Рішення

від 20.09.2007 по справі 20-4/278-5/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"20" вересня 2007 р.

справа № 20-4/278-5/284

За позовом суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Эллада”  (99013, м. Севастополь, вул.

Південноміська, 41) про стягнення 72625,00 російських рублів (13566,30 грн.)

по зустрічному позову:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Эллада”  (99013, м.Севастополь, вул.

Південноміська, 41) до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  (АДРЕСА_1) про стягнення

19323,70 грн.,

Суддя Євдокимов

І.В.

Представники сторін:

Первісний позивач - ОСОБА_2,

представник, довіреність №  б/н   від 07.07.06,       СПД ОСОБА_1;

Первісний

відповідач - Черних Олександр Анатолійович, заступник директора, наказ № 27 від

17.09.99,       ТОВ "Еллада";

Суть спору:

Підприємець звернувся до суду з

позовом до ТОВ "Еллада" про стягнення 70000 руб. (13075,94 грн.)

попередньої оплати, перерахованої на рахунок Товариства, 2625 руб. (490,34

грн.) 3 % річних, а всього -72625 російських рублів (13566,30 грн.), мотивуючи

вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором НОМЕР_1 від

31.03.2005 р.

Товариство проти пред'явлених вимог

заперечувало та пред'явило зустрічний позов про стягнення 19323,70 грн.

збитків, завданих неналежним виконанням Підприємцем зобов'язань за договором

НОМЕР_1 від 31.03.2005 р.

Рішенням господарського суду міста

Севастополя від 18.12.2006, залишеним без змін постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 14.02.2007, в задоволенні первісного та

зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Вищого господарського

суду України від 13.06.2007 постанова Севастопольського апеляційного

господарського суду від 14.02.2007 та рішення господарського суду м.

Севастополя від 18.12.2006 скасовані, справа №20-4/278 направлена на новий

судовий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 30.07.2007 справа

прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим, їй привласнений №

20-4/278-5/284.

В процесі розгляду справи позивач

по первісному позову уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з

відповідача заборгованість в розмірі 70000,00 руб., отримані по договору від

31.03.2005 у вигляді попередньої оплати не наданих йому послуг.

Представникам сторін в судовому

засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,

22 Господарського процесуального кодексу 

України.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши надані докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2005 між Товариством з

обмеженою відповідальністю “Эллада” (далі -ТОВ “Эллада”) та суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір НОМЕР_1 (далі

-Договір), відповідно до якого ТОВ “Эллада” надає Покупцеві (позивачу)

туристичні послуги та санаторно-курортне обслуговування для подальшої реалізації

громадянам України.

Пунктом 1.2 Договору передбачено,

що ціни на туристичні послуги, перелік додаткових послуг, умови взаємостосунків

між сторонами визначаються цім договором, додатками до нього, конкретними

листами. Вказані додатки та конкретні листи є невід'ємною частиною цього

договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору

ТОВ “Эллада” приймає на себе зобов'язання по забезпеченню туристів

(розташування, харчування, зустрічі, проводи та інше) в обсягах та строках,

передбачених замовленнями позивача.

В розділі 3 Договору сторони

передбачили організацію бронювання послуг.

Так, Покупець повинен направити

попереднє письмове замовлення на послуги із вказівкою всіх необхідних даних для

бронювання (пункт 3.2 Договору).

Приймаюча сторона протягом 1

робочого дня  після отримання

попереднього замовлення підтверджує в письмовій формі замовлені послуги та

виставляє рахунок на оплату. З моменту письмового підтвердження ТОВ “Эллада”

замовлення є кінцевим.

