Постанова

від 12.10.2021 по справі 922/3507/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. м. Харків Справа №922/3507/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Терещенко О.І.,

за участю секретаря судового засідання Легуши Я.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Владимир Я.В., посвідчення №2084 дійсне до 31.12.2025, витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ,

від відповідача - Фадєєв О.П., посвідчення №002224 від 26.09.2018, ордер серія АХ №1042977 від 10.03.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.2684Х від 31.08.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 (повний текст рішення складено 15.02.2021 у м. Харкові, суддя Жигалкін І.П) у справі №922/3507/20,

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід , м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід про стягнення з останнього безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 площею 1,3933 га за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 в сумі 1240969,08 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Харківська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наявністю всіх умов для застосування норм ст.ст.1212-1214 ЦК України, оскільки спірні відносини є кондикційними. Відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння та користування спірною земельною ділянкою; правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату; відповідач зберіг майно за рахунок позивача, що призвело до недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

На переконання позивача, обставини щодо сплати авансового внеску відповідачем не стосуються предмету спору у даній справі, оскільки за своєю природою є договірними, проходження такої процедури відповідно до вимог земельного законодавства є правом землекористувача, а не обов`язком та не надає права на безоплатне використання земельної ділянки протягом здійснення такої процедури, а також не є підставою для звільнення від сплати будь-яких коштів за користування земельною ділянкою.

Позивач також не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не обґрунтований розмір земельної ділянки та не доведений розмір заявлених вимог до стягнення, посилаючись при цьому на те, що використання земельної ділянки площею 1,3933 га підтверджується наявними у справі витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відповідно до якого земельна ділянка загальною площею 1,3933 га з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Від ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач у відзиві вважає, що позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано доказів про те, що між ним та відповідачем виникли відносини пов`язані з укладанням договору оренди, а також обставини безпідставного набуття права на майно щодо спірної земельної ділянки, стягнення коштів за користування якою є предметом цього спору, оскільки відповідач вжив всіх заходів щодо оформлення права власності на неї у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно. А отже, на думку відповідача, у спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалося у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, у зв`язку з чим не може вважатися набутим чи збереженим відповідачем без достатніх правових підстав грошові кошти у розмірі орендної плати щодо спірної земельної ділянки, а тому підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3507/20 апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 скасовано. Ухвалено нове рішення. Позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 площею 1,3933 га за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 в сумі 1240969,08 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 площею 1,3933 га за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 в сумі 1240969,08 грн, 18614,54 грн судового збору за звернення з позовною заявою, 27921,85 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. Ухвалено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід звернулось із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі № 922/3507/20, в якій просило скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3507/20, залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 по справі №922/3507/20, стягнути з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід судові витрати, що складаються із суми витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 37229,06 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №922/3507/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3507/20 скасовано. Справу № 922/3507/20 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи.

31.08.2021 справа №922/3507/20 надійшла до Східного апеляційного господарського суду. Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021 для розгляду справи №922/3507/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 прийнято до провадження справу №922/3507/20. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №922/3507/20 до розгляду на 12.10.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України Про електронний цифровий підпис та Закону України Про електронні довірчі послуги . Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Хачатрян В.С. для розгляду справи №922/3507/20 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І., суддя Склярук О.І.

У судовому засіданні 12.10.2021 представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2017 №785 набув у власність нежитлові будівлі: літ. С-1 , літ. Р-1 , літ. Е-1 , літ. М-1 , літ. Д-1, літ. О-1 , літ. А-4 , які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 183, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно від 28.10.2020 №230038488.

Після придбання зазначених об`єктів нерухомості відповідачем, з метою викупу земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, у червні 2017 р. було подано на адресу позивача заяву про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №680/17 надано відповідачу дозвіл на розробку технічної із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 4,1467 га (кадастровий номер 6310137200:02:033:0036) за рахунок земель промисловості, транспорту та зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Великій Панасівській, 183 у м. Харкові. Фінансування робіт із землеустрою забезпечено за рахунок коштів Відповідача (лист від 15.06.2017) згідно укладеної угоди з розробником документації із землеустрою.

Відповідно до договору на виконання землевпорядних робіт, укладений з ТОВ Інститут правового консалтингу , останнім 28.09.2017 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 4,1467 га (кадастровий номер 6310137200:02:033:0036) на наступні земельні ділянки: ділянка 1- 2,7473 га; ділянка 2- 1.3933 га; ділянка 3- 0.0061 га, які знаходяться за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків. На вказаних земельних ділянках знаходяться нежитлові будівлі, які належать на праві власності відповідачу.

Зазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-000509077202020 від 17.06.2020.

На підставі рішення 14 сесії Харківської ради 7 скликання від 29.09.2017 №739/17 територіальній громаді м. Харкова погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 4,1467 га (кадастровий номер 6310137200:02:033:0036) за рахунок земель промисловості, транспорту та зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення на земельну ділянку 1- 2,7473 га; ділянку 2- 1.3933 га; ділянку 3- 0.0061 га, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Великій Панасівській, 183 у м. Харкові.

За заявою відповідача Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області надано Витяг № 97-20-0.23,08-205\176-18 від 29.01.2018 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:02:033:0039, загальна площа-1.3933 га., яка знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на підставі заяви Відповідача (вх.№К-4-40/0/31-18 від 16.01.2018) складено Акт №106/18 від 31.01.2018 обстеження земельної ділянки площею 1,3933 га за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків, яким встановлено використання її Відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.

Зазначений факт підтверджується: листом Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 02.02.2018 №2716\0\226\18; Актом №106/18 від 31.01.2018 та додатками до нього.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради від 21.02.2018 №997/18 надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки територіальної громади м. Харкова із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 1,3933 га за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків, кадастровий номер 6310137200:02:033:0039, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, із вказівкою звернутися до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для оформлення договорів про оплату авансових внесків у рахунок оплати ціни земельних ділянок та оформити такі договори.

20.03.2018 між відповідачем та позивачем укладено договір про внесення авансового внеску №25\18, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради від 21.02.2018 №997/18, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6305113682017 від 19.10.2017 вносить, а відповідач приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки загальною площею 1.3933 га, кадастровий номер 6310137200:02:033:0039, яка знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків.

Розмір авансового внеску становить 363421,41 грн., що складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Авансовий внесок сплачується в строк не пізніше 10 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього Договору (п.п.2.1,2.2 Договору авансового внеску).

Після сплати відповідачем авансу, позивач зобов`язався забезпечити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до діючого законодавства України, а також внести на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки (п.п.3.1-3.3 Договір авансового внеску).

Відповідач зазначає, що відповідно до частини 8 статті 128 Земельного кодексу України, експертна грошова оцінка для визначення ціни земельної ділянки, проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу.

Відповідач на виконання умов Договору авансового внеску сплатив авансовий внесок в розмірі 363421,41 грн, що підтверджується платіжним дорученням №573 від 22.03.2018. Однак в подальшому між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено не було.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід , набувши право власності на об`єкти нерухомого майна на вул. Велика Панасівська, 183 у м. Харкові, які розташовані на спірній земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на зазначену земельну ділянку та у період з 01.10.2018 по 30.09.2020 не сплачувало плату за користування нею у встановленому розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 в позові відмовлено повністю.

Зазначене рішення мотивовано відсутністю підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки користування земельною ділянкою ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід без укладеного договору оренди землі було зумовлене необхідністю породження між учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки. Відповідач вчиняв усі необхідні дії з метою набуття у власність спірної земельної ділянки. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано розмір вказаної ділянки та не доведений розмір заявлених до стягнення позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3507/20 апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 скасовано. Ухвалено нове рішення. Позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 площею 1,3933 га за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 в сумі 1240969,08 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:02:033:0039 площею 1,3933 га за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 в сумі 1240969,08 грн, 18614,54 грн судового збору за звернення з позовною заявою, 27921,85 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. Ухвалено Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід , як фактичний користувач спірної земельної ділянки, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, а відтак - зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому апеляційний суд визнав наданий позивачем розрахунок належним доказом, який підтверджує розмір безпідставно збережених коштів у сумі 1240969,08 грн за період з 01.10.2018 по 30.09.2020, оскільки такий розрахунок здійснений на підставі даних про нормативну грошову оцінку, що є основою для визначення розміру орендної плати.

Водночас, за висновком апеляційного суду, неналежне виконання своїх обов`язків з боку Харківської міської ради за договором авансового внеску щодо забезпечення проведення експертної грошової оцінки та винесення на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки, не є підставою для звільнення ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід від обов`язку сплачувати за фактичне користування сформованою земельною ділянкою. Аналогічно, вчинення відповідачем необхідних дій з метою набуття у власність спірної земельної ділянки, а також наявність у сторін певних правовідносин з метою забезпечення породження між ними у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, а також внесення відповідачем суми авансового платежу не є результатом отримання спірної земельної ділянки у власність, та не звільняє його від сплати коштів за користування нею.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові у справі №922/1379/18, ураховуючи встановлені судами у вказаній справі фактичні обставини, а саме укладення в подальшому договору купівлі-продажу земельної ділянки, що використовувалася без укладеного договору оренди землі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2021 у справі №922/3507/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Протек-Захід задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3507/20 скасовано. Справу № 922/3507/20 направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що висновки апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи.

