає, що при обчисленні суми моральної шкоди керувався практикою ЄСПЛ, яким застосовується відшкодування справедливої сатисфакції за порушення гарантованих прав. Внутрішніми переконаннями завдану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінив у десятикратному розмірі від суми недоплаченої соціальної допомоги у 2021 році.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що разова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу відповідно до постанови Кабміну України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Для здійснення донарахувань та доплати щорічної грошової допомоги до 5 травня позивачу за 2021 рік та стягнення моральної шкоди немає законних підстав. Департамент, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, в повному обсязі забезпечив виплату грошової допомоги у межах бюджетних призначень згідно з вищевказаною постановою. У справах про відшкодування моральної шкоди слід встановити чи був негативний вплив на позивача, чи досягли його емоції рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для розгляду справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення скасувати в частині відмови стягнення моральної шкоди та прийняте нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають у людини негативні емоції та психологічне напруження, розчарування та незручності, що може свідчити про заподіяння моральної шкоди навіть без вагомих наслідків у погіршенні здоров`я. Доказом завдання моральної шкоди є рішення суду по справі №400/3384/20, яке підтверджує факт повторності порушення прав позивача за аналогічних підстав та обставин. В іншому посилається на доводи викладені у позовній заяві.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Позивач є учасником бойових дій та відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 отримує щорічну разову грошову допомогу до 5 травня. Вказане підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій (а. с. 21).

У 2021 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн (а. с. 20), тобто у розмірі, встанвленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення щорічної грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом №3551, суд виходив з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав до суду жодних доказів завдання моральної шкоди, зокрема, спричинення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, додаткових зусиль, спрямованих на організацію свого життя тощо.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, за відсутності обставин, визначених ч.2 цієї статті, предметом апеляційного перегляду є судове рішення в частині відмови у позові

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові щодо стягнення моральної шкоди з огляду на таке.

Положеннями ст.56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади сформульовано Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.

Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Судова колегія звертає увагу, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Апелянт вказує, що виплата грошової допомоги у значно меншому розмірі, ніж встановлено законом, призвело до відчуття розчарування та занепокоєння на підтвердження чого додатково послався на факт повторності допущеного відповідачем порушення, що мало місце у 2020 році та стало причиною попереднього звернення до суду в рамках розгляду іншої адміністративної справи №400/3384/20.

Судова колегія зазначає, що позивачем належним та достатнім чином не доведено, що його негативні емоції внаслідок протиправної бездіяльності відповідача досягли рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Фактично посилаючись на повторюваність дій відповідача, позивач помилково не враховує, що в рамках розгляду справи №400/3384/20 судом встановлено факт протиправної бездіяльності Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, пов`язаної із помилковим застосуванням приписів постанови Кабміну України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань , яка у 2021 році не діяла, а тому не стала підставою недоплати позивачу грошової допомоги до 5 травня поточного року.

Зазначене свідчить про відмінність з обставинами даної справи №400/3360/21, що нівелює факт повторності, на який вказує позивач.

Також ОСОБА_1 посилається на знехтування відповідачем рішень Конституційного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, зокрема, по зразковій справі №440/2722/20 від 29.09.2020, проте не враховує, що згідно приписів ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, тобто вимоги щодо врахування правових висновків по зразковій справі покладено на відповідний суд, а не орган державної влади, що свідчить про помилковість застосування позивачем вказаних доводів в якості обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано до суду жодних доказів завдання моральної шкоди.

Відсутність підстав для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди виключає необхідність додаткової оцінки відповідності розміру моральної шкоди в сумі 73 540,00 грн щодо вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 травня 2021 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко