Постанова

від 07.10.2021 по справі 910/19087/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р. Справа№ 910/19087/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Яценко В.С., адвокат, довіреність б/н від 28.07.2020

від відповідача: Тацишина О.П., самопредставництво

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 (повний текст складено 31.05.2021)

у справі № 910/19087/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак", м. Боярка, Київська обл.

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" (третя особа 1), м. Марганець, Дніпропетровська обл.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-Захід" (третя особа 2), м. Хоростків, Тернопільська обл.

про визнання рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (надалі - ТОВ "Ергопак", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення, відповідач) про визнання недійсним рішення, прийнятого адміністративною колегією Відділення № 44 від 20.09.2016 у справі № 946/88-р-02-05-15.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Відділенням неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні Відділення, обставинам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід".

Ухвалою суду першої інстанції від 04.11.2020 найменування відповідача у справі змінено з Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 касаційну скаргу ТОВ "Ергопак" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі № 910/19087/16 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій Верховний Суд вказав, що посилання останніх на те, що виробництво товару не є використанням торговельної марки в розумінні Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" саме по собі не ґрунтується на приписах названого Закону та не відповідає суті виключного права власника зареєстрованої торговельної марки (зокрема щодо заборони на її використання). У даному випадку визначальне значення належить наявності або відсутності розрізняльної здатності, якої зазвичай не мають реалістичні зображення товарів. При цьому відсутність розрізняльної здатності є підставою для відмови в реєстрації позначення як знака для товарів і послуг (ст. ст. 5, 6 згаданого Закону). Обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 910/19087/16 позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2016 №44 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №946/88-р-02-05-15. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 378,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті рішення №44 від 20.09.2016, відповідач неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, є недоведеними і не підтверджені належними і допустимими доказами; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; при прийнятті рішення допущені порушення застосування норм матеріального права.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 16.06.2021 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/19087/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з покладенням на позивача судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи та за неправильної оцінки судом обставин, що мають значення для справи. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано:

- проведення Відділенням повного та всебічного дослідження на підставі зібраних доказів у справі обсягу наданих прав Свідоцтвом №175926 та наявність окремого патенту, виданого Державною службою інтелектуальної власності України, підприємству "Айвібрідж Венчерз Лімітед";

- приписів законодавства про захист економічної конкуренції щодо виключних повноважень органів АМК України зі встановлення відповідних порушень законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;

- правильного визначення правовідносин щодо розмежування обсягу прав, що охороняються Свідоцтвом №175926 згідно приписів чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 справу № 910/19087/16 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 витребувано матеріали справи № 910/19087/16 з Господарського суду міста Києва з огляду на те, що апеляційна скарга була подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за апеляційною скаргою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/19087/16 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/19087/16.

30.06.2021 матеріали справи № 910/19087/16 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт одночасно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що повний текст рішення суду першої інстанції від 18.05.2021 він отримав 07.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач оскаржує рішення від 18.05.2021, повний текст якого складено 31.05.2021, апеляційну скаргу подано 16.06.2021 (на шістнадцятий день), що вбачається зі штампу реєстрації Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційної скарги. Отже, строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі скаржником не є пропущеним, тому апеляційний господарський суд залишив без розгляду клопотання на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 910/19087/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділення на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі № 910/19087/16, розгляд справи призначено на 26.08.2021.

Проте, у зв`язку із перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці з 25.08.2021 по 10.09.2021 включно та враховуючи приписи ст. 32 ГПК України щодо незмінності складу суду, ухвалою від 18.08.2021 Північний апеляційний господарський суд повідомив учасників справи про те, що судове засідання у призначений час не відбудеться та розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні призначив на 07.10.2021.

Позиції учасників справи.

15.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Позивач вважає, що судом першої інстанції у даній справі ухвалено законне та обґрунтоване рішення, оскільки відповідач у Рішенні №44 не навів жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження кваліфікації дій позивача за ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" щодо порушення торгових та інших чесних звичаїв у господарській діяльності. Зазначені обставини є підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України відповідно до вимог ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 07.10.2021 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2021 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволені апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Треті особи 1 та 2 участь своїх представників у судовому засідання 07.10.2021 не забезпечили, про наявність поважних причин апеляційний господарський суд не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки треті особи 1 та 2 належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, явка представників третіх осіб 1 та 2 в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників третіх осіб 1 та 2.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ "Ергопак" на підставі ліцензійного договору від 01.10.2013 про надання дозволу на використання об`ємного знака для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 175926 одержало від компанії "Айвібрідж Венчерз Лімітед" виключні права на використання на території України цієї торговельної марки щодо товару 21 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг: губки побутові.