Суд касаційної інстанції вказав про наступне.

Подавши відповідні документи та сплативши авансовий платіж, відповідач правомірно очікував на укладення в майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки та пов`язану з цим трансформацію прав і обов`язків сторін, зокрема, виникнення в Ради права на отримання плати за землю у вигляді земельного податку, а у ТОВ Виробниче підприємство Протек-Захід - відповідного обов`язку його сплачувати.

Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд безпідставно відхилив доводи відповідача з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі №922/1379/18, щодо необхідності врахування особливостей правовідносин, що склались між сторонами та їх поведінки з огляду, зокрема, на ініціювання процесу купівлі-продажу спірної земельної ділянки та пов`язані з цим активні дії сторін.

Також колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний господарський суд не врахував наявності у відповідача правомірного очікування на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та пов`язану з цим трансформацію прав і обов`язків сторін, у зв`язку з чим передчасно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, не дослідивши, при цьому, обґрунтованості розміру заявленої до стягнення суми безпідставно збережених відповідачем грошових коштів з огляду на поведінку сторін в межах правовідносин, пов`язаних з користуванням та подальшим відчуженням земельної ділянки. При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки тій обставині, що, як встановлено судами, позивач після укладення договору авансового внеску з відповідачем не вчиняв жодних активних дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки протягом тривалого часу.

Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Досліджуючи обставини справи, з урахуванням ст.316 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, та зокрема, застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно з приписами ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (частина друга статті 93 ЗК України).

Передання в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України (частина третя статті 124 цього кодексу).

Надання земельних ділянок комунальної власності в користування здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема, у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу й об`єднання) та в інших випадках, якщо ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, і право власності на неї не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни меж і цільового призначення такої земельної ділянки (частина перша статі 123 Земельного кодексу України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 Земельного кодексу України).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є різновидом документації із землеустрою (пункт ґ частини 2 статті 25 Закону України Про землеустрій ).

Замовниками документації із землеустрою можуть бути, зокрема, органи місцевого самоврядування, землевласники та землекористувачі (частина перша статті 26 Закону України Про землеустрій ).

Розробники документації із землеустрою (юридичні особи, які мають не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, або фізичні особи-підприємці, які мають такий же статус) зобов`язані виконувати роботи зі складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору (пункт г частини 2 статті 28 Закону України Про землеустрій ).

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 Земельного кодексу України).

Разом з тим, судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів про те, що між сторонами виникли відносини пов`язані з укладенням договору оренди, а також обставини безпідставного набуття права на майно.

Натомість, матеріали справи свідчать, що відповідач вживав всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України Про оренду землі ).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Установивши, що користування земельною ділянкою відповідачем без укладеного договору оренди землі було зумовлене метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що спірне майно не може вважатися набутим чи збереженим відповідачами без достатніх правових підстав, а тому підстави для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України відсутні. У даних спірних правовідносинах право користування земельною ділянкою вирішувалось у порядку її викупу, а не оформлення користування на умовах оренди, а отже, враховуючи фактичні обставини цієї справи, застосування статті 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин є помилковим.

Зазначене ґрунтується на правовій позиції Верхового суду, висловленій у постанові від 15.10.2019 у справі №922/1379/18 та вказівках, висловлених Верховним Судом у даній справі.

Відповідно до приписів ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

До того ж, як підтверджується матеріалами справи, 20.03.2018 між відповідачем та позивачем укладено договір про внесення авансового внеску №25\18, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради від 21.02.2018 №997/18, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6305113682017 від 19.10.2017 вносить, а відповідач приймає авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки загальною площею 1.3933 га, кадастровий номер 6310137200:02:033:0039, яка знаходиться за адресою: вул. Велика Панасівська, 183, м. Харків.

Розмір авансового внеску становить 363421,41 грн., що складає 3% вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки. Авансовий внесок сплачується в строк не пізніше 10 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору (п.п.2.1,2.2 Договору авансового внеску).

Після сплати відповідачем авансу, позивач зобов`язався забезпечити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до діючого законодавства України, а також внести на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки (п.п.3.1-3.3 Договір авансового внеску).

Відповідач на виконання умов договору авансового внеску сплатив авансовий внесок в розмірі 363421,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням №573 від 22.03.2018.

