Постанова

від 19.10.2021 по справі 701/302/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 701/302/21 Провадження № 22-ц/821/1653/21 категорія: 307010000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Єльцова В.О.

суддів: Бородійчук В.Г., Нерушак Л.В.

секретаря: Винник І.М.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Маньківська селищна рада, Маньківська державна нотаріальна контора

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Маньківська селищна рада, смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, Маньківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на землю в порядку спадкування.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на землю в порядку спадкування.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . 16.08.2017 року до Маньківської державної нотаріальної контори позивач подав заяву про прийняття спадщини.

10.07.2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено в повному обсязі - ОСОБА_1 , усунуто від права на спадкування за законом на майно померлої ОСОБА_3 .

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 скасовано, а в позові ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2019 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року у справі № 701/629/18 залишено без змін.

28.11.2019 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., з заявою про видачу на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня, держаний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою цієї відмови являється непред`явлення довірителем позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини на підставі заповітів. Оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яке належало ОСОБА_3 , позивач немає, так як вони були забрані з помешкання матері позивача, ймовірно ОСОБА_5 .

Копію державного акту серія ЯБ №166264 на земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:001:0507 ОСОБА_2 , долучила до своєї позовної заяви в якості доказу при поданні свого позову про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

09 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, яка також належить покійній матері позивача на праві приватної власності, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (жительки АДРЕСА_2 ) треті особи що незаявляють самостійних вимог: Маньківська селищна рада (смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, ЄДРПОУ 25659958), Маньківська державна нотаріальна контора (смт. Маньківка, вул. Зоряна, 8, Уманський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 02901316) про визнання права власності на землю в порядку спадкування - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів, що даний заповіт був змінений чи скасований. Матеріали справи також не містять відомостей щодо неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_2 , як і доказів щодо того, що позивач ОСОБА_1 , відноситься до кола осіб які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , відповідних доказів щодо цього суду також надано не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У липні 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на грубе порушення норм матеріального та процесуального права судом 1 інстанції при постановленні судового рішення, скасувати рішення суду 1 інстанції та постановити нове рішення, яким його позовну заяву задовольнити та судові витрати покласти на відповідача.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд 1 інстанції, розглядаючи справу, не повністю з`ясував всі обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, при цьому грубо порушив приписи процесуального права.

Зазначає, що в матеріалах справи міститься копія його свідоцтва про народження, в я кому зазначено, що датою його народження є ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, станом на дату подання позовної заяви йому виповнилось 66 років. Тому, з огляду на приписи закону, він являється непрацездатною особою. Цю обставину додатково підтверджує пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 .

Стверджує, що заповіти ОСОБА_3 від 18.05.2016 та 04.10.2016 є нікчемними в силу закону, в зв`язку з тим, що заповіти не були прочитані заповідачем, який не вчиняв напису в них з моїх слів записано вірно, мною прочитано, відповідає моїй волі . Про те, що ОСОБА_3 погано бачила є свідчення учасників справи в цивільній справі №701/629/18. Отже, виходячи з свідчень осіб, які були надані в межах розгляду цивільної справи №701/629/18 під присягою встановлено, що ОСОБА_3 не була спроможна самостійно писати, а тим паче прочитати текст.

Вказує, що таким чином, не потребує додаткового доказування факт майже повної відсутності зору в ОСОБА_3 , в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначає, в супереч вимогам ч.2 ст. 1253 ЦК України посвідчення вище зазначених заповітів проводилося за відсутності свідків, а тому відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

06 серпня 2021 року до апеляційного суду Черкаської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Маньківська селищна рада, смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, Маньківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на землю в порядку спадкування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Бородійчук В.Г., Нерушак Л.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників про її розгляд та з викликом сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Суд 1 інстанції встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 (а.с. 31).

16.08.2017 року до Маньківської державної нотаріальної контори позивач подав заяву про прийняття спадщини.

10.07.2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено в повному обсязі - ОСОБА_1 , усунуто від права на спадкування за законом на майно померлої ОСОБА_3 .

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 скасовано, а в позові ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , відмовлено (а.с. 21-23).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2019 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року у справі № 701/629/18 залишено без змін.

28.11.2019 року представник позивача за довіреністю Кеба Марія Мурманівна звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., з заявою про видачу на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня, держаний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 10-11).

Підставою цієї відмови являється непред`явлення довірителем позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини на підставі заповітів.

Оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яке належало ОСОБА_3 , позивач немає.