Вивчивши матеріали справи,

дослідивши надані докази, а також додатки № № 1, 2 до Договору щодо періодів

заїздів та кількості відпочиваючих по цих періодах, докази перерахування

попередньої оплати на виконання умов Договору, суд вважає позовні вимоги по

первісному та по зустрічному позову такими, що не підлягають задоволенню,

виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 4 Договору

взаєморозрахунки між сторонами за надані послуги здійснюються в безготівковій

формі за цінами, вказаними в Додатках до цього Договору в російський рублях по

курсу Центрального Банку Російської Федерації плюс 3 % (комісія банку та

витрати на конвертацію). Покупець перераховує суму за надані послуги на

розрахунковий рахунок ТОВ “Эллада” протягом 5 днів з моменту отримання  рахунку

Згідно з пунктом 10.1 будь-які

зміни до цього Договору вважаються дійсними тільки в письмовій формі і за

підписами обох сторін та оформлюються додатками до нього.

Додатком № 1 без дати до Договору,

підписаному позивачем та відповідачем, сторони визначили дати заїздів,

категорії номерів та кількість чоловік у кожному заїзді.

Відповідно до Додатку № 1 заїзди

повинні були відбутися 05.07-16.07.2005, 16.07-27.07.2005, 27.07-07.08.2005,

07.08-18.08.2005, 18.08-29.08.2005.

Додатком № 2 без дати  до Договору, підписаному сторонами,

встановлена договірна ціна вартості одного місто-дня перебування на базі

відпочинку “Песчаний берег”.

31.03.2005 ТОВ “Эллада” виставлений

рахунок НОМЕР_2 на передоплату за туристичні послуги на базі відпочинку

“Песчаний берег” відповідно до договору НОМЕР_3 від 31.03.2005 в сумі 70000,00

руб. (арк. справи 14). Платником у цьому рахунку вказане Туристичне агентство

“Ален”, Росія, м. Воронеж.

Платіжним дорученням НОМЕР_4 від

06.04.2005 підтверджується, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

здійснив перерахування на рахунок ТОВ “Эллада” передплати за туристичні послуги

на базі відпочинку “Песчаний берег” відповідно до договору НОМЕР_3 від

31.03.2005 в сумі 70000,00 руб. (13075,94 грн.).

01.07.2005 позивач направив на

адресу ТОВ “Эллада” телеграму (арк. справи 17) з проханням письмово підтвердити

розміщення 17 туристів на базі відпочинку “Песчаний берег”, 11 чоловік -с

06.07.2005 на 10 діб, 6 чоловік -с 05.07.2005 на 11 діб, вказати вартість цього

розміщення та зарахувати оплату за дане замовлення із передоплати, яка

здійснена платіжним дорученням НОМЕР_4 від 06.04.2005. В цій же телеграмі

позивач повідомив, що  список туристів та

категорії номерів відправлені на адресу ТОВ “Эллада” факсом цього ж дня та

прийнятий ОСОБА_3 відповідно до пункту 3.2 договору від 31.03.2005.

06.07.2005 позивач направив

відповідачеві телеграму (арк. справи 18), в якій просить повернути суму

передоплаті в розмірі 70000,00 руб.

04.07.2005 ТОВ “Эллада” направило

на адресу позивача лист б/н та дати, в якому він зазначає на те, що відповідно

до Договору та Додатків для туристів позивача на б/в “Песчаний берег”

зарезервовано 43 місця на період з 05.07.2005 по 29.08.2005 (5 заїздів) з

проханням невідкладно повідомити час прибуття на базу 43 туристів, зробити

оплату перших двох заїздів з урахуванням передоплати в сумі 13232,00 грн.

Позивач, з його слів, отримав цей лист 16.07.2005.

В листі ТОВ “Эллада” від 07.07.2005

вих. НОМЕР_5 на адресу позивача (арк. справи 19) зазначається, що 5 та 6 липня

2005 року не відбувся заїзд 43 туристів позивача на зарезервовані місця, у

зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем Додатків

№ № 1, 2 до Договору та відповідних пунктів Договору, у зв'язку з чим

відповідачеві були заподіяні значні збитки.

Як випливає із додатку № 1 до

Договору сторони домовились, що 05.07-16.07.2005, 16.07-27.07.2005,

27.07-07.08.2005, 07.08-18.08.2005, 18.08-29.08.2005 відбудуться заїзди

туристів. При цьому в Додатку зазначено, що туристи в дні цих заїздів будуть

розташовуватися у конкретних котеджах.