Після сплати покупцем авансу, вказаного у п.2.1. цього договору, покупець подає продавцю для підготовки рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору, наступні документи: землевпорядну документацію щодо формування земельної ділянки (у разі якщо право комунальної власності на сформовану земельну ділянку не зареєстровано); копію платіжного доручення про сплату авансового внеску (п.3.2. договору авансового внеску).

Після надходження авансового внеску, вказаного у п.2.1. договору та подання покупцем всіх документів необхідних для підготовки рішення Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору виноситься на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради (п.3.3. договору).

Після прийняття рішення Харківською міською радою про продаж земельної ділянки, продавець укладає з покупцем договір купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної у розділі 1 цього Договору (п.3.4. договору авансового внеску).

Грошові кошти, які перераховуються покупцем відповідно до п.2.1. цього договору, є авансовим внеском, який сплачується в рахунок оплати ціни земельної ділянки зазначеної у розділі 1 цього договору, про що зазначається у договорі купівлі-продажу земельної ділянки (п.3.5. договору авансового внеску).

За умовами пункту 4.1., договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та діє до укладання договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем.

Доказів розірвання зазначеного договору матеріали справи не містять.

Таким чином, ще у 2018 році позивач взяв на себе зобов`язання продати відповідачу земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що належать відповідачу на праві власності, та отримав авансовий платіж.

Тобто, позивач не мав на меті передавати зазначену земельну ділянку в оренду та отримувати за її користування дохід у вигляді орендної плати, а мав намір отримати дохід від її продажу та прийняв на себе зобов`язання щодо її продажу, які зафіксовані у Договорі про внесення авансового внеску за №25/18 від 20.03.2018.

Матеріали справи свідчать, що користування відповідачем земельною ділянкою без укладеного договору оренди землі було зумовлене метою забезпечення породження учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки.

Під час розгляду справи №922/1379/18 встановлено, що відповідач вчиняв усі необхідні дії з метою набуття у власність спірної земельної ділянки (оплата земельного податку, авансового внеску, придбання земельної ділянки, підписання договору, тощо) та обставин зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживання своїми правами, судами не встановлено та матеріали справи не містять.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що відповідачем, також, вживалися всі необхідні заходи щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, а саме укладено договір про внесення авансового внеску та сплачено 363421,41 грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів здійснення Харківською міською радою обов`язку, визначеного п.п.3.1-3.3 договору авансового внеску щодо забезпечення проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до діючого законодавства України, а також внесення на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради питання продажу земельної ділянки. Крім того, Харківською міською радою у строки, які відповідають критеріям розумності, не було ані укладено договір щодо відчуження вказаної земельної ділянки, ані надано обґрунтованих заперечень щодо його укладення, зокрема з підстав не подання відповідачем необхідних документів (їх неповноти). Додатково судом апеляційної інстанції не встановлено, а Радою не доведено факту зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, або зловживання своїми правами у заявлений період.

Отже, суд зазначає, що неукладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сталося не внаслідок дій покупця-фактичного користувача, що в свою чергу виключає можливість застосування ст.1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене невірними є розрахунки Харківської міської ради безпідставно збережених коштів у вигляді розміру орендної плати.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також колегія суддів враховує, що Верховним Судом було зазначено про те, що, якщо судами буде встановлено, що покупець в межах правовідносин, пов`язаних з відчуженням земельної ділянки комунальної форми власності діяв належним чином відповідно до встановлених актами цивільного законодавства та договором правил поведінки, які відповідають критеріям розумності, добросовісності, справедливості, а натомість дії продавця таким критеріям не відповідали, то така особа (продавець) мала право розраховувати на стягнення з покупця на свою користь суми безпідставно збережених коштів за фактичне користування вказаною ділянкою не в розмірі орендної плати, а в розмірі земельного податку, право на отримання якого було би нею отримано за результатами реалізації сторонами договору своєї правомірної поведінки.

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 по справі №925/230/17 зазначила, що зобов`язання сплачувати земельний податок - є податковим зобов`язанням. Чинне законодавством України прямо передбачає суб`єктів владних повноважень, які мають виключне право звертатися до суду про стягнення податків (в тому числі земельного податку), натомість Рада не є таким суб`єктом. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18).

Крім того, відповідно до п.14.1.156. Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). У поданому позові Харківською міською радою заявлена до стягнення сума, розрахована на підставі вихідних даних щодо розрахунку розміру орендної плати, тоді як сума земельного податку розраховується, виходячи з інших даних. Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Між тим, відповідні докази або розрахунки сум неотриманого земельного податку в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні апеляційних вимог.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі №922/3507/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20.10.2021.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя О.І. Терещенко