Копію державного акту серія ЯБ №166264 на земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:001:0507 ОСОБА_2 , долучила до своєї позовної заяви в якості доказу при поданні свого позову про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом (а.с. 8-9).

09 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, яка також належить покійній матері позивача на праві приватної власності (а.с. 6-7).

Щодо вище зазначених ділянок існує спір з ОСОБА_2 .

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення позивача від права спадкування за законом (а.с. 24-28).

До своєї позовної заяви ОСОБА_2 додала копії заповітів складених 18.05.2016 та 04.10.2026 ОСОБА_3 , якими вона заповідала відповідачці спірні земельні ділянки.

Так, за заповітом від 18.05.2016 р., ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003:0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с. 17).

За заповітом від 04.10.2016 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №166264 площею 2,3652 га виданий 25 вересня 2004 року, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с. 18).

Однак вище зазначені заповіти, на думку позивача, є нікчемними в силу Закону.

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За приписами ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємцями за заповітом та за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Частина 1 ст. 1223 ЦК України вказує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1233 ЦК України зазначає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Стаття 1236 ЦК України передбачає право заповідача охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1241 ЦК України зазначає, що неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдовець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

З матеріалів цивільної справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 (а.с. 31).

16.08.2017 року до Маньківської державної нотаріальної контори позивач подав заяву про прийняття спадщини.

10.07.2018 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 позовні вимоги ОСОБА_2 , задоволено в повному обсязі - ОСОБА_1 , усунуто від права на спадкування за законом на майно померлої ОСОБА_3 .

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.11.2018 року у справі № 701/629/18 скасовано, а в позові ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , відмовлено (а.с. 21-23).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.11.2019 року постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22.01.2019 року у справі № 701/629/18 залишено без змін.

28.11.2019 року представник позивача за довіреністю Кеба Марія Мурманівна звернулася до держаного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., з заявою про видачу на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину.

Цього ж дня, держаний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 10-11).

Підставою цієї відмови являється непред`явлення довірителем позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, та подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини на підставі заповітів.

Оригіналів правовстановлюючих документів на майно, яке належало ОСОБА_3 , позивач немає.

Копію державного акту серія ЯБ №166264 на земельну ділянку кадастровий номер 7123185500:02:001:0507 ОСОБА_2 , долучила до своєї позовної заяви в якості доказу при поданні свого позову про усунення ОСОБА_1 , від права спадкування за законом (а.с. 8-9).

09 грудня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123185500:02:003:0552, яка також належить покійній матері позивача на праві приватної власності (а.с. 6-7).

Щодо вище зазначених ділянок існує спір з ОСОБА_2 .

В липні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про усунення позивача від права спадкування за законом (а.с. 24-28).

До своєї позовної заяви ОСОБА_2 додала копії заповітів складених 18.05.2016 та 04.10.2026 ОСОБА_3 , якими вона заповідала відповідачці спірні земельні ділянки.

Так, за заповітом від 18.05.2016 р., ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003:0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с. 17).

За заповітом від 04.10.2016 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №166264 площею 2,3652 га виданий 25 вересня 2004 року, яка знаходиться в адмінмежах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с. 18).

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд 1 інстанції виходив з того, що склавши 18 травня 2016 року заповіт на земельну ділянку реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 919509171231 площею 2,3226 га, кадастровий номер 7123185500:02:003: 0552 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та 04 жовтня 2016 року заповіт на державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 166264 площею 2,3652 га виданий 25 вересня 2004 року та призначивши своїм спадкоємцем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , скористалася своїм правом на особисте розпорядження на випадок своєї смерті.

Матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів, що даний заповіт був змінений чи скасований. Матеріали справи також не містять відомостей щодо неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_2 , як і доказів щодо того, що позивач ОСОБА_1 , відноситься до кола осіб які б мали право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , відповідних доказів щодо цього суду також надано не було.

Також, суд 1 інстанції дійшов до висновку, що позиція позивача щодо нікчемності заповітів є хибною, оскільки жодної з передбачених ст. 1257 ЦК України обставин в ході судового розгляду не встановлено. При цьому заповіт по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства, а його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.

Таким чином, враховуючи всі встановлені обставини та дослідивши всі надані позивачем докази, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі через їх безпідставність та необґрунтованість.

Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Доводи апелянта лише зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків суду 1 інстанції.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 24 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Маньківська селищна рада, смт. Маньківка Уманський район Черкаська область, Маньківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на землю в порядку спадкування, залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий В.О. Єльцов

Судді В.Г. Бородійчук

Л.В. Нерушак