Так, відповідно до цього Додатку

зазначено, що туристи у вказані періоди будуть займати двомісні  номера категорії “Д” в котеджах № 5, 4, 14,

15, тримісні номера категорії “Д” в котеджах № 13, 14, 15, тримісні номера

категорії “С” в котеджах № 13, 14, 15, двомісні номера категорії “С”, із зазначенням

кількості номерів у кожному котеджі.

Крім того, як випливає із змісту

договору, сторони передбачили виставлення рахунку на оплату туристичних послуг тільки

після отримання приймаючою стороною попереднього замовлення, а також оплату

цього рахунку протягом п'яти днів. У випадку невиконання Покупцем обов'язку по

оплаті виставленого рахунку замовлення вважається анульованим.

Таким чином, Додаток № 1 фактично є

попереднім замовленням, яке підтверджено відповідачем та за яким виставлено

рахунок на передоплату в сумі 70000 руб.

Викладене свідчить про те, що

сторонами здійснені дії з бронювання туристичних послуг.

На початок першого заїзду

-05.07.2005 позивач не забезпечив заїзд туристів на базу відпочинку “Песчаний

берег”, як це обумовлено договором.

Згідно з положеннями статті 193

Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526

Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні

виконуватись належним чином  відповідно

до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна  його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому суд вважає позовні вимоги

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 

такими, що не підлягають задоволенню.

Відмовляючи  в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд

виходить з наступного.

Як вбачається із змісту зустрічної

позовної заяві позивач за зустрічним позовом просить стягнути із відповідача за

зустрічним позовом збитки у вигляді неотриманого прибутку, який він розрахував

виходячи з вартості проживання за один день -65 грн. у номерах категорії “Д” та

80 грн. у номерах категорії “С”, кількості заброньованих місць у номерах

категорії “Д” -30 та кількості заброньованих місць у номерах категорії “С” -13,

кількості днів у першому заїзді за мінусом передоплати в сумі 13566,30 грн.

Статтею 623 Цивільного кодексу

України передбачено обов'язок боржника, який порушив зобов'язання, відшкодувати

кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням

зобов'язання, доказується кредитором.

При визначенні неотриманих доходів

(упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відповідно до статей 224,225

Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив

господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської

діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні

інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою

стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,

які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або

додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До

складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське

правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного

майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні

санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково

витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок

порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода),

на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного

виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди

у випадках, передбачених законом.

Збитки складають, зокрема, не

одержаний постачальником прибуток (доход), який він одержав би в результаті

виконання зобов'язання, а також сума, на яку збільшились його умовно-постійні

витрати.

Відповідно до Роз'яснень Вищого

арбітражного суду України від 30.03.1995 № 02-5/218 “Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням

або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки” при вирішенні

таких спорів господарському суду слід мати на увазі, що постачальник повинен

подати докази вживання ним заходів до зменшення збитків, наприклад, про

неможливість реалізації продукції, від прийняття якої покупець відмовився,

іншим споживачам. Позивач у кожному конкретному випадку повинен подати

відповідний обґрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

Згідно зі ст. 33, 34 Господарського

процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками

судового процесу. Господарський  

суд  приймає  тільки 

ті  докази,  які 

мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути  підтверджені  певними 

засобами  доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає зустрічні

позовні вимоги необґрунтованими, а тому відмовляє в задоволенні цих вимог.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 60, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд, -

вирішив:

1.          В задоволенні первісного та

зустрічного позовів відмовити повністю.

      Суддя                                                                                                        

І.В. Євдокимов

Рішення

оформлено

згідно

з вимогами

ст.

84 ГПК України

та

підписано

25.09.2007

Розсилка:

1.          представник позивача -ІНФОРМАЦІЯ_1

(АДРЕСА_2)

2.          відповідачу -  ТОВ “Эллада” 

(99013, м. Севастополь, вул. Південноміська, 41);

3. відповідачу  - ТОВ “Эллада”  (99011 м. Севастополь, вул. Одеська, б. 21,

офіс 1)

4.          справа

5.

наряд