10.07.2015 та 15.07.2015 ТОВ "Ергопак" направило ТОВ "Інтерфом-М" і ТОВ "Інтерфом-Захід" вимоги № 398 та № 380 відповідно. У цих вимогах йшлося про те, що, зважаючи на високий ступінь зовнішньої схожості із зареєстрованим об`ємним знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №175926, у споживача може виникати враження, що продукція, яка виробляється TOB "Інтерфом-М" і TOB "Інтерфом-Захід", має відношення до товару, що виробляється позивачем з 2002 року, у зв`язку з чим останній просив TOB "Інтерфом-М" і TOB "Інтерфом-Захід" припинити незаконне використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 175926 та вимагав припинити виробництво і пропонування до продажу фальсифікованих товарів.

ТОВ "Інтерфом-М" і ТОВ "Інтерфом-Захід" звернулися до Антимонопольного комітету України із заявами про порушення позивачем вимог конкурентного законодавства, вказували на вчинення позивачем дій, які слід вважати актами недобросовісної конкуренції.

За результатами розгляду матеріалів справи №946/88-р-02-05-15 адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 20.09.2016 прийнято рішення № 44 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції " (далі - Рішення АМК), яким визнано дії позивача, які полягають у безпідставних вимогах до конкурентів на ринку виробництва губок побутових, а саме TOB "Інтерфом-М" та TOB "Інтерфом-Захід" припинити виробництво та пропонування до продажу губок побутових із хвилястою поверхнею порушенням, що передбачене частиною першою статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді недобросовісної конкуренції, що суперечить торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (п.1 Рішення АМК).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього Рішення, накладено на ТОВ "Ергопак" штраф у розмірі 68 000,00 грн (п.2 Рішення АМК).

Рішення АМК мотивоване такими встановленими обставинами та висновками:

- ТОВ "Ергопак" отримало виключні права використання на об`ємний знак для товарів і послуг 21 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг, за Свідоцтвом України № 175926, на підставі ліцензійного договору з власником даного свідоцтва - компанією "Айвібрідж Венчерз Лімітед";

- компанія "Айвібрідж Венчерз Лімітед" є власником патенту № 8538 на промисловий зразок "Губка господарська";

- відсутня будь-яка інформація про передачу права власності на промисловий зразок № 8538 або видачу ліцензії на його використання, зокрема і ТОВ "Ергопак";

- товарний знак - це позначення, яким маркуються товари для відрізнення товарів різних виробників. Що ж стосується форми товару, то вона може захищатися патентами на промислові зразки, які є іншими, відмінними від товарних знаків об`єктами права інтелектуальної власності. Тобто товарний знак не може одночасно бути формою чи зображенням форми товару, для якого він зареєстрований;

- кухонні губки, які виготовляються TOB "Інтерфом-М" та TOB "Інтерфом-Захід" виготовлено без нанесення на нього позначення за Свідоцтвом України № 175926.

Позивач, вважаючи неправомірним прийняте відповідачем Рішення, вказує, що на підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об`ємного знака товарів і послуг за свідоцтвом України № 175926 (виключна ліцензія) від 01.10.2013 Ліцензіар - "Айвібрідж Венчерз Лімітед" надав Ліцензіату - ТОВ "Ергопак", виключну ліцензію на використання на території України знака для товарів і послуг відносно товарів 6, 8, 16, 21, 24 та послуг 35 класів МКТП за свідоцтвом України №175926 від 25.09.2013.

Позначення, зареєстроване за цим Свідоцтвом, є об`ємним (тривимірним) та представляє собою паралелепіпед з прямими нижніми та вертикальними ребрами, який складається з нижньої вузької та верхньої широкої частин. Нижня частина є темною, верхня - світлою. Верхня частина паралелепіпеда є "хвилястою" та утворена такими, що регулярно чергуються виступами і заглибленнями. Характерною особливістю є те, що "хвилі" поширюються у двох напрямках, утворюючи оригінальну форму поверхні виробу, яка не є широко використовуваною виробниками для такого роду товарів. За рахунок інтенсивного і широкого використання позначення як засобу індивідуалізації товарів правовласника, воно набуло розпізнавальних ознак, що дозволяють виконувати йому розпізнавальну відмінну функцію торговельної марки та позначення стало впізнаваним в силу оригінальної форми поверхні губки, на підтвердження чого посилається на висновок № 447 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України від 24.02.2014, здійсненого в рамках розгляду справи № 760/835/14-ц.

На думку позивача, виробництво товарів у формі зареєстрованого об`ємного знаку для товарів та послуг є безпосереднім використанням такого об`ємного знаку, що відповідно є порушенням права інтелектуальної власності власника знака на товари та послуги.

Враховуючи зазначені обставини, позивач стверджує, що відповідачем не було всебічно, повно та об`єктивні досліджено всіх фактичних обставин справи, а висновки викладені в оскаржуваному Рішенні ґрунтуються виключно на припущеннях.

З огляду на вказане та приписи ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ТОВ "Ергопак" звернулося з даним позовом до господарського суду.

Також у своїх письмових поясненнях позивач зазначив, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі №910/20625/15, затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" та Айвібрідж Венчерз Лімітед (Ivybridge Ventures Limited), за змістом якої сторони досягли згоди щодо відсутності будь-яких претензій одна до одної з приводу визнання недійсності свідоцтва на знак для товарів та послуг № 175926 та претензій щодо використання вказаного знака іншої стороною, а справа щодо визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг №175926 закрита.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Причиною виникнення спору уданій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК щодо встановлення порушення ТОВ "Ергопак" законодавства про захист економічної конкуренції.

Як вбачається із матеріалів справи дії позивача кваліфіковано за ознаками ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді недобросовісної конкуренції, що суперечить торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно з положеннями ч. ч. 3, 5 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до статті 10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (набула чинності для України 25.12.1991) країни Союзу зобов`язані забезпечити ефективний захист від недобросовісної конкуренції; актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах; зокрема, підлягають забороні всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб`єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб`єкта господарювання.

Водночас, відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом; право власності на знак засвідчується свідоцтвом; обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг (у редакції, що діяла на час подання Товариством згаданої заявки про реєстрацію).

Пунктом 2 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зокрема позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до п. 4 цієї ж статті Закону використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Статтею 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

За приписами ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України; на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, а відповідачем не спростовано, що Свідоцтво на знак для товарів та послуг № 175926, власником якого є Компанія "Айвібрідж Венчерз Лімітед" (Ivybridge Ventures Limited), з моменту його реєстрації 25.09.2013 та станом на день розгляду даної справи є чинним.

Отже, відповідно до чинного законодавства з моменту реєстрації Свідоцтва було надано весь обсяг прав щодо захисту інтелектуальної власності власнику вказаного Свідоцтва, а також ТОВ "Ергопак", як ліцензіату за ліцензійною угодою про надання виключних прав використання зазначеного знаку для товарів та послуг на ринку України.

За таких обставин, визнання в оскаржуваному Рішенні АМК дій позивача такими, що свідчать про вчинення порушення у вигляді недобросовісної конкуренції не відповідає положенням Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в частині наданого вказаним Законом обсягу прав щодо захисту власником свідоцтва своєї інтелектуальної власності.

Поряд з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є вчинення нею дій, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Дослідженням кваліфікуючих ознак вчинених позивачем дій та доказів, якими відповідач в оскаржуваному рішенні мотивував, що згадані дії суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач не зазначив конкретних правил, торгових або інших звичаїв у підприємницькій діяльності, що були порушені позивачем, не визначив їх зміст та не вказав доказів існування таких правил, як звичаю.

Відповідач, стверджуючи про те, що недобросовісність конкурентних дій суб`єкта господарювання - позивача у цій справі, полягала в їх суперечності торговим та іншим чесним звичаям, мав би встановити та зазначити у своєму Рішенні, які саме правила поведінки, що є звичаєм, були порушені позивачем та яким чином, навести зміст цих правил та послатись на докази, на підставі яких цей зміст було встановлено.

Для доведення вчинення позивачем порушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", відповідач як державний орган із спеціальним статусом згідно Закону України "Про Антимонопольний комітет України" повинен у прийнятому Рішенні дослідити та обґрунтувати підставність притягнення позивача до відповідальності за вказане порушення.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідач відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" наділений повноваженнями, зокрема:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6)призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку.

Отже, відповідач мав всі необхідні повноваження за Законом України "Про Антимонопольний комітет України", якими міг та повинен був в повній мірі скористатися для доказування та зазначення конкретних правил, торгових або інших чесних звичаїв у господарській діяльності, що були порушені позивачем, встановлення їх змісту та зазначення доказів існування таких правил, як звичаю, але, натомість, у оскаржуваному Рішенні відповідача відсутні будь-які дослідження та докази щодо торгових або інших чесних звичаїв у господарській діяльності.

За таких обставин, внаслідок дослідження висновків, викладених відповідачем у прийнятому ним Рішенні, у сукупності з матеріалами даної справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення кваліфікації дій позивача як порушення, що передбачене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на встановлені обставини та положення ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність підстав для визнання недійсним та скасування Рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №44 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції " від 20.09.2016 у справі №946/88-р-02-05-15, а отже і про задоволення позовних вимог ТОВ "Ергопак".

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ "Ергопак" про визнання недійсним та скасування Рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2016 №44 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції " у справі №946/88-р-02-05-15. При цьому, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив заявлені позовні вимоги.

Отже рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021у справі №910/19087/16 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/19087/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 у справі №910/19087/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19087/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.10.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко